Ухвала

від 06.01.2025 по справі 260/7963/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 січня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7963/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши клопотання представника відповідача 1 про розгляд справи у загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, державного підприємства «Документ» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, державного підприємства «Документ», в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність і зобов`язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки оформлених на ім`я ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , орган що видав 2114) і паспорт громадянина України у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм номер НОМЕР_2 , орган що видав 2114 від Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області.

2. Визнати протиправною бездіяльність і зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім`я ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , орган що видав 2114) і паспорт громадянина України у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм номер НОМЕР_2 , орган що видав 2114, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до Державного підприємства «Документ».

3. Визнати протиправною бездіяльність і зобов`язати Державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім`я ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , орган що видав 2114) і паспорт громадянина України у формі ID-картки з безконтактним електронним посієм номер НОМЕР_2 , орган що видав 2114, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Чеській Республіці.

4. Визнати протиправною бездіяльність і зобов`язати Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Чеській Республіці видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_3 , орган що видав 2114) і паспорт громадянина України у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм номер НОМЕР_2 , орган що видав 2114, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення, тобто без пред`явлення будь-яких військово-облікових документів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін.

Від представника ДМС України до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження колегією суддів та визнати явку позивача обов`язковою.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши клопотання представника відповідача 1, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що всі обставини, які можуть перешкоджати розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін були з`ясовані судом саме під час розгляду питання про відкриття провадження.

Суд наголошує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного відповідачем не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для позивач є відповідь на відзив та заперечення.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України»).

Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.

Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи у порядку загального позовного провадження цьому сприятиме.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

Щодо колегіального розгляду справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Випадки розгляду і вирішення справи колегією суддів встановлені ст.33 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст.33 КАС України, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до положень частини другої статті 33 КАС України, будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

З зазначених приписів вбачається, що склад суду визначається в залежності від категорії і складності справи.

Дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, зважаючи на категорію та складність справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для призначення колегіального розгляду справи та дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про призначення колегіального розгляду справи.

Відтак, враховуючи предмет та підстави позову, а також докази, які наявні в матеріалах справи, суд не вважає за необхідне призначати справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін та визнавати явку позивача обов`язковою.

Керуючись положеннями ст.ст.12, 29, 31, 33, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача 1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяЯ. М. Калинич