Рішення

від 16.12.2024 по справі 160/21426/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Справа № 160/21426/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Храмцова Є.В.

за участю:

від позивача: Капран Р.В., адвокат;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «М ТРИ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

Обставини справи: 07.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «М ТРИ» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27.06.2024 №UA209000/2024/000327/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2023 між ТОВ «М ТРИ» (позивач) та АNHUI MEISHENG BATHROOM TECHNOLOGY Co., LTD (Китай) було укладено зовнішньоекономічний контракт № МЕІ20231212 від 12.12.2023 (далі - контракт).

Відповідно до умов п. 1.1 цього контракту АNHUI MEISHENG BATHROOM TECHNOLOGY Co., LTD (за контрактом - продавець) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, поставляти та передавати у власність ТОВ «М ТРИ» (за контрактом - покупець) продукцію (далі -товар), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар. Найменування, асортимент, умови поставки, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються в комерційних інвойсах на поставку товару (п. 1.2 контракту).

Відповідно до комерційних інвойсів №НZТМ2023МТ03-01/1 від 12.12.2023 та №НZТМ2023МТ03-01/2 від 12.12.2023 продавець зобов`язався поставити покупцю душові кабіни (shower cabіn) та запасні частини душових кабін (sраге раrts оf showerсаbins) найменування, асортимент, умови поставки, одиниці виміру, кількість і ціни яких наведено у вказаних інвойсах.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару 20.06.2024 декларантом було подано електронну митну декларацію, якій Львівською Митницею (відповідач) було присвоєно №24UА209120017259U1. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з електронною митною декларацією декларантом надано документи:

контракт №МЕІ20231212 від 12.12.2023;

прайс-лист від 28.11.2023;

комерційна пропозиція №НZТМ2023МТ03-01 від 06.12.2023;

INVОІСЕ (інвойс) № НZТМ2023МТ03-01/1 від 12.12.2023;

INVОІСЕ (інвойс) № НZТМ2023МТ03-01/2 від 12.12.2023;

РАСКІNG LIST (пакувальний лист) № НZТМ2023МТ03-01/1 від 19.04.2024; РАСКІNG LIST (пакувальний лист) № НZТМ2023МТ03-01/2 від 19.04.2024; коносамент (Bill оf 1аding) № ZJSM24041122 від 04.05.2023;

СМR (автотранспортна накладна) № ОV1118 від 17.06.2024;

СМR (автотранспортна накладна) № ОV1118/1 від 17.06.2024;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № ТG019801/1 від 20.06.2024.

В ході проведення консультацій декларантом додатково було надано Митниці наступні

документи:

пакувальний лист № НZТМ2023МТ03-01/1 від 19.04.2024 з перекладом на українську

мову;

пакувальний лист№ НZТМ2023МТ03-01/2 від 19.04.2024 з перекладом на українську

мову;

договір транспортного експедирування № 2706/2320 від 27.06.2023;

рахунок-фактура №2Ф-38467 від 20.06.2024;

рахунок-фактура № СФ-38468 від 20.06.2024;

рахунок-фактура № СФ-38466 від 20.06.2024;

платіжна інструкція № 4190 від 26.06.2024;

платіжна інструкція № 4191 від 16.06.2024;

платіжна інструкція № 4192 від 26.06.2024;

переклади інвойсів № Н2ТМ2023МТ03-31/1 від 12.12.2023,

інвойс № Н2ТМ2О23МТ03-01/2 від 12.12.2023 на українську мову;

переклад прайс-листа від 28.11.2023 на українську мову;

переклад комерційної пропозиції №32ТМ2023МТ03-01 від 06.12.2023 на українську мову.

Однак за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих декларантом, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у картці відмови № UА209120/2024/000241, у прийнятті митної декларації №14UА209120017259U1 від 20.06.2024 з причини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/000327/2 від 27.06.2024.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/000327/2 від 27.06.2024 митна вартість товару, що була розрахована декларантом, була скорегована відповідачем із застосуванням до товару другорядного методу «значення митної вартості товару « 2-г » (резервний метод).

У зв`язку з незгодою позивача з оскаржуваним рішенням відповідача зазначений товар на підставі митної декларації № 24UА209120017967U9 від 27.06.2024 був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною - вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/000327/2 від 27.06.2024, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/21426/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 12.08.2024 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме, для доплати судового збору у розмірі 11932,57 грн.

09.09.2024 від відповідача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про відкриття провадження у справі, в якому зазначено, що ціною позову є сума, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, з якої і має бути обрахований належний до сплати судовий збір. Таким чином, судовий збір у даній справі варто вираховувати, виходячи із різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом в митній декларації № 24UA209120017259U1 від 20.06.2024 (за першим методом), та митної вартості, розрахованої відповідачем в оскаржуваному рішенні та сплаченої позивачем згідно з митною декларацією № 24UA209120017967U9 від 27.06.2024 (за шостим методом). Так, при поданні декларантом митної декларації № 24UА209120017259LJ1 від 20.06.2024 (за першим методом) декларантом вже було розраховано митні платежі в загальній сумі 800 698,99 грн, які складаються з державного мита за ставкою 10 % в сумі 250 146,86 грн та ПДВ за ставкою 20 % в сумі 550 552,13 грн. За результатами прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та коригування митної вартості товару, декларантом з метою випуску товару у вільний обіг було подано митну декларацію № 24 UА209120017967U9 від 27.06.2024 (за шостим методом), в якій було розраховано та сплачено митні платежі, з урахуванням вже скоригованої відповідачем митної вартості товарів, в загальній сумі 996 176,93 грн, які складаються з державного мита за ставкою 10 % в сумі 311 233,76 грн та ПДВ за ставкою 20% в сумі 684 943,17 грн. Враховуючи те, що позивачем вже були сплачені митні платежі, з урахуванням скоригованої відповідачем митної вартості товарів, то ціну даного позову складає сума, яка вже була сплачена позивачем для можливості розмитнення товару та повернення якої позивач буде вимагати від відповідача, в разі скасування судом спірного рішення про коригування митної вартості. Різниця по спірному рішенню про коригування митної вартості товарів складає 195 477,94 грн. Отже, розмір судового збору за майнову вимогу даної позовної заяви, який необхідно сплатити позивачу слід визначати наступним чином: 195 477,94 грн х 1,5% = 2 932,17 грн. Ця сума є меншою 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому за майнові вимоги у даній справі розмір судового збору становить 3 028,00 грн. На підставі зазначеного позивач просив відкрити провадження у справі №160/21426/24.

Ухвалою суду від 07.10.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М ТРИ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару і відкрито провадження в адміністративній справі №160/21426/24 за наведеним позовом; розгляд справи ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

22.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він вказав, що позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000327/2 від 27.06.2024 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 20.06.2024 №24UA209120017259U1), виносилось на товари:

- вироби із скла санітарно-гігієнічного побутового призначення для ванних кімнат, в розібраному стані для зручності транспортування: Душова кабіна Торговельна марка: Water House, Scandispa; Виробник: Anhui Meisheng Bathroom Technology Co., Ltd., країна виробництва: CN Китай, за ціною 1,9274 дол. США за кг, на умовах поставки FOB NINGBO;

- вироби з недорогоцінних металів для душових кабін: Комплект профіля для TM-881E-A 1 компл.50.5 сталевий профіль для TM-888E-C- 6 компл. Комплект дуг для TB-8001 - 1компл, торговельна марка: Water House, виробник: Anhui Meisheng Bathroom Technology Co., Ltd., країна виробництва: CN Китай, за ціною 4,08 дол. США за кг, на умовах поставки FOB NINGBO.

Відповідачем було здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено: пунктом 2.4.2 договору транспортного експедирування 2706/2320 від 27.06.2023 передбачено подання Заявки із зазначенням в ній істотних умов перевезення. Дана Заявка до митного оформлення не подавалась; пунктом 3.3 договору транспортного експедирування 2706/2320 від 27.06.2023 передбачено, що клієнт оплачує рахунки Експедитора протягом 3 банківських днів з дати його виставлення. За прострочення оплати Клієнт оплачує пеню в розмірі 2% від неоплаченої суми за кожен день прострочення. Подані до митного оформлення рахунки СФ-38467, СФ-38468, СФ-38466 датовані 20.06.2024, оплата по них здійснена 26.06.2024, тобто в порушення умов договору; подані до митного оформлення рахунки СФ-38467, СФ-38468, СФ-38466 містять відомості про вартість «транспортно-експедиційного обслуговування на території України». Відповідні послуги, зі всією очевидністю, надавалися експедитором на всьому маршруті переміщення товару, однак, відповідні суми поза межами території України відсутні; у CMR OV1118/1 та OV1118 відсутні підпис та печатка відправника.

Таким чином, встановлено відсутність належним чином оформлених транспортних документів та документів, що містять відомості про транспорті витрати.

Декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, не може бути визнана відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 цього Кодексу (замовлення, транспортні документи).

Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) та 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методи 2б (ст. 62 МКУ) та 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності належних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості:

товару №1 слугувала митна вартість за МД UA100060/2023/513003 від 21.12.2023 - 2,40 дол. США за кг;

товару №2 слугувала митна вартість за МД UA100060/2023/513003 від 21.12.2023 - 4,40 дол. США за кг.

Коригування на комерційні рівні, розмір партії, умови поставки не здійснювалося.

Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 27.06.2024 №24UA209120017967U9 у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Кодексу.

Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості 195 864,43 грн.

25.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 28.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви відповідача.

Ухвалою суду від 07.10.2024 розгляд справи був призначений на 28 жовтня 2024 року на 10:00 год.

28.10.2024 у судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Розгляд справи відкладено на 11.11.2024 на 14:00 год.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені повістками про виклик.

01.11.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 04.11.2024 заяву представника відповідача задоволено.

У судовому засіданні 11.11.2024, яке відбулось за участю представника позивача та представника відповідача, представник позивача заявив клопотання про надання часу для ознайомлення з відзивом на позов. Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив відкласти розгляд справи на 02.12.2024 на 10:00 год. для надання можливості представнику позивача ознайомитися з відзивом на позов, а також для надання можливості відповідачу виконати вимоги ухвали суду щодо надання аркушу корегування.

27.11.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких він вказав, що Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000327/2 від 27.06.2024, відповідно до якого скориговано товари №1 та №2. Митною декларацією, якою відмовлено у митному оформленні слугувала МД №24UA209120017259U1 від 20.06.2024.

27.06.2024 декларант подав митну декларацію №24UA209120017953U8 із застосуванням гарантій за ст. 55 МКУ. Проте 27.06.2024 була подана заява про відкликання/модифікацію із наступним обґрунтуванням: помилково надіслана. Оновлена митна декларація №24UA209120017967U9 була подана 27.06.2024, за якою відбулось митне оформлення товарів. Декларантом самостійно визначено митну вартість товарів, які ввозяться в Україну за резервним методом. Відповідно за МД №24UA209120017967U9 від 27.06.2024, аркуш коригування не складався.

02.12.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій платіжної інструкції в іноземній валюті від 27.12.2023 № (MUR) 78 та платіжної інструкції в іноземній валюті від 16.04.2024 № (MUR) 88.

02.12.2024 судове зсідання відбулось за участю представника позивача. Представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 02.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 16.12.2024 на 13:00 год.

Про дату та час розгляду справи по суті (16.12.2024 о 13:00 год.) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

16.12.2024 у судове засідання прибув представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та проси суд їх задовольнити.

16.12.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

12.12.2023 між ТОВ «М ТРИ» (покупець) та АNHUI MEISHENG BATHROOM TECHNOLOGY Co., LTD, Китай (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № МЕІ20231212 від 12.12.2023 (далі - контракт).

Згідно з п. 1.1. цього контракту продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, поставляти та передавати у власність покупцеві продукцію (товар), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар. Найменування, асортимент, умови поставки, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються в комерційних інвойсах на поставку товару (п. 1.2 контракту).

Згідно з п. 2.1. контракту загальна вартість товару, який підлягає поставці за цим контрактом, складає 200000,00 доларів США.

Як передбачено п. 2.4. контракту ціни товару можуть визначатися сторонами на умовах поставки FOB NINGBO (Інкотермс 2010). Ціни товару включають в себе: вартість товару, вартість упаковки товару та його маркування, вартість оформлення супровідних документів на товар, вартість експортного митного оформлення товару та вартість завантаження товару на перевізні засоби, а також вартість доставки у місце призначення згідно умов поставки за цим контрактом.

Відповідно до комерційних інвойсів №НZТМ2023МТ03-01/1 від 12.12.2023 та №НZТМ2023МТ03-01/2 від 12.12.2023 продавець зобов`язався поставити покупцю душові кабіни (shower cabіn) та запасні частини душових кабін (sраге раrts оf showerсаbins) найменування, асортимент, умови поставки, одиниці виміру, кількість і ціни яких наведено у вказаних інвойсах.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару 20.06.2024 декларантом було подано електронну митну декларацію, якій Львівською митницею (відповідач) було присвоєно №24UА209120017259U1.

Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Разом з електронною митною декларацією декларантом надано документи: контракт №МЕІ20231212 від 12.12.2023; прайс-лист від 28.11.2023; комерційна пропозиція №НZТМ2023МТ03-01 від 06.12.2023; INVОІСЕ (інвойс) № НZТМ2023МТ03-01/1 від 12.12.2023; INVОІСЕ (інвойс) № НZТМ2023МТ03-01/2 від 12.12.2023; РАСКІNG LIST (пакувальний лист) № НZТМ2023МТ03-01/1 від 19.04.2024; РАСКІNG LIST (пакувальний лист) № НZТМ2023МТ03-01/2 від 19.04.2024; коносамент (Bill оf 1аding) № ZJSM24041122 від 04.05.2023; СМR (автотранспортна накладна) № ОV1118 від 17.06.2024; СМR (автотранспортна накладна) № ОV1118/1 від 17.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № ТG019801/1 від 20.06.2024.

В ході проведення консультацій декларантом додатково було надано Митниці наступні документи: пакувальний лист № НZТМ2023МТ03-01/1 від 19.04.2024 з перекладом на українську мову; пакувальний лист № НZТМ2023МТ03-01/2 від 19.04.2024 з перекладом на українську мову; договір транспортного експедирування № 2706/2320 від 27.06.2023; рахунок-фактура №2Ф-38467 від 20.06.2024; рахунок-фактура № СФ-38468 від 20.06.2024; рахунок-фактура № СФ-38466 від 20.06.2024; платіжну інструкцію № 4190 від 26.06.2024; платіжну інструкцію № 4191 від 16.06.2024; платіжну інструкцію № 4192 від 26.06.2024; переклади інвойсів № Н2ТМ2023МТ03-31/1 від 12.12.2023; інвойс № Н2ТМ2О23МТ03-01/2 від 12.12.2023 на українську мову; переклад прайс-листа від 28.11.2023 на українську мову; переклад комерційної пропозиції №32ТМ2023МТ03-01 від 06.12.2023 на українську мову.

Однак за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих декларантом, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у картці відмови № UА209120/2024/000241 у прийнятті митної декларації №14UА209120017259U1 від 20.06.2024 з причини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/000327/2 від 27.06.2024.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало:

- пунктом 2.4.2 договору транспортного експедирування 2706/2320 від 27.06.2023 передбачено подання Заявки з зазначенням в ній істотних умов перевезення. Дана Заявка до митного оформлення не подавалась;

- пунктом 3.3 договору транспортного експедирування 2706/2320 від 27.06.2023 передбачено, що клієнт оплачує рахунки Експедитора протягом 3 банківських днів з дати його виставлення. За прострочення оплати Клієнт оплачує пеню в розмірі 2% від неоплаченої суми за кожен день прострочення. Подані до митного оформлення рахунки СФ-38467, СФ-38468, СФ-38466 датовані 20.06.2024, оплата по них здійснена 26.06.2024, тобто в порушення умов договору;

- подані до митного оформлення рахунки СФ-38467, СФ-38468, СФ-38466 містять відомості про вартість «транспортно-експедиційного обслуговування на території України». Відповідні послуги, зі всією очевидністю, надавалися експедитором на всьому маршруті переміщення товару, однак, відповідні суми поза межами території України відсутні;

- у СМR ОУ1118/1 та ОV1118 відсутні підпис та печатка відправника.

У рішенні також указано, що митна вартість, визначена декларантом за основним методом, не може бути визнана відповідно до ч.6 ст.54 МКУ у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій статті 53 цього Кодексу (замовлення, транспортні документи). Для визначення митної вартості неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст.59 МКУ) та 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методи 2б (ст.62 МКУ) та 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності належних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала митна вартість за МД UA10060/2023/513003 від 21.12.2023 2,40 дол. США за кг товару, №2 слугувала митна вартість за МД UA10060/2023/513003 від 21.12.2023 4,40 дол. США за кг. Коригування на комерційні рівні, розмір партії, умови поставки не здійснювалося.

Отже, відповідно до рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/000327/2 від 27.06.2024 митна вартість товару, що була розрахована декларантом, була скоригована відповідачем із застосуванням до товару другорядного методу визначення митної вартості товару 2 ґ (резервний метод).

Позивач не погоджується з рішенням відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем прийнято рішення від 27.06.2024 №UA209000/2024/000327/2 про коригування митної вартості товарів за МД №24UА209120017259U1 від 20.06.2024, заявленої позивачем за ціною договору.

Підставою для здійснення коригування митної вартості товарів в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2-r резервний метод) стали наступні висновки митного органу:

- пунктом 2.4.2 договору транспортного експедирування 2706/2320 від 27.06.2023 передбачено подання Заявки з зазначенням в ній істотних умов перевезення. Дана Заявка до митного оформлення не подавалась;

- пунктом 3.3 договору транспортного експедирування 2706/2320 від 27.06.2023 передбачено, що клієнт оплачує рахунки Експедитора протягом 3 банківських днів з дати його виставлення. За прострочення оплати Клієнт оплачує пеню в розмірі 2% від неоплаченої суми за кожен день прострочення. Подані до митного оформлення рахунки СФ-38467, СФ-38468, СФ-38466 датовані 20.06.2024, оплата по них здійснена 26.06.2024, тобто в порушення умов договору;

- подані до митного оформлення рахунки СФ-38467, СФ-38468, СФ-38466 містять відомості про вартість «транспортно-експедиційного обслуговування на території України». Відповідні послуги, зі всією очевидністю, надавалися експедитором на всьому маршруті переміщення товару, однак, відповідні суми поза межами території України відсутні;

- у СМR ОУ1118/1 та ОV1118 відсутні підпис та печатка відправника.

У рішенні також указано, що митна вартість, визначена декларантом за основним методом, не може бути визнана відповідно до ч.6 ст.54 МКУ у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій статті 53 цього Кодексу (замовлення, транспортні документи). Для визначення митної вартості неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст.59 МКУ) та 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методи 2б (ст.62 МКУ) та 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності належних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала митна вартість за МД UA10060/2023/513003 від 21.12.2023 2,40 дол. США за кг товару, №2 слугувала митна вартість за МД UA10060/2023/513003 від 21.12.2023 4,40 дол. США за кг. Коригування на комерційні рівні, розмір партії, умови поставки не здійснювалося.

