Рішення

від 06.01.2025 по справі 340/5414/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5414/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО СЕРВІС» до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО СЕРВІС» (надалі - позивач), звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 11.06.2024 №00086010707;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 11.06.2024 №00086020707.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відповідачем у період з 16.04.2024 по 06.05.2024 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «УКРАГРО СЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 20.03.2012 по 31.12.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023. За результатами перевірки був складений Акт №6688/11-28-07-07/38141218 від 13.05.2024 (далі - Акт), згідно якого встановлено заниження товариством податку на прибуток на суму 278874,00 грн та заниження податку на додану вартість на суму 148217,00 грн.

У подальшому відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.2024 №00086010707, яким збільшено товариству грошові зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 185271,00 грн, у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями у сумі 148217,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 37054,00 грн. Також, було винесене податкове повідомлення-рішення №00086020707, відповідно до якого було збільшено грошові зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 348593,00 грн, у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями у сумі 278874,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 69719,00 грн.

Підставою для прийняття вказаних повідомлень-рішень став висновок відповідача про нереальність здійснення господарських операцій з постачальником ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» в березні-червні 2017 року на загальну суму 889300,00 грн, а також з ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 660000,00 грн.

Зазначає, що указані податкові-повідомлення були оскаржені товариством у адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Рішенням від 12.07.2024 №21675/6/99-00-06-01-01-06 скарга була залишена без розгляду.

Зауважує, що ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» у період березень-червень 2017 року надавались товариству транспортно-експедиційні послуги згідно договору на транспортне експедиційне обслуговування №080514/295-е по забезпеченню подавання до місця навантаження рухомого складу та відправки залізничних вагонів для поставки (реалізації) у березні 2017 року агропродукції. Отримання вказаних послуг підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 28.03.2017, 31.03.2017, 27.04.2017, 04.05.2017, 31.05.2017, 07.06.2017, 30.06.2017, реєстрами підправлень та залізничними накладними. Перевезення зумовлено виконанням договорів (контрактів) поставки товарів контрагентам на умовах CPT та DAT Миколаївський морський порт.

Наголошує, що факт реалізації товарної агропродукції відповідачем не заперечується. Усі первинні документи, зокрема митні декларації, залізничні накладні, акти приймання-передачі надавалися податковому органу під час перевірки у повному обсязі.

Звертає увагу, що відсутність вказівки про власника вагонів у накладних, про що зазначено відповідачем у Акті, жодним чином не впливає на реальність господарської операції. При цьому, номери вагонів 95527764 та 95634049 взагалі не вказані у залізничних накладних, що надавалися для перевірки.

Зауважує, що ТОВ «УКРАГРО СЕРВІС» не може нести негативні наслідки за подання/неподання ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» форми 20-ОПП, реєстрацію/не реєстрацію податкових накладних на придбання чи взяття в оренду вагонів тощо, а не здійснення ним таких дій не впливає на реальність господарських операцій. Зустрічна перевірка ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» не проводилась, відтак висновки податкового органу побудовані на підставі припущень, а не на перевірці факту здійснення господарських операцій.

Також звертає увагу, що ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» було віднесено до ризикових платників податків 07.04.2020, при цьому господарські операції із цим суб`єктом господарювання мали місце у 2017 році.

Щодо посилання відповідача на обставини фігурування ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» у кримінальних провадженнях зазначає, що вироки суду у наведених провадженнях відсутні, а сам по собі факт наявності таких кримінальних проваджень жодним чином не свідчить про нереальність господарських операцій, адже вирок може слугувати підтвердженням нереальності операцій між платником податку та його контрагентом, тільки якщо він містить посилання саме на ці операції.

Економічна доцільність надання маркетингових послуг ФОП ОСОБА_1 полягала в отриманні доходу товариством від здійснення господарських операцій. За результатами надання таких послуг було реалізовано продукцію на загальну суму понад 40000000,00 грн. Надання маркетингових послуг підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, відтак висновок податкового органу по нереальність господарських операцій є необґрунтованим та безпідставним.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказів Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 22.03.2024 №240-п, від 25.04.2024 № 335-п, була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «УКРАГРО СЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 20.03.2012 по 31.12.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023.

За результатами перевірки 13.05.2024 був складений Акт №6688/11-28-07-07/38141218, у якому встановлено заниження позивачем зобов`язань по сплаті податку на прибуток у сумі 278874,00 грн, а також податку на додану вартість у сумі 148217,00 грн.

Вказує, що завищення позивачем податкового кредиту за березень, квітень, травень, червень 2017 року на загальну суму 148217,00 грн відбулось внаслідок врахування при визначенні податкового кредиту нереальних операцій з придбання транспортно-експедиційних послуг у ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН».

На неможливість ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» виконати умови укладеного із позивачем договору на транспортно-експедиційне обслуговування №080514/295-е від 08.05.2014 щодо здійснення транспортно-експедиційного обслуговування вантажу вказує те, що під час перевірки не були надані звіти експедитора, відсутня інформація щодо змісту та обсягу виконаних робіт господарської операції, одиниці її виміру, деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строків виконання та результатів здійснених заходів; відсутні дані щодо порядку розрахунку ціни за надані послуги, тарифу за кілометр тощо; відсутні документи хто саме здійснював транспортно-експедиційні послуги, відсутня інформація про залучення третіх осіб до виконання договору; відсутні довідки про вартість перевезення до місця ввезення; вартість; маршрут перевезення; дані про транспортні засоби; дані про наявність/відсутність додаткового страхування, тощо. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування показників податкової звітності, зокрема, податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

У інформації до актів передачі-приймання надання послуг зазначено відомості лише про загально мережеві номери вагонів без зазначення власників. Крім цього, перевіркою встановлено, що номери вагонів 95293536, 95324141, 95330064, 95359022, 95400875, 95527764, 95543450, 95634049, 95636767, 95712774. 95760104, 95830972 не відповідають власнику (чи будь якому суб`єкту, якому можуть належати право власності на вагони за вище вказаними номерами), що ставить під сумнів перевезення сільськогосподарської продукції саме в цих вагонах.

Також, ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» не реєструвало податкові накладні на придбання чи взяття в оренду вагонів, які вказані у відомостях з деталізацією номерів вагонів, в яких зазначено перевізника за період березень, квітень, травень та червень 2017 року. Наявні рішення контролюючого органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.04.2020 №50296. Крім цього, ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» є фігурантом кримінальних проваджень.

Вказує, що заниження позивачем податку на прибуток у сумі 278874,00 грн відбулось внаслідок віднесення до складу інших операційних витрат сум витрат на придбання у ФОП ОСОБА_1 маркетингових послуг, які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами відповідно до вимог податкового та бухгалтерського обліку.

Наголошує, що акти наданих послуг надані до перевірки не містять жодної інформації стосовно фактичного надання маркетингових послуг ФОП ОСОБА_2 при укладанні контрактів (угод), місця, де було здійснено господарську операцію, їх обсягу, одиниці виміру господарської операції, не вказано у який спосіб були проведені дослідження з маркетингу (опитування, анкетування, інші методи дослідження), також не зазначено в чому саме був відображений їх результат, відсутні звіти з виконання маркетингових послуг. Позивачем не було надано додаткових документів, які підтверджують передачу потрібної інформації для дослідження маркетингових послуг, що передбачено положеннями укладеного із ФОП ОСОБА_1 договору від 11.08.2017 №11/08-мр (довіреності та заявки, яка містить перелік замовлених послуг, звіти про виконання маркетингових послуг (деталізований перелік послуг, строк їх надання, вартість маркетингових послуг).

Звертає увагу, що вид діяльності по наданню маркетингових послуг відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» у ФОП ОСОБА_1 відсутній.

Крім того, у касовій книзі ТОВ «УКРАГРО СЕРВІС» відображено оплату за послуги ФОП ОСОБА_1 лише на суму 40,0 грн 03.06.2019 за видатковими касовими ордерами: №5 на суму 20,0 грн та № 6 на суму 20,0 грн, однак вказані виплати позивачем не зазначені в звіті 1-ДФ з ознакою доходу 157 «Дохід виплачений самозайнятій особі», та відповідно ФОП ОСОБА_1 не включено до складу доходу за звітний період.

Таким чином, у зв`язку з не підтвердженням достовірності та факту надання/отримання вказаних маркетингових послуг вважає, що позивачем безпідставно завищено показники у рядку 2180 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) «Інші операційні витрати» на загальну суму 660000,00 грн.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

09.09.2024 позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.

20.08.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Товариство з обмежено відповідальністю «УКРАГРО СЕРВІС» зареєстроване як юридична особа із місцезнаходженням за адресою: Україна, 27444, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Суботці, вул. Благодатна, будинок 50 (а.с. 10).

У період з 16.04.2024 по 06.05.2024 відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказів ГУ ДПС у Кіровоградській області від 22.03.2024 №240-п, від 25.04.2024 №335-п була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО СЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 20.03.2012 по 31.12.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023.

За результатами такої перевірки було складено Акт №6688/11-28-07-07/38141218 від 13.05.2024 (а.с. 12-54).

Перевіркою, встановлено порушення вимог:

- пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, 21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, в результаті чого занижено зобов`язання зі сплати податку на прибуток за 2017 рік у сумі 278874,00 грн, у тому числі за 1 квартал 2017 року в сумі 13456,00 грн, за півріччя 2017 року в сумі 160074,00 грн, за 3 квартали 2017 року в сумі 201474,00 грн, за 2017 рік в сумі 278874,00 грн);

- порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198,6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження зобов`язань зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 148217,00 грн, у тому числі за липень 2017 року на суму 143528,00 грн, за травень 2018 року на суму 4689,00 грн.

Заниження ТОВ «УКРАГРО СЕРВІС» зобов`язань зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 148217,00 грн відбулось внаслідок врахування при визначенні податкового кредиту нереальних операцій з придбання транспортно-експедиційних послуг у ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН».

Заниження ТОВ «УКРАГРО СЕРВІС» фінансового результату до оподаткування податком на прибуток у сумі 278874,00 грн відбулось внаслідок віднесення до складу інших операційних витрат сум витрат на придбання у ФОП ОСОБА_1 маркетингових послуг на суму 660000,00 грн та заниження загального доходу за 2017 рік на суму 889300,00 грн за рахунок не включення доходу від вартості безоплатно одержаних активів невідомого походження по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН».

Заперечення на акт від 13.05.2024 №6688/11-28-07-07/38141218 до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області не подавались.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем 11.06.2024 прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №00086010707, відповідно до якого позивачу було збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 185271,00 грн, у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями на суму 148217,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 37054,00 грн (а.с. 55-56);

- податкове повідомлення - рішення №00086020707, відповідно до якого позивачу було збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 348593,00 грн, в тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями на суму 278874,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 69719,00 грн (а.с. 57-58).

28.06.2024 позивач подав до Державної податкової служби України скаргу вих. №28/06-2024 УС, у якій просив скасувати вказані вище податкові повідомлення-рішення (а.с. 61-63).

Рішенням Державної податкової служби України №2/675/6/99-00-06-01-01-06 від 12.07.2024 скаргу ТОВ «УКРАГРО СЕРВІС» залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку оскарження (а.с. 65).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із пунктами 3-5 розділу II Порядку №727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

-викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

-викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

-зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

-у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

-у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

-у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

-у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки;

Таким чином, у випадку встановлення в ході проведення перевірки порушень податкового законодавства, контролюючий орган повинен скласти акт перевірки, в якому описати виявлене порушення з посиланням на первинні документи, які його підтверджують.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що акт перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки.

Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення.

Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2023 у справі №815/6819/14.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ПК України надає визначення розумної економічної причини (ділової мети), як причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1. статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України, передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН», судом встановлено наступне.

Між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» (Виконавець) 08.05.2014 укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №080514/295-е, предметом якого є здійснення транспортно-експедиційного обслуговування вантажу. Пунктами 2.1.-2.4 вказаного договору визначено, що Виконавець за дорученням Замовника зобов`язується розробити та реалізувати оптимальну транспортну схему з перевезення вантажу, організувати замовлення та подачу транспортних засобів до місця відвантаження, забезпечити оформлення всіх необхідних супровідних документів, в тому числі сертифікацію та митне оформлення (при обслуговуванні експортно-імпортних вантажів), виконавець виконує обов`язки вантажовідправника по залізниці (а.с. 68).

Вартість експедирування та сума Договору обумовлюються у Додатку, відносно кожної товарної позиції та місця відправки. Додаток є невід`ємною частиною Договору (п.п. 4.1.-4.2 Договору).

Відповідно до пункту 9.1 Договору договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами та діє до повних взаєморозрахунків між Виконавцем та Замовником.

На виконання пункту 4.1. Договору між сторонами було укладено додатки №18 від 15.04.2017, №19 від 03.05.2017, №20 від 20.05.2017, №21 від 30.05.2017, №22 від 01.06.2017 та №23 від 28.06.2017.

Так, згідно додатку №18 від 15.04.2017 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №080514/295-е від 08.05.2014 для забезпечення подавання до місця навантаження рухомого складу та відправки у квітні 2017 року пшениці продовольчої 2,3 кл., призначенням станція Миколаїв-Вантажний (експ.) Од. Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця вказану нижче суму, в якості оплати за даним Договором, згідно розцінок: станція відправлення - Знам`янка Од ТОВ «Знам`янське ХПП»; вартість без ПДВ грн/т - 148,33; кількість тонн - 840,00; всього до оплати у тому числі ПДВ - 149516,64 грн (а.с. 69).

Додатком 19 від 03.05.2017 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №080514/295-е від 08.05.2014 передбачено, що для забезпечення подавання до місця навантаження рухомого складу та відправки у травні 2017 року пшениці продовольчої 3 кл., призначенням станція Миколаїв-Вантажний (експ.) Од. Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця вказану нижче суму, в якості оплати за даним Договором, згідно розцінок: станція відправлення - Знам`янка Од ТОВ «Знам`янське ХПП»; вартість без ПДВ грн/т - 148,33; кількість тонн - 280,00; всього до оплати у тому числі ПДВ - 49838,88 грн (а.с. 69 зв.).

Згідно додатку №20 від 20.05.2017 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №080514/295-е від 08.05.2014 для забезпечення подавання до місця навантаження рухомого складу та відправки у травні 2017 року зерна кукурудзи 3 кл., призначенням станція Миколаїв-Вантажний (експ.) Од, Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця вказану нижче суму, в якості оплати за даним Договором, згідно розцінок: станція відправлення - Знам`янка Од ТОВ «Знам`янське ХПП»; вартість без ПДВ грн/т - 159,17; кількість тонн - 966,40; всього до оплати у тому числі ПДВ - 184586,27 грн (а.с. 70).

Згідно додатку №21 від 30.05.2017 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №080514/295-е від 08.05.2014 для забезпечення подавання до місця навантаження рухомого складу та відправки у травні 2017 року зерна кукурудзи 3 кл., призначенням станція Миколаїв-Вантажний (експ.) Од, Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця вказану нижче суму, в якості оплати за даним Договором, згідно розцінок: станція відправлення - Кропивницький Од ПрАТ «Полтавське ХПП» Кіровоградська дільниця; вартість без ПДВ грн/т - 212,50; кількість тонн - 506,85; всього до оплати у тому числі ПДВ - 129246,76 грн (а.с. 70 зв.).

Відповідно до додатку №22 від 01.06.2017 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №080514/295-е від 08.05.2014 для забезпечення подавання до місця навантаження рухомого складу та відправки у червні 2017 року зерна кукурудзи 3 кл., призначенням станція Миколаїв-Вантажний (експ.) Од, Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця вказану нижче суму, в якості оплати за даним Договором, згідно розцінок: станція відправлення - Знам`янка Од ТОВ «Знам`янське ХПП»; вартість без ПДВ грн/т - 159,17; кількість тонн - 1346,00; всього до оплати у тому числі ПДВ - 257091,38 грн (а.с. 71).

Додатком №23 від 28.06.2017 передбачено, що для забезпечення подавання до місця навантаження рухомого складу та відправки у червні 2017 року насіння соняшника, призначенням станція Миколаїв-Вантажний Од, Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця вказану нижче суму, в якості оплати за даним Договором, згідно розцінок: станція відправлення - Кропивницький Од ТОВ «Круп`яний тік»»; вартість без ПДВ грн/т - 362,50; кількість тонн - 101,75; всього до оплати у тому числі ПДВ - 44261,26 грн (а.с. 71 зв.).

На виконання вищенаведеного договору ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» надало позивачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 889299,51 грн, в т.ч. ПДВ 148 216,59 грн, згідно актів передачі-приймання наданих послуг №ОУ-0000869 від 28.03.2017, №ОУ-0000914 від 31.03.2017, №ОУ-0001166 від 27.04.2017, №ОУ-0001241 від 04.05.2017, №ОУ-0001470 від 31.05.2017, №ОУ-0001472 від 31.05.2017, №ОУ-0001509 від 07.06.2017 та №ОУ-0001638 від 30.06.2017.

Транспортування товару позивача підтверджується залізничними накладними від 27.03.2017 (номери вагонів: 95538013 та 95647871), від 27.03.2017 (номери вагонів: 95693941, 95684049 та 95451977), від 30.03.2017 (номер вагона 95636767), від 15.04.2017 (номери вагонів: 95797940, 95618385 та 95386843), від 22.04.2017 (номери вагонів: 95760104 та 95641254), від 23.04.2017 (номери вагонів: 95792974, 95540670, 95712337, 95523809 та 95828505), від 24.04.2017 (номер вагону 95526885), від 25.04.2017 (номер вагону 95794327), від 03.05.2017 (номери вагонів: 95640561, 95683538, 95167441 та 95452215), від 24.05.2017 (номери вагонів: 95353009, 95624219 та 95350666), від 24.05.2017 (номер вагону 95634200), від 24.05.2017 (номери вагонів: 95372264, 95613618 та 95361580), від 30.05.2017 (номери вагонів: 95618856, 95683587 та 95921284), від 31.05.2017 (номери вагонів: 95830972, 95359022 та 95642369), від 31.05.2017 (номер вагону 95346425), від 31.05.2017 (номер вагону 95615035), від 31.05.2017 (номери вагонів: 95452256, 95696761 та 95616652), від 31.05.2017 (номери вагонів: 95684148, 95634911, 95453122, 95053138 та 95712774), від 01.06.2017 (номери вагонів: 95543575, 95293536, 95692638, 95829735 та 95539763), від 02.06.2017 (номери вагонів: 95697561, 95647459, 95830824, 95792180 та 95330064), від 03.06.2017 (номери вагонів: 95542023, 95929030, 95639415, 95523379 та 95398772), від 03.06.2017 (номери вагонів: 95754305, 95400875, 95540845, 95318556 та 95831657), від 04.06.2017 (номери вагонів: 95792321, 95752203, 95620514, 95614376 та 95527784) та від 28.06.2017 (номери вагонів: 95324141, 95321402 та 95543450), які оформлені у електронному вигляді.

У всіх перелічених залізничних накладних вантажовідправником значиться ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН». Накладні скріплені електронними підписами вантажовідправника та працівника залізниці (пункт 38) із зазначенням дати приймання вантажу до перевезення, схеми, відстані, загальної маси, ідентифікації відправлення тощо.

Таким чином, надані позивачем до перевірки контролюючого органу копії залізничних накладних, які долучено до матеріалів справи є належними первинними документами, які підтверджують факт транспортування агропродукції позивача, згідно з вимогами договору на транспортно-експедиційне обслуговування №080514/295-е від 08.05.2014.

Факт проведення повного розрахунку між сторонами згідно зазначеного Договору поставки відповідачем не заперечується.

За вказаними операціями ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 148216,59 грн, а саме: №231 від 28.03.2017, №280 від 31.03.2017, №187 від 27.04.2017, №5 від 04.05.2017, №224 від 31.05.2017, №225 від 31.05.2017, №18 від 07.06.2017 та №152 від 30.06.2017.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «УКРАГРО СЕРВІС» декларує постачання агропродукції для таких контрагентів:

1) MERCANDI AGRO LLP згідно контракту №05/10-11 від 05.10.2016, умовами якого передбачено постачання пшениці 3-го класу групи А для продовольчих цілей насипом врожаю 2016 року, країна походження - Україна, кількістю 400 метричних тонн +/- 10% на вибір покупця, базисні умови поставки: залізничний транспорт на умовах СРТ Миколаївський порт Україна, період поставки - березень 1, 2017, квітень, 10 - 2017 (а.с. 120-124).

2) FERTAGRILAND SA згідно контракту №CN-24093 від 24.09.2016, умовами якого передбачено постачання кукурдзи для кормових цілей насипом врожаю 2016 року, країна походження - Україна, кількістю 1440 метричних тонн +/- 10% на вибір покупця, базисні умови поставки: залізничний транспорт на умовах СРТ Миколаївський порт Україна, період поставки - травень 19, 2017, травень 31 - 2017 (а.с. 131-133).

Таким чином, фактичне надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону №996-XIV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Суд звертає увагу, що під час перевірки позивача всі первинні документи надавались податковому органу, досліджувались ним, в акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо форми та змісту таких документів, не зазначено про не надання певних документів, тощо, тобто, первинними документами підтверджується надання послуг позивачу вказаним контрагентом, а також правомірність формування податкового кредиту за результатами операцій з цим контрагентом на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних.

При цьому, суд критично оцінює посилання контролюючого органу на відсутність вказівки про власника вагонів у залізничних накладних, адже не зазначення таких відомостей не має юридичного значення, а ні для врегулювання відносин між сторонами договору, а ні, тим більше, для оцінки реальності операції податковим органом, оскільки реальність оформлення указаних вище залізничних накладних відповідачем не спростована.

Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. В кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону №996-XIV такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції.

Аналогічний висновок містить в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №806/1033/17.

Відповідач стверджує, що номери вагонів 95293536, 95324141, 95330064, 95359022, 95400875, 95527764, 95543450, 95634049, 95636767, 95712774, 95760104, 95830972 не відповідають власнику, однак згідно наведених у Акті відомостей незрозуміло, яким чином та на підставі яких документів зроблені такі висновки.

Суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах недостовірні, суперечливі, складені за відсутності здійснення господарської операції.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов`язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо господарські операції між позивачем та його контрагентом не були реальними, а оформлялися лише документально.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Щодо господарської діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» податковий орган встановив такі обставини.

ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» зареєстровано 15.06.2010. Основний вид діяльності: iнша допомiжна дiяльнiсть у сферi транспорту, КВЕД 52.29. Відповідно до поданих ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» до контролюючого органу фiнансової звiтності малого пiдприємства за 2017 рік та додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, балансова вартість основних засобів станом на 31.12.2017 становить 34698,8 тис. грн, дохід за 2017 рік становить 689776,3 тис гривень. Повiдомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язанi з оподаткуванням (майнові об`єкти) або через якi провадиться дiяльнiсть, форма №20-ОПП, до контролюючого органу подавалось з значенням офісу та вагону, дата повідомлення лише 17.05.2021, що ставить під сумнів здійснення транспортно-експедиційних послуг вагонами у 2017. Керівником та одночасно головним бухгалтером ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» зареєстровано - ОСОБА_3 . ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» зареєстроване платником ПДВ з 22.06.2010. Остання податкова звітність з ПДВ подана підприємством за березень 2024 року. За результатами моніторингу даних ЄРПН встановлено, що протягом періоду січень-червень 2017 року ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» декларувало придбання наступних товарів, послуг: блокнот Поліграфіст, папір, маркер текстовий, засоби для чищення, стікери, визначення в кормах, кормових добавках та преміксах вологи ваговим методом, кукурудза на повний аналіз, випробування продукції:соя, кукурудза 3 класу, вимірювач артеріального тиску і частоти пульсу автоматичний OMRON M2 Basic (HEM-7121-ARU), ветеринарно-санітарні послуги, вагон-хопер залізничний б/в мод.19-752 №95602611, вагон-хопер залізничний б/в мод.19-752 №95602652, вагонхопер залізничний б/в мод.19-752 №95602561, вагон-хопер залізничний б/в мод.19-752 №95602546, вагон-хопер залізничний б/в мод.19-752 №95602603, вагон-хопер залізничний б/в мод.19-752 №95602512, вагон-хопер залізничний б/в мод.19-752 №95602538, вагон-хопер залізничний б/в мод.19-752 №95602553, вагон-хопер залізничний б/в мод.19-752 №95602629, вагон-хопер залізничний б/в мод.19-752 №95602637, відшкодування витрат за залізничні послуги вагон-хоперів №95602546, 95602553, 95602652, 95602629, 95602561, 95602637, 95602603, 95602512, 95602611, 95602538, відшкодування витрат за маневрові роботи вагон-хоперів №95602546, 95602553, 95602652, 95602629, 95602561, 95602637, 95602603, 95602512, 95602611, 95602538, залізничні послуги без деталізації послуг, тощо. За даними ЄРПН підприємством не реєструвались податкові накладні на придбання чи взяття в оренду вагонів, які вказані у відомостях з деталізацією номерів вагонів, в яких зазначено перевізника ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» за період березень, квітень, травень та червень 2017 року. Крім того, по ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» наявні рішення контролюючого органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.04.2020 №50296.

Також встановлено, що ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» є фігурантом кримінальних внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017060000000070 від 07.07.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 КК України (справа №296/1795/18, провадження №1-кс/296/842/18); №42014000000000256 від 26.02.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 КК України (справа №757/2682/18-к).

З цього приводу суд зазначає, що інформація з баз даних податкової служби щодо контрагента позивача, на яку посилається відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган (постанова Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №810/3790/17).

Відповідачем не було проведено зустрічної перевірки контрагента позивача, тому з урахуванням вищевикладеного, обґрунтування висновків перевірки позивача на основі вищевказаних «узагальнень» є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Рішення про відповідність ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» критеріям ризиковості платників податків прийнято 07.04.2020, тобто через три роки після періоду надання послуг позивачу (2017 рік).

Суд зазначає, що у справах, предмет розгляду в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які за висновком контролюючого органу є фіктивними, сталою є судова практика Верховного Суду, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності. Сутність таких господарських операцій повинна проявлятися в русі активів, зміні в зобов`язаннях чи власному капіталі платника податків, відповідати економічному змісту укладених платником податку договорів, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди.

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.

Верховний Суд неодноразово робив такі висновки у своїх рішеннях щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) також підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Цей принцип закріплений також у статті 61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зібрані у кримінальному провадженні докази не є доказами в адміністративній справі, а вирок може мати преюдиційне значення для адміністративної справи, якщо в ньому встановлені обставини щодо позивача в адміністративній справі. Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

У постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 Верховний Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Далі, аналізуючи правовідносини у зазначеній справі, Верховний Суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, та Верховним Судом України у постановах від 12.04.2016 у справі №826/17617/13, від 05.03.2012 у справі №21-421а11 та від 22.09.2015 у справі №810/5645/14.

З мотивів викладених вище суд зазначає, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в суді вироки щодо посадових осіб ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» не існували, доказів протилежного відповідачем суду не надано та не наведено. Тому, посилання відповідача на наявність негативної інформації про ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН», за відсутності відповідних вироків, суд не може розцінювати як беззаперечний доказ нереальності господарських операцій позивача з вказаним товариством.

Суд також враховує, що на момент укладання договору на транспортно-експедиційне обслуговування №080514/295-е від 08.05.2014, здійснення поставок, реєстрації податкових накладних ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» не фігурувало у кримінальних провадженнях, не відповідало критеріям ризиковості платників податків, було сумлінним контрагентом. Протилежного відповідачем не підтверджено.

Таким чином, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» мали реальний характер, придбані послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість та сформовано податковий кредит з урахуванням господарських операцій з контрагентом ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН», у зв`язку з чим твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними.

Щодо віднесення до складу витрат сплачених коштів за маркетингові послуги ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Між позивачем (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) 11.08.2017 укладено договір №11/08-мр про надання маркетингових послуг (далі - договір про послуги), які включають в себе:

- послуги з пошуку потенційних контрагентів (покупців) сільськогосподарської продукції Замовника (яка зазначена в Додатку 1 до Договору) та сприяння встановленню ділових відносин з потенційними покупцями сільськогосподарської продукції як на території України, так і за її межами, якщо це буде узгоджено сторонами окремо;

- внесення продукції до інформаційних баз продажу, розповсюдження інформації про продукцію тощо, на підставі окремої заявки Замовника,

- послуги з ведення переговорів з метою укладення договорів на постачання сільськогосподарської продукції, попереднє узгодження з контрагентами умов договорі поставки (купівлі-продажу);

- послуги з документального супроводження договірних відносин з покупцями сільськогосподарської продукції, на підставі окремої заявки Замовника, що включає в себе також підготовку та супроводження процесу верифікації сторін, узгодження проектів товаросупровідних документів тощо;

- послуги з ведення переговорів з метою укладення договорів на постачання мінеральних добрив, попереднє узгодження з контрагентами умов договорі поставки (купівлі-продажу);

- інші послуги письмово погоджені сторонами окремо, які необхідні для повного та якісного надання послуг (п. 1.2. Договору про послуги).

Пунктом 2.6 договору про послуги, передбачено, що зобов`язання виконавця перед замовником є виконаними лише підписання сторонами Акту приймання - передачі виконаних робіт за умови надання виконавцем замовнику звіту щодо виконаних робіт та забезпечення укладення договорів поставки (купівлі-продажу) не менше ніж 80% зазначеного відповідно до п. .2.3. обсягу сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 2.7. договору про послуги даний Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до « 10» серпня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих за Договором зобов`язань.

Розділом 3 договору про послуги врегульовано розрахунок та порядок виплати винагороди. Зокрема, винагорода виконавця за даним Договором визначається як договірна, але не більше 10% від вартості проданого товару. Виплата винагороди здійснюється на на розрахунковий рахунок (а.с. 178-179).

Факт надання послуг по договору підтверджується Актами наданих послуг до договору від 31.08.2017 та від 26.12.2017.

Так, згідно Акта наданих послуг №1 від 31.08.2017 ФОП ОСОБА_4 відповідно до п.1.2. Договору надані, а Замовником прийняті, наступні послуги: маркетингові послуги до договору №11/08-мр від 11.08.2017. Укладений Контракт №СN-24093 від 24.09.2016 на продажу кукурудзи 3 класу в кількості 2300,000 +/-10% тон по ціні 147,00 $/т між ТОВ «Украгро Сервіс» та FERTAGRILAND SA. Товар переоформлено на FERTAGRILAND SA по митної декларації UА504120/2017/104501 від 07.06.2017 в кількості 1273,17 т по ціні 147 $/т на суму 187155,99 $ еквівалент 4912205,41 гри.; 11А504120/2017/104714 від 13.06.2017 в кількості 1024,865 т по ціні 147 $/т на суму 150655,16 $ еквівалент 3927685,78 грн. Укладений Договір поставки №60172517 від 26.04.2017 на продажу соняшнику в кількості 3155,000 +/-5% тон по ціні 11550,00 грн/т з ПДВ між ТОВ «Украгро Сервіс» та ДП «Сантрейд». Товар поставлено протягом квітня - липня 2017 р. на загальну кількість 3327,240 т, що в сумі складає 37443757,48 грн. Кількість реалізованої продукції соняшнику становить 3327,240 тонн на суму 37443757,48 грн; кукурудзи 3-го класу - 1273,17 тонн на суму 8839891,19 грн. Загальна сума винагороди виконавця визначена у розмірі 230000,00 грн (а.с. 179зв.).

Актом наданих послуг №2 від 26.12.2017 підтверджено надання позивачу ФОП ОСОБА_4 послуг: Маркетингові послуги до договору №11/08-мр від 11.08.2017. Укладений Договір поставки №5027 від 28.11.2017 на придбання аміачної селітри в кількості 370 тон по ціні 8850,00 грн./т з ПДВ між ТОВ «Украгро Сервіс» та ТОВ «Українська агропромислова група». Товар поставлено протягом листопада-грудня 2017 року в кількості 370 тонн на загальну суму 3274500,00 грн з ПДВ. Укладений Договір поставки №20/12-1 с від 20.12.2017 на придбання соняшнику в кількості 300,000 тон по ціні 11000,00 грн/т з ПДВ між ТОВ «Украгро Сервіс» та ТОВ «ПАК 3». Товар поставлено протягом 20.12.2017 на загальну кількість 300,000 т, що в сумі складає 3300001,20 грн з ПДВ. Обсяг придбаної аміачної селітри становить 370,00 тонн на суму 3274500,00 грн; придбаного соняшнику - 300,00 тонн на суму 3300001,20 грн. Загальна сума винагороди виконавця визначена у розмірі 430000,00 грн (а.с. 180).

Умовами договору поставки №60172517 від 26.04.2017 визначено обов`язок ТОВ «Украгро Сервіс» продати дочірньому підприємству з іноземною інвестицією «Сантрейд» насіння соняшникове урожаю 2016 року у кількості 3155,00 метричних тонн з опціоном +/- 5% за вибором покупця за ціною 11550,00 грн/м.т. Загальна вартість товару по договору становить 36440250,00 грн (а.с. 136-138).

