Постанова

від 19.12.2024 по справі 547/839/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 547/839/23

провадження № 51-3425км24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисника ОСОБА_8 на вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175510000063, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малі Липняги Семенівського району Полтавської області та жителя АДРЕСА_1 ,

та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Семенівки Семенівського району Полтавської області та жителя АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2023 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено покарання:

- ОСОБА_6 у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу;

- ОСОБА_7 у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Відповідно до ст 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 цього Кодексу.

На підставі статей 961, 962 КК України застосовано спеціальну конфіскацію щодо майна, одержаного внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - риби: карась 2 штуки, плітка 60 штук, синець 67 штук, лящ 77 штук, яка отримана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 від представника Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_10 за накладною № 5 від 20 березня 2023 року.

Стягнуто з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 солідарно на користь Оболонської сільської ради 1 286 285 грн матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

19 березня 2023 року приблизно о 15:00 ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , на автомобілі ЗАЗ 1103 "Славута", номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у фактичному володінні ОСОБА_6 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, маючи при собі заборонене для любительського рибальства знаряддя лову - "павук" 2 штуки, приїхали на берег річки Сула (координати 49.6844369 32.7079973) в адміністративні межі с. Кукоби Кременчуцького району Полтавської області, що на території Національного природного парку "Нижньосульський".

У подальшому, реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , використовуючи заборонені для любительського рибальства знаряддя лову - "павуки", у період із 15:36 19 березня по 00:30 20 березня 2023 року, розуміючи, що здійснюють незаконний вилов риби, із берега річки Сула незаконно добули рибу виду: лящ - 77 штук, синець - 67 штук, плітка - 60 штук, карась - 2 штуки, чим завдали водним біоресурсам України шкоду в розмірі на загальну суму 1 286 285 грн, яка є істотною.

Після цього, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на автомобілі ЗАЗ 1103 "Славута", номерний знак НОМЕР_1 , із свіжовиловленою рибою та забороненим знаряддям лову покинули місце вчинення кримінального правопорушення та о 01:20 20 березня 2023 року були виявлені працівниками поліції неподалік від АЗС "Авіас" за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів у смт Семенівка Кременчуцького району Полтавської області.

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу захисникаОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 , посилаючись на незаконність, необґрунтованість та невмотивованість рішень судів попередніх інстанцій, ухвалених стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , просить їх скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

На обґрунтування своїх вимог наводить такі доводи:

- порушено вимоги ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті не зазначено в чому ж полягає незаконність зайняття обвинуваченими рибним добувним промислом;

- суд першої інстанції, порушуючи принцип безсторонності судової влади та загальні засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України, самостійно, всупереч ст. 337 КПК України, змінив формулювання обвинувачення, зазначивши, що обвинувачені використовували заборонені для любительського рибальства знаряддя лову "павуки", хоча про це в обвинувальному акті не зазначено;

- дії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не кваліфіковано за ст. 28 КК України, проте суд першої інстанції призначив їм покарання за незаконний вилов риби, вчинений групою осіб (оскільки розмір шкоди визначався, виходячи із загальної кількості риби), і тим самим вийшов за межі пред`явленого обвинувачення, хоча риба, виловлена кожним із обвинувачених, і знаходилась в окремих мішках;

- не підтверджено висновок місцевого суду про те, що обвинувачені 19 березня 2023 року здійснювали вилов риби на території Національного природного парку "Нижньосульський", оскільки в матеріалах провадження відсутні належні та допустимі докази цієї обставини;

- вважає лист НПП "Нижньосульський" від 20 листопада 2023 № 721/2023 неналежним та недопустимим доказом, оскільки він був долучений до матеріалів провадження не у спосіб, передбачений КПК України (наданий на запит прокурора після закінчення терміну досудового слідства), і, як наслідок цього, для обчислення шкоди у даному кримінальному провадженні не може застосовуватися;

- усупереч вимогам КПК України, суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення обвинувачених та письмові докази про те, що з відеозаписами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, їх не ознайомлювали та їх копії не вручалися, будь-яких письмових доказів вручення цих відеозаписів обвинуваченим матеріали провадження не містять;

- вважає, що суд безпідставно розглянув та задовольнив цивільний позов прокурора Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 про солідарне стягнення шкоди, заподіяної державі, оскільки, у відповідності до п. 6.1 наказу офісу Генерального прокурора № 389 від 21 серпня 2020 року «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», позови (заяви) надсилаються до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників обласних, окружних прокуратур, їхніх перших заступників та заступників, а прокурор у кримінальному провадженні не мав відповідних повноважень на його підписання;

- на його думку, форма та зміст позовної заяви не відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Отже, захисник вважає, що винуватість його підзахисних не доведено належними та допустимими доказами через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Цивільний позов, заявлений прокурором, не підлягає до розгляду. Ухвала апеляційного суду винесена з порушенням вимог статей 94, 370, 419 КПК України.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить судові рішення скасувати та кримінальне провадження закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. На обґрунтування своїх вимог зазначає аналогічні доводи, які викладені у касаційній скарзі його захисника.

Засуджений ОСОБА_7 у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення, а кримінальне провадження закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

На обґрунтування своїх вимог зазначає аналогічні доводи, які викладені у касаційній скарзі його захисника. Окрім того, вказує на те, що протокол огляду автомобіля та постанова про притягнення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності є недопустимими доказами, оскільки автомобіль, на якому вони рухалися, на той час нікому з них не належав. На його думку, автомобіль працівниками поліції був зупинений незаконно, а в послідуючомубезпідставно та незаконно ними оглянутий. Внаслідок чого засуджений вважає, що всі інші докази, які були здобуті після незаконної зупинки, також є недопустимими. Стверджує, що після зупинки автомобіля обвинувачені були фактично затримані працівником поліції, проте будь-яких документів про затримання не складалися, їх процесуальний статус не визначався, що позбавило обвинувачених скористатися своїми правами.Зазначає, що рибу та знаряддя лову вилучив свідок ОСОБА_10 , повноваження якого на вчинення таких дій не підтверджені. В подальшому вказані риба та знаряддя лову були вилучені дізнавачем у спосіб, не передбачений КПК України. Отже, на його думку, за наведених вище обставин суди попередніх інстанцій допустили істотні порушення вимог процесуального закону, які перешкодили ухвалити законні рішення.

Від учасників судового провадження заперечень на зазначені касаційні скарги не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 просила касаційні скарги засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За правилами частин 1, 2 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 413 КПК України. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.

При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, переглядаючи судові рішення, суд касаційної інстанції виходить з установлених судовими інстанціями фактичних обставин справи.

У касаційних скаргах засуджені та їх захисник стверджують, що місцевий суд, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та ухвалення законного рішення. Зокрема, на переконання сторони захисту, судом не було враховано, що між засудженими не було попередньої змови, і вони кожний окремо ловили рибу, яку складали в різні мішки. Крім того зазначають, що матеріалами кримінального провадження не встановлено, що 19 березня 2023 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 здійснювали вилов риби саме на території Національного природного парку "Нижньосульський". Вказує, що рибу та знаряддя лову вилучив свідок ОСОБА_10 , повноваження якого на вчинення таких дій не підтверджені.

Однак, колегія суддів вважає, що ці твердження засуджених і захисника зводяться виключно до надання ними власної оцінки наявним в матеріалах кримінального провадження доказам та встановленим в ході судових розглядів обставинам вчинення кримінального правопорушення, тобто сторона захисту посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповноту судового розгляду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду, а тому такі доводи не підлягають перевірці у касаційному порядку.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

За правилами ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК України, на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Зокрема, винуватість ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтверджується такими доказами:

- показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , представника потерпілого (Оболонської сільської ради) ОСОБА_8 , щодо обставин, які їм були відомі;

- даними відеозапису з бодікамер поліцейського, з якого видно, як поліцейський зупиняє автомобіль ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , біля АЗС "Авіас" у смт Семенівка, за кермом якого був ОСОБА_6 . Останній пояснив, що їде так пізно з рибалки, де застряг там машиною. На пропозицію поліцейського показати вміст машини, ОСОБА_6 повідомляє, що у машині риба, на яку документів не має, він її ловив "павуком", у "Нижньосульському", їде із с. Кукоби. Поліцейський каже, що викликає слідчо-оперативну групу через ознаки незаконного вилову риби. Пропонує ОСОБА_6 і ОСОБА_7 чекати слідчого;

- даними протоколу огляду місця події від 20 березня 2023 року з фототаблицею та відеозаписом до нього;

- даними протоколів про адміністративне правопорушення № 011047 та № 011048, актів виявлення та вилучення від 20 березня 2023 року, описів-оцінки знарядь лову;

- даними протоколу огляду оптичного диску від 22 серпня 2023 року, з якого вбачається, що згідно з файлами з інформацією про з`єднання абонента мобільного зв`язку НОМЕР_2 (користувач ОСОБА_6 ) упродовж з 15:00 19 березня по 01:40 20 березня 2023 року вказаний телефон перебував у зоні дії базових станцій оператора "Київстар", які покривають територію місця, де скоєно вилов риби у річці Сула;

- даними протоколу огляду оптичного диску від 22 серпня 2023 року із файлами, на яких міститься інформація про з`єднання абонента мобільного зв`язку НОМЕР_3 (користувач ОСОБА_7 ), а саме, що упродовж з 15:00 19 березня по 01:40 20 березня 2023 року вказаний телефон перебував у зоні дії базових станцій оператора "Водафон", які покривають територію місця, де скоєно вилов риби у річці Сула. Крім того, з 15:36 19 березня по 01:08 20 березня 2023 року вказаний абонент перебував за азимутом із значенням 130 і лише 4 рази змінював його на азимут 180. Упродовж зазначеного часу абонент НОМЕР_3 здійснив 491 з`єднання у мережі мобільного зв`язку. Вказане розташування телефона перебувало поруч із точкою геолокації 49.6844396 32.7079973.

- даними висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 05 квітня 2023 року № 465/23-23, згідно з якими розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби 19 березня 2023 року в акваторії Сулинської затоки Кременчуцького водосховища на території НПП "Нижньосульський" в межах с. Кукоби Кременчуцького району Полтавської області (2 карасі, 60 пліток, 67 синців, 77 лящів), становить 1 286 285 грн. Зазначена шкода заподіяна внаслідок незаконного вилову риби, є істотною через вилов великої кількості риби.

Місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, дав належну оцінку всім доказам у справі (показанням свідків, письмовим доказам й експертному висновку), повно та об`єктивно дослідивши їх, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що спричинило істотну шкоду.

Доводи засуджених та їх захисника про те, що місцевий суд змінив формулювання обвинувачення, зазначивши, що обвинувачені використовували заборонені для любительського рибальства знаряддя лову "павуки", та вийшов за його межі, вказавши, що незаконний вилов риби вчинений групою осіб, є безпідставними.

Суд першої інстанції провів розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Положеннями п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення - це твердження про вчинення особою певного діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не пред`являлося обвинувачення за кваліфікуючою ознакою «за попередньою змовою».

Отже, місцевийсуд правильно зазначив, що він був позбавлений можливості вирішувати питання про кваліфікацію дій обвинувачених за ст. 28 КК України як співвиконавців, оскільки у такому разі він би вийшов за межі пред`явленого обвинувачення. Водночас обвинувачення вказує на спільний умисел і спільне вчинення діяння обома обвинуваченими, а саме про це свідчить перебування обох обвинувачених у машині з великою кількістю риби та наявними у машині двома забороненими знаряддями для лову риби "павуки". Крім того, як убачається з показань ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які ними надані в місцевому суді, вони протягом п`яти годин здійснювали вилов риби у затоці річки Сула. Виловлену рибу зібрали у мішки і завантажили у автомобіль.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушень процесуального закону.

Не заслуговують на увагу доводи засудженого ОСОБА_7 про те, що автомобіль працівниками поліції був зупинений незаконно, а в послідуючому безпідставно та незаконно ними оглянутий, та твердження про те, що протокол огляду автомобіля та постанова про притягнення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності є недопустимими доказами, оскільки автомобіль на якому вони рухалися, на той час нікому з них не належав, а також те, що всі здобуті після незаконної зупинки автомобіля докази також є недопустимими.

Як правильно зазначив місцевий суд, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, що у воєнний час із 23:00 до 05:00 триває комендантська година, під час якої забороняється, зокрема, пересуватися дорогами без спеціального дозволу. У зв`язку з цим, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський має право зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Також поліцейський може здійснити поверхневу перевірку транспортного засобу, якщо у нього є достатні підстави вважати, що у ньому знаходиться правопорушник, якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої обмежено, якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення. Поверхнева перевірка транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

З дослідженого місцевим судом протоколу огляду місця події від 20 березня 2023 року з фототаблицею вбачається, що під час проведення огляду в період з 03:55 до 04:48 дізнавачем ОСОБА_19 оглянуто автомобіль ЗАЗ 110307, червоного кольору, із державним номерним знаком НОМЕР_1 , у якому перебували водій ОСОБА_6 , який добровільно надав згоду на огляд автомобіля (письмова заява), та пасажир ОСОБА_7 . При цьому було виявлено в багажнику 3 поліетиленові мішки із рибою різних видів та 2 незаконних знаряддя лову "павук". ОСОБА_6 і ОСОБА_7 добровільно витягували мішки із свіжою виловленою рибою із автомобіля і 2 незаконних знаряддя лову "павук". Вказаний протокол було підписано усіма учасниками слідчої дії без будь-яких зауважень.

Отже, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, під час огляду місця події - огляд автомобіля ЗАЗ 110307 був проведений дізнавачем ОСОБА_19 на підставі добровільної згоди ОСОБА_6 , який керував транспортним засобом, тобто володільця, що підтверджується його заявою від 20 березня 2023 року. Факт керування ОСОБА_6 транспортним засобом стороною захисту не оспорюється. Тому доводи засудженого ОСОБА_7 про те, що на час події ОСОБА_6 не володів транспортним засобом, є безпідставними. Згідно з розписками від 20 березня 2023 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 видали дізнавачеві ОСОБА_19 всю свіжу виловлену рибу, 2 незаконних знаряддя лову "павук", за допомогою яких вони разом ловили рибу.

За таких обставин, вказані документи та відеозапис слідчої дії свідчать про те, що рибу і знаряддя лову у обвинувачених вилучав дізнавач ОСОБА_19 за участю понятих і спеціаліста. При цьому державний інспектор ОСОБА_10 та поняті ОСОБА_20 і ОСОБА_21 підтвердили, що огляд проводили за наявності дозволу водія. Рибу дістали з автомобіля, а ОСОБА_10 допомагав рахувати виловлену рибу. Під час проведення слідчої дії проводився відеозапис.

Твердження ОСОБА_7 про те, що після зупинки автомобіля він з ОСОБА_6 фактично були затримані працівниками поліції, проте будь-які документи про їх затримання не складалися, процесуальний статус не визначався, що позбавило їх скористатися своїми правами, були перевірені судами попередніх інстанцій та визнані безпідставними.

Слід зазначити, що огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події є інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована в певній процесуальній формі.

У цьому кримінальному провадженні зазначена слідча дія була невідкладною, оскільки здійснювалася одразу після повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, тобто ще до внесення відомостей до ЄРДР, а отже на момент її проведення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не мали процесуального статусу підозрюваних. У зв`язку із цим дізнавач не роз`яснив ОСОБА_6 і ОСОБА_7 їх права. Крім того, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, зміст протоколу огляду, відеозапис бодікамери, відеозапис процесу огляду, письмових дозволів та розписок ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , їх пояснення та поведінка не свідчать про їх затримання.

На підставі наведеного вище, суди попередніх інстанцій не встановили порушень права засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на захист та дійшли обґрунтованого висновку про те, що процесуальна дія була проведена відповідно до положень ст. 237 КПК України, тобто доказ отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, та є належним та допустимим доказом. За таких обставин, також є необґрунтованими доводи ОСОБА_7 , що всі здобуті після незаконної зупинки автомобіля докази також є недопустимими.

З такими висновками погоджується Верховний Суд.

Твердження засуджених та їх захисника про те, що обвинуваченим не відкриті відеоматеріали в порядку ст. 290 КПК України, перевірялися судами попередніх інстанцій та визнані безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 13 ст. 290 КПК України відкриття матеріалів дізнання сторонами кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтями 301 і 314 цього Кодексу.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 301 КПК України у разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, прокурор зобов`язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до розписок ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які долучені до обвинувального акту, останні отримали копію обвинувального акта, реєстр матеріалів дізнання, цивільний позов із зазначенням кількості аркушів та копії матеріалів провадження на 293 аркушах. Будь-яких зауважень щодо ненадання їм якихось матеріалів дізнання вони не зазначали.

Отже, закон вказує на необхідність надання копій матеріалів дізнання, а не чіткого перерахування у відповідній розписці виду кожного доказу (матеріалу), який надається особі, яка вчинила кримінальний проступок.

Щодо доводів сторони захисту про те, що лист НПП "Нижньосульський" від 20 листопада 2023 року № 721/2023 з картосхемою є недопустимим доказом, то колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в суді першої інстанції під час судового засідання 22 листопада 2023 року стороною обвинувачення було заявлено клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження листа НПП "Нижньосульський" від 20 листопада 2023 року № 721/2023 з картосхемою, який було відкрито стороні захисту. Суд вказаний лист долучив і дослідив.

Отже, доводи сторони захисту про порушення в цій частині положень КПК є безпідставними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що лист НПП "Нижньосульський" від 20 листопада 2023 року № 721/2023 з картосхемою підтверджує винуватість ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у сукупності з іншими доказами, дослідженими місцевим судом.

Також є неприйнятними доводи захисника про те, що місцевий суд безпідставно розглянув та задовольнив цивільний позов прокурора Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 про солідарне стягнення шкоди, заподіяної державі, оскільки вказаний прокурор не мав відповідних повноважень на його підписання.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 11 вересня 2023 року прокурор звернувся до Оболонської сільської ради з листом про не реалізацію сільською радою повноважень щодо відшкодування шкоди. 14 вересня 2023 року Оболонська сільська рада звернулася в прокуратуру з проханням представляти її інтереси в суді, а саме звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином. У зв`язку з цим 16 вересня 2023 року дізнавачем винесено постанову про визнання Оболонської сільської ради потерпілим у кримінальному провадженні.

За таких обставин, прокурор діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до вимог норм закону, зазначених вище.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що представлення прокурором інтересів потерпілої сторони необхідно рахувати з моменту звернення до суду з цивільним позовом в інтересах Оболонської сільської ради, а саме з 21 вересня 2023 року.

У касаційних скаргах містяться також інші доводи, які не потребують детального аналізу Верховним Судом та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. Суд касаційної інстанції зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (Ruiz Torija v. Spain, заява № 303-A, § 29, від 09 грудня 1994 року; Серявін та інші проти України, заява № 4909/04, § 58, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статей 370, 419 КПК України в цілому дав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі захисника доводам, які співпадають з доводами, наведеними в касаційних скаргах, та обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги. При цьому, таких істотних порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів, які б з огляду на зазначене перешкодили ухвалити законне рішення, апеляційний суд не встановив. З наведеними висновками щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції погоджується й колегія суддів.

Крім того, колегія суддів зауважує про те, що підставами для скасування судового рішення є лише ті істотні порушення вимог КПК України, які призвели до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення. Разом з тим, засуджені та їх захисник у касаційних скаргах про такі порушення не зазначають.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у справі колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних скарг немає.

За таких обставин касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційні скарги засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисника ОСОБА_8 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3