Рішення

від 06.01.2025 по справі 240/33561/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/33561/22

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ВВ "Агро" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Приватне підприємство "ВВ Агро" звернулося до суду з позовом у якому, просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №7212592/35689130 від 16.08.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 19.06.2022 року на суму 253 449,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 19.06.2022 року на суму 253449,00 грн, складену Приватним підприємством «ВВ АГРО», датою її фактичного надходження;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №7212591/35689130 від 16.08.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 28.06.2022 року на суму 92 772,45грн в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 28.06.2022 року на суму 92772,45 грн, складену Приватним підприємством «ВВ АГРО», датою її фактичного надходження.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та правомірність складення податкових накладних.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду справу прийнято до розгляду та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи ( у письмовому провадженні).

Головне управління ДПС у Житомирській області, у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексом адміністративного судочинства України подало відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що за результатами розгляду наданих позивачем документів прийнято рішення про відмову у реєстрації накладних.

Державна податкова служба України у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 КАС України та встановлений ухвалою суду подала відзив на адміністративний позов. По змісту відзиву просить у задоволенні позову відмовити, вказує на відсутність підстав для скасування рішень Головного управління ДПС у Житомирській області за результатам розгляду скарг позивача.

Відповідачем до суду було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Клопотання обґрунтовано тим, що Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 16.08.2022 №7212592/35689130 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 19.06.2022 та від 16.08.2022 №7212591/35689130 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 28.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не погодившись із вказаними рішеннями Комісії Позивач звернувся зі скаргами до ДПС України. За результатами розгляду скарг Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №40968/35689130/2 від 12.09.2022 та №40957/35689130/2 від 12.09.2022 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову у реєстрації податкової накладної без змін та вручено позивачу 12.09.2023 року.

Звернення до комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зі скаргою на рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській від 16.08.2022 №7212592/35689130 та №7212591/35689130 є використанням досудового порядку вирішення спору, а тому відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України строк звернення до суду становить 3 місяці.

Відповідно до інформаційної системи Судова влада, позивач звернувся з позовом до суду лише 19.12.2022 , тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення до суду.

Позивачем було подано заперечення щодо заявленого відповідачем клопотання. В обгрунтування своєї позиції представник позивача вказує, що позовну заяву було подано до суду в межах строку звернення визначеного чинним законодавством, а цказані відомості відповідача не відповідають дійсності, оскільки позовна заява за якою відкрито провадження у справі була направлена на адресу суду рекомендованим листом 12.12.2022, що підтверджується накладною № 1000814197437 від 12.12.2022 та фіскальним чеком. Той факт, що отримана судом позовна заява була зареєстрована лише 19.12.2022 жодним чином не змінює дати її подачі до суду саме 12.12.2022.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

До суду від відповідача - Головного управління ДПС у Житомирській області, надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін відмовлено

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, приватне підприємство "ВВ Агро" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним з видів діяльності позивача є КВЕД 2010:01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

17.06.2022 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (іменованого надалі - Покупець) було укладено договір поставки № 26251/к (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. вказаного Договору, Контрагент (Позивач) зобов`язується у встановлені строки, передати у власність МХП (Покупець) для подальшого використання в господарській діяльності Товар, зазначений в Додатку №2 до Договору, а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за Товар.

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна товару, загальна вартість договору, порядок та умови оплати Товару зазначено в Додатках до Договору.

Відповідно до специфікації №1 від 17.06.2022 до договору поставки №26251/к від 17.06.2022 контрагент зобов`язується поставити соняшник 2021 року врожаю, термін поставки 17.06.2022-22.06.2022.

На виконання зобов`язань по договору та з урахуванням замовлення покупця, 19.06.2022року Позивачем було видано видаткову накладну № 0000000000005 на суму 253449,00 грн, в тому числі ПДВ - 31125,32 грн, а Покупцем у відповідності до умов Договору №26251/к від 17.06.2022 року було сплачено в повному обсязі грошові кошти що підтверджується виписками по рахунку позивача від 22.06.2022.

По факту першої події, а саме факту надходження грошових коштів на рахунок позивача в сумі 253 449,00грн 19.06.2022 року Позивачем було сформовано податкову накладну № 1 від 19.06.2022 року на суму 253 449,00 грн. в тому числі ПДВ 31 125,32 грн та подано її на реєстрацію у відповідності до вимог чинного законодавства України.

На виконання зобов`язань по Договору поставки № 26251/к та з урахуванням замовлення Покупця, 28.06.2022 року Позивачем було видано видаткову накладну №0000000000008 на суму 92772,45грн, в тому числі ПДВ - 11393,11 грн, а Покупцем у відповідності до умов Договору №26251/к від 17.06.2022 року було сплачено в повному обсязі грошові кошти що підтверджується виписками по рахунку позивача від 01.07.2022.

По факту другої події, а саме факту надходження грошових коштів на рахунок позивача в сумі 92 772,45 грн 28.06.2022 року Позивачем було створено податкову накладну № 4 від 28.06.2022 на суму 92 772,45 грн в тому числі ПДВ 11393,11 грн. та подано її на реєстрацію у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Позивачем подано до Державної податкової служби України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові №1 від 19.06.2022 та №4 від 28.06.2022, які було доставлено до ДПС України, документи прийнято, але відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрацію зупинено. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу йото постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16.08.2022 позивачем було отримано Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7212592/35689130 та №7212591/35689130, з яких вбачається, що було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з «наданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних (документи які не надано, підкреслити)», та зазначено додаткову інформацію «перевищення обсягів реалізації соняшнику над виробництвом, а саме: згідно даних ЄРПН реалізовано станом на 16.08.2022р. 89т, тоді як зібрано 68 т (ф.29 с/г) Крім того, відсутні складські документи щодо залишків продукції (21-заг)».

16.08.2022 не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивачем було подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДРПН з вимогою скасування рішення комісії регіонального рівня та реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, та одночасно 26.08.2022 було надано письмові пояснення щодо рішення про відмову в реєстрації ПН №1 від 19.06.2022, які підтверджують факт правомірності складання ПН та підтверджується також письмовими поясненнями до скарги.

12.09.2022 Позивачем було отримано Рішення за результатами розгляду скарги щодо Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за №40957/35689130/2 та №40968/35689130/2 з якого вбачається, що у відповідності до п. 56.23. ст, 56 Податкового кодексу України, скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Вважаючи вказані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику, на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Позивачем було сформовано податкові накладні №1 від 19.06.2022 та №4 від 28.06.2022, які було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки податкових накладних, відповідачем сформовано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно яких документи прийнято, реєстрація зупинена оскільки Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної мотиви контролюючого органу, суд зазначає, що у Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Так, суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку №1165. Проте відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Суд наголошує, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної. Однак, відповідачем мало місце порушення вимог пункту 11 Порядку № 1165, оскільки у сформованій квитанції чітко не зазначено, які саме копії документів пропонується надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення, які у свою чергу були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначене свідчить, що під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарських операцій, дані про що зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

У даному випадку квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від не відповідають вимогам Порядку №1165, адже у них не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законів України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Жиомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 19.06.2022 та №4 від 28.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки не надано платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, первинних документів щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Додатково відповідачем зазначено про перевищення обсягів реалізації соняшнику над виробництвом, а саме згідно даних ЄРПН реалізовано станом на 16.08.2022р. 89т, тоді як зібрано 68 т (ф.29 с/г). Крім того, відсутні складські документи щодо залишків продукції (21-заг).

В той же час, судом встановлено, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем подані пояснення з пакетом підтверджуючих документів, перелік яких також наведений відповідачем. Так, позивачем на розгляд комісії були надані наступні документи: Відомості з ЄДР стор. 5. 6, 8; Поясненни; Витяг №2106054500011 в реєстру платників ПДВ, Договір суборенди №6 від 24.04.2021, Акт прийому-пердачі від 24.04.2021 року; Відомості з ЄДР стор. 1 -4; Договір оренди с/г техніки від 01.04.2021. Акт приймання-передачі від 01.04.2022, Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських куль тур, плодів, ягід і винограду у 2021, Акт здачі-прийняття робіт від 30.04.2021, податкова декларація платника единого податку четвертої груни за 2021 рік; видаткова накладна №73 від 14.05.2021; ТТН №17/08 від 17.08.2020; Акт № здачі-приняття робіт; договір суборенди №5 від 19.04.2021; договір поставки №22/04/21 -01 від 22.04.2021; договір п.п.9.2-п. 12; видаткова накладна №84 від 15.01.2021; фінансова звітність малого підприємства; акт здачі-прийняття робіт від 31.05.2021; договір купівлі-продажу №11/08/20 візі 11.08.2020; видаткова накладна №08/17 від 17.08.2020; Акт прийому-передачі; акт №000000000002 здачі-прийняття робіт; ТТН на відпуск нафтопродуктів №84 від 15.01.2021; акт №1/3 здачі-прийняття робіт від 31.12.2020; договір суборенди нежитлових приміщень від 01.01.2017 року; договір суборенди нежитлового приміщення №8 від 01.06.2021, акт приймання-передачі від 01.06.2021; акт №000000000024 здачі-прийняття робіт; додатковий Договір №1 від 01.01.2019; акт №000900000002 здачі-прийняття робіт від 30.06.2022; акт №154 здачі-прийняття робіт; Договір №28/12/20 від 28.12.2020 п.1 - п.9; договір суборенди складського приміщення №1 від 01.01.2022, Акт приймання-передачі від 01.01.2022; договір суборенди складського приміщення №1/01-1 від 01.01.2021. Акт приймання-передачі від 01.01.2022; договір суборенди №2 від 01.01.2022; Договір суборенди складського приміщення №20 віл 01.12.2021, Акт прийманпя-передачі від 01.01.2021; акт №01 /2 здачі-прийняття робіт від 31.12.2019; договір суборенди №1 від 01.01.2021, Акт прийому-передачі від 01.01.2021; акт №000000000058 здачі-прийняття робіт; акт №000000000003 здачі-прийняття робіт від 3 1.05.2022; акт №000000000014 здачі-прийняття робіт; акт №000000000053 здачі-прийняття робіт; додаткова угода №2 від 31.03.2020; акт №000000000001 здачі-прийняття робіт від 31.03.2022; додаткова угода № 1 від 01.10.2018; договір суборенди складського приміщення №8/2 від 01.04.2022; акт №00000000047 здачі-прийняття робіт; акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 31.10.2021; ТТН на відпуск нафтопродуктів №61756 УПС/02 від 25.08.2021; акт №000000000041 здачі-прийняття робіт; акт №000000000001 здачі-прийняття робіт від 31.03.2022; акт №000000000009 здачі-прийняття робіт від 30.04.2021; договір оренди №504/23 від 23.12.2016; договір суборенди № 17 від 01.10.2021, Акт прийому -передачі від 01.10.2021; акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 30.11.2021; додаткова угода №3 від 30.04.2020; договір п.п.8.10-п. 1 0; договір суборенди №18 від 01.11.2021, Акт прийому-передачі від 01.10.202 1; договір поставки №29/04/2021 від 29.04.2021 п.1-п.п.5.5.2; договір п.п.4.9-п.п.8.9; договір №992/ 10/18 купівлі-продажу нафтопродуктів від 18.10.2018; накладна на відпуск ПММ №053-12178 від 25.08.2021; рахунок на оплату №69 від 13.05.2021; рахунок на оплату №2491 від 29.12.2020; договір суборенди №7 від 11.05.2021; акт прийому-передачі від 11.05.2021; договір поставки №29/04/2021 від 29.04.2021; видаткова накладна №3153 від 15.06.2021; платіжне доручення №381 від 27.06.2022. платіжне доручення №129 від 09.08.2022; акт №000000000014 здачі-прийняття робі т; платіжне доручення №247 від 14.12.2021; платіжне доручення №222 від 12.11.2021. платіжне доручення №273 від 28.12.2021. Платіжне доручення №318 від 03.02.2021; прибуткова накладна №-000000000032 від 03.11.2021, шляховий лист №58; рахунок-фактура №СФ-0000025 від 29.04.2021; прибуткова накладна №-000000000016 від 13.11.2021, Шляховий лист №46, №47, №48, №49; видаткова накладна №РН-0000024 від 29.04.2021; договір поставки №26251/к від 17.06.2022, Додаток №2 до договору поставки №26251/к від 17.06.2022. Специфікація №1; платіжне доручення №32 від 20.04.202l, Платіжне доручення №62 від 21.05.2021, Платіжне доручення №186 від 07.10.2021; платіжне доручення №128 від 09.08.2021, Платіжне доручення №250 від 14.12.2021. Платіжне доручення №382 від 27.06.2022. Платіжне доручення №383 від 27.06.2022, Платіжне доручення №384 від 27.06.2022; видаткова накладна №2304 від 21.05.2021; Договір поставки №20/04 2021-1_ЗЗР від 20.04.2021; договір п.п.6. 1- п.10; видаткова накладна .№000000000008 від 28.06.2022; договір про надання транспортних послуг №5 віл 01.01.2022; ОСВ по рахунку 2711 та червень 2022 року; договір про надання транспортних послуг №9 віл 01.06.2022; Прибуткова накладна №-000000000030 віл 01.11.2021. Шляховий лист №54, №55; Прибуткова накладна №-00000000031 віл 02.1 1.2021. Шляховим лист №56, №57; Картка рахунку 361 та 01.06.22-01.07.22; прибуткова накладна №-000000000018 від 14.10.2021, Шляховий лист №50, №51, №52, №53; ТТН №1 від 19.06.2022; видаткова накладна №000000000005 віл 19.06.2022; ПН № 1 віл 19.06.2022. ПН №4 від 28.06.2022; ТТН №4 від 27.06.2022; виписка по рахунку від 04.08.2022; Акт №0000000000 1 7 здачі-прийняття робіт; акт №000015 здачі-прийняття робіт.

Крім того, як зазначив у своїх поясненнях позивач та вбачається з матеріалів справи, на орендованих землях у 2021 році було проведено посів озимої пшениці загальною площею 200 га, дані зазначено в звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році.

При цьому, суд зазначає, що економічний зміст тієї чи іншої господарської операції визначається платниками податків самостійно та на власний розсуд, а не - контролюючим органом. Отже, платник не позбавлений законодавцем права на обрання шляхів здійснення своєї господарської діяльності у межах законодавства.

Згідно вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 22.11.2021 у справі № 0670/2176/11.

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем, серед іншого. було надано договір поставки, видаткові накладні №000000000005 від 19.06.2022 та №000000000008 від 28.06.2022, що підтверджують факт передачі соняшника та виписки банківського рахунку, що підтверджують факт проведення оплати за товар.

Більше того, контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Разом з тим, у рішенні комісії ГУ ДПС у Житомирській області не вказано, відсутність яких саме конкретних документів, наведених у переліку відміченого у рішенні пункту, на думку органу податкової служби, перешкоджає реєстрації податкової накладної через те, що не дає можливості підтвердити правомірність складання податкової накладної. Жодним чином не обґрунтовується те, що подані платником документи не є достатніми для підтвердження господарської операції, відтак і для складання цієї податкових накладних.

Також суд акцентує увагу, що визначення документів які, на думку контролюючого органу, позивач не надав, оскаржуване рішення також не містить, оскільки жоден з перелічених у позначеному контролюючим органом пункті рішення документ, не підкреслений.

Суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи те, що оскаржувані рішення контролюючого органу є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначні трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

Також суд повторює, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган лише запропонував платнику податків "надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відтак, позивач, зважаючи на вищенаведене, на власний розсуд подав ті документи, які на його думку, підтверджували інформацію, зазначену у поданих ним для реєстрації податкових накладних та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію таких податкови накладних у Єдиному реєстрі.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи те, що відповідні пояснення та документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача.

Одночасно, у межах спірних правовідносин суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі 2240/2900/18 зазначив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Суд зазначає, що у ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних . При цьому, наявні у матеріалах справи документи підтверджують факт здійснення господарської операції за якою складені податкові накладні .

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Враховуючи встановлені під час розгляду адміністративної справи обставини, які підтверджуються належними доказами, суд вважає, що причини відмови, викладені в рішенні є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Окрім того, суд вважає, що не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Верховний Суд у постановах від 22.04.2019 у справі № 2040/5445/18, від 16.04.2019 у справі №826/10649/17 дійшов висновку про те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування спірних рішень Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову позивачу у реєстрації податкових накладних.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства, були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 19.06.2022 та №4 від 28.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання.

Водночас, у позові було заявлено вимогу про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Розглянувши зазначену вимогу представника позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22.11.2019 (справа №810/1502/18).

Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи додано ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АМ №1039578 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подані представником позивача ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АМ №1039578 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є належними доказами оплати та понесення витрат на правничу допомогу.

Отже, відсутність у матеріалах справи зазначених документів, не дає можливості визначити суму витрат позивача, понесених на оплату правничої допомоги.

Отже, зважаючи на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат у цій справі здійснюється відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов приватного підприємства "ВВ "Агро" (вул. Зарічна, 1, Поромівка, Хорошівський район, Житомирська область, 12132. РНОКПП/ЄДРПОУ: 35689130) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ: 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,Київ 53,04053, код ЄДРПОУ: 43005393), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №7212592/35689130 від 16.08.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 19.06.2022 року на суму 253 449,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 19.06.2022 року на суму 253449,00 грн, складену Приватним підприємством «ВВ АГРО», датою її фактичного надходження.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №7212591/35689130 від 16.08.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 28.06.2022 на суму 92 772,45 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 28.06.2022 року на суму 92772,45грн, складену Приватним підприємством «ВВ АГРО», датою її фактичного надходження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь приватного підприємства "ВВ "Агро" судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь приватного підприємства "ВВ "Агро" судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

06.01.25