Ухвала

від 06.01.2025 по справі 215/7159/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

06 січня 2025 рокуСправа № 215/7159/24 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Дніпро, 49089; код ЄДРПОУ 34824364)

про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, з вимогами:

встановити відсутність компетенції (повноважень) установи Дніпропетровського окружного адміністративного суду при отриманні заяви від 02.09.2024 стосовно не виконання вимог статті 248 КАС України у справі №215/50/24 створювати штучні перешкоди для вирішення питання несумісності при не підкоренні суддею Камбул М.О. Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області вимогамстатті 248 КАС Українита визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю;

зобов`язати прийняти ненормативний правовий акт та звернутися до колегіального органу суддівського врядування.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні діїпередано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами предметної юрисдикції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 матеріали адміністративної справи №215/7159/24 було передано голові цього суду для визначення її підсудності.

Розпорядженням голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 №155 справу №215/7159/24 передано до Третього апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 справу №215/7159/24 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

До Запорізького окружного адміністративного суду справа №215/7159/24 надійшла 03.01.2025.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Садовому І.В.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Підстави відмови у відкритті провадження в адміністративній справі передбачені частиною 1 статті 170 КАС України, зокрема, пунктом 1 встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання чи належить розглядати заявлений спір за правилами адміністративного судочинства, судом враховується таке.

За приписами частини 1, частини 2 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті4 КАС України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення, та інші окремо визначені спори.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, оскільки участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції, так як необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №802/833/17-а сформовано висновок, відповідно до якого, компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань. Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір. Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, є розв`язання законодавчої колізії, а також усунення наслідків дублювання повноважень.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 у справі №820/3713/17 звернула увагу, що компетенційними є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Аналогічна позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 800/566/17, від 10.07.2018 у справі № 825/1808/17, від 05.07.2019 у справі № 802/833/17-а, від 18.03.2020 у справі № 461/10234/15-а, від 26.05.2020 у справі №808/4327/15, від 18.11.2021 у справі №280/9295/20.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається зі змісту предмету заявленого позову, позивач (фізична особа) у цій справі просить встановити відсутність компетенції (повноважень) у відповідача вчиняти дії при виконанні ним службових обов`язків та, як наслідок, зобов`язати його вчинити певні дії.

У той самий час, з урахуванням вищенаведених правових висновків Верховного Суду, можна дійти висновку, що оскільки позивач у цій справі не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України, а отже, він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю на пред`явлення позову щодо встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача.

З наведеного вище слідує висновок, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена можливість вирішення адміністративним судом даного спору між позивачем (фізичною особою) та відповідачем у цій справі саме про встановлення наявності або відсутності компетенції (повноважень).

При цьому, відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, адміністративний суд має виходити з того, що розгляд цього спору про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача з урахуванням суб`єктного складу не належить до юрисдикції адміністративних судів, та не належить до юрисдикції іншого суду.

Відповідна наведена правова позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №820/3713/17 та у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №280/9295/20.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Враховуючи, що позивачем судовий збір не сплачувався, питання щодо повернення судового збору не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, ст.170,241, 243,248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №215/7159/24 (провадження №ЗП/280/3/25) за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 06.01.2025.

Суддя І.В. Садовий