До вказаного договору сторонами були внесені зміни додатковими угодами від 26.04.2017, 15.05.2017 та 30.06.2017 (а.с. 138зв.-141).

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №РН-0000015 від 30.04.2017, №РН-0000016 від 01.05.2017, №РН-0000017 від 01.05.2017, №РН-0000018 від 03.05.2017, №РН-0000021 від 05.05.2017, №РН-0000022 від 05.05.2017, №РН-0000023 від 07.05.2017, №РН-0000024 від 09.05.2017, №РН-0000025 від 10.05.2017, №РН-0000028 від 11.05.2017, №РН-0000026 від 11.05.2017, №РН-0000027 від 12.05.2017, №РН-0000029 від 13.05.2017, №РН-0000030 від 14.05.2017, №РН-0000033 від 17.05.2017, №РН-0000034 від 20.05.2017, №РН-0000036 від 21.05.2017, №РН-0000035 від 21.05.2017, №РН-0000037 від 22.05.2017, №РН-0000038 від 23.05.2017, №РН-0000039 від 24.05.2017, №РН-0000040 від 25.05.2017, №РН-0000044 від 11.06.2017, №РН-0000048 від 01.07.2017.

Відповідно до пункту 1.1. наданого позивачем договору поставки товару №5027 від 28.11.2017, укладеного між позивачем та ТОВ «Українська агропромислова група», останнє зобов`язалось передати у власність покупця визначений Специфікацією товар, а покупець - ТОВ «Украгро Сервіс», - прийняти та оплатити (а.с. 185).

Специфікацією №1 від 27.11.2017 визначено найменування товару - аміачна селітра у кількості 370,00 тон за ціною 8850,00 грн/т.

Положеннями договору поставки №20/12-1с від 20.12.2017, укладеного між ТОВ «Украгро Сервіс» (покупець) та ТОВ «ПАК 3» (продавець), передбачено здійснення поставки соняшнику урожаю 2017 року, країна походження - Україна, кількість товару, що підлягає поставці - 300,00 тон. Строк поставки Товару за даним договором - 20.12.2017 по 21.12.2017. Порядок визначення ціни товару та ціна Товару визначається в Додатках до цього договору (а.с. 181-182).

Додатком 1 від 20.12.2017 до договору поставки №20/12-1с від 20.12.2017 сторонами визначено поставку товару соняшнику у кількості 300,00 т за ціною 11000,00 грн/т на загальну вартість 3300001,20 грн у тому числі ПДВ (а.с. 183).

Факт поставки товару згідно вказаного договору підтверджується видатковою накладною №РН-0000014 від 20.12.2017 (а.с. 184).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є П(С)БО 16 «Витрати». Пункт 7 цього Положення визначає, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Отже, об`єктом справляння податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства, за правилами бухгалтерського обліку та відкоригований на різниці, передбачені ПК України. При цьому витрати мають здійснюватись в межах господарської діяльності платників та підтверджуватись належними первинними документами.

Підтвердженням зв`язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб`єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству на необхідність проведення таких маркетингових досліджень, час проведення, територію, межі тощо, договір на проведення маркетингових досліджень, із зазначенням виду маркетингових досліджень, мету їх проведення тощо.

В підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.

З урахуванням приписів частини 2 статті 9 Закону №996-ХІV акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції. В актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація, зокрема, про аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту, висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.

Таким чином, лише при дотриманні вищезазначених умов платники податку мають право віднести витрати на маркетингові послуги до складу витрат.

Дослідивши надані позивачем до перевірки та до суду первинні документи на підтвердження факту отримання маркетингових послуг відповідно до укладеного 11.08.2017 договору №11/08-мр, суд дійшов висновку, що долучені акти наданих послуг жодним чином не доводять, що виконавцями дійсно було здійснено вивчення, аналіз та дослідження споживчого попиту на товар в місцях надання послуг; збір та розповсюдження інформації про товар на умовах та в обсязі, погоджених сторонами; дослідження кон`юктури ринку; інформування покупців, які перебувають в місцях надання послуг, про товар; визначення попиту чи прогнозування стану кон`юктури ринку.

Більше того, зазначені у Акті наданих послуг від 31.08.2017 до договору №11/08-мр відомості щодо укладення Контракту №СN-24093 від 24.09.2016 на продажу кукурудзи та Договору поставки №60172517 від 26.04.2017 стосуються періоду господарської діяльності позивача до укладення договору із ФОП ОСОБА_4 (31.08.2017), а тому не можуть підтверджувати надання маркетингових послуг останнім у період після 31.08.2017.

Актом наданих послуг №2 від 26.12.2017 зазначено про укладення Договору поставки № 5027 від 28.11.2017 на придбання аміачної селітри та Договір поставки №20/12-1 с від 20.12.2017 на придбання соняшнику. Зазначення в якості підтвердження наданих маркетингових послуг факту укладення таких договорів не відповідає предмету договору договору № 11/08-мр, зокрема надання маркетингових послуг щодо постачання ТОВ «Украгро Сервіс» сільськогосподарської продукції та мінеральних добрив контрагентам, а не їх закупку у інших суб`єктів господарювання.

Суд також враховує, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено факту проведення безготівкових розрахунків, а у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оплати наданих послуг по договору №11/08-мр від 11.08.2017.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що надані ФОП ОСОБА_4 послуги не є послугами у розумінні підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України та зазначає, що формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку, а тому завищення позивачем операційних витрат за 2017 на суму 660000,00 грн є протиправним.