Однак, викладені у графі 33 оспорюваного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо зауважень відповідача стосовно неподання до митного оформлення заявки до договору транспортного експедирування №2706/2320 від 27.06.2023, суд зазначає, що умовами вказаного договору дійсно передбачено надання Клієнтом Експедитору заявки на надання транспортно-експедиторських послуг.

Проте, як видно зі змісту п.2.4.2. зазначеного договору, заявка не може мати жодного значення для числових визначень митної вартості товару, оскільки не містить інформації про ціну чи вартість транспортних послуг, а визначає лише подальший обсяг та умови надання експедитором клієнту таких послуг.

Згідно з приписами п. 3.1, 3.3, 3.4 договору, саме рахунок-фактура містить інформацію про вартість транспортних послуг та є виключною підставою для здійснення розрахунку за надані транспортні послуги.

Як видно з матеріалів справи, позивачем були надані до митного оформлення рахунок-фактура № СФ-38467 від 20.06.2024, рахунок-фактура № СФ-38468 від 20.06.2024, рахунок-фактура № СФ-38466 від 20.06.2024, платіжна інструкція № 4190 від 26.06.2024, платіжна інструкція № 4191 від 26.06.2024, платіжна інструкція № 4192 від 26.06.2024 та документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №Т0019801/1 від 20.06.2024, в яких зазначена інформація про числові значення витрат на транспортування товару.

Разом з тим, в ході проведення консультацій вказана заявка митним органом взагалі не запитувалась, що позбавила позивача можливості її надати в ході проведення консультацій.

Щодо прострочення оплати транспортних послуг, суд зазначає, що пунктом 3.3 договору транспортного експедирування №2706/2320 від 27.06.2023 встановлено, що Клієнт оплачує рахунки Експедитора протягом 3 банківських днів з дати його виставлення, а пунктом 3.5 встановлена відповідальність за прострочення оплати у вигляді пені у розмірі 2% від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

За поданими до митного оформлення рахунками СФ-38467, СФ-38468, СФ-38466, датованими 20.06.2024, оплата була здійснена 26.06.2024. З урахуванням вихідних днів (22.06.2024 та 23.06.2024) Клієнт здійснив оплату виставлених рахунків на 4 (четвертий) банківський день.

При цьому, пунктом 3.1. договору транспортного експедирування №2706/2320 від 27.06.2023 встановлено, що у разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, оплати штрафів та доведення інших платежів в інтересах Клієнта і пов`язаних з виконанням цього Договору, експедитор виставляє Клієнтові додатковий рахунок, що підлягає оплаті Клієнтом в строк, передбачений п.3.3 цього Договору.

Тобто оплата штрафів здійснюється Клієнтом лише за умови виставлення Експедитором додаткових рахунків на оплату штрафів. Проте жодних додаткових рахунків на оплату штрафів Експедитор Клієнту не виставляв, і Клієнт, в свою чергу, жодних штрафів Експедитору не виплачував. Крім того, згідно з умовами договору, виставляти будь-які штрафні санкції за договором є правом сторони договору, а не обов`язком.

Таким чином, суд зазначає, що вказана обставина не впливає на визначення митної вартості товарів.

В оскаржуваному рішенні також указано, що подані до митного оформлення рахунки-фактури № СФ-38467 від 20.06.2024, № СФ-38468 від 20.06.2024 та № СФ-38466 від 20.06.2024 містять відомості про вартість транспортно-експедиційного обслуговування на території України. Відповідні послуги зі всією очевидністю, надавалися експедитором на всьому маршруті переміщення товару, однак, відповідні суми поза межами території України відсутні.

Щодо цих доводів митного органу, суд зазначає, що 20.06.2024 позивачем разом із митною декларацією був поданий в тому числі документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №TG019801/1 від 20.06.2024. У вказаній довідці зазначена інформація щодо маршруту транспортування вантажів, номеру коносамента, номерів контейнерів, калькуляція послуг на території України та за межами території України.

Таким чином, декларантом разом з декларацією було подано до митниці документ, який містить відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат як на території України так і з її межами та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Крім того, з наданої довідки про транспортні витрати № Т0019801/1 від 20.06.2024 видно, що витрати на перевезення до митної території України становлять 487 742,62 грн, (пункти 1, 2, 4, 5 довідки). Інші транспортні витрати, зазначені в довідці, були здійснені на території України (пункти 3, 6 довідки). Витрати за надані транспортні послуги на території України сплачувалися разом з сумою ПДВ.

Разом з тим, декларант при митному оформленні товарів надає митниці лише ті документи, які є у нього в наявності на момент митного оформлення товарів.

Так, 20.06.2024 відповідно до умов укладеного договору транспортного експедируванні № 2706/2320 від 27.06.2023 ТОВ «ТГЛ Україна» (Експедитор) виставило ТОВ «М ТРИ» (Клієнт) рахунки - фактури СФ-38467 від 20.06.2024 на суму 127 431,98 грн, № СФ-38468 від 20.06.2024 на суму 127 431,98 грн та № СФ-38466 від 20.06.2024 на суму 284 900,00 грн.

Вказані рахунки були надані митниці 26.06.2024 в ході проведення консультацій. У вказаних рахунках є калькуляція та розмежування послуг на території України та за межами території України. Перелік, найменування, кількість та вартість послуг, номери контейнерів, зазначені у виставлених рахунках експедитора, повністю співпадають з відомостями, які містяться в наданій брокером митниці довідці.

Крім того, згідно з виставленими рахунками загальна сума витрат на перевезення до митної території України повністю співпадає з загальною сумою витрат за межами України зазначеної в наданій митниці довідці № Т0019801/1 від 20.06.2024 та становить 487 742,62 грн.

26.06.2024 ТОВ «М ТРИ» (Клієнт) в свою чергу оплатило на рахунок ТОВ «ТГЛ Україна» (Експедитор) вказані рахунки в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 4190 від 26.06.2024 на суму 127 431,98 грн, № 4191 від 26.06.2024 на суму 127 431,98 грн. та № 4192 від 26.06.2024 на суму 284 900,00 грн.

Зазначені документи (рахунки-фактури та платіжні інструкції) були оформлені та отримані позивачем після подання митної декларації, однак в ході проведення консультацій були надані митниці разом з листом № 1-26062024 від 26.06.2024.

Таким чином, позивачем надано митному органу та суду довідку про транспортні витрати та рахунки-фактури, які містять всю необхідну інформацію щодо наданих транспортних послуг в розрізі послуг на території України та за межами території України.

Щодо відсутності в СМR (автотранспортна накладна) № ОV1118 від 17.06.2024 та СМR (автотранспортна накладна) № ОV1118/1 від 17.06.2024 підпису та печатки відправника, такі посилання відповідача як на підставу прийняття оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки такі недоліки СМR (автотранспортної накладної) не спростовують здекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів.

СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте, приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної (автотранспортної накладної) не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За викладених обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України, оскільки по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Тож, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як видно з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлену митну декларацію та не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.

Доводи відповідача у відзиві про обґрунтованість оспорюваного рішення не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначено лише дата раніше оформленої МД, її реєстраційний номер та ціна товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено, за яким методом здійснено митне оформлення раніше оформленого товару, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, не наведені характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд уважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 27.06.2024 №UA209000/2024/000327/2 прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, а також задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у сумі 3028 грн.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М ТРИ» (вул. Мечникова, 10 б, офіс 405, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39570320) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000327/2 від 27.06.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М ТРИ» (вул. Мечникова, 10 б, офіс 405, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39570320) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «М ТРИ» (вул. Мечникова, 10 б, офіс 405, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39570320).

Відповідач: Львівська митниця (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711).

Повний текст рішення складено 06.01.2025.

Суддя Н.В. Кучугурна