Рішення

від 26.12.2024 по справі 691/1401/24

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1401/24

провадження № 2/691/716/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Товста Городищенського району Черкаської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 03 травня 2024 року Серії НОМЕР_1 , актовий запис №13. ОСОБА_2 був її батьком, свідоцтво про народження № НОМЕР_2 , відповідно до якого батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 27 березня 1991 року уклала шлюб з ОСОБА_4 , та набула прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_3 . Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, яка складається із: земельної ділянки площею 2,2271 га, розташованої в с. Товста, Городищенського району Черкаської області, яка належала йому на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку Серії ЧР №139717, виданого Городищенським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області від 01.11.2004 року за №257, та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 01.11.2004 року, кадастровий номер 7120387500:02:001:0634; права на земельну частку (пай) розміром 2,88 умовних кадастрових гектарів по КСГП «Нива» с. Товста Городищенського району Черкаської області, яке належало ОСОБА_6 на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0281150 на підставі розпорядження Городищенської районної державної адміністрації №109 від 11 квітня 1997 року, та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 10 серпня 1997 року №268, спадщину після смерті якої прийняв ОСОБА_2 , але юридично не оформив спадкових прав. 16 липня 2014 року приватним нотаріусом Городищенського районного нотаріального округу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно у виді земельної ділянки площею 2,2271 га, згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку, Серії ЧР №139717. Для того, щоб оформити спадкові права на решту майна, звернулась до державного нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 .. Проте, нотаріус оглянувши подані документи, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) померлої ОСОБА_6 , а також не підтверджено родинні стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .. Оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) у КСГП «Нива» Серії ЧР №0281150, який виданий на ім`я ОСОБА_6 був втрачений, про що 10.07.2024 року було розміщено оголошення в газеті «Черкаський край» №28. Зазначені обставини позбавили її можливості реалізувати свої спадкові права, а тому прийняла рішення звернутися в суд за захистом своїх прав (а.с.1-4).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2024 року пред`явлена позовна заява була залишена без руху в зв"язку з тим, що не відповідала загальним вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України (а.с.20-21).

16 грудня 2024 року на адресу Городищенського районного суду Черкаської області надійшла заява представника позивача про усунення недоліків з додатками у строк який надано судом (а.с.23-24).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову (а.с.49).

В підготовчому засіданні 26 грудня 2024 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження, призначення цивільної справи до судового розгляду та виклик свідків (а.с.56).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Салій С.А., інформовані про слухання, не прибули. Представник позивача надав заяву від 26 грудня 2024 року за вхідним №7203/24 про розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаського району Черкаської області, будучи вчасно та належним чином повідомлений, не з`явився, подав клопотння від 25 грудня 2024 року за вхідним №ЕП-3105/24 за змістом якого просив провести слухання без його участі, вказавши на відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог.

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у їх відсутність.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення сторін, зміст поданих клопотань позивача, відповідача, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, які факти, що мають юридичне значення, можуть бути встановлені судом, серед переліку яких зазначено факт родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 (зі змінами) від 25.05.1998 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Суд не вправі відмовляти в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до пп.2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини тощо.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Онер`їлдіз проти Туреччини" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно положень ст.ст. 1268, 1269,1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 грудня 2008 року за № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелічує підстави для державної реєстрації прав, так, зокрема, Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ін.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 4.15 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мін`юст України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до ст. 78 Земельного Кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У разі втрати, пошкодження Державного акту про право приватної власності на земельну частку (пай), за роз`ясненням п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», аналогічного порядку видачі нового Державного акту на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В судовому засіданні встановлено і підтверджується доказами у справі, що згідно паспорта громадянина України Серії НОМЕР_4 , позивач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Товста Городищенського району Черкаської області (а.с.6). В с.Товста Городищенського району Черкаської області ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 03 травня 2024 року Серії НОМЕР_1 , актовий запис №13 (а.с.7). ОСОБА_2 був батьком позивача, згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_2 , відповідно до якого батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.7). Прізвище ОСОБА_1 , позивач набула під час реєстрації шлюбу, свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_5 (а.с.8). Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 2,2271 га, розташованої в с. Товста, Городищенського району Черкаської області, яка належала йому на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку Серії ЧР №139717, та права на земельну частку (пай), згідно Сертифіката Серії ЧР № 0281150, виданого на підставі розпорядження Городищенської районної державної адміністрації №109 від 11 квітня 1997 року (а.с.9-10). Згідно довідки виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 06 травня 2024 року за № 16-18/103/4, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований та постійно проживав по АДРЕСА_1 . Разом із спадкодавцем проживали та були зареєстровані за однією адресою дружина ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_1 , та онука ОСОБА_7 , крім них в будинковолодінні ніхто інший не був зареєстрований і не проживав (а.с.8). Відповідно до Архівної довідки Державного архіву Черкаської області від 23 лютого 2024 року №ІІІ-ІІ/05-08, запис про народження ОСОБА_2 , згідно записів Книги реєстрації актів про народження за 1935 рік відсутній (а.с.11). За життя ОСОБА_2 заповіту не складав. Згідно довідки Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 06 травня 2024 року за №16-18/102/4, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_1 . Разом з нею в будинковолодінні були зареєстровані та проживали: син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; невістка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; онука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та правнучка - ОСОБА_7 (а.с.9). Позивачу ОСОБА_1 , 16 липня 2014 року приватним нотаріусом Городищенського районного нотаріального округу видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 2,2271 га, розташованої в селі Товста, Городищенського району, Черкаської області і була передана йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку, Серії ЧР №139717, виданого Городищенським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області від 01.11.200.4 року за №257, та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 01.11.2004 року, кадастровий номер 7120387500:02:001:0634 (а.с.9). З метою оформити свої спадкові права на майно, позивач звернулася до державного нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 (а.с.10). Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 травня 2024 року, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) померлої ОСОБА_6 , а також не підтверджено родинні стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.10). Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 15 травня 2024 року №00045010671, Виконавчим комітетом Товстівської сільської ради Городищенського району Черкаської області 10 серпня 1958 року складено актовий запис №10 про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 (а.с.12-13). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_6 (а.с.13). Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03 квітня 2024 року №29-23-0.3-2474/2-24, згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну часту (пай) КСГП «Нива» с.Товста Городищенського району Черкаської області на ім.»я ОСОБА_6 наявний запис №268 від 10 червня 1997 року щодо реєстрації Сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ЧР №0281150, згідно розпорядження Городищенської районної державної адміністрації від 11.04.1997 року №109, вартість в цінах 1995 року становить 14703,00 грн. (а.с.12). Згідно звіту про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки від 12 грудня 2024 року, ринкова вартість вище вказаної земельної ділянки становить 96 281, 00 грн. (а.с.25-32). Оригінал Сертифіката Серії ЧР №0281150, який виданий на ім`я ОСОБА_6 , був втрачений, про що подано оголошення до газети «Черкаський край» від 10 липня 2024 року в №28 (а.с.14).

Позивач звернулася до Городищенського районного суду Черкаської області із позовними вимогами про визнання права власності на спадкове майно, подавши позовну заяву через систему суду Електронний суд, в той час як судом вирішується позовна вимога про встановлення факту та визнання права на земельну частку (пай) по КСГП «Нива» с.Товста Звенигородського (Городищенського) району Черкаської області, в порядку спадкування за законом, що пояснюється неможливістю сформувати в інший спосіб назву позовної заяви з огляду на особливості функціонування електронної системи суду «Електронний суд».

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району.

За таких обставин, на підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , мала підстави для звернення до суду, остільки у поза судовому порядку встановити факт родинних відносин між батьком та його рідною матір`ю, не має можливості, та її порушене право підлягає захисту у обраний нею спосіб, шляхом встановлення факту родинних відносин.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_6 була рідною матір`ю ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) ділянка належало ОСОБА_6 на підставі Сертифіката Серії ЧР №0281150, не перебуває під заставою, не належить іншим особам, позивач є єдиною особою, яка виявила бажання прийняти спадщину, проте не має можливості оформити спадкові права через наявність вищезазначених обставин, які це утруднюють, з метою узаконення спадщини, слід визнати за позивачем право на земельну часту (пай) в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_2 , який спадщину після померлої ОСОБА_6 прийняв, але не оформив спадкових прав.

Позивачем сплачено судовий збір, згідно квитанції №2538-5806-9170-0561 від 05 серпня 2024 року в сумі 2422,40 грн., у зв`язку з розглядом цивільної справи з вимогами про встановлення факту що має юридичне значення та майнового характеру, які слід залишити за нею, без вирішення питання про їх відшкодування.

Позов підтверджується: копією паспорта громадянина України Серії НОМЕР_4 ; копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 ; копією свідоцтва про народження № НОМЕР_2 ; копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_5 ; копією довідки виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 06 травня 2024 року за № 16-18/103/4; копією Архівної довідки Державного архіву Черкаської області від 23 лютого 2024 року №ІІІ-ІІ/05-08; копією довідки Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 06 травня 2024 року за №16-18/102/4; копією Свідоцтва про право на спадщину від 16 липня 2014 року; копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 травня 2024 року; копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 15 травня 2024 року №00045010671; копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_6 ; копією листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03 квітня 2024 року №29-23-0.3-2474/2-24; копією звіту про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки від 12 грудня 2024 року; копією газети «Черкаський край» від 10 липня 2024 року №28; квитанцією про сплату судового збору №2538-5806-9170-0561 від 05 серпня 2024 року.

Керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 319, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст.78, 125 ЗК України, суд, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну часту (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, за яким ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Товста Городищенського району Черкаської області, є матір`ю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Товста Городищенського району Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) КСГП «Нива» с. Товста Городищенського району Черкаської області, площею 2,88 умовних кадастрових гектарів, згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ЧР №0281150, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення суду направити учасникам справи, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Представник позивача: особа 2 - адвокат Салій Сергій Антонович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЧК №000667 від 01 грудня 2016 року, юридична адреса м.Городище вул.Миру, №50 Черкаської області.

Відповідач: особа 3 - Вільшанська селищна рада Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 04407678, юридична адреса смт.Вільшана вул.Шевченка, №190 Звенигородського району Черкаської області.

Суддя О. М. Савенко