У постанові від 28.03.2023 у справі №260/433/19 Верховний Суд зазначив, що встановивши невідповідність частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій. Разом з тим, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 05.06.2024 у справі №320/17339/23, від 11.04.2024 у справі №802/1905/16-а, від 19.03.2024 у справі № 823/1553/16, від 18.05.2020 у справі №200/12442/18-а, від 04.06.2020 у справі №804/4406/13-а, від 20.03.2023 у справі №813/2689/17, від 22.02.2024 у справі №826/16991/13-а тощо.

Враховуючи встановлення судом реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕЛАГРЕЙН» у 2017 році на суму 889300,00 грн, суд дійшов висновку, що відповідач неправильно застосував норми законодавства при обчисленні розміру грошових зобов`язань позивача з податку на прибуток приватних підприємств та штрафу, що, в свою чергу, свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у цій частині.

Таким чином, наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 11.06.2024 №00086020707 у частині збільшення сум грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 160074,00 грн (889300,00 х 18%) та штрафними санкціями у сумі 40018,50 грн (160074,00 х 25%).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 11.06.2024 №00086010707 та від 11.06.2024 №00086020707 у частині збільшення сум грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 160074,00 грн та штрафними санкціями у сумі 40018,50 грн, у зв`язку з чим останні підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Представником позивача у позовній заяві заявлено клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат в частині стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою, в сумі 60000,00 грн.

Дослідивши клопотання та наявні матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

За приписами частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при оцінці розміру витрат суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг тощо).

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West AlliaNce Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки також наведені у Постановах Верховного Суду від 17.09.2019 по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24.03.2020, по справі №320/3271/19 від 07.05.2020.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

За правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 60000,00 гривень.

На підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано:

копію ордеру на надання правничої допомоги серія ВА №1088613;

копію договору від 12.08.2024 №12/08/24 про надання правової допомоги(далі - Договір №12/08/24).

Пунктами 1.1-1.2 Договору №12/08/24 встановлено, що клієнт доручає та зобов`язується оплачувати, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (послуги) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Правова допомога надається у Кіровоградському окружному адміністративному суді за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО СЕРВІС» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2024 №00086010707 та №00086020707 та включає в себе наступні послуги:

- правовий аналіз документів, які стосуються предмету спору та наявні у Клієнта для підготовки позовної заяви;

- узагальнення та аналіз судової практики щодо спірних правовідносин;

- надання правової інформації Клієнту, консультацій і роз`яснень щодо правової позиції Клієнта у судовій справі;

- збір доказів щодо правової позиції клієнта (формування правової позиції на основі зібраних доказів) включаючи підготовку їх до розгляду судом;

- підготовка будь-яких документів, які будуть необхідними в процесі судового розгляду справи, зокрема, але не виключно: позовна заява, заяви, клопотання, відповіді, письмові пояснення, пояснення у дебатах, процесуальних та інших документів правового характеру спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

- представництво, шляхом безпосередньої участі адвокатами Адвокатського об`єднання, інтересів Клієнта в суді як під час судових засідань так і, в разі необхідності, під час ознайомлення з матеріалами справи, тощо;

- захист прав, свобод і законних інтересів Клієнта у судовій справі;

- інші послуги, що є необхідними та прямо пов`язані із розглядом судової справи.

Гонорар за даним Договором встановлюється у фіксованому розмірі та складає 60 000,00 грн без ПДВ (п. 2.2.).

Пунктами 3.1.-3.4. Договору №12/08/24 визначено, що спосіб розрахунку за падання правової допомоги: 100% передоплата. Форма платежу; безготівкова. Оплата здійснюється протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання даного Договору на підставі рахунку Адвокатського об`єднання. Після розгляду судової справи судом по суті, що закінчується ухваленням або рішення суду, або постановленням ухвали про закриття провадження у справі, або ухвали про залишення позову без розгляду, надання правової допомоги припиняється, а Адвокатське об`єднання складає акт наданої правової допомоги, надалі по тексту «Акт». В триденний термін з моменту отримання Акту Клієнт зобов`язаний його підписати. Акт вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на Акт.

Сторонами узгоджено, що договір укладений строком на один рік, але в будь-якому випадку до закінчення розгляду судової справи судом по суті, що закінчується ухваленням або рішення суду, або постановленням ухвали про закриття провадження у справі, або ухвали про залишення позову без розгляду. В разі якщо розгляд справи триває більше одного року, строк дії даного Договору автоматично продовжується до закінчення розгляду судової справи судом по суті про що Сторони можу укласти додаткову угоду до даного Договору (п. 6.2. Договору №12/08/24).

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи встановлені частиною 5 статті 134 КАС України критерії, суд виходить із наступного: дана справа відноситься до незначної складності, розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження, позовні вимоги задоволені частково.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір витрат сплачених адвокатському об`єднанню, яке забезпечувало здійснення підготовки та складання позовної заяви у заявленому розмірі 60000,00 грн не є співмірним із складністю справи та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг на правову допомогу у сумі 8000,00 грн.

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 4624,37 грн, сплачений ним при поданні позовної заяви за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО СЕРВІС» до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 11.06.2024 №00086010707.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 11.06.2024 №00086020707 у частині збільшення сум грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО СЕРВІС» на суму 160074,00 грн та штрафними санкціями у сумі 40018,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38141218, вулиця Благодатна, будинок 50, село Суботці, Знам`янський район, Кіровоградська область, 27444) 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38141218, вулиця Благодатна, будинок 50, село Суботці, Знам`янський район, Кіровоградська область, 27444) судовий збір у сумі 4624 (чотири тисячі шістсот двадцять чотири) грн 37 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або з моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 06 січня 2025 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38141218, вулиця Благодатна, будинок 50, село Суботці, Знам`янський район, Кіровоградська область, 27444).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК