ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.12.2024м. СумиСправа № 920/862/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/862/23 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, ідентифікаційний код 23823253)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» (40000, м. Суми, вул. Соборна, буд. 46, кв. 4а, ідентифікаційний код 44013899)
про стягнення 222 381, 69 грн
за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
представника позивача - не з`явився,
представник відповідача - Грицик Г.О.,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у сумі 222 381, 69 грн за використання земельних ділянок без оформлення договору оренди за період з 23.02.2021 по 30.06.2023, а також сплачений судовий збір у сумі 3 335, 73 грн.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.07.2023 справу № 920/862/23 розподілено для розгляду суді Джепі Ю.А.
Ухвалою суду від 27.07.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/862/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 12.09.2023, 11:30.
Протокольною ухвалою від 12.09.2023 судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву до 19.10.2023, 12:00.
Ухвалою суду від 27.07.2023 постановлено повідомити відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» (40000, м. Суми, вул. Соборна, буд. 46, кв. 4а, ідентифікаційний код 44013899) про дату, час і місце підготовчого засідання, призначеного на 19.10.2023, 12:00.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву б/н від 19.10.2023 (вх. №4024, 981 від 19.10.2023), де зазначає, що позовна заява подана особою, яка не має повноважень, а тому позов підлягає поверненню. Також представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вважає їх необгрунованими та зазначає, що доказів на підтвердження користування відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами 5910136600:22:040:0003 та 5910136600:22:040:0009 позивачем не надано. Просить надати додатковий строк для подання повного відзиву по справі №920/862/23 на п`ятнадцять днів та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Водночас судове засідання, призначене на 19.10.2023, 12:00, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, про що було складено Акт.
Ухвалою суду від 24.10.2023 постановлено призначити підготовче засідання на 23.11.2023, 12:30.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив №409/23юр від 23.11.2023 (вх. №7374 від 23.11.2023), в якій він заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Протокольною ухвалою від 23.11.2023 судом постановлено задовольнити клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву (вх. №981 від 19.10.2023) та оголосити перерву до 09.01.2024, 12:40.
Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив б/н від 09.01.2024 (вх. №55 від 09.01.2024), в якому заперечує проти позовних вимог та просить зобов`язати позивача перерахувати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на земельні ділянку площею 5910136600:22:040:0003, площею 0,1559 га, а не 0,3090 га; зобов`язати позивача надати докази про розмір нормативної оцінки за 2022 рік; зобов`язати позивача зазначити банківські реквізити рахунку, на який, у разі задоволення позовних вимог, повинні будуть зараховуватися кошти, та який повинен належати Сумській міській раді.
У судовому засіданні 09.01.2024 судом долучено до матеріалів справи заперечення (вх. №55 від 09.01.2024), в яких міститься заява про застосування строків позовної давності та оголошено перерву до 01.02.2024, 12:30.
Представником позивача подано до суду письмові пояснення №42/24юр від 31.01.2024 (вх. №534/24 від 31.01.2024), в яких зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими та просить задовольнити позов в повному обсязі.
Протокольною ухвалою від 01.02.2024 судом постановлено оголосити перерву до 06.02.2024, 14:30.
Представником відповідача подано до суду клопотання про призначення експертизи б/н від 06.02.2024 (вх. №675 від 06.02.2024), в якій просить призначити по справі № 920/862/23 земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, перед якою поставити запитання:
1. Який фактичний порядок користування земельною ділянкою? Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні Відповідача за адресою м. Суми ,вул. Роменська, 116?
2. Чи відповідає виконана нормативно - грошова оцінка земельної ділянки 5910136600:22:040:0003, визначена витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №59002924222023 від 21.04.2023 року та №2866 від 17.11.2020 вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам в період з 01.01.2021 по 23.02.2023 року?
3. Яка нормативно-грошова оцінка земельної ділянки 5910136600:22:040:0003 станом на 2021, 2022, 2023 роки?.
Підготовче засідання, призначене 06.02.2024, 14:30, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А на лікарняному у період з 05.02.2024 по 14.05.2024.
Ухвалою суду від 27.05.2024 постановлено призначити підготовче засідання на 06.06.2024, 10:30.
Представником позивача подано до суду заперечення на клопотання про призначення судової експертизи б/н від 05.06.2024 (вх. №1701 від 05.06.2024), в якому просить суд відмовити представнику відповідача в задоволенні клопотання про призначення у справі №920/862/23 земельно - технічної та експертизи з питань землеустрою щодо вирішення питань, зазначених у цьому клопотанні.
Представником відповідача подано заву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 05.06.2024 (вх. №2689 від 05.06.2024).
Підготовче засідання, призначене на 06.06.2024, 10:30, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Ухвалою суду від 11.06.2024 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/862/23 на 11.07.2024, 15:30; задовольнити заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 05.06.2024 (вх. №2689 від 05.06.2024); провести підготовче засідання, призначене на 11.07.2024, 15:30 за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» - Грицика Геннадія Олексійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Підготовче засідання, призначене на 11.07.2024, 15:30, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Ухвалою суду від 15.07.2024 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/862/23 на 13.08.2024, 12:00.
Підготовче засідання, призначене на 13.08.2024, 12:00, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Ухвалою суду від 14.08.2024 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/862/23 на 03.10.2024, 11:00; провести підготовче засідання, призначене на 03.10.2024, 11:00 за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» - Грицика Геннадія Олексійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Підготовче засідання, призначене на 03.10.2024, 11:00, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Ухвалою суду від 07.10.2024 постановлено призначити підготовче засідання у справі на 12.11.2024, 12:00; провести підготовче засідання, призначене на 12.11.2024, 12:00 за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» - Грицика Геннадія Олексійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Представник позивача - Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, ідентифікаційний код 23823253) звернувся до суду із заявою від 12.11.2024 б/н (вх. № 4873 від 12.11.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 12.11.2024 постановлено задовольнити заяву представника позивача - Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, ідентифікаційний код 23823253) від 12.11.2024 б/н (вх. № 4873 від 12.11.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; провести судове засідання, призначене на 12.11.2024, 12:00 за участі представника позивача - Фадєєва Володимира Юрійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Ухвалою суду від 12.11.2024 постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» про призначення експертизи б/н від 06.02.2024 (вх. №675 від 06.02.2024); закрити підготовче провадження у справі № 920/862/23; призначити розгляд справи № 920/862/23 по суті в судове засідання на 19.12.2024, 10:00; провести розгляд справи по суті, призначене на 19.12.2024, 10:00 за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» - Грицика Геннадія Олексійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника позивача - Фадєєва Володимира Юрійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Представником позивача подано до суду заяву б/н від 02.12.2024 (вх. №3772 від 02.12.2024), в якій просить відкласти розгляд справи на іншу дату після 06.01.2025 або у провести без участі та задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні по суті 19.12.2024 приймали участь представники позивача та відповідача.
Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 19.12.2024 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» 23.02.2021 набуло право власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення загальною площею 155,75 кв.м), розташованого за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Роменська, 116.
Вищезазначене майно відповідача розташовується на земельній ділянці площею 0,0170 га комунальної форми власності, кадастровий номер 5910136600:22:040:0009, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, власником якої є Сумська міська рада.
Також відповідач 23.02.2021 набув право власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення загальною площею 215,55 кв.м), розташованого за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Роменська, 114.
Це нерухоме майно відповідача розташовується на земельній ділянці площею 0,1559 га комунальної форми власності, кадастровий номер 5910136600:22:040:0003, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.07 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, власником якої є позивач.
20.04.2023 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, як уповноважений орган позивача, направив на адресу відповідача лист про усунення порушень земельного законодавства, в якому наполягав на укладенні з Сумською міською радою договорів оренди спірних земельних ділянок з метою усунення порушень вимог земельного законодавства, а також зазначав про право звернутися до суду із позовом про стягнення з відповідача коштів за користування земельних ділянок без зареєстрованих на них речових прав.
З відповіді Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 08.05.2023 №316/5/18-28-04-08-05, яка була адресована Директору Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, вбачається, що відповідач не обліковується як платник орендної плати та земельного податку з юридичних осіб.
Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради направив керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» лист від 04.07.2023 №06.01-16/946, у якому зазначачив, що відповідачем не сплачувався податок та/або орендна плата за 2021-2023 роки за користування. Згідно розрахунку розмір недоотриманих доходів за користування відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:22:040:0003 в періоди з 23.02.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2023 по 30.06.2023 складає 215 939, 75 грн; за користування відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:22:040:0009 в періоди з 23.02.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2023 по 30.06.2023 складає 6 441, 94 грн. У разі визнання розміру недоотриманих доходів запропоновано звернутись до Департаменту для укладення Договору про добровільне відшкодування недоотриманих коштів, у вигляді орендної плати за землю Сумській міській територіальній громаді.
Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 19.04.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:22:040:0009 складає 97 246, 73 грн.
Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.04.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:22:040:0003 складає 3 295 819, 54 грн.
Докази на підтвердження сплати відповідачем на користь позивача суми заборгованості за використання земельними ділянками суду не надано.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відносини, пов`язані з орендою земельних ділянок, розташованих на території України, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.
Згідно статей 1, 2 Земельного кодексу України, статей 13,14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та є об`єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи влади і органи місцевого самоврядування, а земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Пунктом «б» частини першої статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування на землі комунальної власності.
Згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Земельний кодекс України, а саме норми статті 206, вказують на те, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати.
Земельний податок згідно з п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Орендна плата за землю відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно статті 126 цього ж Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Судом встановлено, що відповідач у періоди з 23.02.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.06.2023, за який йому розраховано позивачем суму недоотриманих коштів, не є власником або постійним землекористувачем спірних земельних ділянок, а тому, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата за умови укладення договору оренди.
Відповідно до ст. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;
Пунктом є) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Відповідно частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.
Абзацом 7 частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Згідно статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна право користування земельною ділянкою припиняється і до набувача цього майна, розташованого на земельній ділянці, переходять ті права на відповідну земельну ділянку, які належали відчужувачу - права власності або права користування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом тривалого часу продовжує використовувати земельні ділянки комунальної власності без достатніх правових підстав.
Плата за землю - це місцевий податок в складі податку на нерухоме майно, вона є обов`язковою до запровадження сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад і в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.
Податковий кодекс України регулює справляння плати за землю лише у двох її формах - земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Власники земельних ділянок, власники земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки.
Згідно частини першої статті 206 Земельного кодексу України, статті 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (стаття 4 Закону України «Про оренду землі»).
Якщо орендодавцем земельної ділянки є юридична чи фізична особа - її власник, то він є платником земельного податку до бюджету. У такому випадку орендар сплачує орендну плату, встановлену договором оренди землі, на рахунок власника.
Коли орендодавцем земельної ділянки виступає відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, то орендар самостійно сплачує орендну плату за землю до бюджету і граничний розмір такої плати (як нижня так і верхня межа) регламентується пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності згідно з нормами ПК України є однією із форм плати за землю в складі податку на майно, що належить до переліку місцевих податків, і справляється відповідно до статті 288 цього Кодексу.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.
Відповідно до Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПК України).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 п. 287 ПК України).
З урахуванням зазначеного, платниками земельного податку є суб`єкти господарювання - власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, які відповідно до чинного законодавства набули права власності та/або постійного користування земельною ділянкою.
При набутті права власності на будівлю, споруду (її частину) земельний податок за площі під таким майном, сплачує власник нерухомості з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
За земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, частина якого перебуває у власності суб`єкта господарювання, земельний податок сплачує особа, яка набула право власності або користування такою земельною ділянкою.
Платниками орендної плати за землі державної та комунальної власності є суб`єкти господарювання, що уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки.
Щодо орендної плати, то відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України її розмір встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, зокрема, не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;
Статтею 290 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Податкове зобов`язання зі сплати відповідачем земельного податку або орендної плати не було визначено у відповідності до вищезазначених норм в силу відсутності укладеного та зареєстрованого з органом місцевого самоврядування договору оренди землі.
Пунктом «б» частини першої статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування на землі комунальної власності.
Згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Щодо заперечень відповідача з приводу визначення позивачем розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при здійсненні розрахунку безпідставно одержаних коштів, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (статті 1 Закону України «Про оцінку земель»).
Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 06.08.2019 у справі № 922/3560/18, від 08.10.2019 у справі № 904/4737/18 та від 28.09.2020 у справі № 922/4073/19.
До позовної заяви додані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 19.04.2023 № НВ-9918336862023, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 5910136600:22:040:0009 становить 97 246, 73 грн та від 21.04.2023 №НВ-5900292422023, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 5910136600:22:040:0003 становить 3 295 819, 54 грн.
Чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України «Про оцінку земель», не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19.
Отже, додані до позовної заяви витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.04.2023 № НВ-9918336862023 та від 21.04.2023 №НВ-5900292422023 є належними та допустимими доказами розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є однаковою за весь період стягнення з 23.02.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2023 по 30.06.2023, що враховано у розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за користування відповідачем земельними ділянками комунальної власності.
У постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-2588цс15 наведено правовий висновок про те, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, та постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 зазначено, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника тієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідачем, як фактичним користувачем земельних ділянок комунальної власності: кадастрові номера 5910136600:22:040:0009, 5910136600:22:040:0003, без укладення договору оренди за періоди з 23.02.2021 по 31.12.221, з 01.01.2023 по 30.06.2023 збережено за рахунок позивача (власника земельної ділянки) у себе кошти в розмірі 222 381, 69 грн, які мав заплатити за користування нею.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.
Доводи представника відповідача про те, що позовна заява підписана не уповноваженою особою є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то суд виходить з наступного.
Позовна давність відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача грошових коштів за користування земельними ділянками без оформленого права оренди 25.07.2023.
Період, за який позивач просить стягнути з відповідача зазначені кошти складає з 23.02.2021 по 30.06.2023.
Таким чином, за вимогами про стягнення грошових коштів за період з 23.02.2021 по 31.12.2021 трирічний строк позовної давності спливає у відповідні місяці 2024 року, а не 2023 року, як вважає відповідач.
Крім того, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), строки, визначені статтями 257, 258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 установлено карантин на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» дія карантину продовжена до 31.12.2022. У подальшому дія карантину була продовжена до 30.06.2023 постановами Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 №1423, від 25.04.2023 №383.
Водночас, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану строком на 30 діб, строк якого продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджено Законом № 2119-ІХ від 15.03.2022), від 18.04.2022 №259/2022 (затверджено Законом № 2212-ІХ від 21.04.2022), від 17.05.2022 №341/22 (затверджено Законом № 2263-1Х від 22.05.2022), від 12.08.2022 №573/2022 (затверджено Законом № 2500-ІХ від 15.08.2022), від 07.11.2022 №757/2022 (затверджено Законом від 16.11.2022 №2738-ІХ), від 06.02.2023 №58/2023 (затверджено Законом від 07.02.2023 №2915-ІХ), від 01.05.2023 №254/2023 (затверджено Законом від 02.05.2023 №3057- IX), від 26.07.2023 №451/2023 (затверджено Законом від 27.07.2023 №3275-ІХ), від 06.11.2023 №734/2023 (затверджено Законом від 08.11.2023 № 3429-ІХ) з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Враховуючи задоволення позову, з огляду на положення ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3 375, 73 грн, а також заявлені відповідачем витрати на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» (40000, м. Суми, вул. Соборна, буд. 46, кв. 4а, код 44013899) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, код 23823253) безпідставно збережені кошти у сумі 222 381, 69 грн (двісті двадцять дві тисячі триста вісімдесят одна гривня шістдесят дев`ять копійок) за використання земельних ділянок без оформлення договору оренди за період з 23.02.2021 по 30.06.2023.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Плюс Суми» (40000, м. Суми, вул. Соборна, буд. 46, кв. 4а, код 44013899) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код 40456009) відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 3 335, 73 грн (три тисячі триста тридцять п`ять тисяч сімдесят три копійки).
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.
Повний текст рішення підписаний суддею 06.01.2025 у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А. у відпустці з 25.12.2024 по 03.01.2025.
Суддя Ю.А. Джепа
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 07.01.2025 |
Номер документу | 124229721 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про відшкодування шкоди, збитків |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Джепа Юлія Артурівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні