Рішення

від 06.01.2025 по справі 260/7043/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/7043/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9) » про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9) », в якому просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)», яка полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 25 059,38 грн; 2) Зобов`язати Державну установу «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» (нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 25 059,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9» та був звільнений зі служби наказом відповідача від 17 жовтня 2023 року № 286 о/с. На день виключення позивача зі списків особового складу Державної установи «Закарпатська УВП № 9» позивачу нарахована грошова компенсація за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 25059,38 грн., однак така компенсація відповідачем протиправно не виплачена. Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу щодо отримання грошової компенсації за належне до видачі, але не отримане майно. Однак, відповідач відмовив у виплаті грошової компенсації.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» від 17 жовтня 2023 року № 286 о/с позивача звільнено зі служби.

Відповідно до довідки Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна від 18 жовтня 2023 року позивачу належить до виплати компенсація в сумі 25059,38 грн.

21 жовтня 2024 року позивач звернувся до Державної установи «Закарпатська УВП (№9)» із заявою в якій просив, повідомити про вартість грошової компенсації, яка підлягає виплаті за недоотримане речове майно та виплатити йому таку компенсацію.

Відповідач листом від 23 жовтня 2024 року № 12/8/2518 повідомив, що за умови надходження фінансування на рахунок установи за цільовим призначенням для виплати компенсації за речове майно, позивачу буде перерахована належна сума коштів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV (далі Закон № 2713).

Згідно ч.1 ст.24 Закону №2713, фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.

Механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами визначає Порядок про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 (далі - Порядок №578).

Згідно п.2,3 Порядку №578, речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань. Речове майно за цільовим призначенням є речовим майном поточного забезпечення, а за використанням поділяється на майно особистого користування та інвентарне майно.

Відповідно до п.27 Порядку №578, під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.

Згідно п.23 Порядку №578, грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін`юстом за пропозицією державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", державної установи "Центр пробації" відповідно до їх закупівельної вартості.

Відповідно до п.60 Порядку №578, для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Відповідно до п.22 Порядку №578, особам рядового і начальницького складу (крім курсантів) після перших трьох років служби за їх бажанням та рішенням керівника органу чи установи, підприємства дозволяється за умови наявності в їх користуванні придатних до використання предметів раніше виданого речового майна особистого користування замість одних предметів, передбачених нормами забезпечення, отримувати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або отримувати за них грошову компенсацію.

За наведеного правового регулювання, для осіб які проходять службу в органах ДКВС, грошова компенсація за належні до отримання предмети речового майна особистого користування виплачується у разі наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі, що передбачено пунктом 22 Порядку №578, однак для осіб, які звільняються зі служби, таких обмежень та застережень не визначено Порядком №578. Тому у разі звільнення службовця зі служби у ДКВС у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання ним відповідної заяви за місцем служби.

З матеріалів справи вбачається, що грошову компенсацію вартості за недоотримане речове майно позивачу при звільненні виплачено не було.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату грошової компенсації, однак відповідну виплату відповідач не провів.

При цьому, суд зауважує, що відповідачем не заперечується обов`язок щодо відшкодування у грошовій формі за належні до видачі предмети речового майна, оскільки у своєму листі від 23 жовтня 2024 року відповідач зазначає, що така компенсація буде виплачена за умови надходження відповідного фінансування.

Таким чином, відповідачем не забезпечено позивачу реалізацію його прав, гарантованих Законом №2713 та Порядком №578, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо не невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно, позовні вимоги відповідають вимогам закону та обставинам справи, які підтверджено належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» (код ЄДРПОУ 08563441) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна.

3. Зобов`язати Державну установу «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до отримання предмети речового майна у розмірі 25059,38 грн.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» (код ЄДРПОУ 08563441) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька