Ухвала

від 06.01.2025 по справі 200/9106/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

06 січня 2025 року Справа №200/9106/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність щодо не надання відповіді на заяву щодо відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів/реєстрі Оберiг інформації, стосовно виключення з військового обліку на підставі п.п. «г» пункту 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; - зобов`язати надати відповідь на заяву щодо відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та реєстрі Оберiг інформації стосовно виключення з військового обліку на підставі п.п. «г» пункту 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; - зобов`язати внести інформацію про виключення з військового обліку у відповідності до військового квитка № НОМЕР_1 від 28.11.2005 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та реєстру Оберiг; - зобов`язати відобразити підстави виключення з військового обліку, а саме: п.п. «г» пункту 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відповідності до військового квитка № НОМЕР_1 від 28.11.2005, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та реєстрі Оберіг.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, якою просить вжити заходів щодо забезпечення позову до прийняття рішення по справі № 200/9106/24, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим компетентним органам вчиняти дії пов`язані з мобілізацією відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_2 , на військову служу по мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що 18 жовтня 2024 року ним надіслано на адресу відповідача заяву щодо відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів/реєстрі Оберіг інформації стосовно його виключення з військового обліку на підставі пп. «г» п. 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідачем заяву отримано 25 жовтня 2024 року. Зазначає, що станом на 28 грудня 2024 року відповідачем на заяву відповідь позивачу не надано. Вважає, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека його мобілізації та заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в справі № 200/9106/24, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль або позивач взагалi буде позбавлений можливості захистити себе та свої права.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктами 1, 2 і 4 ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Проаналізувавши доводи позивача, викладені у позовній заяві та в заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що жоден, з наведених позивачем аргументів, не є свідченням очевидної протиправності дій відповідача, які є предметом спору.

Для перевірки наведених позивачем аргументів необхідне всебічне та повне з`ясування фактичних обставин у справі. Висновок про правомірність/протиправність дій та бездіяльності відповідачів 1 і 2 та їх відповідність/невідповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС, суд може зробити лише на наслідками розгляду справи по суті.

Будь-яких ознак, які поза обґрунтованим сумнівом свідчать про очевидну протиправність оспорюваних дій відповідача, а також про те, що вони явно суперечать вимогам закону, порушують права або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення, суд не виявив.

Отже, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС підстави забезпечення позову в даному випадку відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 КАС підставою для забезпечення позову є існування таких обставин, які можуть призвести не до будь-яких ускладнень для виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача, а лише до істотних ускладнень чи взагалі до унеможливлення виконання рішення чи ефективного захисту прав.

Усі наведені позивачем доводи зводяться до ймовірності його мобілізації в умовах воєнного стану, однак до суду не надано жодних доказів, які б підтверджували, що на час звернення ОСОБА_1 із цієї заявою про забезпечення позову відповідач вчиняє заходи, безпосередньо спрямовані на його призов на військову службу (а не на ведення військового обліку).

Отже, відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала складена в повному обсязі і підписана суддею 6 січня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков