РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
06 січня 2025 року м. Рівне№460/13898/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" (далі по тексту позивач, ТОВ "ПАРТНЕРАГРО") до Рівненської митниці (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA204020/2024/000323, рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2024 №UA204000/2024/000050/2.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подані до митного органу декларації з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовані Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою від 05.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 06.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ТОВ "ПАРТНЕРАГРО" зареєстроване як юридична особа 23.08.2013; основний вид діяльності за КВЕД: оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; засновник та директор ОСОБА_1 ; керівник Оводюк Сергій Олександрович; представник Оводюк Олександр Сергійович.
29.04.2024 між ТОВ "ПАРТНЕРАГРО" (Покупець) та Компанією Euro Auctions (UK) Ltd. (Продавець) укладено Контракт №17/24 від 29.04.2024, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити згідно інвойсів товар:
- бувший у використанні колісний навантажувач JCB 416, Model: 416 211 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_1 за ціною 10 075,00 GBP;
- бувший у використанні навантажувач JCB 560-80WM, Model: НОМЕР_2 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 за ціною 17 250,00 GBP;
- бувший у використанні навантажувач JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 , за ціною 23 400,00 GBP;
- бувша у використанні щітка гідравлічна з колектором для навантажувача JCB SC240, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_6 , за ціною 936,00 GBP.
Відповідно до п. 2.1. загальна вартість Контракту №17/24 від 29.04.2024 становить 51660,00 GBP. Ціна на Товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється в GBP.
У пунктах 2.2-2.3 Контракту №17/24 від 29.04.2024 передбачено, що ціна на товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється в GBP. Інвойс (та/або проформа інвойс) є невід`ємною частиною Контракту, незалежно від наявності чи відсутності в інвойсі (та/або проформа інвойс) посилання на цей Контракт.
Пунктом 2.4 Контракту №17/24 від 29.04.2024 визначено, що інвойс (та/або проформа інвойс) формуються в електронному вигляді, наявність підписів та печаток уповноважених осіб продавця не є обов`язковою.
Покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, на умовах 100% передоплати. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу на підставі контракту (п.3.1 Контракту).
Товар буде поставлений згідно правил «Інкотермс 2020». Умови поставки та місце завантаження буде вказано в супровідних документах (інвойс, CMR).
Приймання товару проводиться в місці призначення, шляхом підписання покупцем товаро-супровідних документів (CMR).
Так, судом встановлено, що вартість товару відповідно до Контракту №17/24 від 29.04.2024 оплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним документом від 30.04.2024 на суму 51660,00 GBP. Призначення платежу: оплата за навантажувачі на підставі Контракту №17/24 від 29.04.2024.
На виконання укладеного Контракту №17/24 від 29.04.2024 Компанією Euro Auctions (UK) Ltd. сформовано комерційний інвойс № СІ_14065426_2 від 27.04.2024 на поставку бувшого у використанні навантажувача JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 , за ціною 23 400,00 GBP.
Транспортування придбаного товару відбулося на підставі договору №240130 від 30.01.2024 укладеного між позивачем та перевізником FPHU RASTA S.C.
Товарно-транспортною накладною від 01.05.2024 підтверджується здійснення перевезення бувшого у використанні навантажувача JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 .
Відправником вказана Компанія Euro Auctions (UK) Ltd (Roall Lane Kellington) (графа 1).
Отримувачем зазначено TOB «ПАРТНЕРАГРО» (вул. Київська, 57В, с. Антопіль, Рівненська область, 35371) (графа 2).
Місце завантаження товару - Roall Lane Kellington (графа 4).
Відповідно до рахунку-фактури №012/05/2024 від 12.05.2024 транспортні послуги та завантаження по маршруту: Kellington, United Kingdom-Україна, с. Антопіль, CMR від 01.05.2024 становлять:
Kellington, United Kingdom - п.п. Ягодин - 2500,00 Євро;
п.п. Ягодин - с. Антопіль - 450,00 Євро;
експедиційні послуги - 50,00 Євро.
Транспортний засіб ввезено на митну територію України.
13.05.2024 з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України, позивачем до митного органу було подано митну декларацію 24UA204020012602U9.
Відповідно до митної декларації 24UA204020012602U9 задекларовано бувший у використанні навантажувач JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 .
Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 25 594,52 GBP (1 273 330,08 грн.), з яких 23 400,00 GBP (1 164 152,30 грн.) ціна товару; 2550,00 EUR (109 177,78 грн.) витрати на транспортування.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи:
рахунок-фактуру №СІ_14065426_2 від 27.04.2024;
автотранспортну накладу від 01.05.2024;
декларацію про походження товару №СІ_14065426_2 від 27.04.2024;
банківський платіжний документ від 30.04.2024;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №012/05/2024 від 12.05.2024;
договір (контракт) про перевезення №240130 від 30.10.2024;
витяг з аукціону від 27.04.2024;
технічну інформацію від 13.05.2024;
фото від 13.05.2024;
митну декларацію країни відправлення 24GB4VAWEYIW75HAA0 від 03.05.2024.
За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000050/1 від 13.05.2024.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості вказано, що митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності:
інвойс №СІ_14065426_2 від 27.04.2024 виписаний раніше за зовнішньоекономічний контракт №17/24 від 29.04.2024, що суперечить пункту 2.3. контракту;
витяг з аукціону від 27.04.2024 б/н не містить відомостей про аукціон та дату проведення аукціону.
Рівненська митниця володіє інформацією про вартість товару, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом - МД від 28.11.2023 №23UA305180002951U6 - 45 000,00 GBP.
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів:
1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу;
2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки;
3) відповідно до розділу II зовнішньоекономічного контракту №17/24 від 29.04.2024 інвойс та/або проформу інвойс.
Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом - МД від 28.11.2023 №23UA305180002951U6 - 45 000,00 GBP.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 45 000,00 GBP, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2 238 754,50 грн (45 000,00 GBP х 49,7501 грн/lGBP).
За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UА204000/2024/000050/1 від 13.05.2024 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2024/000323.
Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД віл 14.05.2024 №24UA204020012749U8, з врахуванням частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).
Відповідно до частин 8 - 11 статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта статті 53 МК України).
Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:
(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).
Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.
Суд констатує, що доказів наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей відповідач не надав.
Щодо розбіжностей та неточностей, на думку відповідача, які зазначені у рішенні про корегування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
У спірному рішенні відповідач зазначає, що інвойс від № СІ_14065426_2 від 27.04.2024 виписаний раніше за зовнішньоекономічний контракт №17/24 від 29.04.2024, що суперечить пункту 2.3. контракту.
Так, рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ані міжнародним законодавством, ані законодавством України.
З матеріалів справи судом встановлено, що в процесі провадження своєї господарської діяльності, ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» здійснює закупівлю товарів, серед іншого, і на аукціонних майданчиках, одним з яких є аукціон Компанії Euro Auctions (UK) Ltd за інтернет посиланням https://euroauctions.conn/en.
Позивач зареєстрований на сайті Компанії Euro Auctions (UK) Ltd за номером № 6110 (sasha2807, Olexandr Ovodiuk), що підтверджується викопіюванням з його особистого електронного кабінету.
Компанією Euro Auctions (UK) Ltd був проведений аукціон, на якому ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» придбано бувший у використанні навантажувач JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 .
Відомості щодо придбаного товару підтверджуються комерційний інвойсом №СІ_14065426_2 від 27.04.2024, в якому зазначено про продаж позивачеві бувшого у використанні навантажувача JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 . Ціна товару - 22 500,00 GBP. Комісія - 900,00 GBP. Разом - 23 400,00 GBP.
З метою документального оформлення придбаного товару, 29.04.2024 між ТОВ «ПАРТНЕРАГРО», як покупцем товару, та Компанією Euro Auctions (UK) Ltd, як продавцем товару, було укладено контракт №17/24.
Відповідно до п.1.1 Контракту №17/24 від 29.04.2024 продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити згідно інвойсів, серед інших товарів, бувший у використанні навантажувач JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 .
Загальна вартість діючого контракту становить 51660,00 GBP (п. 2.1 Контракту №17/24 від 29.04.2024). Згідно з п.2.2 ціна на товар визначена у відповідному інвойсі (та/або проформа інвойс) і встановлюється у GBP.
З положень укладеного договору вбачається, що укладенню контракту передувало складення інвойсу №СІ_14065426_2 від 27.04.2024, що було погоджено сторонами.
Зі змісту поданих до митного оформлення контракту №17/24 від 29.04.2024 та інвойсу №СІ_14065426_2 від 27.04.2024 вбачається, що ці документи є взаємопов`язаними, підтверджують поставку бувшого у використанні навантажувача JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 .
Відповідно до інвойсу №СІ_14065426_2 від 27.04.2024 вартість бувшого у використанні навантажувача JCB 541-70 Wasemaster, Model: НОМЕР_4 , 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 становить 23 400,00 GBP.
Вартість всього товару за Контрактом №17/24 від 29.04.2024 повністю оплачено ТОВ «ПАРТНЕРАГРО», що підтверджується банківським платіжним документом від 30.04.2024.
Суд вказує, що поданий до митного оформлення інвойс містить вичерпні відомості про транспортні засоби, а саме інформацію щодо продавця та покупця, ціну транспортних засобів, модель та номер шасі транспортних засобів, за якими їх можна ідентифікувати, що є аналогічним з інформацією, яка зазначена в Контракті №17/24 від 29.04.2024.
Наданий до митного оформлення інвойс №СІ_14065426_2 від 27.04.2024 не містить розбіжностей із усіма іншими поданими до митного оформлення документами, а відсутність у ньому посилання на Контракт № 17/24 від 29.04.2024 не є розбіжністю в розумінні ст. 53 Митного кодексу України, яка впливає правильність визначення митної вартості імпортованого товару.
Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.
Отже, такі доводи Рівненської митниці є необґрунтованим та безпідставними.
Щодо доводів митного органу про те, що витяг з аукціону від 27.04.2024 б/н не містить відомостей про аукціон та дату проведення аукціону, то суду слід зазначити наступне.
Так, як встановлено судом з витягу із аукціону, Компанія Euro Auctions (UK) Ltd проводила аукціони 24 квітня 2024 року, 25 квітня 2024 року, 26 квітня 2024 року, 27 квітня 2024 року (24th, 25th, 26th, 27th April 2024).
Конкретна дата проведення аукціону зазначається Компанією Euro Auctions (UK) Ltd у форматі День 1, День 2, День 3, День 4 (Day 1, Day 2, Day 3, Day 4).
Такі відомості щодо часу проведення аукціону підтверджуються і змістом інвойсу №СІ_14065426_2 від 27.04.2024, в якому зазначено про дати проведення Компанією Euro Auctions (UK) Ltd аукціонів (24th, 25th, 26th, 27th April 2024).
Дата проведення аукціону щодо лоту №5157 (бувший використанні навантажувач JCB 541-70 Waseimaster, Model: 541- 70WM, 2018 року виготовлення, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_5 ) - Day 3, тобто 26 квітня 2024 року.
Таким чином, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору, а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації № 24UA204020012602U9 митна вартість товару підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованих товарів та їх числові значення.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання інших документів, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).
За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у частині другій статті 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України, є безпідставним.
З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Графа 33 оскаржуваного рішення не містить інформації який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
За правилами частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оспорювані рішенняпро коригування митної вартості товарів від 13.05.2024 №UA204000/2024/000050/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000323 не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.
За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7218,95 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 12408 від 25.11.2024.
З огляду на те, що позовну заяву задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці сплачений позивачем судовий збір у розмірі 7218,95 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" до Рівненської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.05.2024 №UA204000/2024/000050/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000323.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 7128,95 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 січня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" (вул. Київська, буд. 57 Б,с. Антопіль,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35371, ЄДРПОУ/РНОКПП 38892443)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Д.П. Зозуля
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.01.2025 |
Оприлюднено | 08.01.2025 |
Номер документу | 124238383 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Д.П. Зозуля
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні