ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4930/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
до Громадської організації "Організація інвалідів "Без обмежень"
про стягнення 143987,73 грн,
06.11.2024 до суду надійшла позовна заява Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до Громадської організації "Організація інвалідів "Без обмежень" про стягнення 143987,73 грн, з яких - 125105,41 грн безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110800000:02:015:0058 за період 01.04.2021 - 31.03.2024, 15129,16 грн інфляційних втрат та 3753,16 грн 3% річних.
Ухвалою від 07.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів, заперечень - протягом п`яти днів з отримання відповіді на відзив.
Ухвала про відкриття провадження у справі, яка надіслана судом на адресу відповідача, зазначену в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Чорноморськ Одеської області, вул. Парусна, 16-Б, повернулась до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач відзиву не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.09.2019 засновано Громадську організацію "Організація інвалідів "Без обмежень", код 43215988, керівник - Мікуліч Є.І.
16.11.2023 до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області звернулась Громадська організація «Організація «Інвалідів без обмежень» в особі представника Кириченко В.В. з заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0294 га в оренду на 49 років, розташованої за адресою: м. Чорноморськ, вул. Парусна 16-Б., цільове призначення: код КВЦПЗ 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.
Але суду не надано довіреності на Кириченко В.В.
Позивач зазначає, що з цього моменту Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області стало відомо про факт користування ГО «ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ» земельною ділянкою площею 0,0294 га, розташованого за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, вулиця Парусна, 16-Б як власників нерухомого майна, а саме нежитлова будівля (офіс), розташованого за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, вулиця Парусна, 16-Б.
28.11.2023 Чорноморською міською радою прийнято відповідне рішення № 498/1-VIII про надання дозволу громадській організації «Організація «Інвалідів без обмежень» на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,0294 га за адресою: Одеська обл., Одеський район, місто Чорноморськ, вул. Парусна 16б.
01.02.2024 до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надійшла заява № 1749 громадської організації «ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ» в особі представника Кириченко В.В. про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5110800000:02:015:0058) в оренду на 49 років, цільове призначення: 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, вулиця Парусна, 16-Б.
Управлінням комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області було визначено розмір безпідставно збережених коштів через несплату громадською організацією «ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ» податку на майно (в частині плати за землю) за період використання зазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів упродовж 3-ьох останніх років, що становить 125 105,41 гривень.
Проте, 04.04.2024 до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надійшла заява громадської організації «ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ» в особі представника Кириченко В.В. про залишення заяви № 1749 від 01.02.2024 без розгляду та повернення наданих документів на доопрацювання.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 397845122 від 04.10.2024) за ГО «ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ» було зареєстроване право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21911895) загальною площею 362 кв.м. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1529, 1530, виданий 28.09.2020, видавник: Приватний нотаріус ОМНО Жосан Т.І.; Протокол № 1 загальних зборів громадської організації «ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ», серія та номер: 1525, 1526, виданий 28.092020, видавник: Приватний нотаріус ОМНО Жосан Т.І.; реєстраційне посвідчення, серія та номер: 95, виданий 23.06.1999, видавник БТІ і приватизації житлового фонду м. Іллічівська; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 18.02.1010, видавник КП «БТІ» м. Іллічівськ.
Таким чином, на думку позивача, Громадська організація «ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ» користується земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення договірних відносин з Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області.
За умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України (далі ЗК України) власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
До позову додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.10.2024 та Інформацію Державного земельного кадастру від 04.10.2024, з яких вбачається, що речове право на земельну ділянку за адресою: м. Чорноморськ Одеського району Одеської області, вул. Парусна, 16Б, кадастровий номер 5110800000:02:015:0058, не зареєстровано.
Суд враховує, що в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 Верховний Суд зробив висновок, що "За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.
Крім цього, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості".
Отже, оскільки земельна ділянка 5110800000:02:015:0058 знаходиться в межах міста Чорноморськ за адресою: вул. Парусна, 16Б, а також враховуючи відсутність доказів приватної або державної власності на неї, то суд дійшов висновку, що земельна ділянка перебуває в комунальній власності.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України .
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно з ст. 122 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ст. 124 ЗК України (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди, зобов`язані сплачувати за неї орендну плату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах також неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Як зазначено вище, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.10.2024 вбачається, що нерухоме майно за адресою: м. Чорноморськ Одеської області, вул. Парусна, 16Б, належить відповідачу відповідно до акта приймання-передачі нерухомого майна від 28.09.2020. Зазначене право власності відповідача на нерухомість зареєстровано 12.10.2020.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на 12.10.2020) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Таким чином, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, тобто з 12.10.2020, відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Згідно з ст. 120 ЗК України (в редакції на момент набуття відповідачем права власності) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати:
1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача;
2) площу земельної ділянки;
3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки);
4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Згідно із частинами 1 - 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19.
Як видно з матеріалів справи, спірна земельна ділянка має кадастровий номер 5110800000:02:015:0058.
Але суду не надано доказів того, коли було проведено державну реєстрацію земельної ділянки, тобто коли саме сформовано земельну ділянку як об`єкт цивільного права.
Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою за період з 01.04.2021 по 31.03.2024.
Таким чином, період, за який позивач просить стягнути кошти, починається з 01.04.2021, тобто ще до того, як відповідач 16.11.2023 звернувся з заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, а 01.02.2024 - з заявою про затвердження проєкту землеустрою, тобто ще до того, як земельна ділянка була сформована.
Однак, при цьому суд враховує також і іншу обставину, а саме.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Суд зауважує, що в даній справі позивач обчислював розмір орендної плати без урахування індексів інфляції.
При цьому, суд не має права виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України).
Відповідно до п. 288.5 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Згідно з ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Отже, обов`язковість урахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону «Про оцінку земель»).
Тобто, зміна нормативної грошової оцінки землі змінює і розмір орендної плати за землю.
В п. 19 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затв. постановою КМУ від 03.11.2021 № 1147, зазначено, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.
Так, позивачем до позову додано Інформацію з Державного земельного кадастру від 04.10.2024 та витяг від 04.10.2024 № НВ-9949974122024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:02:015:0058 за адресою: м. Чорноморськ, вул. Парусна, 16Б, з якої вбачається, що нормативна грошова оцінка ділянки складає 1389106,99грн, дата оцінки ділянки 28.03.2024.
Позивач розраховує суму безпідставно збережених коштів за користування відповідачем земельної ділянки, виходячи із того, що за один рік орендна плата за землю становить 3% від нормативної грошової оцінки землі, тобто 3% х 1389106,99грн=41673,21грн.
Таким чином, за розрахунком позивача за період з 01.04.2021 по 31.03.2024 орендна плата становить 125105,41грн.
З огляду на викладене, він і просить стягнути 125105,41грн безпідставно збережених коштів за користування землею за період з 01.04.2021 по 31.03.2024.
Однак, позивач розраховує орендну плату в тому числі і за період до 28.03.2024, тобто за період, коли ще не існувало нормативної грошової оцінки землі від 28.03.2024.
Доказів ,які б свідчили про існування іншої нормативної грошової оцінки станом до 28.03.2024, позивач не надав. Також позивач і не зазначає про наявність такої нормативної грошової оцінки, здійсненої у період до 28.03.2024. Навпаки, в своєму розрахунку позивач виходить тільки із нормативної грошової оцінки, яка датована 28.03.2024.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 28.03.2024 по 31.03.2024 в сумі 455,44 грн (41673,21 грн: 366днів в 2024році*4дні).
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, позивач у зв`язку з простроченням відповідачем оплати просить стягнути 15129,16 грн інфляційних втрат та 3753,16 грн 3% річних.
Досліджуючи підстави обґрунтованості вимог щодо нарахування і стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення повернення безпідставно отриманих коштів у порядку частини другої статті 625 ЦК України, суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/3831/22 від 07.02.2024.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи обставини щодо початку періоду прострочення з часу безпідставного набуття відповідачем грошових коштів, виснувала, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Отже, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача. Зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або коли підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.
Суд перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, встановив, що він виконаний неправильно.
Так, позивач розрахував 3% річних наступним чином: 3%*125105,41грн=3753,16грн.
Але, правильна формула для нарахування 3% річних є:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100,
Де С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Самостійно здійснити розрахунок 3% річних суд не може, оскільки суд не має права виходити за межі періоду, у який на думку позивача мало місце прострочення, але позивач навіть і не зазначив такого періоду.
З огляду на викладене, суд відмовляє в стягненні 3% річних.
Щодо інфляційних, то суд враховує, що, як зазначено вище, позовні вимоги щодо безпідставно збережених коштів задоволені судом частково в сумі 455,44 грн за період 28.03.2024 по 31.03.2024.
Позивач в позові зазначив, що за період січень-березень 2024 року заборгованість становила 10361,37 грн і на цю суму він нарахував інфляційні за період з січня по березень 2024 року.
Але розрахунок інфляційних також здійснений позивачем неправильно.
Так, початок прострочення оплати починається з наступного від дня, коли вона мала бути здійснена.
Оскільки договору оренди землі між сторонами не укладено, то суд враховує, що відповідно до п. 287.1 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно з п. 287.4 ПК України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Отже, відповідач мав сплатити 455,44 грн до 30.04.2024, тобто прострочення оплати починається з 01.05.2024.
Але, як зазначено, позивач не рахував інфляційні за період після 01.05.2024, а суд не має право виходити за межі періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце прострочення оплати.
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позов частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Громадської організації "Організація інвалідів "Без обмежень" (м. Чорноморськ Одеської області, вул. Парусна, 16Б, код 43215988) на користь Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (м. Чорноморськ Одеської області, пр. Миру, 33, код 25932851) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в сумі 455,44 грн та 9,58 грн судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06 січня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 06.01.2025 |
Оприлюднено | 07.01.2025 |
Номер документу | 124229554 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Литвинова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні