Рішення

від 06.01.2025 по справі 320/1083/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2025 року Київ № 320/1083/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СМП-Вогнезахист» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ «СМП-Вогнезахист» (далі позивач) 26.12.2022 звернулось через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2).

Просили:

- визнати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в м. Києві №7483042/38760116 від 19.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 18.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби №67158/38760116/2 від 30.11.2022 протиправними та скасувати їх;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії з реєстрації (зареєструвати) податкової накладної № 19 від 15.09.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного отримання.

Відповідно до ухвали від 13.03.2023 (суддя Шевченко А.В.) судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У силу вимог частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.

Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.

Ухвалою суду від 01.04.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 прийнято рішення, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної по реальним господарським операціям, здійснення яких підтверджено документально. Натомість представник позивача наголосив, що спірне рішення відповідача 1 не містить чітко визначених підстав відмови в реєстрації податкової накладної, не має конкретизованих посилань на виявлені порушення та посилань на первинні документи, які складені позивачем з порушенням законодавства. Окрім того, оскаржуване рішення відповідача 1 позивач уважає незаконним, прийнятим за відсутності об`єктивного розгляду наданих ним первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, зазначеної у відповідній податковій накладній, чим порушено його права платника податків.

Із цих підстав позивач також не погоджується з рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України.

До суду від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшли відзиви на позовну заяву, відповідно до яких у задоволенні позову просили відмовити. Зазначили, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Крім того, у квитанції вказано конкретні підстави не прийняття податкової накладної, проте, позивачем ані до контролюючого органу, ані до суду не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій. У зв`язку із цим, із наданих позивачем документів відповідач 1 не зміг установити фактичний рух активів у процесі здійснення господарських операцій та реальні зміни майнового стану платника податку, наявність зв`язку між фактом придбання відповідного товару або послуги та змістом господарської діяльності платника податків.

Уважають, що контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, визначений Податковим кодексом України для забезпечення адміністрування та справляння обов`язкових платежів на території України.

Крім того, стверджували відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, прийнятого комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України, оскільки це рішення не є юридично значимим для позивача, та не передбачає жодних заходів його реалізації для позивача, а лише залишає чинним винесене раніше рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просили суд позов задовольнити. Надійшли також і додаткові пояснення, які позивач просив суд врахувати під час ухвалення рішення.

Від представника відповідача 1 також надійшли додаткові пояснення до відзиву, згідно яких просили відмови у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМП-Вогнезахист» перебуває на обліку в органах доходів та зборів, є платником податків і зареєстроване в якості юридичної особи. Станом на день розгляду справи адресою місцезнаходження є: 03194, м. Київ, бульв. Кольцова, буд. 19, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 38760116.

Видами діяльності позивача є, зокрема: 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів установлено, що на підставі укладеного договору № 02-08-2022 від 02.08.2022 (далі - договір) ТОВ «СМП-Вогнезахист» (далі виконавець) надавалися послуги ТОВ «НК Буд» (далі - замовник) з виконання ремонтних робіт на об`єкті «Торговельний центр №10» за адресою: м. Київ, пр. П. Григоренка, 43.

15.09.2022 між сторонами договору підписаний акт № 6 на загальну вартість робіт разом із ПДВ 230383,62 грн.

За результатами вказаної фінансово-господарської операції позивачем складено податкову накладну від 15.09.2022 № 19 на загальну суму 230383,62 грн., у т.ч. ПДВ 38397,27 грн., усього обсяги постачання за основною ставкою 191986,35 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН.

12.10.2022 позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9206173290, відповідно до якої податкову накладну від 15.09.2022 № 19 прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН від 15.09.2022 № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 43.31, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=23.1696%, «Р»=1179. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем було направлено повідомлення від 14.10.2022 № 36 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПH, копії договору субпідряду від 02.08.2022 № 02-08-2022; акт виконаних робіт 15.09.2022 № 6; картку рахунку бухгалтерського обліку щодо розрахунків позивача з ТОВ «HK Буд» в розрізі цього договору.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 19.10.2023 № 7483042/38760116 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.09.2022 № 19.

Відмова відповідача-1 в оскаржуваному рішенні мотивована ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). У якості додаткової інформації зазначено: не надано документів щодо будівельних витратних матеріалів для виконання робіт, письмові заявки (пункт 5.1 договору від 02.08.2022 № 02-08-2022), акти прийому-передачі матеріалів; постачальники ТМЦ/субпідрядники (договори, рахунки на оплату, видаткові накладні); розрахункові документи банківські виписки з особових рахунків, платіжні доручення відповідно до пункту 2.1 договору від 02.08.2022 № 02-08-2022 підрядник здійснює авансовий платіж.

Рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН було оскаржено в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ДПС України ухвалено рішення від 30.11.2022 № 67158/38760116/2, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.

Уважаючи рішення відповідача 1 та відповідача 2 протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У матеріалах справи відсутні рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

За положеннями пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до отриманої платником податку квитанції, відображена у податковій накладній інформація відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Згідно з вимогами пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (у редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення), відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2027 у Реєстрі.

Так, в отриманій позивачем Квитанції контролюючий орган зазначив, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН від 15.09.2022 № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 43.31, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=23.1696%, «Р»=1179. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2027 у Реєстрі, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Щодо зазначеного контролюючим органом у квитанції показника «D»=23.1696%, «Р»=1179, суд зазначає, що цей показник не може бути самостійною та єдиною підставою для віднесення господарської операції позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з підстав, зазначених вище.

Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

За приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

До того ж, зазначений контролюючим органом у квитанції показник «Р»=1179, де «Р» - це сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податковій накладній.

Як свідчить зміст податкової накладної від 15.09.2022 № 19, у ній зазначена сума ПДВ у розмірі 38397,27 грн., у той час як контролюючий орган у квитанції відобразив показник «Р», який дорівнює « 1179».

Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165 у частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Окрім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав стверджувати, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За положеннями пунктів 9 та 12 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Згідно з вимогами пунктів 44-46 Порядку № 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як зазначено у спірному рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

У якості додаткової інформації зазначено: не надано документів щодо будівельних витратних матеріалів для виконання робіт, письмові заявки (пункт 5.1 договору від 02.08.2022 № 02-08-2022), акти прийому-передачі матеріалів; постачальники ТМЦ/субпідрядники (договори, рахунки на оплату, видаткові накладні); розрахункові документи банківські виписки з особових рахунків, платіжні доручення відповідно до пункту 2.1 договору від 02.08.2022 № 02-08-2022 підрядник здійснює авансовий платіж.

Слід зазначити, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Спірне рішення відповідача 1 не містить жодного підкреслення документів, яких на думку комісії не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Суд констатує, що позивачем до контролюючого органу було направлено повідомлення від 14.10.2022 № 36 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПH, копії договору субпідряду від 02.08.2022 № 02-08-2022; акт виконаних робіт 15.09.2022 № 6; картку рахунку бухгалтерського обліку щодо розрахунків позивача з ТОВ «HK Буд» в розрізі цього договору.

Позивач наголошував, що ТОВ «СПМ-Вогнезахист» не вчиняв господарських дій з придбання та зберігання, транспортування та розвантаження/навантаження матеріалів, які було використано для проведення ремонтних робіт. Усі матеріали, які було використано для проведення робіт в рамках договору ТОВ «НК Буд» було передано на підставі акта приймання-передачі матеріалу від 10.08.2022.

У матеріалах справи міститься рахунок-фактура № СФ-00153 від 13.10.2022 на загальну суму разом із ПДВ 230383,62 грн.; картка рахунку 361 за 01.08.2022 14.10.2022; кошторис № 1 щодо спірних робіт; штатний розпис позивача станом на 01.10.2022; накази про прийняття на роботу тощо.

Із урахуванням викладеного, судом не встановлено, а відповідачем 1 не доведено правомірності прийнятого рішення.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, копії яких наявні в матеріалах справи, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.

Суд уважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

У цьому випадку судом установлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість та протиправність.

Під час розгляду справи відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН. У той же час сукупність первинних документів, наявних у матеріалах справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом та у ході розгляду справи відповідачем нереальність цих операцій не доведена.

Крім того, відповідачами до відзивів не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

У ході розгляду справи відповідачем-1 не надано жодних доказів, які б досліджувались під час засідання комісії, та які слугували підставами для прийняття оскаржуваного рішення, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246,

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній, а позивачем, у свою чергу, на пропозицію контролюючого органу були надані вичерпні пояснення та докази. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Із урахуванням викладено позов у частині зобов`язання відповідача 2 зареєструвати спірну ПН в ЄРПН підлягає задоволенню.

Натомість не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби від 30.11.2022 № 67158/38760116/2, з огляду на таке.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У пункті 13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/393/19 визначено, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 08.10.2020 у справі №9901/393/19 (пункт 28).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 по справі № 925/642/19 вказано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам касаційної скарги (пункт 54).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16 та у постанові від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 22.04.2021 у справі № 640/2291/20, від 13.04.2022 у справі № 620/3527/20.

Предметом оскарження у спірних правовідносин, є зокрема, рішення, прийняте за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Тобто оскаржуване рішення було прийнято за результатом розгляду скарги на рішення Комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.09.2022 № 19.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18 міститься правовий висновок, за змістом якого рішення ДПС України про відмову в задоволенні скарги на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регіонального рівня, не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

У цій же постанові Верховного Суду міститься й правовий висновок, за змістом якого позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну є похідними, а тому можуть бути задоволені лише після визнання неправомірним рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно, суд доходить висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту в контексті оскарження рішення ДПС України за результатами розгляду скарги, який не здатен забезпечити ефективний захист прав позивача, оскільки оскаржуване позивачем рішення не має зв`язку із процедурою реєстрації податкових накладних, а є результатом розгляду скарги позивача на відмову в реєстрації таких накладних, тобто не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень відповідача, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, при цьому визнання такого рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача.

За наведеноного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання позивача про зобов`язати Державну податкову службу України подати звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням, суд зазначає таке.

За змістрм статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення..

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, і має застосовуватись у виключних випадках.

Разом із тим, слід вказати, що позивач, зазначаючи про необхідність встановлення судового контролю, не зазначає про причини такої (необхідності) чи обставини, які б свідчили, що рішення суду, ухвалене у цій справі, не буде виконано відповідачем.

Відтак, підстав для зобов`язання ДПС України подати звіт про виконання судового рішення суд не вбачає.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Як видно з платіжної інструкції від 26.12.2022 № 341, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2481,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Головного управління ДПС у м. Києві, як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СМП-Вогнезахист» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2022 № 7483042/38760116 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.09.2022 № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «СМП-Вогнезахист» від 15.09.2022 № 19 датою її фактичного отримання.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СМП-Вогнезахист» (код ЄДРПОУ: 38760116; місцезнаходження: 03194, м. Київ, бульв. Кольцова, буд. 19) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 0 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.