Рішення

від 06.01.2025 по справі 160/26705/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокуСправа №160/26705/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Київської митниці, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

- №UA100330/2024/000028/2 від 05.08.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000522,

- №UA100330/2024/000034/2 від 26.08.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000573.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 року відкрито провадження у справі №160/26705/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

30.10.2024 від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що надані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують відомості щодо складових митної вартості, зокрема щодо числових значень витрат на транспортування до митного кордону України.

Відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

31.10.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Позивач звертає увагу на те, що спрацювання автоматизованої системи управління ризиками (далі АСУР), яку відповідач використав для визначення форми та обсягу митного контролю відповідно до вимог частини 2 статті 361 Митного кодексу України (далі МК України), ще не свідчить про наявність порушення, а лише про необхідність додаткової перевірки для підтвердження або спростування такої можливості.

Таким чином, сприйняття даної системи як інструменту припинення чи заборони ризикових транзакцій не відповідає цілям її застосування, визначеним частиною третьою статті 361 МК України. АСУР не є програмним продуктом, який містить інформацію про митну вартість імпортованих товарів, а спрямована виключно на те, що б застерегти посадових осіб митниці про ті митні формальності, які йому доцільно провести, за необхідності, для дотримання норм законодавства під час здійснення митного контролю.

Посилання відповідача на постанови Верховного Суду №21- 270а13 та №21-342а13 є помилковими, у зв`язку з тим, що на момент виникнення спірних правовідносин у межах теперішньої судової справи №160/26705/24, втратили чинність Порядки, про які згадуються у постановах №21-270а13 та №21-342а13.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили митному органу можливості встановити всі складові митної вартості товарів, або мали розбіжності та виправлення, у зв`язку з чим відповідні рішення відповідача про визначення митної вартості товару з картками відмови не можуть вважатися обґрунтованими і правомірними.

12.11.2024 від Київської митниці надійшли додаткові пояснення у справі, в яких наведено судову практику щодо розгляду справ стосовно оскарження рішень про коригування митної вартості товарів в аналогічних обставинах, які надходили саме на адресу позивача ТОВ «Він-Таж» з Китаю через Польщу на тих самих умовах поставки CPT Київ.

17.12.2024 надійшли додаткові пояснення у справі від позивача.

Позивач звертає увагу на те, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, висновки апеляційної інстанції, не є тими висновками, що повинні застосовуватись при виборі норми права до спірних правовідносин.

В період з 16.12.2024 по 03.01.2025 суддя знаходилась у відпустці.

Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

19.04.2023 між компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD (Продавець) та ТОВ «ВІН-ТАЖ» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №19-423VIN (контракт), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товари на умовах, вказаних в рахунку-фактурі (інвойсі) доданого контракту, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.

За пунктами 2.1., 2.2. контракту ціна контракту встановлюється в доларах США. Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначаєтся у рахунках - фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, які є невід`ємною частиною даного контракту

В пунктах 2.3., 2.4. контракту сторони погодили, що якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена Продавцем, відповідно до базисних умов Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року.

Загальна сума контракту складається із загальної суми рахунків-фактур (інвойсів).

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3. контракту оплата товару Покупцем проводиться шляхом безготівкового перерахування кошті на банківський рахунок Продавця. Покупець повинен здійснити оплату товару згідно даного контракту, та інвойсів до контракту протягом 90 банківських днів від дати, наступної за датою поставки товару.

На виконання визначених у контракті умов постачальником у серпні 2024 було поставлено покупцю товар.

05.08.2023 ТОВ «ВІН-ТАЖ» подано до Київської митниці електронну митну декларацію №24UA100330514100U0 на товар , який надійшов позивачу на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 32539,28 USD.

Митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною контракту.

На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу було надано наступні документи:

-пакувальний лист №12630905JK від 10.06.2024;

- рахунок-фактуру №12630905JK від 10.06.2024;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №15260 від 31.07.2024;

- документ про походження товару №12630905JK від 10.06.2024;

-специфікація рахунку-фактури №11631017 JK/3 від 07.10.2023;

- висновок експерта №ГО-829 від 05.08.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати;

- комерційну пропозицію (OFFER) від 03.06.2024;

- контракт №19-423VIN від 19.04.2023;

- додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN;

-додаткову угоду №2 від 12.02.2024 до контракту №19-423VIN;

-декларацію митної вартості №4491 від 05.08.2024.

Посилаючись на положення ст. 53 МК України, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, а саме:

«1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням надати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару».

Товариство листом №0508/1 від 05.08.2024 повідомило митний орган про неможливість надати додаткові документи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару 05.08.2024 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000028/2 за резервним методом визначення митної вартості-2r.

Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної декларантом та скоригованої відповідачем зазначеної у рішенні № UA100330/2024/000028/2 від 05.08.2024 склала 198348,18 грн.

Відповідачем було складено також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000522.

Товар був випущений у вільний обіг за ЕМД №24UA100330514177U6 від 05.08.2024 під гарантійні зобов`язання.

Митним органом також було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000776.

26.08.2024 ТОВ «ВІН-ТАЖ» подано до Київської митниці електронну митну декларацію №24UA100330515487U6 на товар , який надійшов позивачу на умовах поставки СРТ UA Київ на загальну суму 50408,47 USD.

Митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною контракту.

На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу було надано наступні документи:

-пакувальний лист №12631104JK від 27.05.2024;

- рахунок-фактуру №12631104JK від 27.05.2024;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №15287 від 09.08.2024;

- документ про походження товару №12631104JK від 27.05.2024;

- висновок експерта №ГО-857 від 14.08.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати;

- комерційну пропозицію (OFFER) від 21.05.2024;

- контракт №19-423VIN від 19.04.2023;

- додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN;

-додаткову угоду №2 від 12.02.2024 до контракту №19-423VIN;

-декларацію митної вартості №4562 від 26.08.2024.

- Посилаючись на положення ст. 53 МК України, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів.

Товариство листом №2608/1 від 26.08.2024 повідомило митний орган про неможливість надати додаткові документи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару 26.08.2024 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000034/2 за резервним методом визначення митної вартості-2r.

Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної підприємством та скоригованої відповідачем зазначеної у рішенні UA100330/2024/000034/2 від 26.08.2024 склала 929446,56 грн.

Відповідачем також було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000573.

Товар був випущений у вільний обіг за ЕМД №24UA100330515502U1 від 26.08.2024 під гарантійні зобов`язання.

Прийнятими Київською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000028/2 від 05.08.2024 і №UA100330/2024/000034/2 від 26.08.2024 скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення, що вплинуло на збільшення відповідних платежів на суму 1127794,74 грн., що нараховуються за митною вартістю.

Позивач вважає, що зазначені вище рішення про коригування митної вартості товару і картки відмови є протиправними та підлягають скасуванню у зв`язку з чим подав позовну заяву до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).

За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2ст.53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1,2ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписамист. 337 МК Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4ст.54 МК Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 МК Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

Повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митний орган не обгрунтував вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовідносинами, які склалися між позивачем і його контрагентом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо обгрунтування відповідача обраного методу визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

В спірних рішеннях про коригування митної вартості товару відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеними відповідачем деклараціями від 24.01.2024 №24UA408050000368U0, від 23.08.2022 №UA408020/2022/034000, від 18.08.2023 №23UA205030015061U03, від 27.04.2024 №24UA408020022504U03, від 13.03.2024 №24UA100330504572U8, від 14.06.2024 №24UA209230052226U9.

В рішеннях відсутні порівняні характеристики оцінюваного товару, умови поставки товару, ціна, яку було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено інформацію і джерела, які були використані митним органом під час визначення митної вартості товару позивача.

Тобто, детальне дослідження митних декларацій, на підставі яких скориговано митну вартість товару і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.

За висновком Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено.

Щодо зауважень відповідача у п. 33 спірних рішень суд зазначає наступне.

Відповідач вказує, що відповідно до п.1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент.

За змістом вказаного пункту 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN він передбачає надання одного із запропонованих документів або коносамент або автотранспортну накладну(СМR) (залізничну накладну).

Вказаним пунктом не встановлено обов`язку надати обидва ці документи одночасно.

Позивачем були надані міжнародні автотранспортні накладні.

З приводу зауважень відповідача, що надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, суд зазначає наступне.

Чинним законодавством не встановлено вимог до форми і змісту комерційної пропозиції. Документ може бути оформлений продавцем у довільній формі та на власний розсуд.

Комерційна пропозиція є лише пропозицією щодо вартості товару. Погоджена конкретна ціна визначається сторонами у відповідному інвойсі.

Комерційна пропозиція не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару, встановленому у ч.2ст.53 МК України.

Положенням п. 4 ч. 1ст. 3 Цивільного кодексу Українизакріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції. З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості, у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей, тим паче форми її складання.

Суд відхиляє посилання відповідача, що висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати України про якісні та вартісні характеристи товарів не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості, з огляду на наступне.

Частиною ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» встановлено, що методичні та експерті документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Надані декларантом висновки експерта Дніпропетровської ТПП складені з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах www.alibaba.com, що є міжнародною он-лайн платформою електронної комерції. Зважаючи на зміст п.2.2 Умов користування даним ресурсом, для отримання доступу та користування Службами даної платформи вимагається реєстрація відповідної особи в якості учасника Сайтів ресурсу.

Повний текст Умов користування розміщений за електронною адресою: https://rule.alibaba.com/rule/detail/2041.htm?spm=a2700.details.footer.38.25913cd3UjiOQa.

Таким чином, у користувача ресурсу є можливість ідентифікувати зареєстровану компанію та сферу її діяльності, а також запропоновані нею цінові дані, розміщені на сайті.

Крім того, надані висновки експерта містять висновки про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи, що витребовувалися експертом з метою визначення ринкової вартості товарів.

Вартість за одиницю кожного найменування товару, яку визначав експерт, повністю співпадає з його вартістю, зазначеною в інвойсі до відповідної партії товару, наданого до митного оформлення.

Згідно з приписами ч.1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 №475/94 «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

Виходячи зі змісту наведених норм права, ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У висновках експерта Дніпропетровської ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Суд вважає, що висновки експерта ґрунтуються на об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому дане зауваження митниці, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.

Судом враховується правовий висновок Верховного Суду з аналогічних правовідносин викладений у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала».

Таким чином, на переконання суду у сукупності з іншими наданими документами кожен зазначений висновок Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість.

Підставою для прийняття спірних рішень було також те, що відповідно до інвойсів товар поставляється в Україну на умовах СРТ-Київ. Міжнародний торговий термін СРТ (Carriage Paid To (named place of destination), (фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення)) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Так, на думку відповідача, документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки СРТ.

Згідно з офіційними міжнародними комерційними умовами Інкотермс-2020 за умовами поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем в узгодженому місці, і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, а покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Судом встановлено, що у відповідності до п. 2.3 контракту №19-423VIN від 19.04.2023, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних Правил «Інкотермс в редакції 2020».

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що кінцева ціна, що сплачується за поставку товару, вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати.

Сторони в контракті погодили ціну товару, який поставляється за умовами поставки СРТ, відповідно до яких у фактурну вартість товару вже включені витрати, що впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення).

Надані позивачем документи не містять доказів понесення ним витрат зі страхування товару. До того ж пунктом 1.4 контракту №19-423VIN від 19.04.2023 сторонами було погоджено, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення.

Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися.

Тобто, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

Даний висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 16.07.2022 у справі №815/324/18.

Щодо включення до ціни товару витрат з транспортування, слід зазначити, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Пунктом 2.3 контракту №19-423VIN від 19.04.2023 встановлено, що якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (інвойсом) ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена Продавцем, відповідно до базисних Правил «ІНКОТЕРМС» в редакції 2020.

Умовами поставки СРТ фрахт/перевезення оплачено до … (назва місця призначення) передбачено, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем в узгодженому місці, і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Отже, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Оскільки умовами контракту визначено, що витрати на транспортування включені у вартість товару і за умовами поставки СРТ продавець несе витрати з перевезення товару до названого пункту призначення, декларант не зобов`язаний надавати перевізні документи, і це не є розбіжністю складової митної вартості товарів.

Верховний Суд у справі №К/9901/29790/19 від 14.01.2020 зазначив, що наданими до митного оформлення інвойсами передбачено умови поставки СPT відповідно до правил міжнародної торгівлі INCOTERMS, а тому вартість доставки включена у вартість самого товару.

Виходячи з наведеного, доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

За ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений платіжною інструкцією №232 від 09.09.2024 судовий збір в сумі 16916,93 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (вул. Театральна, буд. 3, каб. 8, м. Дніпро, 49047, код ЄДРПОУ 40697101) до Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

- №UA100330/2024/000028/2 від 05.08.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000522,

- №UA100330/2024/000034/2 від 26.08.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000573.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (вул. Театральна, буд. 3, каб. 8, м. Дніпро, 49047, код ЄДРПОУ 40697101) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 16916 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн. 93 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона