Рішення

від 06.01.2025 по справі 160/28300/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокуСправа №160/28300/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового-повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2024 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії, щодо винесення податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0159280408 від 11.04.2024 року та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0159280408 від 11.04.2024 року Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області видане Державному підприємству «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України», яким встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських операцій, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

В обґрунтування позову зазначено, що 27.03.2024 року Державним підприємством «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» отримано від Придніпровський відділ податків та зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області акт № 9626/04-36-04-08/30093529 від 11.03.2024 року про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських операцій, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону. Зокрема, у вказаному акті встановлюється порушення граничних строків сплати податку за березень-жовтень 2022 року. 11.05.2024 року позивачем було подано до Головного управління Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0159280408 від 11.04.2024 року. 18.07.2024 року позивачем отримано Рішення про результати розгляду скарги №21173/6/99-00-06-03-01-06 від 11.07.2024. Вказаним рішенням податкове повідомлення-рішення № 0159280408 від 11.04.2024 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вказано, що Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2022 року по справі № 904/2576/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство було відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИСТОКРАТ-ДНІПРО" у справі №904/2576/22 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (52071, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Дослідне, код ЄДРПОУ 30093529). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зазначено, що частиною 1 ст. 41 КУзПБ унормовано, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

За приписами ч. 3 ст. 41 КУзПБ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, утому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Позивачем зауважено, що наразі штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку застосовуються Придніпровським відділом податків та зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і за невиконання боржником зобов`язань, строк виконання яких настав до відкриття провадження у справі про банкрутство, на які поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів, що, на думку позивача, прямо суперечить приписам ч. 3 ст. 41 КУзПБ.

Позивач вважає, що вказані штрафні санкції не відносяться до переліку вимог, визначених ч. 5 ст. 41 КзПБ, на які дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється. Також, ці штрафні санкції не можуть вважатися поточними вимогами, оскільки вони виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство. Тому, на думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки, є неправомірними та такими, що порушують введений ухвалою суду мораторій, та норми ст. 41 Кодексу України з питань банкрутства.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а також задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Також данною ухвалою задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку по справі № 160/28300/24 за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового-повідомлення-рішення. Визнано поважними причини пропуску строку звернення Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та скасування податкового-повідомлення-рішення. Строк звернення поновлено.

11.11.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що в ході перевірки термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з читого прибутку було встановлено порушення позивачем вимог підпукнкту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 Кодексу та підпінкту 69 підрозділуу 10 розділлу XX Податкового Кодексу. Погашення податкового боргу по розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за три квартали 2022 року відбулось 15.12.2022 п/д №886 на суму 287200,00 грн. За результатом перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення (форми «Ш») від 11.04.2024 №0159280408 на суму 14360,00 грн. (застосовано штраф у розмірі 5 відсотків за затримку на 24 календарних дні сплату грошового зобов`язання на суму 287200,00 грн.).

Щодо визнання позивача банкрутом, як підстави щодо скасування оскаржуваного ППР, вказав, що відповідно до Ухвали Господарського суду про відкриття провадження у справі про банкурство від 08.09.2022, нарахування порушення термінів подання податкового розрахунку грошового зобов`язання за порушення правил сплати перерахування грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету є поточними зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати). Тобто, зобов`язання виникли (01.08.2022; 19.08.2022; 08.09.2022 та 21.11.2022) та сплачені (02.11.2022; 15.12.2022) після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (08.09.2022), отже, відповідач вважає, що дія мораторію на виконання цих зобов`язань не поширюється, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Тому, ГУ ДПС під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ: 30093529) зареєстровано 23.02.2004 року, про що внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.02.2005, номер запису - 1 203 120 0000 000456, з 19.01.1999 року взято на облік контролюючим органом Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Придніпровська ДПІ (Дніпровський р-н). Основний вид економічної діяльності: 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі підпунктів 191.1.1, 191.1.51 пункту 191.1 статті 191, підпунктів 20.1.4, 20.1.26, 20.1.41, 20.1.43 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Кодексу, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 9626/04-36-04-08/30093529 від 11.03.2024 року.

В ході перевірки термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з частини чистого прибутку встановлено порушення вимог підпукнкту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 Кодексу та підпінкту 69 підрозділуу 10 розділлу XX Кодексу.

Відповідальність платника за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання передбачена статтею 124 ПК України.

В акті перевірки зазначено, що грошове зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2021 рік та I квартал 2022 року по граничному строку сплати 01.08.2022 року не сплачено у встановлений термін у повному обсязі. Станом на 02.08.2022 року в інтегрованій картці платника податку (далі ІКПП) по коду платежу 21010100 «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» (далі 21010100), обліковувався податковий борг в сумі 228000,00 грн.

Погашення податкового боргу по розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2021 рік та І квартал 2022 року відбулось: 02.11.2022 п/д №770 на суму 49600 грн., 15.12.2022 п/д №886 на суму 100000,00 грн. 15.12.2022 п/д №886 на суму 78400,00 грн.;

грошове зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за півріччя 2022 року по строку сплати 19.08.2022 року не сплачено у встановлений термін у повному обсязі. Станом на 19.08.2022 року в ІКПП по коду платежу 21010100 обліковувався податковий борг в сумі 228000,00 грн., який з 19.08.2022 збільшився та склав 254400,00 грн.

Погашення податкового боргу по розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за півріччя 2022 року відбулось 15.12.2022 п/д №886 на суму 26400,00 грн.;

грошове зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за Півріччя 2022 року по строку сплати 08.09.2022 року не сплачено у встановлений термін у повному обсязі. Станом на 08.09.2022 року в ІКПП по коду платежу 21010100 обліковувався податковий борг в сумі 254400,00 грн., який з 08.09.2022 збільшився та склав 281592,00 грн. (з урахуванням нарахованої платником самостійно штрафної санкції у сумі 792,00 грн.).

Погашення податкового боргу по уточнюючому розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за півріччя 2022 року відбулось 15.12.2022 п/д №886 на сум 26400,00 грн.;

грошове зобов`язання з податку на прибуток за три квартали 2022 року по строку сплати 21.11.2022 року не сплачено у встановлений термін у повному обсязі. Станом на 21.11.2022 року в ІКПП по коду платежу 21010100 обліковувався податковий борг в сумі 231992,00 грн., який з 21.11.2022 збільшився та склав 519192,00 грн.

Погашення податкового боргу по розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за три квартали 2022 року відбулось 15.12.2022 п/д №886 на суму 287200,00 грн.

За результатом перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення (форми «Ш») від 11.04.2024 №0159280408 на суму 14360,00 грн. (застосовано штраф у розмірі 5 відсотків за затримку на 24 календарних дні сплату грошового зобов`язання на суму 287200,00 грн.

Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням, звернувся до ДПС України зі скаргою від 07.05.2024 №29.

Рішенням про результати розгляду скарги від 11.07.2024 року №21173/6/99-00-06-03-01-06 ДПС України залишено без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а скаргу без задоволення.

Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0159280408 від 11.04.2024 стала підставою для звернення до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Статтею 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 38. 1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. (п. 54.1 ст.54 ПК України)

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до пункту 124.1 статті 1264 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Судом встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку ДП «ДГ «ДНІПРО» ІЗК НААН» щодо порушення термінів сплати (перерахування) частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

В ході вищезазначеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення граничних строків сплати податку, зокрема, за жовтень 2022 року.

Так, як вбачається з матеріалів справи, грошове зобов`язання з податку на прибуток за три квартали 2022 року по строку сплати 21.11.2022 року позивачем не сплачено у встановлений термін у повному обсязі. Станом на 21.11.2022 року в ІКПП по коду платежу 21010100 обліковувався податковий борг в сумі 231992,00 грн., який з 21.11.2022 збільшився та склав 519192,00 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 ПК України Державне підприємство «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ: 30093529), який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 11.04.2024 року №0159280408, погашення податкового боргу по розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за три квартали 2022 року відбулось 15.12.2022 п/д №886 на суму 287200,00 грн.

При цьому, позивачем жодним чином не спростовуються або оскаржуються вказані твердження контролюючого органу щодо порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Як на підставу неправомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій за вище встановлені порушення податкового законодавства, позивач посилається на те, що вказані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку наразі застосовуються відповідачем до позивача під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і за невиконання боржником зобов`язань, строк виконання яких настав до відкриття провадження у справі про банкрутство, на які поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів, що прямо суперечить приписам ч. 3 ст. 41 Кодексу України з питань банкрутства.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2022 у справі №904/2576/22 було, зокрема, відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИСТОКРАТ-ДНІПРО" у справі №904/2576/22 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

КУзПБ та ПК України є кодексами з консолідованими нормами права, тобто є спеціальними в частині розгляду окремого виду господарських спорів (про банкрутство), які розглядаються господарським судом за правилами ГПК України з урахуванням особливостей, визначених КУзПБ, та відповідно окремого виду адміністративних спорів (податкових спорів), які розглядаються адміністративним судом за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначених ПК України (постанова ВП ВС від 1 листопада 2023 року по справі № 908/129/22 (908/1333/22).

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Згідно з частиною другою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства уводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини першої статті 41 КУЗПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 12 цього ж Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Отже, встановлена нормою абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону №2343-XII (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року) заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника.

Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, мораторій вводиться господарським судом одночасно з порушенням справи про банкрутство, і стосується тих вимог, які виникли-мали місце на дату прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, а саме, 08.09.2022, відповідно до вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2022 у справі №904/2576/22.

У постанові ВС від 27.12.2023 по справі № 813/3085/17 суд зазначив, що слід урахувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №904/1693/19, в якому зазначено, що при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак, вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Зважаючи на викладене, при визначенні статусу кредиторських вимог контролюючого органу необхідно враховувати саме період виникнення грошового зобов`язання платника податків, а не дату виявлення контролюючим органом заборгованості (дату прийняття податкового повідомлення-рішення).

Як вбачається з наданої позивачем Ухвали Господарського суду про відкриття провадження у справі про банкурство від 08.09.2022 р., нарахування порушення термінів подання податкового розрахунку грошового зобов`язання за порушення правил сплати перерахування грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету є поточними зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати).

Суд зауважує, що несвоєчасна сплата позивачем узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток за три квартали 2022 року з граничним терміном сплати 21.11.2022 року відбулась вже після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (08.09.2022 року), а тому, є поточною, як наслідок, дія мораторію на виконання цих зобов`язань не поширюється, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, як і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Необхідно враховувати, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). Мораторій на задоволення вимог кредиторів є одним із заходів, що запроваджуються з метою відновлення платоспроможності боржника, за своїм змістом мораторій є лише зупиненням виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредиторами та зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), а не звільнення від останніх.

З порушенням справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у підприємства не припиняється обов`язок сплачувати податки і збори у встановленому порядку та розмірах за результатами здійснення господарської діяльності після введення мораторію і протягом його дії, і за порушення законодавства нести відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням, правомірно накладено на позивача штраф в розмірі 14360,00 грн.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС Українинорми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового-повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник