Рішення

від 24.12.2024 по справі 916/2684/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2684/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Петренко Н.О.,

від відповідача: Наумчик В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача: Садівничого кооперативу "БУРЕВЕСТНИК" про визнання недійсним та скасування рішення,

зазначає наступне:

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Позивач) використовуючи систему "Електронний суд" звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Садівничого кооперативу "БУРЕВЕСТНИК" (надалі - СК "БУРЕВЕСТНИК", Відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення правління СК "БУРЕВЕСТНИК", яке оформлене протоколом від 19.06.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 позовній заяві ОСОБА_1 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2684/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2684/24, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.07.2024; встановлено строк СК "БУРЕВЕСТНИК" для подачі відзиву на позовну заяву до 23.07.2024 р.; задоволено клопотання Позивача та витребувано у Відповідача копію протоколу засідання правління СК "БУРЕВЕСТНИК" від 19.06.2022 р.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 24.06.2024 до електронного кабінету СК "БУРЕВЕСТНИК" підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.09.2024.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 25.07.2024 до електронного кабінету СК "БУРЕВЕСТНИК" підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу від 25.07.2024.

Призначене на 10.09.2024 підготовче засідання не відбулось у зв`язку із технічним збоєм в роботі мережевого обладнання та відсутністю інтернет з`єднання, що унеможливило проведення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2024 призначено підготовче засідання на 01.10.2024.

10 вересня 2024 року від СК "БУРЕВЕСТНИК" надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи (шляхом надсилання на зазначену адресу електронної пошти, на яку судом надіслано позовні матеріали).

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 11.09.2024 до електронного кабінету СК "БУРЕВЕСТНИК" підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу від 10.09.2024.

25 вересня 2024 року до господарського суду від СК "БУРЕВЕСТНИК" надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

30 вересня 2024 року до господарського суду надійшло клопотання Обслуговуючого кооперативу "БРИЗ-29" про залучення до участі у справі третьою особою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2024 відкладено підготовче засідання на 22.10.2024.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 02.10.2024 до електронного кабінету СК "БУРЕВЕСТНИК" підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу від 01.10.2024.

21 жовтня 2024 року до господарського суду надійшло доповнення до клопотання Обслуговуючого кооперативу "БРИЗ-29" про залучення до участі у справі третьою особою.

22 жовтня 2024 року від СК "БУРЕВЕСТНИК" надійшла заява про поновлення строку подання відзиву, мотивована перебуванням голови кооперативу впродовж тривалого часу на лікуванні, що унеможливило подачу відзиву у встановлені строки.

Також 22.10.2024 від СК "БУРЕВЕСТНИК" надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Враховуючи усне клопотання представника позивача про надання часу для ознайомлення із представленими документами, протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.10.2024.

28 жовтня 2024 року до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.

28 жовтня 2024 року до господарського суду надійшло доповнення до клопотання Обслуговуючого кооперативу "БРИЗ-29" про залучення до участі у справі третьою особою.

29 жовтня 2024 року до господарського суду надійшло заперечення СК "БУРЕВЕСТНИК" на клопотання Обслуговуючого кооперативу "БРИЗ-29" про залучення до участі у справі третьою особою.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2024 на підставі статті 50 ГПК України відмовлено у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "БРИЗ-29" про залучення до участі у справі третьою особою, оскільки спір стосується корпоративних правовідносин (між членом кооперативу та кооперативом). При цьому ухваленні засіданням правління СК "БУРЕВЕСТНИК" рішення не зачіпають права та інтереси Обслуговуючого кооперативу "БРИЗ-29".

Іншою протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2024 на підставі статей 80,119,165 ГПК України з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності, права на справедливий суд, рівності сторін перед законом та судом, а також враховуючи те, що разом із відзивом представлено витребуваний судом протокол засідання правління Відповідача, поновлено строк СК "БУРЕВЕСТНИК" для подачі відзиву на позовну заяву, прийнято відзив із доданими документами до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2024 відкладено підготовче засідання на 12.11.2024.

11 листопада 2024 року до господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у справі третьою особою.

12 листопада 2024 року до господарського суду від СК "БУРЕВЕСТНИК" надійшли заперечення на відповідь ОСОБА_1 на відзив.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2024 на підставі статті 50 ГПК України відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у справі третьою особою, оскільки спір стосується корпоративних правовідносин (між членом кооперативу та кооперативом). При цьому ухваленні засіданням правління СК "БУРЕВЕСТНИК" рішення не зачіпають права та інтереси ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.11.2024.

21 листопада 2024 року до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів позову у справі № 916/2684/24.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів позову у справі № 916/2684/24 відмовлено.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.12.2024.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності сторін, права на справедливий суд, рівності сторін перед законом та судом, а також з метою надання можливості сторонам реалізації прав на викладення позиції у справі, виступу зі вступними словами, важливість справи для сторін та з огляду на об`єктивні чинники, які позбавляли можливості проводити засідання суду, господарським судом здійснювався розгляд справи в межах розумного строку.

24 грудня 2024 року від СК "БУРЕВЕСТНИК" до господарського суду надійшла заява (пропозиція) про укладення мирової угоди.

В процесі розгляду справи представник ОСОБА_1 підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, представник СК "БУРЕВЕСТНИК" натомість заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.

24 грудня 2024 рок судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, позиці сторін, суд встановив:

Відповідно до відображених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей СК "БУРЕВЕСТНИК" зареєстровано як юридичну особу 19.11.1987, організаційно-правова форма - обслуговуючий кооператив.

Відповідно до представленого до матеріалів справи статуту СК "БУРЕВЕСТНИК", затвердженого загальними зборами членів кооперативу (протокол № 2 від 16 грудня 2017 року)/Надалі - Статут/ Кооператив є добровільним об`єднанням фізичних осіб, які є власниками земельних ділянок, житлових і господарських будівель на них (пункт 1.3).

Кооператив є юридичною особою за законодавством України та діє моменту з державної реєстрації. Тип Кооперативу - обслуговуючий. Напрямок діяльності Кооперативу - обслуговування (пункт 1.4).

Кооператив є добровільним об`єднанням громадян, створений для громадян у спільній діяльності по організації садівництва, будівництва та обслуговування дачних будинків, з метою задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів (пункт 2.1).

Кооператив набуває прав юридичної особи з моменту його реєстрації, діє на основі самостійності, самоврядування та самофінансування, має самостійний баланс, печатку, штамп із своїм найменуванням (пункт 3.1).

Майно Кооперативу становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Кооперативу (пункт 4.1).

Джерелами формування майна Кооперативу є: вступні, членські та цільові внески членів Кооперативу; майно, добровільно передане Кооперативу його членами; капітальні вкладення; безкоштовні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, громадян, безоплатна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші джерела, не заборонені чинним законодавством (пункт 4.2).

Кооператив здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність, несе відповідальність за їх достовірність та подає державним органам згідно з установленими формами та строками (пункт 5.3).

Членами Кооперативу можуть бути фізичні особи, якщо вони досягли 16- річного віку, які є власниками земельної ділянки, розташованої на території Кооперативу та виявили бажання об`єднатися з метою обслуговування та утримання дачних будинків, земельних ділянок; внесли вступний внесок і членський внесок у розмірах, визначених цим Статутом та рішенням Загальних зборів членів Кооперативу. У випадку виходу з Кооперативу одного з його членів по поважній причині, право вступу в Кооператив має один із членів його сім`ї (пункт 6.1).

Членство у Кооперативу припиняється: при добровільному виході з членів відповідно до поданої заяви; при виключенні з членів Кооперативу за рішенням Загальних зборів членів Кооперативу; не затвердження Загальними зборами членів Кооперативу рішення Правління Кооперативу про прийняття до членів Кооперативу; у разі смерті фізичної особи - члена Кооперативу; у разі реорганізації або ліквідації Кооперативу (пункт 6.6).

Члена Кооперативу може бути виключено із складу членів Кооперативу з наступних підстав: невиконання рішень загальних зборів членів Кооперативу та/або рішення правління, систематичного порушення правил внутрішнього розпорядку Кооперативу, невиконання вимог цього Статуту (пункт 6.8.1); в разі систематичного ухилення від участі в загальних роботах Кооперативу (пункт 6.8.2); несплати членських, цільових внесків, а також послуг (вода, світло, тощо) (пункт 6.8.3); при наявності документально підтвердженого факту розкрадання членами Кооперативу та/або особою, які разом з ним проживають на території Кооперативу електроенергії, матеріальних цінностей кооперативу та/або його членів (пункт 6.8.4).

Виключення з членів Кооперативу здійснюється на засіданні правління за участі цього члена Кооперативу шляхом прийняття відповідного рішення. У випадку неявки члена Кооперативу на засідання правління без поважних причин питання про виключення розглядається без його участі (пункт 6.9).

Рішення правління про виключення з членів Кооперативу підглядає наступному затвердженню на найближчих загальних зборах його членів або уповноважених представників (пункт 6.10).

За наявності у особи, яка була виключена з членів, заборгованості перед Кооперативом, така заборгованість повинна бути погашена особою у повному обсязі добровільно. У випадку непогашення особою, яка була виключена з членів, існуючім заборгованості. Кооператив має право звернутись до суду з позовом про стягнення такої заборгованості у примусовому порядку (пункт 6.11).

Майнові внески членів Кооперативу можуть бути вступники, членськими чи цільовими. Вступний внесок - одноразовий грошовий внесок, який сплачується при вступі до членів Кооперативу. Членський внесок - періодичний грошовий внесок, який сплачується членам Кооперативу щорічно для покриття поточних витрат, пов`язаних із діяльністю Кооперативу. Цільовий внесок - грошовий внесок, який сплачується членами Кооперативу у разі потреби цільовим призначенням для фінансування конкретних заходів (пункт 7.1).

Розміри, умови та порядок внесення майнових внесків членів Кооперативу визначаються рішенням Загальних зборів членів Кооперативу, правлінням або зборів вповноважених представників (пункт 7.2).

Управління Кооперативом здійснюється на основі самоврядування, участі його членів у вирішенні питань діяльності Кооперативу (пункт 9.1).

Для організації діяльності Кооперативу в його структурі створюються наступні органи управління: вищий орган управління - Загальні збори членів; виконавчий орган, який призначається вищим органом і здійснює керівниці поточною діяльністю Кооперативу - Правління Кооперативу (пункт 9.2).

Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Кооперації за рішенням Загальних зборів членів Кооперативу може бути створеним контрольний орган - Ревізійна комісія (пункт 9.3).

Вищим органом управління Кооперативу є Загальні збори членів Кооперації які складаються з членів Кооперативу (пункт 10.1).

Загальні збори членів Кооперативу мають право приймати рішення з питань діяльності Кооперативу, у тому числі і з тих, що належать до компетентності виконавчого органу. До кола питань, які є виключною компетенцією Загальних зборів членів Кооперативу, належать: визначення фондів Кооперативу, порядку їх утворення, напрямків використання, затвердження річних кошторисів для членів Кооперативу, визнане розмірів оплати праці членам правління, членам ревізійної комісії (пункт 10.3.7); винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності члену Кооперативу (пункт 10.3.9); визначення розміру; форми і порядку внесення членами Кооперативу вступних, членських та цільових внесків (пункт 10.3.10); Виключення членів із Кооперативу (пункт 10.3.12).

Питання, віднесені до виключної компетенції Загальних зборів членів Кооперативу, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу Кооперативу. Чинним законодавством до виключної компетенції Загальних зборів членів Кооперативу може бути також віднесене вирішення інших питань (пункт 10.4).

Повідомлення членів Кооперативу про проведення загальних зборів його членів, порядок денний загальних зборів здійснюється за допомогою розміщення відповідних оголошень на інформаційному стенді, розташованому на території Кооперативу або в засобах масової інформації, тощо, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати проведення загальних зборів (пункт 10.9).

Загальні збори членів Кооперативу можуть прийняти рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції Правління (пункт 10.12).

Члени Правління обираються Загальними зборами членів Кооперативу на строк 5 (п`ять) років з числа членів. Загальна кількість членів Правління Кооперативу складається з членів Правління (у складі не менш 3 осіб) та Голови Правління.

Права та обов`язки виконавчого органу регламентуються Статутом Кооперативу та Положенням про виконавчий орган Кооперативу, яке може розроблятись, змінюватись та затверджується Загальними зборами членів Кооперативу (пункт 11).

Правління Кооперативу приймає рішення про прийняття нових членів до Кооперативу та виключення із членів Кооперативу (пункт 11.1.5).

Засідання правління Кооперативу вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше 50% членів складу правління. Рішення правління приймається простою більшістю голосів присутніх на засіданні правління. У випадку рівної кількості голосів «за» та «проти» рішення вважається не прийнятим (пункт 11.2).

Протоколи засідання правління оформляються в триденний термін, підписуються головою та секретарем правління, засвідчуються печаткою та зберігаються в справах Кооперативу постійно (пункт 11.5).

Відповідно до акту ревізійної перевірки статутної та фінансової діяльності СК "БУРЕВЕСТНИК" за період 06.06.2016 - 30.07.2017 ОСОБА_1 здійснено сплату 1655 грн як членських внесків.

Відповідно до представленого звіту СК "БУРЕВЕСТНИК" відносно ОСОБА_1 в останньої станом на 15.06.2019 відсутня заборгованості зі внесків за минулі періоди. Сума внесків за 2019 рік становить 6460,00 грн.

Відповідно до представленого звіту СК "БУРЕВЕСТНИК" відносно ОСОБА_1 в останньої станом на 15.06.2020 наявна заборгованості за минули періоди (до 15.06.2020) у розмірі 7106,00 грн. Сума внесків за 2020 рік становить 1346,00 грн.

Відповідно до представленого звіту СК "БУРЕВЕСТНИК" відносно ОСОБА_1 в останньої станом на 15.06.2021 наявна заборгованості за минули періоди (до 15.06.2021) у розмірі 9297,21 грн + 929,72 грн пені за внескам за минулий 2019 рік. Сума внесків за 2021 рік становить 1597,20 грн.

Відповідно до витягу з протоколу № 10 загальних зборів СК "БУРЕВЕСТНИК" від 19.09.2021 р., участь в яких приймала ОСОБА_1 , заслухано скарбника, котрим повідомлено про наявність, зокрема, у ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 7106,00 грн. Запропоновано членами кооперативу, котрі мають заборгованості спалити її в повному обсязі.

Відповідно до представленої виписки із протоколу засідання правління СК "БУРЕВЕСТНИК" від 05.03.2022, на засіданні прийнято рішення відновити знятий у 2012 шлагбаум з боку дороги Р-70.

Відповідно до представленої виписки із рішення засідання правління СК "БУРЕВЕСТНИК" від 04.06.2022, останніми прийнято наступні рішення:

1) За навмисну порчу колективного майна - шлагбаума, спорудженого і маючого безпосередню відношення до безпеки та обороноздатності в умовах воєнного часу, а саме для забезпечення безпеки, правопорядку, запобігань безконтрольному в`їзду до платформи ст. «Морская» сторонніх автомашин, проникнення ДРГ (диверсійно - розвідувальних груп), мародерів, злодіїв, а також за шкоду нанесену державі у зв`язку з заняттям готельним бізнесом, не відповідаючим діючим нормам і правилам, регулюючим його ведення - зобов`язати ОСОБА_3 оплатити штраф в розмірі 35000,00 грн на користь Збройних Сил України. Копію квитка про сплату надати правлінню для додання до протоколу засідання;

2) Дії ОСОБА_3 по навмисному злому замка на шлагбаумі розцінювати як диверсію, спрямовану на зрив зусиль Правління кооперативу по забезпеченню безпеки, правопорядку та комфортного перебування на своїх дачах членів кооперативу в умовах воєнного часу;

3) Зобов`язати ОСОБА_3 відшкодувати всі збитки, нанесені колективу шляхом купівлі за його рахунок навісного замка та виготовлення 20 дублікатів ключів;

4) Зобов`язати ОСОБА_1 погасити заборгованість по поточним внескам за 2019 р., 2020 р., 2021 р. на загальну суму 13006,87 грн. Підстава: ст. 7 та ст. 6.11 Статуту СК "БУРЕВЕСТНИК" від 16.12.2017 р;

5) В двотижневий строк провести засідання правління кооперативу, на котре викликати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для заслуховування їх дій, стосовно виконання даного рішення правління… На цьому ж засіданні винести питання про виключення ОСОБА_1 із членів кооперативу СК "БУРЕВЕСТНИК". Засідання правління призначено на 19.06.2022 об 11:00/ уч. 397.

Відповідно до представлених опису вкладення у цінний лист, накладної та фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» виписку із засідання правління від 04.06.2022 надіслано до ОСОБА_1 10.06.2022.

Відповідно до представленого звіту СК "БУРЕВЕСТНИК" відносно ОСОБА_1 в останньої станом на 15.06.2022 наявна заборгованості за минули періоди (до 15.06.2022) у розмірі 13006,87 грн + 1300,69 грн пені за внескам за минулий 2021 рік. Сума внесків за 2022 рік становить 1420,00 грн.

Із представленого до матеріалів справи протоколу засідання правління членів СК "БУРЕВЕСТНИК" від 19 червня 2022 року вбачається наступне (далі - мовою оригіналу):

«Місце проведення: АДРЕСА_1 .

Були присутні члени правління: ОСОБА_5 (голова кооперативу), ОСОБА_6 (секретар правління) і чл. правління - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

На засідання запрошені: член кооперативу ОСОБА_1 , діл. 395 та її чоловік ОСОБА_3 , які на засідання правління не прийшли.

Засідання правління відкрив голова кооперативу ОСОБА_5 , який, повідомив членам правління про те, що член кооперативу ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 на засідання не з`явились. При цьому, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 належним чином було повідомлено про місце, час та порядок денний наступним чином:

а) розміщенням оголошення на інформаційній дошці с/к «Буревестник» - 04.06.22 р.;

б) повідомленням на Вайбері 08.06.2022 р. / 12:31 з повним текстом Рішення правління від 04.06.2022 р., на яке була отримана відповідь ОСОБА_3 - Три повідомлення від 08.06.2022 р. / 13:48 и 13:49. Ці три повідомлення є підтвердженням факту отримання та прочитання Рішення правління від 04.06.2022 р.;

в) замовним листом з повідомленням «Укрпоштою» 10.06.2022 р. / 09:55 на домашню адресу ОСОБА_1 , було направлено «Выписку з рішення засідання правління від 04.06.2022 р»;

г) за 15 хв. до початку засідання ОСОБА_5 (голова правління) в присутності ОСОБА_6 (секретар правління) подзвонив ОСОБА_1 на її номер - НОМЕР_1 (телефон вимкнуто) та її чоловіку ОСОБА_3 на тлф. 067 481 1538 (тлф. не відповідає).

Виступав Наумчик, який нагадав членам правління про дії, які відбулися двома тижнями раніше, а саме: 03 червня 2022 р. в 21:35 ОСОБА_3 (чоловік члена кооперативу ОСОБА_1 , діл. 395) під покровом темряви, цілеспрямовано, за допомогою монтіровки, зламав замок, на який було закрито шлагбаум, встановлений в провулку між діл. 305а і 309 з боку автодороги Р-70, який веде до моря…

Метою встановлення шлагбауму було виключення можливості безконтрольного проникнення до станції «Морська» автомобілів, мародерів, злодіїв, ДРГ (диверсійно- развідувальних груп). Всі подробиці по встановленню шлагбаума описані в протоколі засідання Правління від 5 березня 2022 р…

04 червня 2022 року - під час проведення засідання правління, на вулиці пролунала гучна музика - шансон, яка доносилась з діл. НОМЕР_2 ОСОБА_1 . Свідками цього стали всі члени правління, які в цей час були присутні на засіданні…

Починаючи з 2018 р., після того, як ОСОБА_1 побудувала 2-й отельний корпус на 18 номерів, практично втратила зв`язок із кооперативом і цілком занурилась в роботу, пов`язану з новим бізнесом - готельним. Протягом 3-х останніх років 2019 р., 2020 р., 2021 р. взагалі не сплачує поточні внески, передбачені ст. 7 Статуту СК «Буревестник» від 16.12.2017 р…

ОСОБА_11 сплата внесків або часткова їх сплата вносить дисбаланс в життєдіяльність кооперативу. З перших днів прийняття нового Статуту СК «Буревестник» 16 грудня 2017 р., ОСОБА_1 отримала копію цього Статуту…

Неодноразово проводились роз`яснювальні бесіди про необхідність сплати внесків мною (Головою кооперативу) і казначеєм ОСОБА_7 , на що ОСОБА_1 завжди обіцяла погасити борг, але до цього часу цього не зробила. «Укрпоштою» ОСОБА_1 неодноразово посилались замовні листи з повідомленням, як нагадування про необхідність своєчасної сплати внесків. Саме по ОСОБА_1 ставилося питання на загальних зборах кооперативу 26.05.2019 р., протокол № 8, а також на загальних зборах 19.09.2021 р., протокол № 10 - ОСОБА_1 ще раз нагадали про заборгованість по внескам за 3 роки та необхідність їх погасити і відповідальність за невиконання ст. 7 Статуту - аж до виключення із складу кооперативу (ст. 6.8.3 Статуту). ОСОБА_1 публічно пообіцяла сплатити, але так нічого не зробила. Обмежилась обіцянкою»

Присутні члени правління, разом із секретар правлінням підтримали викладене Головою правлінням.

З огляду на викладене, правлінням СК "БУРЕВЕСТНИК" 19 червня 2022 року прийнято наступні рішення:

1) Керуючись Статутом СК "БУРЕВЕСТНИК", Законом «Про Кооперацію» і Податковим кодексом України, а також Законами № 324/95 України «Про туризм» від 15.09.95 р., № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.95 р.; № 481/95 «Про державне регулювання виробництва та обороту спирта етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.95 р., іншими постановами і правилами, які стосуються ведення готельного бізнеса, за несплату членських внесків за 2019, 2020, 2021 рр., заняття індивідуальним готельним бізнесом, який виходить за рамки Статут СК "БУРЕВЕСТНИК", і нанесення навмисної шкоди колективному майну, яке має пряме відношення до безпеки та обороноздатності на ст. «Морская» у воєнний час - виключити ОСОБА_1 , діл. 395 зі складу СК "БУРЕВЕСТНИК" без повернення вступного внеску. (Ст. ст. 6.8.1, 6.8.2 6.8.3, 6.9 Статуту СК "БУРЕВЕСТНИК");

2) За навмисну порчу колективного майна - шлагбаума, спорудженого і маючого безпосередню відношення до безпеки та обороноздатності в умовах воєнного часу і проведенням контрдиверсійних операції в південному регіоні України, а саме: для забезпечення безпеки, правопорядку, запобігань безконтрольному в`їзду до платформи ст. «Морская» сторонніх автомашин, проникнення ДРГ (диверсійно - розвідувальних груп), мародерів, злодіїв, а також за шкоду нанесену державі у зв`язку з заняттям готельним бізнесом, не відповідаючим діючим нормам і правилам, регулюючим його ведення - зобов`язати ОСОБА_3 оплатити штраф в розмірі 35000,00 грн на користь Збройних Сил України. Копію квитка про сплату надати правлінню для додання до протоколу засідання;

3) Дії ОСОБА_3 по навмисному злому замка на шлагбаумі розцінювати як диверсію, спрямовану на зрив зусиль Правління кооперативу по забезпеченню безпеки, правопорядку та комфортного перебування на своїх дачах членів кооперативу в умовах воєнного часу;

4) Зобов`язати ОСОБА_3 відшкодувати всі збитки, нанесені колективу шляхом купівлі за його рахунок навісного замка та виготовлення 20 дублікатів ключів, або сплати в касу кооперативу вартість цих збитків - 1920,00 грн;

5) Зобов`язати ОСОБА_1 погасити заборгованість по поточним внескам за 2019 р., 2020 р., 2021 р. на загальну суму 13006,87 грн. Підстава: ст. 7 та ст. 6.11 Статуту СК "БУРЕВЕСТНИК" від 16.12.2017 р.;

6) На виконання розпорядження Військової адміністрації «Режим тиші», довести до відома всіх членів кооперативу, щоби на період дії «воєнного часу» не вмикали музику, не влаштовували гулянки, не запускали піротехнічні салюти і феєрверки. Це негативно впливає на психоемоціональний стан оточуючих і може викликати непередбачувану реакцію, особливо у тих, хто пережив жахи війни;

7) У випадку невиконання даної постанови (рішення правління) в частині, що стосується фінансових питань: відшкодування збитків за зламаний шлагбаум, погашення заборгованості по поточним внескам за 2019 р., 2020 р., и 2021 р, та сплати штрафу 35000,00 грн на користь ЗСУ в визначені строки, СК "БУРЕВЕСТНИК" залишає за собою право звернутись в суд з позовом про стягнення вищезгаданих коштів у судовому порядку.

Окрім того, в рішенні правління у розділі «Примітка» зазначено наступне:

«Враховуючи Форс-мажорні обставити у зв`язку з воєнним станом на території всієї України, дане рішення Правління кооперативу приймається до виконання без обговорення на загальних зборах і вважається дійсним з дня його опублікування і розміщення на інформаційній дошці СК "БУРЕВЕСТНИК". Проте за це рішення правління проголосувало шляхом підтвердження по Вайберу (письмове повідомлення) 27 членів кооперативу, що складає 60% від загального числа членів кооперативу» (останнє речення відсутнє в тексті засідання правління, викладеного на російській мові, у той же час, викладений на російській мові текст містить підписи членів правління)».

Звертаючись із позовом до суду ОСОБА_1 просить визнати недійсним та скасувати рішення правління СК "БУРЕВЕСТНИК", яке оформлене протоколом від 19.06.2022, оскільки останнє прийнято із порушенням вимог законодавства України, в т.ч. шляхом маніпулювання обставинами та штучним підтасовуванням фактів, безпідставним звинуваченням у неіснуючих правопорушеннях з боку Позивача.

Як зазначає ОСОБА_1 , СК "БУРЕВЕСТНИК" прийнято оспорюване рішення із порушенням приписів Статуту та Закону України «Про кооперацію» в частині своєчасного повідомлення про призначенні засідання правління. Окрім того, повноваженнями стосовно виключення учасника із члену кооперативу наділені загальні збори, як вищий орган управління кооперативом. В даному випадку правління кооперативу діяло із перевищенням наявних повноважень.

ОСОБА_1 зазначає про звернення із позовом в межах строків позовної давності.

Пред`являючи відзив на позовну заяву СК "БУРЕВЕСТНИК" просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог посилається на систематичне невиконання ОСОБА_1 рішень загальних зборів в частині сплати членських внесків та порушення внутрішнього розпорядку Кооперативу, у зв`язку із чим за Позивачем обліковується заборгованість по внесенню членських внесків у розмірі 15727,56 грн (2019 - 7106,00 грн; 2020 - 2191,20 грн; 2021 - 3709,67 грн; 2022 - 2720,69 грн), по сплаті за світло та технічний догляд за електромережами у розмірі 1864,00 грн; те, що є підтвердження факту пошкодження чоловіком ОСОБА_1 майна кооперативу (шлагбауму); те, що про призначене засідання правління ОСОБА_1 повідомлено завчасно, що викладено у тексті засідання правління від 19.06.2022, а також підтверджується відповідними документами від АТ «УКРПОШТИ»; те, що ОСОБА_1 всупереч положеннями статуту займається готельним бізнесом.

Окрім того, зазначає, що термін подання позовної заяви становить 1 рік.

Додаткового зазначає, що підпис на доданих до позовної заяви документах не належить ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначає, що із представлених СК "БУРЕВЕСТНИК" документів вбачається надсилання повідомлення про призначенні збори 10.06.2022, тобто за 9 днів до призначеного засідання. Звертає увагу суду, що рішення загальних зборів про виключення Позивача із членів кооперативу не приймалось, що фактично визнано Відповідачем. До Статуту Кооперативу не вносились зміни, які передбачають право правління виключення учасників без подальшого затвердження відповідного рішення загальними зборами.

Зазначає про звернення із позовною заявою в межах встановленого строку позовної давності.

Пред`являючи заперечення на відповідь на відзив СК "БУРЕВЕСТНИК", серед іншого підтримує викладену у відзиві позицію стосовно систематичного невиконання ОСОБА_1 рішень загальних зборів в частині сплати членських внесків та порушення внутрішнього розпорядку Кооперативу, у зв`язку із чим за Позивачем обліковується заборгованість по внесенню членських внесків за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки, по сплаті за електроенергію та технічний догляд за електромережами; те, що є підтвердження факту пошкодження чоловіком ОСОБА_1 майна кооперативу (шлагбауму); те, що ОСОБА_1 всупереч положеннями статуту займається готельним бізнесом; те, що про призначене засідання правління ОСОБА_1 повідомлено завчасно, що викладено у тексті засідання правління від 19.06.2022, а також підтверджується відповідними документами від АТ «УКРПОШТИ».

Зазначає, що приписи статті 258 ЦК України передбачають звернення із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів товариств впродовж 1 року, а відтак заявником пропущено строк позовної давності із звернення до суду.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СК "БУРЕВЕСТНИК" зареєстровано в реєстрі як юридичну особу з організаційно-правовою формою: обслуговуючий кооператив.

За статтею 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

З огляду на положення статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1 статті 92 ЦК України).

За змістом частин 1, 2 та 4 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію» (тут і далі в редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення від 21.07.2020).

Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (стаття 3 Закону України «Про кооперацію»).

Положеннями статті 4 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації (статті 5 Закону України «Про кооперацію»).

Положеннями статті 8 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Стаття 12 Закону України «Про кооперацію» визначає як основні права члена кооперативу, до яких відносяться: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Так і основні обов`язки члена кооперативу, до яких відносяться: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.

Членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу (стаття 13 Закону України «Про кооперацію»).

У відповідності до статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу, зокрема належить: визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Статтею 16 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу.

Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

З огляду на зазначене та враховуючи положення статуту СК "БУРЕВЕСТНИК" відносини його у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення регулюються, зокрема, Законом України «Про кооперацію», Цивільним кодексом України та статутом цього товариства.

Звертаючись із позовом до суду ОСОБА_1 зазначає, що оспорюване рішення правління прийнято СК "БУРЕВЕСТНИК" із порушенням вимог законодавства України, в т.ч. шляхом маніпулювання обставинами та штучним підтасовуванням фактів, безпідставним звинуваченням у неіснуючих правопорушеннях з боку Позивача, відсутності своєчасного повідомлення про призначене засідання.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170).

Частинами 1 та 2 статті 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Стаття 16 Закону України «Про кооперацію» передбачає, що порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Положеннями дослідженого Статуту СК "БУРЕВЕСТНИК" не передбачено порядку скликання засідання правління, як і строку не пізніше якого члена кооперативу має бути повідомлено про скликання відповідного засідання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: - аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; - суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; - повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; - пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; - винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті.

Отже, з урахуванням того, що питання скликання зборів правління СК "БУРЕВЕСТНИК" не регламентовано законом, окремі питання проведення та скликання зборів правління СК "БУРЕВЕСТНИК" статутом не врегульовані, то за аналогією закону до вказаних правовідносин може бути застосоване профільне законодавство, яке регулює порядок скликання загальних зборів членів кооперативу, тобто учасника кооперативу щодо якого приймається рішення про виключення із членів кооперативу має бути повідомлено про проведення зборів правління не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Із дослідженої судом виписки засідання правління СК "БУРЕВЕСТНИК" від 04.06.2022 вбачається призначення на 19.06.2022 засідання правління стосовно вирішення питання виключення ОСОБА_1 із членів кооперативу, у той же час, із представлених суду опису вкладення у цінний лист, накладної та фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» вказану виписку із засідання правління від 04.06.2022 надіслано до ОСОБА_1 10.06.2022, тобто із порушенням встановленого строку повідомлення члена кооперативу про призначене засідання.

Викладене у тексті оспорюваного рішення стосовно розміщення оголошення на інформаційній дошці СК "БУРЕВЕСТНИК", повідомлення засобами електронного зв`язку (використання додатку "Viber"), не знайшло свого підтвердження в процесі розгляду справи, оскільки відповідних доказів до матеріалів справи не представлено.

Згідно із усталеною судовою практикою права учасника (члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону при скликанні і проведенні загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При цьому суд зважає на те, що обраний особою, яка скликає збори юридичної особи, спосіб повідомлення про їх проведення, повинен забезпечити реальне персональне повідомлення члена такої організації.

У випадку заперечення учасником факту повідомлення його з боку юридичної особи про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Відповідач свого обов`язку щодо належного повідомлення члена кооперативу (стосовно якого приймається рішення про виключення) про скликання засідання правління своєчасно не виконав, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

В той же час, оскаржуване рішення безумовно порушує як право Позивача на участь в управлінні справами кооперативу, право впливу на прийняття рішення засіданням правління кооперативу, право на висловлення своєї думки щодо питань порядку денного, внесення своїх питань до порядку денного, тощо.

Як зазначалось, статтею 15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв.

Аналогічне викладено у пункті 7.2 Статуту СК "БУРЕВЕСТНИК" - розміри, умови та порядок внесення майнових внесків членів Кооперативу визначаються рішенням Загальних зборів членів Кооперативу, правлінням або зборів вповноважених представників. При цьому Майнові внески членів Кооперативу можуть бути вступники, членськими чи цільовими.

До матеріалів справи не представлено відповідних рішень загальних зборів, якими затверджено розмір членських внесків, відтак суд позбавлений можливості встановлення обґрунтованості позиції СК "БУРЕВЕСТНИК" стосовно наявності у ОСОБА_1 заборгованості із внесення поточних внесків, у зв`язку із неможливістю встановлення визначеного загальними зборами Кооперативу обов`язкового розміру членських внесків.

Із представлених до матеріалів справи СК "БУРЕВЕСТНИК" доказів господарський суд позбавлений можливості встановлення факту використання ОСОБА_1 майна кооперативу у готельному бізнесі, всі відповідні посилання містяться у складених безпосередньо Відповідачем документів, до яких не представлено об`єктивних та достовірних доказів.

Стаття 16 Закону України «Про кооперацію» в частині порядку обрання/відкликання членів правління та голови кооперативу відсилає до положень статуту відповідного кооперативу.

В свою чергу, пункт 11 Статуту СК "БУРЕВЕСТНИК" встановлює, що члени Правління обираються Загальними зборами членів Кооперативу на строк 5 (п`ять) років з числа членів. Загальна кількість членів Правління Кооперативу складається з членів Правління (у складі не менш 3 осіб) та Голови Правління.

Із змісту оспорюваного протоколу засідання правління Відповідача вбачається, що останній підписано головою кооперативу - ОСОБА_5 , секретарем правління ОСОБА_6 і членами правління - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником СК "БУРЕВЕСТНИК" є ОСОБА_5 .

У той же час, рішення загальних зборів про обрання інших членів правління до матеріалів справи не представлено, відтак господарський суд позбавлений можливості встановлення факту прийняття рішення уповноваженими загальними зборами СК "БУРЕВЕСТНИК" особами.

Окрім того, приписи Закону України «Про кооперацію» передбачають, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства (стаття 15).

Аналогічне викладено у пункті 10.3.12 Статуту СК "БУРЕВЕСТНИК" - загальні збори членів Кооперативу мають право приймати рішення з питань діяльності Кооперативу, у тому числі і з тих, що належать до компетентності виконавчого органу. До кола питань, які є виключною компетенцією Загальних зборів членів Кооперативу, належать: Виключення членів із Кооперативу; та у пункті 6.6 Статуту - членство у Кооперативу припиняється, зокрема: при виключенні з членів Кооперативу за рішенням Загальних зборів членів Кооперативу.

Поряд із цим, пунктом 10.12 Статуту СК "БУРЕВЕСТНИК" передбачено, що загальні збори членів Кооперативу можуть прийняти рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції Правління.

Втім доказів прийняття загальними зборами членів кооперативу рішення про передачу повноважень правлінню кооперативу стосовно виключення із членів кооперативу до матеріалів справи не представлено.

Відтак, господарський суд, спираючись на правову конструкція статті 15 Закону України «Про кооперацію» доходить до висновку, що правом виключення особи із членів кооперативу наділені виключно загальні збори членів відповідного кооперативу, у той же час правління відповідного кооперативу готує відповідні заяви та матеріали для обговорення на найближчих зборах.

Приймаючи до уваги вищенаведене, встановивши порушення СК "БУРЕВЕСТНИК" вимог законодавства України разом із положеннями Статуту, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, визнання недійсним та скасування рішення правління СК "БУРЕВЕСТНИК", яке оформлене протоколом від 19 червня 2022 року.

Окрім того, суд враховує, що визнання недійсним та скасування рішення правління призведене до поновлення прав ОСОБА_1 як учасника кооперативу, адже правління СК "БУРЕВЕСТНИК" не наділо повноваженнями на виключення (припинення) членства, останнє виключно робить відповідну заяву для її розгляду загальними зборами, у той же час, з моменту прийняття оспорюваного рішення (19.06.2022) відсутнє відповідне рішення загальних зборів членів кооперативу, яким схвалено/відмовлено у схваленні відповідного рішення правління, відтак визнання недійсним та скасування відповідного рішення усуне правову невизначеність для члена кооперативу.

Помилковими є доводи СК "БУРЕВЕСТНИК" стосовно пропуску ОСОБА_1 позовної давності, оскільки приписами статті 258 ЦК України спеціальний річний строк встановлено для звернення з вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, в той час як кооператив товариством не являється.

Те, що законодавець визначив річний строк позовної давності для визнання недійсним рішення загальних зборів саме товариства, підтверджується внесенням змін до статті 258 ЦК України Законом України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Окрім того, приписи пункту 19 «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Чинна ж редакція пункту 19 «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦК України визначає, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відтак, у господарського суду відсутні правові підстави вважати пропущеним строк звернення із позовом до суду.

Позовну заяву до господарського суду представлено адвокатом Криворот Т.П. використовуючи систему "Електронний суд", відтак саме адвокат несе відповідальність за належність та достовірність представлених до матеріалів справи доказів, у той же час в процесі розгляду справи не ставилось під сумність достовірність представлених разом із позовною заявою доказів.

Враховуючи те, що спір виник з приводу корпоративних відносин ОСОБА_1 та СК "БУРЕВЕСТНИК", господарський суд вирішував справу в межах відповідних правовідносин та не надав оцінку іншим юридичним фактам та доказам у справі.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р., серія A, № 303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідно до пенсійного посвідчення № 2589506442 Криворот Т.П. є інвалідом ІІ групи, тобто звільненою від сплати судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відповідача: Садівничого кооперативу "БУРЕВЕСТНИК" про визнання недійсним та скасування рішення задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення правління Садівничого кооперативу "БУРЕВЕСТНИК" (67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський курортний р-н, Код ЄДРПОУ 25034230), яке оформлене протоколом від 19 червня 2022 року.

Стягнути з Садівничого кооперативу "БУРЕВЕСТНИК" (67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський курортний р-н, Код ЄДРПОУ 25034230) в дохід Державного бюджету України 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 03 січня 2025 р.

Суддя С.Ф. Гут