Вирок

від 03.01.2025 по справі 161/23073/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/23073/24

Провадження № 1-кп/161/17/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 03 січня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024031020000006 від 04 грудня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Масловець Ковельського району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, має на утриманні батька - інваліда 1 групи, раніше судимого вироком Апеляційного суду Волинської області від 22.05.2009 за п.6, 12 ч.2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, - у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 , восени 2023 року (точний час не встановлено), перебуваючи у Волинській обласній клінічній лікарні за адресою: Волинська область, місто Луцьк, пр.Президента Грушевського,21, при невстановлених слідством інших обставин, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій особами на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (за фактом діяльності яких здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні), вступив з ними у попередню змову, погодившись на пропозицію внести в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості. При цьому, реєстрація юридичної особи (благодійного фонду), мала бути без подальшого фактичного здійснення будь-якої благодійної діяльності зі сторони ОСОБА_4 .

Усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих вищевказаними особами, ОСОБА_4 , не маючи у дійсності наміру здійснювати благодійну діяльність, погодився на таку незаконну пропозицію зареєструвати на своє ім`я юридичну особу , а саме- Благодійну організацію «Благодійний фонд «Евія» (код ЄДРПОУ 45399574). При цьому ОСОБА_4 не мав жодного наміру та можливості здійснювати фактичне керівництво вказаною благодійною організацією та здійсненні у ній діяльності, оскільки не мав на це спеціальних знань чи навичок.

Згідно ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV визначено, що документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Якщо документи подаються у паперовій формі, заявник пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, може бути: документ, що підтверджує повноваження законного представника особи; нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій щодо державного органу, органу місцевого самоврядування); довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави.

Так, виконуючи вказівки осіб (за фактами діяльності яких здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) ОСОБА_4 , 20 грудня 2023 року, перебуваючи у департаменті «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Луцької міської ради (адреса: м.Луцьк, вул. Лесі Українки, 35), при невстановлених слідством інших обставинах, підписав виготовлені за невстановлених слідством обставин установчі документи Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія», а саме:

- Рішення N?1 засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія» від 20.12.2023, відповідно до якого прийнято наступні рішення: створити Благодійну організацію «Благодійний фонд «Евія»; затвердити повне та скорочене найменування благодійної організації; затвердити Статут вказаного фонду; визначити місце знаходження даної благодійної організації приміщення за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 3; визначити одноосібним керівником зазначеного фонду ОСОБА_4 ; визначити вид діяльності вказаної благодійної організації;

- Статут Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія» в редакції 2023 року, затверджений Рішенням N?1 засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія» від 20.12.2023, відповідно до якого ОСОБА_4 являється засновником благодійної організації;

- Схематичне зображення структури власності Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія» від 20.12.2023, відповідно до якої ОСОБА_4 володіє 100% ПВВ, тобто має повний прямий вирішальний вплив на вказаний благодійний фонд.

Вказані установчі документи Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія» містили завідомо неправдиві для ОСОБА_4 відомості, оскільки в дійсності «Рішення N?1 від 20.12.2023», відповідно до якого прийнято рішення створити вказану Благодійну організацію останнім не приймалось, визначена Статутом юридична адреса Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія»: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 3, не відповідала дійсності, оскільки фактично організація там не знаходилась.

В подальшому, ОСОБА_4 , 20.12.2023, перебуваючи у департаменті «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Луцької міської ради (адреса: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 35), продовжуючи виконання вказівок осіб (за фактами діяльності яких здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні), подав державному реєстратору вищевказані документи, на підставі яких, проведено реєстрацію Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія», з зазначенням про те, що ОСОБА_4 являється одноособовим власником та керівником Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія».

Отже, за вищевказаних обставин ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також той факт, що він не здійснюватиме керівництво благодійною організацією та не буде брати участі у її діяльності, засвідчив своїм підписом заздалегідь підготовлені невстановленими слідством особами (за фактами діяльності яких здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) установчі та реєстраційні документи, які відповідно до закону необхідні для проведення державної реєстрації юридичної особи Благодійна організація «Благодійний фонд «Евія», а також умисно подав для проведення державної реєстрації документи, які містили завідомо неправдиві відомості, чим здійснив пособництво у внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення державної реєстрації документів, які містили неправдиві відомості.

Органом досудового розслідування вказані умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, які виразились у пособництві у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення державної реєстрації документів, які містили завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

05 грудня 2024 року під час досудового розслідування між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою, останній беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України та не заперечує обставин вчинення інкримінованого йому злочину, що викладені в обвинувальному акті, а також сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, враховується, що ОСОБА_4 згідно ст.89 КК України раніше судимий, однак, активно спряв розкриттю кримінального правопорушення, збитки кримінальними правопорушеннями не заподіяні , здійснює догляд за батьком ОСОБА_8 , який має першу групу інвалідності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому.

При цьому, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 узгодженого покарання, за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 1 (один) рік та на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України із встановленням іспитового строку.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Прокурор, обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Судом роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику та прокурору наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України та повністю підтвердив обставини його вчинення. У вчиненому щиро розкаявся та погоджувався на призначення узгодженого покарання за угодою про визнання винуватості.

У відповідності до вимог ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є рецидив злочинів.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні батька інваліда, повне та беззастережне визнання ним вини, відсутність заподіяних кримінальними правопорушеннями збитків, позитивно характеризується за місцем проживання.

В даному випадку судом роз`яснено обвинуваченому, захиснику та прокурору правові наслідки затвердження угоди, перевірено відповідність угоди фактичним обставинам справи, а також добровільність позицій сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним і призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 468, 473, 475, 476 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 05 грудня 2024 року в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024031020000006 від 04 грудня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленням волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати у розмірі 14388 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 32 (тридцять дві) коп. за проведення судової почеркознавчої експертизи.

Речові докази, а саме: титульна сторінка та опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державна реєстрація створення юридичної особи» на 2 арк.; заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) на 7 арк.; рішення N?1 засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія» від 20.12.2023 на 1 арк.; структура власності N? 1 Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія» від 20.12.2023 на 1 арк.; копія виписки щодо перевірки паспорта гр. України (серія АС N?919175) на 1арк.; статут Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія» в редакції 2023 року, затверджений рішенням N?1 засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Евія» від 20.12.2023 на 11 арк. - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя Луцького міськрайоного суду ОСОБА_1