Ухвала

від 06.01.2025 по справі 522/1/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/1/25

Провадження № 2/522/1/25

УХВАЛА

про залишення позову без руху

06 січня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

До Приморськогорайонного судум.Одеси 01.01.2025року черезелектронну поштунадійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про стягнення моральної шкоди у розмірі 15000 грн.

Матеріали позову отримано суддею 02.01.2025 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить із наступного.

Дослідивши зміст та матеріали позову, суд встановив, що позов підлягає залишенню без руху на підставі наступного.

Статтями 174-177ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.

Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка, судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач у позові вказав ціну позову 15 000 грн.

Між тим, доказів сплати судового збору позивачем до позову не додано.

Позивач у позові просить звільнити його від сплати судового на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яким визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

До заяви позивачем надано копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.02.2023 року, зазначаючи, що він є учасником бойових дій.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у ч. 2 ст. 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про сплату судовий збір» у сукупності з положеннями ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зокрема, у постановах від 09.10.2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17.

Долучена до заяви копія посвідчення позивача як особи, яка має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, звільняє позивача від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням його прав, які нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією Українита іншими законами.

Перевіряючи наявність підстав для звільнення позивача, як учасника бойових дій, від сплати судового збору за подання позову, суд виходить з того, що предмет спору цієї справи не пов`язаний з порушенням права на соціальний захист саме, як учасника бойових дій чи військовозобов`язаного, призваного на військову службу, а пов`язані з відносинами, які виникли з приводу відшкодування моральної шкоди після ДТП, а тому суд дійшов висновку, що судовий збір за подання позову підлягає сплаті на загальних підставах.

Таким чином,відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позову позивачу слід:

- сплатити судовий збір за позов, виходячи зі ставки при подачі позову майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, та виходячи із ціни позову.

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду або через систему «Електронний суд».

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, п.п. 22, 23, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку про залишення позову без руху та надання позивачу строку для їх усунення.

Керуючись ст.ст. 177,183,185,258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу. У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Домусчі