Рішення
від 26.12.2024 по справі 460/9602/20
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2024 року м. Рівне№460/9602/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Дацюк В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шаховський В.О., Яковлева Гаврилюк О.М.

третьої особи на стороні позивача: представник не з`явився,

відповідача №1: представник Герман І.І. ,

відповідача №2: представник не з`явився.

третіх осіб на стороні відповідача: представники Гуль Н.В., Навроцький Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кавказьке", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Релігійна організація "Рівненська міська іудейська релігійна громада"доУправління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Комунальне підприємство «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБУД», 3) Рівненська обласна рада, 4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтех-Пром» про визнання протиправними та скасування рішень,В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Релігійна організація "Рівненська міська іудейська релігійна громада" до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБУД», Рівненська обласна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтех-Пром» про:

- визнання протиправними та скасування наказу №81/М від 02.06.2020 про затвердження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями» виданих Рівненській обласній раді в особі Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, на земельній ділянці за адресою: м.Рівне, вул. Кавказька, 32-Б, площею 0,2441 га з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109, яка належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області;

- визнання протиправним і скасування рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 07.05.2021 про надання дозволу Комунальному підприємству «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями: м. Рівне, вул. Кавказька, 326», реєстраційний номер ІУ013210430864 та дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07.05.2021 року, реєстраційний номер: ІУ013210430864 (далі також спірні, оскаржувані наказ, рішення).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2023 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Після надходження справи до Рівненського окружного адміністративного суду згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Гудими Н.С

Ухвалою від 17.04.2023 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 10 травня 2023 року замінено відповідача у справі №460/9602/20 Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (код ЄДРПОУ 37471912) на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).

За наслідком нового розгляду Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 червня 2023 року закрив провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 серпня 2023 року частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «БК ІНТЕРБУД» та змінив мотивувальну і резолютивну частини ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року стосовно того, що розгляд справи віднесений до суду цивільної юрисдикції в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, вказавши, що розгляд цієї справи віднесений до суду господарської юрисдикції в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» задоволено частково. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 18 березня 2024 року адміністративну справу №460/9602/20 прийнято до провадження судді Щербакова В.В. Розгляд справи вирішено провадити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.04.2024 року.

Згідно з позовною заявою, заявою про зміну предмету позову та усними поясненнями представника позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що наказ Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №81/М від 02.06.2020 про затвердження Містобудівних умов та обмежень (МУО) для проектування об`єкта «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями», виданий Рівненській обласній раді в особі Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 32-Б, площею 0,2441 га з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109, яка належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, було прийнято з порушенням державних будівельних норм, стандартів та правил, генплану м.Рівне та чинного законодавства України. Відповідно протиправним є і виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на основі таких МУО дозвіл на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер: ІУ013210430864 від 07.05.2021.

Так, стороною позивача зауважено, що цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:015:0109 відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 267756 від 24.10.2010 - для обслуговування нежитлової будівлі, суперечить такому заявленому у МУО об`єкту будівництва як: «будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями», що є прямим порушенням абз.2 ч.2 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки забудова земельної ділянки повинна здійснюватися в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. Разом з тим, наказ №81/М від 02.06.2020 суперечить і новим державним будівельним нормам щодо містобудування (ДБН 6.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»), які вступили в дію з 1 вересня 2018 року, і є обов`язковими до виконання.

Так в пункті 1 спірних МУО «Гранично допустима висотність будинків, будівель і споруд» вказано 54 м, що передбачає зведення будівлі висотністю більше 11 поверхів, а в пункті 2 «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки» вказано 55%. Це прямо суперечить ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», в яких чітко вказані граничні параметри можливої забудови при такій висоті будівлі.

Так, згідно з ДБН, при розміщенні на земельній ділянці одного або групи житлових будинків необхідно обов`язково дотримуватися розрахункових показників граничних параметрів забудови: якщо поверховість житлових будинків 3 поверхи без урахування мансарди, то максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки при розміщенні житлового будинку - 50%, якщо 4-5 поверхів то 45%, якщо 6 -8 поверхів то 40%, якщо 9-10 поверхів- то 35%, якщо 11 поверхів і вище то 30%.

Також у ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» введені граничні показники щільності населення мікрорайону 150-450 осіб/га.

За наведеного, сторона позивача доводила, що при такій висотності забудови (54 м) та відсотку забудови земельної ділянки (55%) неможливо дотриматись вимог законодавства і цей показник буде значно перевищувати граничне значення 450 осіб/га. Крім цього, сторона позивача наполягала на тому, що архівні дані свідчать про існування місця поховання на території, що належить Рівненській обласній раді в особі Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради і є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, та запланована під забудову. Більше того, наголошувала на тому, що це було місцем поховання осіб, хворих на тиф і холеру. Відтак, вказувала, що будівництво запроектованого об`єкта може призвести до розповсюдження збудників особливо небезпечних хвороб. Наголошувала, що дотримання вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу» (стаття 31 «Утримання місць поховань»), а також Законів України "Про охорону культурної спадщини" та "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" вимагає встановити межі колишніх місць поховань та утримувати їх в належному стані, а також вимагає заборони будь-яких будівельних робіт у місцях поховань, на місцевості із залишками слідів давніх поховань, на територіях закритих кладовищ, а також у прилеглих до місць поховань охоронних зонах. За сукупністю наведеного сторона позивача просила скасувати оскаржувані нею правові акти індивідуальної дії як незаконні та протиправні.

У судовому засіданні 12.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Релігійна організація «Рівненська міська іудейська релігійна громада» письмових пояснень не подавала. Представник в судовому засіданні підтримав позицію сторони позивача і просив про задоволення позовних вимог.

Згідно з відзивом на позов та на заяву про зміну предмета позову і усними поясненнями представника відповідача в судовому засіданні, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради позовних вимог не визнало. В обґрунтування своїх заперечень покликалося на те, що Містобудівні умови та обмеження №81/М від 02.06.2020, видані КП «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради на законних підставах, з урахуванням вимог статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Сторона відповідача зауважувала, що проектована земельна ділянка, кадастровий номер 5610100000:01:015:0109 відповідно до генерального плану міста Рівного та плану зонування території міста Рівного знаходиться у центральній громадсько-діловій зоні (зона «Д-1»). Зона «Д-1» включає загальноміський центр з багато-функціональним використанням території. Переважними видами використання такої зони є, в тому числі, і розміщення адміністративних споруд, офісів, організацій управління, готелей, а також і житлова забудова. Таким чином, наміри КП «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради щодо нового будівництва багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями в повній мірі відповідали вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Планом зонування території міста Рівного визначені параметри забудови зон, зокрема, зон житлових будинків: для зони садибних та блокованих житлових будинків (Ж-1) - передбачені мінімальний розмір земельної ділянки, мінімальна відстань від межі земельної ділянки до та між будівлями, висота будівель, вимоги до огорожі земельних ділянок, відступи від червоних ліній, граничний показник площі забудови; для зони багатоквартирних житлових будинків до 3-х поверхів (Ж-2) - передбачені висота будівель, граничний показник площі забудови; для зони 4-поверхових та 5-поверхових багатоквартирних житлових будинків (Ж-3) - передбачені висота будівель, граничний показник площі забудови; для зони багатоквартирних житлових будинків з кількістю поверхів від 4 до 9 (Ж-4) - передбачені висота будівель, граничний показник площі забудови; для зони мішаної багатоквартирної забудови з кількістю поверхів до 9 (історична частина міста) (Ж-5) - передбачений граничний показник площі забудови. Разом з тим, для центральної громадсько-ділової зони (Д-1) параметри забудови Планом зонування не визначені. Таким чином, у зв`язку і з тим, що граничні параметри забудови в даній зоні містобудівною документацією на місцевому рівні не визначені, вони визначаються при проектуванні об`єкта будівництва, відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Що стосується цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:015:0109, то сторона відповідача наголошувала на тому, що категорія земель «житлової та громадської забудови» включає в себе в тому числі і такий вид за цільовим призначенням, як «для обслуговування нежитлової будівлі». Зміна ж виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення. За наведеного, сторона відповідача просила відмовити у позові. Окремо представником відповідача зауважено на тому, що земельна ділянка, Містобудівні умови та обмеження забудови якої оспорюються позивачем - кадастровий номер 5610100000:01:015:0109 та земельна ділянка, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 , що перебуває в управлінні ОСББ «Кавказьке» - кадастровий номер 5610100000:01:015:0197 не є суміжними земельними ділянками, що підтверджується відомостями з Публічної кадастрової карти, а тому забудова спірної ділянки не може мати безпосереднього впливу на стан будинку позивача. Що стосується Висновку експертного будівельно-технічного дослідження Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України № 8414 від 07.04.2017, яким встановлено, що реконструкція гаражно-складських приміщень під багатоквартирний житловий будинок по вул. Кавказька, 32-Б в м.Рівне при проведенні будівельних робіт імовірно матиме вплив на погіршення технічного стану житлового будинку за адресою: м. Рівне, вул.Кавказька, 6 , то сторона відповідача звертала увагу на те, що об`єктом дослідження відповідно до вказаного висновку є технічна документація, подана ТОВ «Ажур» ЛТД на реконструкцію гаражно-складських приміщень під багатоквартирний житловий будинок та Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:015:0011, тобто зовсім іншої ділянки і зовсім іншого об`єкта. Також стороною відповідача наголошено, що згідно вказаного висновку, факт утвореної вертикальної тріщини з розкриттям вгору на всю висоту будинку №6 по вул.Кавказькій встановлений ще у 2017 році, тобто задовго до видачі Управлінням спірних МУО, а відтак руйнування будинку позивача спричинене іншими факторами та чинниками, які жодним чином не пов`язані із спірним об`єктом будівництва.

Другий відповідач - Державна інспекція архітектури та містобудування України подав відзив на позовну заяву. Проти задоволення позову заперечували, наполягаючи на тому, що дозвіл на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер: ІУ013210430864 від 07.05.2021, видано у межах відповідних повноважень, законно і підставно працівниками Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Згідно з письмовими та усними поясненнями на позов третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, дана особа позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. В обґрунтування своєї позиції КП «Управління майновим комплексом» покликалося на те, що рішення Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №81-м від 02.06.2020, як акт індивідуальної дії породжує публічно-правові відносини між обмеженим колом суб`єктів, до яких позивач не відноситься. Наголошувало на тому, що у даному випадку ОСББ «Кавказьке» як позивачем не доведено того, що він є безпосереднім учасником відповідних правовідносин публічно-правового характеру, які породжуються та регулюються оспорюваним рішенням, що воно стосується позивача чи породжує для нього які-небудь наслідки в публічно-правовій площині. Відтак, відсутні свідчення реального існування публічно-правового спору в даній справі між позивачем і відповідачами, а задоволення заявлених позовних вимог адміністративним судом не може призвести до ефективного поновлення порушених прав ОСББ «Кавказьке», а отже не відповідає меті та засадам адміністративного судочинства. Третьою особою зауважено, що саме по собі місцезнаходження позивача в безпосередній близькості від проектованого об`єкту будівництва та можливість загрози руйнування будинку по вул.Кавказька, 6, або проста незгода з якими-будь рішеннями органів місцевого самоврядування, не наділяє позивача повноваженнями звертатися до суду в загальних чи якихось абстрактних інтересах. Матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про порушення саме оспорюваними рішеннями прав позивача чи застосування таких рішень по відношенню до останнього. Наведені ж ОСББ «Кавказьке» аргументи є лише умоглядними припущеннями, які носять виключно ймовірнісний характер. Більш того, ті порушенні прав та інтересів, про які стверджує ОСББ «Кавказьке», не можуть мати місце на цей час, оскільки за природою спірних рішень неможливо ствердити, що вони самостійно можуть породжувати окреслені позивачем ризики та порушувати права позивача чи втручатися в його захищені законом інтереси. Вимоги ж позивача та їх обґрунтування вказають на намагання позивача певним чином вирішити на майбутнє абстрактний спір щодо огульних порушень, що є неприйнятним. Разом з тим, зазначені обставини мали б спонукати позивача до вжиття таких заходів, які б дозволили провести капітальний ремонт будівлі, її зміцнення, в тому числі і шляхом звернення до відповідних органів влади і органів місцевого самоврядування за фінансовою та/або іншою допомогою, позаяк сама по собі заборона забудови відповідного кварталу зазначену проблему не вирішить. Третьою особою відзначено, що не будучи учасником певних публічно-правових відносин, відповідно, не маючи реально існуючого спору в його межах, позивач не має належних підстав для вимоги щодо вирішення судом певних аспектів таких правовідносин, а також, позивач не володіє універсальними контрольними чи наглядовими функціями та не наділений компетенцією забезпечувати публічний правопорядок (зокрема, оскаржуючи в судовому порядку ті рішення, які він вважає неправомірними), тобто, він не може діяти actio popularis. У цьому контексті, КП «Управління майновим комплексом» зауважувало, що в сфері містобудівної діяльності чинне законодавства встановлює спеціальні контрольні та наглядові механізми, призначені для недопущення існування порушень закону, що провадиться повноважними органами (як це визначено п.6 ч.1 ст.7, ст.ст.41,41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тощо). За наведеного, третя особа просила відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСББ «Кавказьке».

Згідно з письмовими та усними поясненнями на позов третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненської обласної ради, дана особа позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. В обґрунтування своєї позиції покликається на те, що оскаржувані акти відповідачів є правовими актами ненормативного характеру, тобто актами індивідуальної дії, які стосуються виключно визначених у них суб`єктів, а тому оскаржувані акти не порушують прав та інтересів позивача, оскільки позивач не є стороною (учасником) даних актів. Крім того, позивач не навів належних доводів та не надав конкретних доказів, яким чином оскаржувані акти відповідачів, а також будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями, що здійснюватиметься на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 32-Б, площею 0,2441 та, яка не належить позивачу та навіть не є суміжною із його земельною ділянкою - порушують права та інтереси позивача. За наведеного, Рівненська обласна рада просила відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Згідно з письмовими поясненнями на позов та на заяву про зміну предмету позову, а також додатковими письмовими поясненнями третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Інтербуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтех-пром» та усними поясненнями в судовому засіданні їхнього представника, дані особи позовні вимоги вважають безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. В обґрунтування своєї позиції покликаються на те, що проектована земельна ділянка, кадастровий номер 5610100000:01:015:0109 відповідно до Генерального плану міста Рівного та Плану зонування території міста Рівного знаходиться у центральній громадсько-діловій зоні (зона «Д-1»), а тому наміри КП «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради щодо нового будівництва багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями в повній мірі відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Оскаржуване рішення №81/М від 02.06.2020 року, яким затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки в силу вимог ч.1 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є лише вихідними даними для проектування. На етапі затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не може існувати порушень конкретних норм ДБН, санітарних та інших норм, оскільки вони лише створюють передумови (вихідні дані) для створення проектної документації. Отже, про відповідні порушення норм ДБН Б.2.2.-12:2019, на які вказує позивач, може йтися лише на стадії розробки та погодження проектної документації, а відтак такі покликання позивача є недоречними. Що стосується, висновку експертного будівельно-технічного дослідження Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України №8414 від 07.04.2017, то третіми особами зауважено, що по-перше, він стосується містобудівних умов та обмежень, що видавались для ТОВ «Ажур» ЛТД на зовсім інший об`єкт будівництва та стосується земельної ділянки з іншим кадастровим номером, а по-друге, містобудівні умови та обмеження, що були предметом експертного дослідження, щодо яких існує висновок про невідповідність нормативним актам не є предметом розгляду даної справи, оскільки в даному випадку йде мова про зовсім інші різні об`єкти будівництва на різних земельних ділянках. Окрім того, третіми особами звернуто увагу на те, що об`єкт будівництва багатофункціонального комплексу з готелем, житловими приміщеннями та діловим центром здійснюється на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , яка не є суміжною із земельною ділянкою №5610100000:01:015:0109 на якій розміщується будинок по АДРЕСА_1 , між ними розташована ще земельна ділянка із кадастровим номером 5610100000:01:015:0011. Додатково третіми особами наголошено на тому, що з наявних у матеріалах справи архівних карт місця розташування колишнього єврейського, епідеміологічного та православних кладовищ вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109 та яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 у 1962 році була розташована школа (на архівній карті позначена номером 42). Саме вказаний будинок в подальшому був переданий під розташування «Рівневідеокіно», а за Радянських часів в подальшому там був розміщений старий кінотеатр «Гонзо». Зазначені обставини підтверджуються копіями Опорного плану м.Рівного станом на 1962 рік та 1955 рік. З наявних у матеріалах архівних карт часів Польської республіки, вбачається, що епідеміологічне кладовище (на якому були поховання хворих на тиф та холеру) розташовувались ближче перехрестя тодішніх вул.Литовської та Млинівської (нинішні вул. Литовської та Кн.Володимира). Співставляючи дані архівні карти із Генеральним планом м.Рівного, Топографічною картою м.Рівного можна зробити висновок, що земельна ділянка за адресою м.Рівне, вул. Кавказька, 32-Б не розташована на території колишніх ні православного, ні єврейського, ні епідеміологічного кладовищ. Отже, будівництво по АДРЕСА_2 не несе жодної загрози ні мешканцям будинку АДРЕСА_1 , ні мешканцям прилеглих територій. Також, оскаржуваними рішеннями не порушуються жодні права Релігійної організації «Рівненська міська іудейська релігійна громада», так як спірне будівництво ведеться не на території колишнього єврейського кладовища. На Генплані міста Рівного не відзначено, що земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:015:0109 перебуває в санітарно-захисній зоні колишнього кладовища. Окрім того, якби на вказаній земельній ділянці колись дійсно було розташоване кладовище, то вказані обставини були б враховані при розробці та затверджені містобудівної документації на місцевому рівні. Також наголосили, що проектована земельна ділянка не перебуває на території колишніх кладовищ, що вбачається з відповідних архівних карт, тому твердження позивача про здійснення будівництва саме на території колишнього єврейського та/або православного кладовищ не підтверджені жодними належними доказами, є гіпотетичними та спростовуються іншими доказами по справі. Спірне будівництво ведеться на земельній ділянці, яка не перебуває в санітарно-захисній зоні колишнього кладовища, тому відповідачами дотримано вимог закону в частині видачі спірних рішень, які є предметом оскарження уданій справі. За сукупністю наведеного, треті особи просили відмовити в позові повністю.

В судовому засіданні 20.12.2024 проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Заслухавши учасників, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини та правовідносини сторін.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» з 21.07.2016 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за організаційно-правовою формою - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, за видом діяльності - 81.10. Комплексне обслуговування об`єктів, місцезнаходження: м.Рівне, вул.Кавказька, 6 (а.с.10 том 1).

За даними Публічної кадастрової карти, будинок №6 по вул.Кавказька в м.Рівне та його прибудинкова територія розміщені на земельній ділянці площею 0,8286 га з кадастровим номером 5610100000:01:015:0197; ділянка перебуває в комунальній власності і має цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с.42, 99 том 1).

З даною ділянкою безпосередньо межує земельна ділянка площею 0,1559 га з кадастровим номером 5610100000:01:015:0011; ділянка перебуває в приватній власності ТОВ «Ажур ЛТД» (а.с.40 том 1) і має цільове призначення: для обслуговування гаражно-складських приміщень (а.с.101 том 1).

Земельна ділянка площею 0,2441 га, кадастровий номер 5610100000:01:015:0109 перебуває в комунальній власності та має цільове призначення: для обслуговування нежитлової будівлі (а.с.100 том 1).

Не є спірною і підтверджена безпосереднім дослідженням в судовому засіданні даних Публічної кадастрової карти України та обставина, що земельні ділянки кадастровий номер 5610100000:01:015:0197 та кадастровий номер 5610100000:01:015:0109 не є суміжними, позаяк між ними розташована земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:015:0011.

В свій час, а саме 16.11.2016 на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:015:0011 видавалися містобудівні умови і обмеження за №01-М/254 (а.с.37-38 том 1). Такі МУО видавалися для ТОВ «Ажур ЛТД» на основі технічної документації на реконструкцію гаражно-складських приміщень під багатоквартирний житловий будинок.

07.04.2017 на замовлення ОСББ «Кавказьке» Волинським відділенням Львівського НДІ судових експертиз МЮ України було складено Висновок №8414 експертного будівельно-технічного дослідження. Згідно такого Висновку, класифікація будівництва не відповідає ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; Подана ТОВ «Ажур» ЛТД технічна документація на реконструкцію гаражно-складських приміщень під багатоквартирний житловий будинок не відповідає виданим Містобудівним умовам і обмеженням забудови земельної ділянки за адресою: м. Рівне, вул.Кавказька, 32Б; Видані Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м.Рівне, вул. Кавказька, 32-Б не відповідають нормам ДБН та іншим нормативним актам, що регулюють питання будівництва. Містобудівним розрахунком забудови земельної ділянки використано площі (земельні ділянки), що не належать ТОВ «Ажур» ЛТД для влаштування дитячих спортивних та господарських майданчиків влаштування проїздів та стоянки автомобілів; Вказана реконструкція гаражно-складських приміщень при проведенні будівельних робіт імовірно матиме вплив на погіршення технічного стану житлового будинку за адресою: м.Рівне, вул. Кавказька, 6 (в місці знаходження вертикальної тріщини). Що стосується останнього висновку, то експерт вказав: «при проведені огляду місця реконструкції гаражно-складських приміщень під багатоквартирний житловий будинок та будинку №6 по вул.Кавказькій у м.Рівне встановлено, що між четвертим та п`ятим під`їздом житлового будинку утворилась вертикальна тріщина на всю висоту будинку з розкриттям в гору. За динамікою розвитку тріщини спостереження не ведеться. Для визначення технічного стану необхідно провести дослідження технічного стану несучих конструкції організацією яка володіє відповідною ліцензією. Однак будівництво житлового будинку в майбутньому може призвести до погіршення стану несучих конструкцій житлового будинку (розвитку тріщини та появи нових)». (а.с.26- 43 том 1).

Слід зауважити, що дія містобудівних умов і обмежень за №01-М/254, що видавалися для ТОВ «Ажур ЛТД» на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:015:0011 скасована рішенням Управління ДАБІ у Рівненській області №58 від 26.04.2017 (а.с.97-98 том 1).

Що ж стосується земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:015:0109, то така за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуває у власності територіальної громади області в особі Рівненської обласної ради і 05.12.2019 на неї зареєстровано інше речове право, а саме право постійного користування - Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради (а.с.25, 234 том 1).

Наведене здійснено в рамках реалізації Інвестиційного договору №155 щодо будівництва багатофункціонального комплексу комерційно-ділової активності з готелем та житловими приміщеннями за адресою: м.Рівне, вул.Кавказька,32-Б, що був укладений 19.09.2018 між Комунальним підприємством «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Інтербуд», як Генеральним інвестором, та погоджений рішенням Рівненської обласної ради №1105 від 07.09.2018 (а.с.120-124, 174-183, 233 том 1).

Як свідчать матеріали справи, 19.05.2020 Комунальне підприємство «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради звернулося до Управління містобудування та архітектури із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 0,2441 га, кадастровий номер 5610100000:01:015:0109, яка розташована на вул.Кавказька, 32-Б у м.Рівне для Нового будівництва багатофункціо-нального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями. До заяви додавались: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; ескіз намірів забудови (а.с.14). Згідно з такими додатками, земельна ділянка, що запланована під будівництво розташована в центральній громадсько-діловій зоні Д-1 (відповідно до фрагменту плану зонування) і на території існуючої громадської забудови (згідно фрагменту Генплану міста) (а.с.17-25).

Наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №81/М від 02.06.2020 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва: «Нове будівництво багатофункціональ-ного комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями на вул. Кавказькій, земельна ділянка 32-Б» в м. Рівному. Замовнику будівництва - Комунальному підприємству «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради велено: Отримати вихідні дані на проектування та замовити в організаціях, що мають на це відповідний кваліфікаційний сертифікат, розроблення проектної документації; Розробити та погодити в Управлінні містобудування та архітектури паспорт опорядження фасадів; встановлення вивісок здійснювати відповідно до Порядку розміщена вивісок у місті Рівному, затвердженого рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 13.11.2018 №113; Розробити та виконати проект благоустрою та озеленення прилеглої земельної ділянки; Укласти договір зі спеціалізованим підприємством на вивіз будівельних відходів та забезпечити його виконання; При проектуванні передбачити місце та обладнання для зберігання велосипедів відповідно до Програми розвитку велоінфра-структури в місті Рівному на 2020-2022 роки, затвердженої рішенням Рівненської міської ради від 27.02.2020 №7227; Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності України» та рішення Рівненської міської ради від 27.12.2012 №2703 «Про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Рівного» протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта та до прийняття його в експлуатацію звернутися до Рівненської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі та перерахувати до місцевого бюджету кошти для створення розвитку інфраструктури населеного пункту; Забезпечити умови для комфортного перебування та безперешкодного пересування маломобільних груп населення (відповідно до вимог ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», розділу 13 ДБН В.2.2-9-2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення»); Забезпечити встановлення системи передачі даних та підключення до системи відеоспостереження вулиць міста Рівного (інформаційно-телекомунікаційна система «Безпечне місто Рівне»); Забезпечити протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі відповідного сертифіката направлення в електронній формі повідомлення про прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна Управлінню містобудування та архітектури (а.с.12-13 том 1).

Затверджені наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №81/М від 02.06.2020 Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва: «Нове будівництво багатофункціональ-ного комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями на вул. Кавказькій, земельна ділянка 32-Б» в м. Рівному передбачають:

гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 54 м.;

максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 55%;

максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону)) - 150-450 осіб/га;

мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд - мінімально допустимі відстані від об`єкта, шо проектується, прийняти: до межі червоної лінії вул. Кавказької: 80,0 м - об`єкт, шо планується до будівництва, не виходить на червоні лінії вулиць (внутрішньоквартальна забудова), - до межі лінії регулювання забудови: по лінії регулювання забудови (внутрішньоквартальна забудова); Мінімально допустимі протипожежні відстані від об`єкта, шо проектується, до існуючих будинків та споруд прийняти відповідно до вимог табл. 15.2 ДБН Б. 2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» - 6-15 м (залежно від ступеня вогнестійкості об`єктів); При визначенні мінімально допустимих відстаней від об`єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд врахувати нормативні розриви (побутові, протипожежні, санітарні тощо) відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», інших будівельних норм, державних стандартів, норм і правил із визначенням ступеню вогнестійкості оточуючих будинків і споруд, нормативної інсоляції та освітленості приміщень об`єкта будівництва та приміщень будинків на суміжних ділянках;

планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони) - забезпечити пропорційність та співвідношення архітектурного об`єму з висотою існуючої забудови, що визначає масштаб проектної споруди та вирішення архітектурного вистрою фасадів; врахувати законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок, приміщень та будівель, шо оточують місце будівництва, згідно із статтею 5 Закону України «Про основи містобудування»; майново-правові питання вирішити у встановленому законодавством порядку; проїзд до об`єкта забезпечити єдиною системою з урахуванням функціонального призначення прилеглих вулиць, інтенсивності транспортного, пішохідного та велосипедного руху, характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища; до початку проектування забезпечити обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків та споруд, шо знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика; передбачити розроблення заходів щодо захисту прилеглих будівель від руйнації; забезпечення їх стійкості під час будівництва;

охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж - врахувати відомості Державного земельного кадастру про обтяження у використанні земельної ділянки; Відстань від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж та їх охоронні зони прийняти відповідно до додатку И.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»: водопровід і напірна каналізація -5м, самопливна каналізація (побутова і дощова) - 3 м, газопроводи горючих газів тиску, МПа: низького до 0,005 МПа -2 м, середнього понад 0,005 до 0,3 - 4 м, високого понад 0,3 до 0,6 - 7 м, високого понад 0,6 до 1,2 - 10 м, теплові мережі - див. ДБН В.2.5-39:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі» - 2-8 м (залежно від умов прокладання), кабелі силові всіх напруг і телекомунікаційні кабелі - 0,6 м, комунікаційні тунелі - 2м, Існуючі інженерні мережі, до яких не дотримані охоронні зони, підлягають перенесенню (а.с.15-16 том 1).

Як свідчать матеріали справи, Комунальне підприємство «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради неодноразово зверталося до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявами про видачу дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями, м.Рівне, вул.Кавказька, 32-Б» і отримувало відмови.

Так, згідно з відмовою у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 11.08.2020 №ІУ013200811793, КП «Управління майновим комплексом» відмовлено у зв`язку з тим, що в заяві на видачу дозволу не зазначені ініціали та прізвище підписанта замовника; не надано експертний звіт щодо розгляду проектної документації; не надано генерального плану на топографічній основі масштабом 1:500 або 1:1000; не вірно визначено код об`єкту (в заяві зазначено 1220.9 - будівлі для конторських та адміністративних цілей, але за відсотковим співвідношенням площ приміщень різного призначення об`єкт будівництва належить до класу 1122 будинки з трьома і більше квартирами); перевищено відсоток забудови земельної ділянки; на кресленнях підземного гаражу відсутні відомості щодо кількості передбачених місць для зберігання автомобілів та їх розташування; відомості щодо поверховість об`єкту будівництва у розрахунку класу наслідків та у наказі про затвердження проектної документації не узгоджуються з кресленнями фасадів (зазначено 13 поверхів, а фактично об`єкт будівництва має 14 поверхів); у зв`язку з ненаданням експертного звіту та креслень генерального плану встановити відповідність об`єкту будівництва вимогам чинного законодавства та будівельним нормам не виявляється можливим (а.с.2 том 2).

Згідно з відмовою у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 01.10.2020 №ІУ013201001160, КП «Управління майновим комплексом» відмовлено у зв`язку з тим, що не надано фотокопію розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про затвердження проектної документації, завіреної замовником; не надано фотокопію договору підряду (генерального підряду) на виконання будівельних робіт, завірену замовником; не надано фотокопію розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) про призначення осіб, які здійснюють авторський нагляд, завірену замовником; не надано фотокопію договору підряду на здійснення технічного нагляду та/або фотокопію розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про призначення осіб, які здійснюють технічний нагляд, завірену замовником; не надано містобудівних умов і обмежень або листа уповноваженого органу містобудування та архітектури про те, що для проектування даного об`єкта будівництва містобудівні умови і обмеження не надаються; не надано технічних умов щодо електропостачання або листа розробника проекту про відсутність потреби; не надано технічних умов щодо водопостачання та водовідведення або листа розробника проекту про відсутність потреби не надано технічних умов щодо теплопостачання або листа розробника проекту про відсутність потреби; не надано технічних умов щодо газопостачання або листа розробника проекту про відсутність потреби,; не надано розрахунку класу наслідків (відповідальності) та категорії складності; не надано витяг (витяги) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявного права власності або землекористування земельною ділянкою (земельними ділянками), земельна ділянка за кадастровим номером 3222487000:03:001:5599 відсутня в публічній кадастровій карті)(а.с.3-4 том 2).

Згідно з відмовою у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 19.01.2021 №ІУ013201224838, КП «Управління майновим комплексом» відмовлено у зв`язку з тим, що не надано розпорядчий документ про призначення відповідального виконавця робіт; фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) про призначення осіб, які здійснюють авторський нагляд, не завірена замовником; відомості щодо поверховості об`єкту будівництва у розрахунку класу наслідків та у наказі про затвердження проектної документації не узгоджуються з кресленнями фасадів (зазначено 13 поверхів, а фактично об`єкт будівництва має 14 поверхів); цільове призначення земельної ділянки не відповідає намірам замовника будівництва - за сукупним показником це багатоквартирний житловий будинок; майданчик для ігор дітей запроектовано з порушенням та не відповідає вимогам п.4.10 ДержСАНПІН 173-96; перевищено відсоток забудови земельної ділянки; об`єкт будівництва не забезпечений достатньою кількістю місць для паркування автомобілів та місцями для автомобілів інвалідів; об`єкт будівництва не забезпечений зарядними пристроями для автомобілів з електричними двигунами (а.с.6 том 2).

Згідно з відмовою у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 08.02.2021 №ІУ013210119171, КП «Управління майновим комплексом» відмовлено у зв`язку з тим, що не збережено нормативну кількість машино-місць відповідно до вимог п.10.8.10, табл. 10.7 ДБН 5.2.2-12:2019; не збережено нормативну кількість машино-місць відповідно до вимог п. 10.8.1, табл. 10.5 ДБН 6.2.2-12:2019; не збережено нормативні площі обов`язкових прибудинкових майданчиків, що суперечить вимогам п. 6.1.28 табл. 6.4 ДБН 5.2.2-12:2019 (а.с.5 том 2).

07.05.2021 Державна архітектурно-будівельна інспекція України своїм рішенням №ІУ013210430864 надала Комунальному підприємству «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями: м. Рівне, вул. Кавказька, 32-Б» (а.с.38-43 том 2).

У позовній заяві у якості підстав цього позову ОСББ наводило аргументи про те, що оскаржуваний наказ про затвердження Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Рівне, вул. Кавказька, 32-Б, площею 0,2441 га з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109, видано без урахування того, що її цільове призначення визначено як «для обслуговування нежитлової будівлі», а тому, на думку позивача, будівництво на такій земельній ділянці запланованого замовником об`єкта «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями» суперечить положенням абзацу другого частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою передбачено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Стверджує позивач і про те, що намір забудови, зазначений замовником - КП «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, не відповідав вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - Генеральному плану м. Рівне, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №569 від 10.12.2003 (з врахуванням коригування №1411 від 11.04.2008).

Отже, визначальними для правильного вирішення цього спору є питання того, чи відповідав у даному конкретному випадку заявлений замовником будівництва намір забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, генеральному плану та плану зонування міста Рівне, чи правомірно такі умови були видані відповідачем, або ж останній був зобов`язаний відмовити у їх виданні як це передбачено пунктом 3 частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з підстав невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відтак, суд зазначає, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (у даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №803/1231/17, від 14.08.2018 у справі №823/5265/15 та від 07.02.2019 у справі №803/952/17.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (преамбула до цього Закону).

За визначенням понять, наведених у частині першій статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

План зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункти 2, 8, 9 частин першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

За приписами абзаців першого, четвертого частини першої статті 17 цього ж Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина перша статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Об`єктами архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) у розумінні приписів абзацу третього частини першої статті 1 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Комплекс робіт, пов`язаних із створенням об`єкта архітектури, регламентовано статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідно до якої для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;

здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;

виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування;

прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

Забудова територій здійснюється в порядку, визначеному статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за змістом частини першої якої забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

За правилами частин другої, п`ятої цієї ж статті суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

За змістом статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. {Абзац 6 частини 3 статті 29 діє до 1 січня 2019 року - див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1817-VIII від 17.01.2017}

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

3) за рішенням суду.

У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (частина перша статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Пунктом 3 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Вищенаведені приписи кореспондуються з положеннями частини першої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якою право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт (частина четверта, пункти 1-3 частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Крім того, відповідно до абзацу другого частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

У статті 1 Закону України «Про землеустрій» наводиться визначення поняттю «цільове призначення земельної ділянки», а саме - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306, затверджена Класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), яка розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 №224.

Згідно з частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Поряд із цим, за приписами абзацу одинадцятого частини першої статті 15 Закону України від 07.07.2011 №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

За нормами ж абзацу другого пункту «б)» частини другої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони).

При цьому, за змістом абзаців п`ятого, шостого, восьмого частини третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для надання містобудівних умов та обмежень уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» відомості з Державного земельного кадастру, а витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

За визначенням, наведеним у абзаці першому частини першої статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівний кадастр - державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

Містобудівний кадастр ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної Республіки Крим, обласному та районному рівнях, рівні обласних центрів та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення (абзац другий частини першої статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

За визначенням понять, які наведені у частині першій статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

З аналізу вищенаведених положень законодавства вбачається, що цільове призначення земельної ділянки складається з таких елементів як категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Ці відомості відображаються у Державному земельному кадастрі та є офіційними, підлягають обов`язковому внесенню у цей кадастр й, в силу вимог статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», повинні враховуватись під час розгляду заяви зацікавлених осіб про видачу містобудівних умов та обмежень як і відомості з містобудівного кадастру, які використовуються, у тому числі, органами місцевого самоврядування для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві.

Суд наголошує, що зміна виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель здійснюється її власником або користувачем на підставі відповідної заяви й ці зміни обов`язково відображаються у Державному земельному та містобудівному кадастрах, які ведуться з урахуванням даних обох цих інформаційних систем.

Отже, саме офіційна інформація про цільове призначення земельної ділянки з урахуванням даних про вид її використання, яка відображається у вищеназваних кадастрах, й повинна братись до уваги уповноваженим органом під час вирішення питання про видачу містобудівних умов та обмежень.

Ця ж інформація повинна використовуватись уповноваженим органом при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідності цих намірів цільовому призначенню земельної ділянки, на яку ці МУО надаються.

З наявного у матеріалах справи витягу з містобудівного кадастру та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом встановлено, що цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:015:0109 (1.11.6) землі житлової та громадської забудови, функціональний вид використання для обслуговування нежитлової будівлі.

Згідно експертного звіту (позитивний) щодо розгляду проєктної документації на будівництво за проєктом «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями на вул. Кавказькій, земельна ділянка 32-Б» (м. Рівне), загальна площа багатофункціонального комплексту 10 0093,16 кв.м, площа приміщень ділового центру 4086,98 кв.м., площа готелю 153,06 кв.м., загальна площа житлових приміщень (апартаментів) 3093,03 кв.м.

Згідно розрахунку класу наслідків (відповідальності об`єкта будівництва) загальна площа квартир складає 3068,67 кв.м., загальна площа комерційних приміщень складає 4086,98 кв.м., загальна площа готельних приміщень 153,06 кв.м., загальна площа підземного гаража 1151,09 кв.м.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що за сукупним показником вказаний об`єкт будівництва не відноситься до багатоквартирного житлового будинку, так як площа житлових приміщень не перевищу 50 % площі забудови. Отже, цільове призначення земельної ділянки: «землі житлової та громадської забудови», вид використання «для обслуговування нежитлової будівлі» відповідало намірам забудови та затвердженій проєктній документації, а отже уповноважений орган при видачі МУО та при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідності цих намірів цільовому призначенню земельної ділянки діяв у порядку та спосіб, встановленому законом.

Також, в даному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу на усталену правову позицію Верховного суду (постанова КАС від 31.07.2019 у справі №806/5308/15, від 13.07.2022 у справі №821/377/18, від 10.10.2018 у справі №357/4277/17, від 09.06.2022 у справі №460/2596/20) у даній категорії справ.

Так, у постанові КАС Верховного суду від 13.07.2022 №821/377/18 Верховний суд сформулював наступний правовий висновок:

«Обраний власником / користувачем вид використання земельної ділянки не має виходити за межі певної категорії та має бути обраний з урахуванням містобудівної документації. Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше) належать до землі житлової забудови й до категорії земель житлової і громадської забудови. Отже, використання земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку, а не для розміщення адміністративно-господарських будівель не виходить за межі категорії «землі житлової та громадської забудови».

Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 357/4277/17 щодо порядку застосування частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України сформував правову позицію, згідно з якою єдиною умовою при самостійному визначенні виду використання земельної ділянки її власником/користувачем є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.

У постанові від 09.06.2022 у справі №460/2596/20 Верховний суд сформулював наступний правовий висновок:

«Земельна ділянка, надана особі в користування на праві оренди і яка за цільовим призначенням належить до земель житлової та громадської забудови, може використовуватися як для житлової забудови, так і для розміщення громадських будівель.

Верховний Суд звернув увагу, що згідно із положеннями статті 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови повинно здійснюватися відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації.».

Тобто, обраний власником/користувачем вид використання земельної ділянки не має виходити за межі певної категорії та має бути обраний з урахуванням містобудівної документації.

Як вже наголошував суд, згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №267756 від 24.10.2010, земельна ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 має цільове призначення: землі житлової та громадської забудови, вид функціонального призначення для обслуговування нежитлової будівлі.

Земельна ділянка, кадастровий номер 5610100000:01:015:0109, на час отримання МУО, мала цільове призначення: «землі житлової забудови, для обслуговування нежитлової будівлі» та відповідно до Генерального плану міста Рівного та Плану зонування території міста Рівного знаходилася у центральній громадсько-діловій зоні (зона «Д-1»).

Згідно плану зонування території міста Рівного, зона «Д-1» включає загальноміський центр з багатофункціональним використанням території.

Переважні види використання:

1.Установи освіти та виховання.

2.Установи охорони здоров`я та соціального забезпечення.

3.Спортивні та фізкультурно-оздоровчі заклади.

4.Парки, сквери, бульвари.

5.Заклади культури та мистецтва.

6.Культові споруди.

7.Підприємства громадського харчування.

8.Підприємства побутового обслуговування.

9.Торгові центри.

10.Адміністративні споруди, офіси, організації управління.

11.Проектні організації та наукові заклади.

12.Фінансові установи.

13.Пошта, телефон, телеграф.

14.Готелі.

15.Житлова забудова.

Таким чином, наміри КП «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради щодо нового будівництва багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями в повній мірі відповідали як вимогам, встановленим законом до використання земель цієї категорії, так і містобудівній документації та документації на місцевому рівні.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд Верховний суд в постанові суду від 21.03.2023 року вказав, що судами попередньої інстанції не з`ясовано обставин про цільове призначення земельної ділянки з урахуванням виду її використання, яка була відображена у містобудівному та Державному земельному кадастрах й чи відповідала вона намірам забудови, які визначені замовником, надати правову оцінку й містобудівному розрахунку, який замовник зобов`язаний додавати до заяви про видачу містобудівних умов та обмежень, а також перевірити, чи такий розрахунок було додано до заяви і чи відповідали вказані у ньому основні параметри об`єкта будівництва вимогам законодавства, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а також не перевірено, чи були усунуті замовником недоліки у видачі дозволу на виконання будівельних робіт станом на момент його видачі, який охоплюється предметом спору у справі, яка розглядається, а отже й чи існували у відповідача підстави для відмови у виданні спірного дозволу, чи видано такий з дотриманням вимог закону, тобто правомірно. Крім того, зазначено, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось твердження позивача про неможливість дотримання ДБН в частині показників щільності населення мікрорайону при вказаній висоті забудови та відображеного у спірних МУО відсотках забудови.

Щодо вказівок Верховного суду, що вирішуючи питання про видачу містобудівних умов, необхідно враховувати й доданий до заяви замовника містобудівний розрахунок, що визначає його інвестиційні наміри, містить доступну та стислу інформацію про основні параметри об`єкта будівництва, то в даному випадку суд зазначає, що дана редакція статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» яка вимагала надання містобудівного розрахунку діяла до 1 січня 2019 року, тому станом на дату подання заяви про отримання МУО, замовник не мав обов`язку додавати до заяви містобудівний розрахунок.

Щодо граничнодопустимого відсотку забудови земельної ділянки, порушення ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», порушення граничних показників щільності населення мікрорайону.

Згідно ч.1-2, ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час видачі спірних МУО), забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до ч.5 цієї статті, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

У відповідності до ч.1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Згідно ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Системний аналіз зазначених норм ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» свідчить про те, що містобудівні умови та обмеження видаються виключно на підставі та з урахуванням вимог містобудівної документації на місцевому рівні, до яких відноситься Генеральний план, План зонування територій, Детальний план територій, а вже на стадії розроблення та затвердження проектної документації враховуються діючі будівельні норми, державні стандарти і правила.

Тому, ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій застосовуються не на стадії видачі МУО, а на стадії проектування та будівництва відповідного об`єкта. Це саме стосується і визначених цими ДБН граничних показників щільності населення мікрорайону.

Тому, жодних порушень ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій при видачі містобудівних умов та обмежень порушено не було.

Спірні містобудівні умови та обмеження були видані на об`єкт: «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями».

Таблицею 6.2 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій передбачено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки при розміщенні житлового будинку, в нашому ж випадку об`єктом будівництва є будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями.

Згідно проєктної документації на будівництво, в об`ємно - планувальному рішенні об`єкт являє собою об`єм із однієї 13-ти поверхової секції.

Площа земельної ділянки 0,2441 га, площа забудови 1300,0 м2.

Розмір будівлі в плані та складає 34,33х37,75м.

Умовна висота будівлі складає 44,2 м.

В підвальному поверсі будівлі передбачене розміщення гаражу для зберігання автотранспортних засобів та підсобних приміщень, а також технічних приміщень, зокрема: електрощитової, вузла вводу та обліку води, пожежного поста та вентиляційної камери.

На першому поверсі ділового центру передбачається розташування офісних приміщень та блоку готельних номерів. Готельний блок передбачає розташування трьох номерів. На другому, третьому та четвертому поверхах ділового центру передбачається розташування офісних приміщень.

На 5-13 поверхах передбачається розташування житлових приміщень.

Згідно ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій табл. 6.2 - відсоток житлової забудови, при поверховості більше 11 - складає - 30%, за проектом на будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями відсоток житлової забудови - 25.3, при цьому за прим.3 до табл. 6.2 сумарна площа забудови земельної ділянки не повинна перевищувати 70%, за проектом - 50,3% - що не перевищує показник передбачений нормами.

Таким чином, при проектуванні об`єкту будівництва КП «Управління майновим комплексом» не було порушено вимог ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій в частині граничнодопустимого відсотку забудови земельної ділянки при проектуванні житлової забудови.

Що стосується граничних показників щільності населення мікрорайону 150 450 осіб/га.

Розрахунок кількості мешканців та щільності населення житлової групи до якої потрапляють запроектовані житлові будинки (взятий із проектної документації).

Кількість мешканців, які проживатимуть в запроектованому будинку, визначено нормою 21 м2 загальної площі на власника (наймача) та кожного члена його сім`ї та додатково 10,5 м2 на сім`ю, відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

К-сть кімнат у квартиріПлоща квартир, м2К-сть квартир на будинокЗагальна площа квартир на будинок, м2Розселення на квартируРозселення на будинок, осіб1A43,81 (33,31+10,5)9394,291,614,41Б40,53 (30,03+10,5)9364,771,412,62А62,52 (52,02+10,5)6375,122,5151В21,70 (11,2+10,5)6130,20,531Г21,73 (11,23+10,5)6130,380,532Б53,32 (42,82+10,5)6319,922121Д39,07 (28,57+10,5)9351,631,412,62В52,14 (41,64+10,5)9469,262183A93,16 (82,66+10,5)3279,483,911,73B84,54 (74,04+10,5)3253,623,510,5Всього -663068,67-112,8Детальна інформація наведена у розрахунку класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва (а.с.18-20, том 8).

Таким чином, щільність населення: 113 чол./0,2441 га.

Отже, замовником не порушено вимог щодо щільності населення мікрорайону згідно ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій.

Щодо доводів ОСББ «Кавказьке» про не врахування судом того факту, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.03.2021, яке набрало законної сили 19.08.2021 року у справі №460/8752/20 визнано нечинним рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Рівне в новій редакції», то суд відзначає наступне.

Містобудівні умови та обмеження на об`єкт будівництва багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями видавались 02.06.2020 року на підставі Генерального плану м. Рівного та Плану зонування території (зонінгу) міста Рівне, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.03.2021, яке набрало законної сили 19.08.2021 року у справі №460/8752/20 визнано нечинним рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Рівне в новій редакції».

За свою суттю, рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Рівне в новій редакції» є актом нормативного характеру.

Актами нормативно-правового характеру є локальні документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують обов`язкові для виконання на певній території правила поведінки. Такі акти не стосуються якогось одного суб`єкта правовідносин і розраховані на багаторазове застосування.

Верховний Суд України у постанові від 08 грудня 2009 року виснував, що такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України (у редакції, чинній на час її ухвалення), може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 судам, зокрема, роз`яснено, що визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначив, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 11.09.2019 № 520/12022/17.

Таким чином, визнання нечинним рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Рівне в новій редакції» жодним чином не впливає на правильність видачі КП «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради МУО, а також правильність застосування норм матеріального права судом, оскільки вказане рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Рівне в новій редакції» визнано нечинним на майбутнє, саме з моменту набрання судовим рішенням законної сили (19.08.2021 року), а тому на момент видачі спірних МУО, останнє було чинним.

Тому, в даному випадку до спірних правовідносин застосовуються положення Плану зонування території (зонінгу) м. Рівне в редакції 2011 року, оскільки спірні МУО видавались саме на їх основі, і подальше скасування рішення Рівненської міської ради від 22.12.2011 №1421 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Рівне в новій редакції» жодним чином не впливає на правильність зроблених судом висновків та встановлених обставин справи у цій справі.

Перевіряючи доводи позивача про незаконність видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією України дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210430864 на об`єкті «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями: м. Рівне, вул. Кавказька, 32-Б» та враховуючи вказівки Верховного суду щодо перевірки того чи усунуті замовником недоліки у видачі дозволу на виконання будівельних робіт станом на момент його видачі, який охоплюється предметом спору у справі, судом встановлено наступне.

Згідно наданих ДІАМ документів, які містяться в матеріалах справи (а.с.1-49, том 8), судом встановлено, що 30.04.2021 року КП «Управлінням майновим комплексом» РОР було подано заяву про видачу дозволу на виконання будівельних робіт. До вказаної заяви було долучено наступні документи:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) витяг (витяги)) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявного права власності або землекористування земельною ділянкою (земельними ділянками) (крім випадків, визначених пунктом 7 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. ;466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»);

3) технічні умови щодо теплопостачання або лист розробника проєкту про відсутність потреби;

4) технічні умови щодо водопостачання та водовідведення або лист розробника проєкту про відсутність потреби;

5) технічні умови щодо електропостачання або лист розробника проєкту про відсутність потреби;

6) технічні умови щодо газопостачання або лист розробника проєкту про відсутність потреби;

7) генеральний план на топографічній основі масштабом 1:500 або 1:1000;

8) плани поверхів, фасадів масштабом 1:50, 1:100 або 1:200 (для будівель);

9) розрахунок класу наслідків;

10) план зовнішніх інженерних мереж та комунікацій масштабом 1:2000;

11) експертний звіт щодо розгляду проєктної документації;

12) фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про затвердження проєктної документації, завірена замовником або лист фізичної особи замовника);

13) фотокопія договору підряду (генерального підряду) на виконання будівельних робіт, завірена замовником;

14) ліцензія, що дає право на виконання будівельних робіт;

15) документи про призначення відповідального виконавця будівельних робіт;

16) фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) про призначення осіб, які здійснюють авторський нагляд, завірена замовником;

17) фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) про призначення осіб, які здійснюють технічний нагляд, завірена замовником;

18) фотокопія договору підряду на здійснення технічного нагляду, завірена замовником.

Щодо поверховості об`єкта будівництва, то судом встановлено, що за проєктом передбачається підземний поверх вбудований гараж для зберігання автомобілів мешканців та працівників вбудованих приміщень, даний поверх не включається до загальної кількості поверхів. З 1 по 4 поверх приміщення ділового центру з готелем, що виходить стилобатом до 6 м. за житлову частину. З 5 по 13 поверхи (відмітки 16.000 до 40.200) житлова частина. З відмітки 43.2 технічний поверх, що не включається до загальної кількості поверхів, так як не передбачений для експлуатації ні як житловий, ні як комерційний, так як слугує для прокладання інженерних комунікацій мереж теплопостачання та водовідведення з покрівлі атмосферних опадів, крім того, на даху розташована котельня, яка не може знаходитись безпосередньо над житловим приміщенням, отже технічний поверх буфером, що розділяє житлові приміщення та котельню. Технічний поверх до кількості поверхів не включається.

Отже, судом встановлено, що вказана будівля є 13-ти поверховою.

Згідно експертного звіту (позитивний) щодо розгляду проєктної документації на будівництво за проєктом «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями на вул. Кавказькій, земельна ділянка 32-Б» (м. Рівне), загальна площа багатофункціонального комплексу 10 0093,16 кв.м, площа приміщень ділового центру 4086,98 кв.м., площа готелю 153,06 кв.м., загальна площа житлових приміщень (апартаментів) 3093,03 кв.м.

Щодо відсотку забудови земельної ділянки, так згідно ДБН Б.2.2-12:2019 табл. 6.2 відсоток житлової забудови, при поверховості 11 складає 30 %, за проєктом будівництва відсоток житлової забудови складає 25,3;, при цьому за прим. 3 до табл. 6.2 сумарна площа забудови земельної ділянки не повинна перевищувати 70 %, за проєктом будівництва 50,3 %, що відповідно не перевищує показник, який передбачено нормами ДБН Б.2.2-12:2019.

Отже, замовником було усунено порушення у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Щодо не збереження нормативної кількості машино-місць відповідно до вимог п.10.8.10, табл. 10.7 ДБН 5.2.2-12:2019; не збереження нормативної кількості машино-місць відповідно до вимог п. 10.8.1, табл. 10.5 ДБН 6.2.2-12:2019; не збереження нормативної площі обов`язкових прибудинкових майданчиків, що суперечить вимогам п. 6.1.28 табл. 6.4 ДБН 5.2.2-12:2019, то судом встановлено наступне.

Нормативні показники кількості машино-місць для різних типів житлової забудови, та на автостоянках і в гаражах біля об`єктів громадського призначення передбачені в табл. 10.5, 10.7 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій.

З урахуванням показників, встановлених в табл. 10.5, 10.7 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, загальна кількість місць для паркування автомобілів для запроектованого об`єкту будівництва становить 76 П/М 34 п/м для об`єктів житлової забудови та 42 п/м для торгово-офісних приміщень.

Згідно схеми розміщення місць тимчасового та постійного зберігання транспорту, загальна кількість запроектованих місць для зберігання авто на об`єкті «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями» становить 77 машино-місць, що відповідає табл. 10.5, 10.7 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій.

Отже, замовником було усунено порушення під час подання заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Нормативна площа обов`язкових прибудинкових майданчиків передбачена п. 6.1.28 табл. 6.4 ДБН 5.2.2-12:2019.

Згідно генерального плану на топографічній основі масштабом 1:500 (креслення розпланування 1:500) (а.с.17, зворот, том 8), об`єкт будівництва передбачає майданчик для ігор дітей площею 112,55 кв.м., майданчик для відпочинку дорослих площею 27,07 кв.м., майданчик для занять фізкультурою площею 27,07 кв.м., вхідна тераса площею 342,67 кв.м., для збору сміття 9 кв.м.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що запроектовані розміри майданчиків у складі прибудинкових територій відповідають нормативам, встановлених табл. 6.4 ДБН 5.2.2-12:2019.

Також, у позові позивачем звертається увага на те, що це місце під об`єктом будівництва було місцем поховання осіб, хворих на тиф і холеру. Відтак, на переконання позивача, будівництво запроектованого об`єкта може призвести до розповсюдження збудників особливо небезпечних хвороб.

Окрім цього, у позові містяться аргументи про те, що дотримання вимог Закону України «Про поховання та похоронну справу» (стаття 31 «Утримання місць поховань»), а також Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» вимагає встановити межі колишніх місць поховань та утримувати їх в належному стані, а також вимагає заборони будь-яких будівельних робіт у місцях поховань, на місцевості із залишками слідів давніх поховань, на територіях закритих кладовищ, а також у прилеглих до місць поховань охоронних зонах.

При цьому позивачем відзначалось, що багатоквартирний житловий будинок під управлінням ОСББ «Кавказьке», розташований за адресою: вул. Кавказька, 6, м. Рівне, знаходиться у безпосередній близькості від проектованого об`єкта будівництва та має вертикальну тріщину між четвертим і п`ятим під`їздом на всю висоту будинку з розкриттям вгору, будинок осідає. Відповідно до цього, будівництво багатоповерхового об`єкта поруч може призвести до погіршення стану несучих конструкцій житлового будинку (розвитку тріщини та появи нових), а відтак несе безпосередню загрозу для мешканців будинку, який знаходиться в управлінні ОСББ «Кавказьке».

Як встановлено статтею 16 Закону №3038-VI (в редакції, яка діяла на час затвердження спірних МУО), до містобудівної документації на місцевому рівні відносяться: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, їх оновлення та внесення змін до них.

В свою чергу, за статтями 17 - 19 Закону №3038-VI (у відповідній редакції), Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподар-ського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. При цьому, зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів. Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Відповідно до Генерального плану м.Рівне, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №569 від 1012.2003 (з врахуванням коригування №1411 від 11.04.2008)(є у відкритому доступі на Геопорталі м.Рівне за посиланням https:geo/ry/ua), Плану зонування території м.Рівне, який затверджений рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011 (а.с.166-194 том 3) земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:015:0109 знаходиться у центральній громадсько-діловій зоні (зона «Д-1»).

Згідно плану зонування території міста Рівного, зона «Д-1» включає загальноміський центр з багатофункціональним використанням території. Переважні види використання: 1.Установи освіти та виховання; 2.Установи охорони здоров`я та соціального забезпечення; 3.Спортивні та фізкультурно-оздоровчі заклади; 4.Парки,сквери, бульвари; 5.Заклади культури та мистецтва; 6.Культові споруди; 7.Підприємства громадського харчування; 8.Підприємства побутового обслуговування; 9.Торгові центри; 10.Адміністративні споруди, офіси, організації управління; 11.Проектні організації та наукові заклади; 12.Фінансові установи; 13.Пошта, телефон, телеграф; 14.Готелі; 15.Житлова забудова.

За наведеного, наміри КП «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради щодо нового будівництва багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями в повній мірі відповідали вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

З приводу доводів сторони позивача про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109 знаходиться на місці колишнього поховання, та/або в його санітарно-захисній зоні, то суд зауважує на такому.

Згідно статті 114 Земельного кодексу України, санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.

Деталізація наведеної норми міститься в підзаконних нормативно-правових актах, зокрема Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України №173 від 19.06.1996.

Пунктом 4.2 цих Правил передбачено, що розміщення житлово-громадських об`єктів не допускається: у першому поясі зони санітарної охорони курортів і джерел водопостачання, межі яких установлюються відповідно до діючого законодавства; на ланд- шафтно-рекреаційних територіях, включаючи землі міських лісів, якщо об`єкти, що проектуються, не призначені для відпочинку та спорту; на територіях інтенсивного забру- днення хімічними, фізичними, в т.ч. радіаційними та біологічними, факторами до здійснення оздоровчих заходів, що забезпечать нормативну якість середовища, підтверджену відповідними дослідженнями; у водоохоронних зонах рік та інших поверхневих водоймищ; на територіях з щільністю радіоактивного забруднення ізотопами цезію понад 5 Кі/км2, стронцію - понад 0,15 Кі/км2, плутонію - понад 0.01 Кі/км2, якщо за допомогою спеціальних методів неможливо понизити радіоактивне забруднення ділянки менше вказаних меж; на територіях закритих кладовищ та звалищ господарсько- побутових відходів, які повинні виключатись із зон забудови та використовуватись під озеленення (при піщаних ґрунтах, супісках та суглинках на 15-20 років, при глинистих ґрунтах - на 25-30 років після останнього поховання або закриття звалища).

Відповідно до абзацу 13 статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» кладовище - це відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань.

Згідно п.1.1 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України №193 від 19.11.2003, для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ у населених пунктах України (ДСанПіН 2.2.2.028.99) надається земельна ділянка. Наявність місця поховання передбачається проектом планування та забудови населеного пункту з урахуванням подальшого розширення його території.

Згідно Інструкції про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України КДІ-204/12 Україна 182-91, місцезнаходження кладовищної ділянки та її розміри передбачаються генеральним планом розвитку населеного пункту; відведення земельної ділянки під кладовище, проекти улаштування нових кладовищ, розширення і реконструкції діючих підлягають погодженню з місцевими установами державної санітарно- епідеміологічної служби. На території санітарно-захисної зони кладовищ, що діють і проектуються, забороняється будівництво житлових і громадських будівель. Закриття кладовищ здійснюється за рішенням виконкому місцевої Ради народних депутатів після погодження з установами санітарно-епідеміологічної служби. Ліквідація закритих кладовищ дозволяється не раніше ніж через 20 років після останнього поховання (по закінченні кладовищного періоду). Санітарно-захисна зона закритих кладовищ (по закінченню кладовищного періоду) до житлових, громадських будівель, установ і зон відпочинку та об`єктів, які прирівнені до них, може бути зменшена: в міських поселеннях до 50 м, у сільських поселеннях до 100 м. Закриття або ліквідація кладовищ, а також використання його для повторного поховання проводиться за погодженням з місцевими органами державної санепідемслужби.

Згідно пункту 1.1 глави 5 Плану зонування території міста Рівного (зонінгу), рішення щодо забудови та використання земельних ділянок приймаються з урахуванням планувальних обмежень, що встановлені Планом зонування території, які діють у межах зон, кварталів та поширюються на всі будинки, споруди, земельні ділянки, інші об`єкти нерухомості цих зон та кварталів незалежно від форм власності.

А відповідно до пунктів 2.1.- 2.4 - обмеження забудови та умови використання нерухомості (земельні ділянки, будинки та споруди) в межах окремих зон визначаються на основі Схеми планувальних обмежень, державних будівельних, санітарно-гігієнічних, пам`яткоохоронних, екологічних норм та стандартів тощо. Схемою планувальних обмежень встановлюються межі розповсюдження обмежень, а на основі державних норм, іншої нормативної документації - режим використання земельної ділянки. На територіях, що знаходяться в санітарно-захисних зонах від промислових підприємств, кладовищ, складів, баз та об`єктів з перевищенням допустимого рівня електромагнітного фону тощо, режим використання та межі поширення обмежень визначаються санітарно-епідеміологічною службою міста, управлінням екологічної безпеки та природних ресурсів на основі СН 173096, ДБН 360-92**, містобудівної документації, погоджень Міністерства оборони України та військових частин міста.

Згідно Плану зонування території м. Рівного, на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109 не поширюється режим санітарно-захисної зони.

Підсумовуючи сказане, суд зауважує, що з Генплану міста Рівного, Плану зонування території м.Рівне, відповіді Управління містобудування та архітектури №01-11/1005 від 22.06.2021, топографічних карт, витягів з містобудівного кадастру, архівних карт які знаходяться в матеріалах справи вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109, яка знаходиться за адресою: Кавказька, 32-Б не перебувала та не перебуває на території колишнього кладовища, як і не перебуває в санітарно-захисній зоні будь-якого закритого кладовища.

Що стосується архівних даних (зокрема карт 1927-1962 років), то суд не наділений будь-якими повноваженнями по самостійному встановленню санітарно-захисної зони кладовищ чи колишніх поховань.

Додатково ТОВ «БК Інтер-Буд» було до матеріалів справи долучено Науковий звіт про результати санітарно-епідеміологічної оцінки проекту «Нове будівництво багатофункці-онального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями на вул. Кавказькій, у м. Рівне, земельна ділянка 32-Б» підготовлений ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ» 07.09.2021 за №19/2476 (а.с.6-23 том 4).

Вказаним науковим звітом було встановлено, що земельна ділянка запроектованого багатофункціонального комплексу (раніше існуюча будівля кіноклубу «GONZO») межує: на півночі - з вільною забудовою територією (місцевий проїзд) і зеленою парковою зоною міста «Єврейка» на відстані 20,5 - 27,06 м від північного фасаду запроектованої будівлі багатофункціонального комплексу до південної межі парку. За сучасною містобудівною ситуацією, існуюча паркова зона «Єврейка» знаходиться у центральному районі м. Рівне на височині, має клиноподібну форму (з основою на півдні) з орієнтовними розмірами 320,5x262,5 м. Територія парку обмежена на півночі перетином вулиць Литовською та Князя Володимира, на сході - вул. Князя Володимира та безпосередньо із прибудинковою територією і торцем існуючого багатоповерхового будинку (вул. Князя Володимира, 37) на відстані 20 м, на південному сході - безпосередньо із територією Рівненської загальноосвітньої школи №5 (вул. Миколи Негребецького, 20) і північно-західним кутом будівлі школи на відстані 20 м, на півдні - безпосередньо із повздовжніми фасадами громадських об`єктів (будівлями Управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Кавказька, 15), та їдальні №20 (Майдан просвіти, 2), які знаходяться в одній лінії паралельно до південної межі парку, та на відстані 20,5 - 27,06 м від північного бокового фасаду раніше існуючої будівлі кіноклубу «Gonzo» (Кавказька 32-Б), що співпадає із запроектованою плямою забудови запроектованої будівлі багато-функціонального комплексу, до південної межі парку, на південному заході - безпосередньо з громадським об`єктом будівлею Державного архіву Рівненської області, корпус №2 (вул. Кавказька, 8), на північному заході - із вул.Литовською. Висновком встановлено, що проект «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями на вул. Кавказькій, земельна ділянка 32-6» за умови врахування рекомендацій висновку відповідає вимогам санітарного законодавства України.

Також ТОВ «БК Інтер-Буд» до матеріалів справи було долучено лист Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №01- 11/1259 від 06.09.2021 та лист Виконавчого комітету Рівненської міської ради №05-2093 від 06.08.2021, з інформацією про те, що запроектована під будівництво земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109 не потрапляє у санітарно-захисні зони діючих та закритих кладовищ через їх відсутність, та про відсутність будь-якого документального підтвердження існування за сучасною містобудівною ситуацією православного кладовища в м.Рівне на прилеглій до запроектованої земельній ділянці (а.с.4-5 том 4).

Крім цього, зазначеною третьою особою долучено до матеріалів справи Науково-технічний звіт за результатами проведення моніторингу будівельного об`єкта, прилеглої забудови та оточуючого середовища на вул. Кавказька, 32-Б у м. Рівне, Рівненської області, підготовлений кандидатом технічних наук, технічним експертом з промислової безпеки Національного університету водного господарства та природокористування Г.В.Доманським (а.с.24-103 том 4), у якому вказано, що в результаті проведеного обстеження встановлено, що технічний стан прилеглих будівель, якими являються будівля ЦНАП на майдані Просвіти 2 у м. Рівне та громадська будівля на вул. Кавказька, 2 у м.Рівне - задовільний; Прогнозовано, що нове будівництво негативно вплине на гідрогеологічні умови прилеглої території, тому необхідно передбачити заходи захисту існуючої забудови від додаткового замокання; Підсумовано, що будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями на вул. Кавказькій, земельна ділянка 32-Б не несе жодної загрози будівлям та спорудам, які являються прилеглою до будівництва територією (до якої будинок по вул. Кавказька, 6 не відноситься, так як розташований на відстані близько 100 м. та між ними розташовані інші будівлі).

Таким чином, за усього наведеного, суд відхиляє усі доводи сторони позивача про незаконність наказу №81/М від 02.06.2020 про затвердження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями» виданих Рівненській обласній раді в особі Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, на земельній ділянці за адресою: м.Рівне, вул.Кавказька, 32-Б, площею 0,2441 га з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109, яка належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, як надумані та безпідставні.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправним і скасування рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 07.05.2021 про надання дозволу Комунальному підприємству «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з діловим центром з готелем та житловими приміщеннями: м.Рівне, вул.Кавказька, 326», реєстраційний номер ІУ013210430864 та самого такого дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07.05.2021, реєстраційний номер: ІУ013210430864, то суд зауважує, що ним перевірено підстави для видачі відповідного дозволу та встановлено, що замовником третьою особою було усунено порушення, які слугували підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідно до цього, судом не знайдено жодних підстав для їх скасування або визнання протиправними в судовому порядку.

Щодо покликання сторони позивача на висновок експерта №210625/3_3.0.В. за результатами судової земельно-технічної експертизи у адміністративній справі №460/9602/20, складений 05.07.2021 експертом із залученням сертифікованого інженера-геодезиса, відповідно до висновків якого зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:015:0109, загальною площею 0,2441 га, місце розташування Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, 32Б знаходиться площею 1863 м2 в санітарній (санітарно-захисній) зоні кладовища.

Суд зауважує, що вищевказаний висновок експерта було подано до суду на виконання ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 11.06.2021, яка, після отримання судом такого висновку, була скасована в апеляційному порядку відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021.

В той же час, апеляційний суд констатував, що поставлені перед експертом питання виходили за межі предмету спору в даній справі й не входили до предмету доказування.

Разом з тим, згідно висновку викладеного Верховним Судом в даній справі 21 березня 2023 року, Висновок експерта від 05.07.2021 №210625/3_3.0.В. за результатами судової земельно-технічної експертизи у адміністративній справі №460/9602/20, складений щодо питань, які виходили за межі предмету цього спору й не входили до предмету доказування у справі, а також враховуючи, що ухвала про призначення такої експертизи законної сили не набула і скасована в апеляційному порядку судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що Восьмий апеляційний адміністративний суд, вирішуючи питання належності такого доказу, норм процесуального права не порушив і надав йому оцінку у відповідності з вимогами процесуального закону.

Тому, в контексті зазначених висновків судів апеляційної та касаційної інстанції, суд, керуючись правилами частини 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, не бере до розгляду такий доказ.

Водночас, суд зауважує, що судом надалась оцінка матеріалам та іншим документам, що використовувалися для проведення експертизи і знаходились у справі, перевірюючи доводи позивача щодо знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109 в межах санітарно-захисної зони кладовищ чи колишніх поховань.

Тому, суд повторно зауважує, вже сформований вище висновок, про те, що з аналізу Генплану міста Рівного, Плану зонування території м.Рівне, відповіді Управління містобудування та архітектури №01-11/1005 від 22.06.2021, топографічних карт, витягів з містобудівного кадастру, архівних карт які знаходяться в матеріалах справи вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:015:0109, яка знаходиться за адресою: Кавказька, 32-Б не перебувала та не перебуває на території колишнього кладовища, як і не перебуває в санітарно-захисній зоні кладовища.

Що стосується права позивача на звернення до суду з відповідним позовом, то суд вважає що на користь існування такого права свідчить наявність у позивача, як у особи, в управлінні якої знаходиться багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: вул.Кавказька, 6, м.Рівне (тобто у безпосередній близькості від проектованого об`єкту) охоронюваного законом інтересу на безпечні умови проживання мешканців даного будинку, оскільки будинок осідає та має вертикальну тріщину між четвертим і п`ятим під`їздом на всю висоту будинку з розкриттям вгору.

Інше питання, у тому, що на користь загрози порушення таких прав, сторона позивача покликалася на Висновок №8414 експертного будівельно-технічного дослідження Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз МЮ України від 07.04.2017, який фактично стосується зовсім іншого об`єкта будівництва, що планувався для будівництва на іншій земельній ділянці (з огляду на що не є допустимим і належним доказом по справі).

Разом з тим, дефекти у підставах позову, не можуть доводити відсутність права на позов як такий, натомість свідчать на користь безпідставності відповідних позовних вимог.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовано вимоги, суд також виходить з наступних норм права.

Втручання в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Наведені обставини, з урахуванням того, що побудований будинок є частково житловим, тобто є житлом осіб, повне коло яких не встановлено та виходячи з аналізу практики Європейського суду з прав людини, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право особи на повагу до житла (рішення від 2 грудня 2010 р. у справі "Кривіцька та Кривіцький проти України"; крім того, в даному випадку, сторонами в ході судових дебатів зауважено, що спірним будинок є зданим в експлуатацію, також є додатковою підставою для висновку про те, що задоволення позовних вимог не буде пропорційним та порушуватиме «справедливий баланс» між інтересами численних осіб і суспільства.

Крім того, статтею 29 частиною 3 Закону України № 3038-VI встановлено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Статтею 29 частиною 8 Закону України № 3038-VI чітко визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Враховуючи, що будівництво за адресою: м.Рівне, вул.Кавказька, 32-Б закінчено, об`єкт готовий до експлуатації, тому містобудівні умови забудови вичерпали свою юридичну дію.

За сукупністю усього наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані позивачем правові акти індивідуальної дії в повній мірі відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. У спірних правовідносинах відповідачі діяли у межах наданих їм повноважень, та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з урахуванням приписів матеріального права, а відтак, правомірність винесених ними оскаржуваних рішень не спростована позивачем у ході судового розгляду справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

З огляду на це, відсутні підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06 січня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кавказьке" (вул. Кавказька, буд. 6, кв. 123,м. Рівне,Рівненська обл.,33013, код ЄДРПОУ 40674723)

Відповідач: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул.К.Любомирського, 6, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 02499015)

Відповідач: Державна інспекція архітектури та містобудування України (бульв. Лесі Українки, 26,м. Київ,01133, код ЄДРПОУ 44245840)

Третя особа: Релігійна організація «Рівненська міська іудейська релігійна громада» (вул. Шкільна, 39, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 22574687)

Третя особа: Комунальне підприємство «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради (майдан Просвіти,1, м.Рівне, 33028 код ЄДРПОУ 33724010)

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Інтербуд» (вул. В.Стельмаха, 32 А, м.Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 40756952)

Третя особа: Рівненська обласна рада (майдан Просвіти, 1, м.Рівне, код ЄДРПОУ 21085816)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтех-пром» (вул.Шкільна, 30А, м.Здолбунів, 35700, код ЄДРПОУ 37433589)

Суддя В.В. Щербаков


Суд	Рівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	26.12.2024
Оприлюднено	08.01.2025
Номер документу	124238302
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Берназюк Я.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 26.12.2024 по справі 460/9602/20РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —460/9602/20

Рішення від 26.12.2024

Рішення
від 26.12.2024 по справі 460/9602/20
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД