Рішення

від 06.01.2025 по справі 560/16099/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/16099/24

РІШЕННЯ

іменем України

06 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке таксі" до Хмельницької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000242/2 від 23.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між SARWARY Omnibushandel KG Німеччина (продавець) та ТОВ «Хмельницьке таксі» (Покупець) укладений зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №04102024 від 04.10.2024 року, в якому визначені загальні умови продажу транспортного засобу (великогабаритного автобуса). При цьому, конкретна вартість транспортних засобів визначалась у відповідному інвойсі. Згідно договору транспортний засіб доставляється на умовах DAP - Хмельницький.

На підставі п. 1 договору від 04.10.2024 №04102024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке таксі" (покупець) та SARWARY Omnibushandel KG Німеччина (продавець), продавець продає, а покупець купляє 1 (один) автобус Mercedes Benz Citaro K б/в. Ідентифікаційний номер шасі автобуса вказаний в рахунку. Згідно п. 2.1. вказаного договору, ціна на автобус вказана у рахунку. Відповідно до рахунку-фактури №04/10/2024 від 04.10.2024, вартість придбаного позивачем автобуса Mercedes Benz Citaro K ідентифікаційний номер якого НОМЕР_1 - становить 6000,00 Євро. Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 07.10.2024 р. №31, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке таксі" провело розрахунок з SARWARY Omnibushandel KG (Німеччина) в сумі 6000,00 Євро за один автобус. Декларантом одночасно з Митною декларацією були подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, передбачену ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України (Далі - МКУ), та додаткові документи, передбачені частинами третьою та четвертою ст. 53, ст. 335 МКУ, а саме: декларація митної вартості; договір купівлі-продажу; інвойс; копія митної декларації країни відправлення, платіжна інструкція в іноземній валюті. 23.10.2024 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000722 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000242/2 в сторону збільшення. Рішення мотивоване неподанням до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п 2,3 ст.53 МКУ.

Ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що у випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, згідно з частиною 4 статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 МКУ зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В результаті опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією, встановлено, що документи містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, не підтверджують відомості щодо оплати за товар, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що спірне рішення ґрунтуються на припущеннях митного органу щодо неповноти і недостовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків. Зазначає, що окремі зауваження щодо розбіжностей в документах не доводять заниження митної вартості.

У запереченні на відповідь на відзив Хмельницька митниця зазначає, що наведені позивачем аргументи не спростовують встановлені митним органом обставини.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ТОВ "Хмельницьке таксі" зареєстроване, 10.01.2002 року основним видом економічної діяльності є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

Між SARWARY Omnibushandel KG Німеччина (продавець) та ТОВ «Хмельницьке таксі» (Покупець) укладений зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №04102024 від 04.10.2024 року, в якому визначені загальні умови продажу транспортного засобу (великогабаритного автобуса). При цьому, конкретна вартість транспортних засобів визначалась у відповідному інвойсі. Згідно договору транспортний засіб доставляється на умовах DAP - Хмельницький.

Згідно п. 1 договору від 04.10.2024 №04102024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке таксі" (покупець) та SARWARY Omnibushandel KG Німеччина (продавець), продавець продає, а покупець купляє 1 (один) автобус Mercedes Benz Citaro K б/в. Ідентифікаційний номер шасі автобуса вказаний в рахунку.

Згідно п. 2.1. вказаного договору, ціна на автобус вказана у рахунку. Автобус доставляється DAP-Хмельницький (п. 4.1 вищевказаного договору).

Відповідно до рахунку-фактури №04/10/2024 від 04.10.2024, вартість придбаного позивачем автобуса Mercedes Benz Citaro K ідентифікаційний номер якого НОМЕР_1 - становить 6000,00 Євро.

Згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 07.10.2024 р. №31, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке таксі" провело розрахунок з SARWARY Omnibushandel KG (Німеччина) в сумі 6000,00 Євро за один автобус.

23.10.2024 року позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (МД) типу "ІМ 40 ДЕ" № 24UA400040026807U7 на товар Позивача (графи 5, 31 МД): "Моторний транспортний засіб, для перевезення 10 осіб і більше включаючи місце водія:-автобус міський ; - марки - MERCEDES-BENZ; - модель - CITARO К 628; - ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) - НОМЕР_1 ; - кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 30;- кількість місць для пасажирів, які стоять - 36; - кількість місць, призначених для перевезення пасажирів на інвалідних візках - 1; - оснащений пристроєм для перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями; - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; - тип двигуна - дизельний; - робочий об`єм циліндрів - 6374 см.куб.,- потужність - 210 кВт. бувший у використанні; - календарний рік виготовлення - 2010; - модельний рік виготовлення - 201 Орторгівельна марка - "MERCEDES-BENZ";-виробник - "EVOBUS GmbH" - Німеччина (ПЕ)".

Митну вартість задекларованої партії товарів було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД).

Суд встановив, що митна вартість оцінюваного товару відповідала розміру фактурної вартості і була визначена декларантом у розмірі 268248,60 грн (6000 євро).

У зв`язку із застосуванням основного методу визначення митної вартості відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була Фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості (графа 33), а саме: заявлена митна вартість - 6000 Євро, не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби.

23.10.2024 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000722 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000242/2 в сторону збільшення.

Відповідач у вказаному рішенні встановив наступну вартість за великогабаритний автобус марки Mercedes-Benz Citaro K, ідентифікаційний номер якого НОМЕР_1 - 28700 Євро.

Однак, позивач не погоджується з позицією відповідача щодо коригування митної вартості транспортного засобу, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III Митного кодексу України (далі - МКУ).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МКУ). Ці положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватись на «дійсній вартості» імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано у тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 кодексу зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:

-перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;

-перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;

-перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

-перевірка документів, що містять відомості про страхування;

-перевірки включення/не включення складових митної вартості;

-перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;

-вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

-порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

-перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;

-порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .

Згідно з положеннями глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, серед іншого, такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація отримана з мережі Інтернет.

Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком

комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При продажу товарів між пов`язаними особами відповідно до частини 4 статті 53 МКУ, оскільки у митного органу наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант крім документів, зазначених у частинах другій та третій статті 53 Митного кодексу України, має надати наступні документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 18 статті 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо Декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1)вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 Митного кодексу України;

3)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 Митного кодексу України.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою (частина 19 статті 58 МКУ).

Згідно з ч. 20 статті 58 Митного кодексу України порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини 18 статті 58 Митного кодексу України, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватись замість вартості операцій з оцінюваними товарами. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 Митного кодексу України).

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

При електронному декларуванні посадова особа за допомогою АСМО створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

Суд встановив, що після реєстрації та прийняття митної декларації до митного оформлення, посадовою особою митного органу здійснюється така митна процедура як "Контроль із застосуванням системи управління ризиками".

Контроль із застосуванням системи управління ризиками (СУР) - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи (частина 4 статті 337 МКУ).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Статтею 320 МКУ визначено, що ризики, встановлені СУР, є обов`язковими до виконання посадовою особою митного органу, а прийняття посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

За вищезазначеною МД СУР згенеровано ризики за напрямком контролю правильності визначення вартості.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ГАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 (Методичні рекомендації №476), та поданих до митного оформлення документів.

Згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації, серед іншого, спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.

Відомості, заявлені у МД декларантом, є відомостями, необхідними для митних цілей (пункт 3.2 Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа (затв. Наказом Міністерства Фінансів України 30.05.2012 № 651).

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (частина 8 статті 264 МКУ).

За результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості (графа 33), а саме: заявлена митна вартість - 6000 Євро, не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби.

Згідно витягу "Рівень цін по ЦБД" ЄАІС Держмитслужби встановлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості оцінюваного товару був значно нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних/подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Так, згідно опису оцінюваного товару, зазначеного в графі 44 МД, сортуючи за ознакою "найдевший", найменша вартість "автобусу міського, марки MERCEDES-BENZ...", оформленої в наближений до митного оформлення час, за першим методом визначення митної вартості та за умов постаки DAP складає 28700 евро.

Оскільки, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, значно нижчий заявлений у МД рівень митної вартості може додатково свідчити про невключения до митної вартості усіх складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МКУ.

Пунктом 4 поданого до митного оформлення, договору №04102024 від 04.10.2024 передбачено, що "Автобус доставляється DAP Хмельницький".

В поданій до митного оформлення МД в графі 20 (Умови поставки) також зазначено DAP / UA Хмельницький.

Одним з основних завдань умов поставки Інкотермс (міжнародних правил по тлумаченню найбільш розповсюджених торгових термінів в галузі зовнішньої торгівлі) є вказати порт, місце або пункт поставки, де переходить ризик, пов`язаний з транспортуванням товару в місце призначення.

Згідно умов поставки DAP продавець зобов`язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, тобто в даному випадку - місто Хмельницький.

Перевезення ж оцінюваного товару - автобуса міського, здійснювалось силами отримувача (Позивача по справі), що підтверджується витягом "Контроль доставки вантажів» з АСМО "Інспектор".

Отже, витрати на транспортування були понесені ТОВ "Хмельницьке таксі", щo суперечить положенням Інкотермс в частині застосування умов поставки DAP, які означають, то продавець повинен виконати своє зобов`язання з постачання товару у вказане місце призначення (в даному випадку місто Хмельницький).

Тому, наявні розбіжності в частині країни відправлення (Німеччина) та місця реєстрації автомобіля (Данія); продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію на автомобіль, отже, існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди.

Згідно поданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору №04102024 від 04.10.2024 продавець оцінюваного товару SARWARY Omnibushandel KG знаходиться Hamburg, Billbrookdeich 203/ Deutschland (Німеччина), аналогічна інформація зазначена і в графі 2 МД.

При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане на Todbjerg City A/S, Sintrupvej 21, 8220 Brabrand (Данія).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи позивача, підтвердив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального прав, зазначивши при цьому:

"Апеляційний суд не погодився з таким рішенням суду першої інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, мотивуючи таке рішення тим, що у Митниці були обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості, оскільки відповідно до рахунку-фактури від 05.04.2019 продавцем товару (власником) є компанія ASANTECH SP.Z.O.O. (nі. Francuska 49/46 Warszawa PL 03-905), а в технічному паспорті транспортного засобу № HOMEPJ від 27.02.2019 - компанія DE GA AUTO GMBH (TRUCHTHARI- ANGER, З6.MUNCHEN); доказів переходу права власності від компанії DE GA AUTO GMBH до компанії ASANTECH SP.Z.O.О. не надано, в контракті від 25.03.2019 № 21/19-AS відсутня інформація щодо купівлі-продажу автомобіля, в тому числі, щодо ціни його придбання. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв`язку із неподанням достатніх документів для підтвердження митної вартості автомобіля за першим методом її визначення відповідно до статей 53- 54 Митного кодексу України відповідач правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у контролюючого органу були підстави для виникнення об`єктивних сумнівів щодо дійсної митної вартості автомобіля, заявленого позивачем до митного оформлення, з огляду на різні дані щодо попереднього власника автомобіля в документах, наданих позивачем, знаходження компаній, вказаних в технічному паспорті та в контракті, в різних державах, а відтак, і підстави для витребування додаткових документів. Позивач витребуваних контролюючим органом документів на підтвердження задекларованої митної вартості автомобіля не надав".

Отже, на думку Верховного Суду, різні дані щодо попереднього власника транспортного засобу в технічному паспорті та в контракті, серед інших, є об`єктивним сумнівом щодо дійсної митної вартості автомобіля, заявленого позивачем до митного оформлення.

Отже, подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрат на обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування товару: комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений у частині 3 статті 53 МКУ.

Оскільки, подані разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МКУ, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та містили вказані вище розбіжності, декларанта було повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості зі складанням відповідного переліку.

Відповідно до частини 6 статті 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що у відповідь декларантом повідомлено про те, що інших документів надати не має змоги.

Позивач стверджує, що митний орган має право витребувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однак, суд зазначає, що таких обмежень у законодавстві щодо правильності визначення митної вартості немає. Окрім цього, посадова особа митниці під час здійснення своїх повноважень, працює з документами, які подані декларантом до митного оформлення та не може знати усіх умов/документів, за якими переміщуються товари через митний кордон України, отже, і не може визначити, яких саме документів не вистачає щоб «пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості".

Відповідно до пунктів 7 та 8 частини 3 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, а також надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Суд зазначає, що декларант з такою вимогою до митного органу не звертався.

Відповідно до частини 6 статті 55 на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді, така вимога на адресу митного органу також не надходила.

Отже, процедуру консультацій щодо обставин, чому заявлена митна вартість товару не визнана митним органом було проведено під час митного оформлення, до винесення рішення про коригування митної вартості, що підтверджується повідомленнями декларанту про необхідність подання додаткових документів, а також відповідями декларанта на це повідомлення.

Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному7 оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності та не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, у відповідності до положень частини 6 статті 54 МКУ, митним органом винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 23.10.2024 №ПА400000/2024/000242/2.

Дослідивши представлені до митного оформлення документи, суд погоджується з висновками митного органу щодо того, що на дату митного оформлення позивачем не були надані документи, що спростовували сумніви, які виникли у митного органу, щодо підтвердження усіх числових значень складових митної вартості товару, який підлягав декларуванню.

Верховний Суд в Постанові від 17 лютого 2022 року у справі №520/4051/19 звернув увагу на те, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та не можливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, Верховний Суд погодився з правомірністю використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

Інформація по митній декларації, яка стала джерелом числового значення митної вартості товару при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів надана з урахуванням вимог статей 11, 56 МКУ (Додержання вимог щодо конфіденційності інформації, що стосується митної вартості товарів) у вигляді витягу з ЄАІС «Рівень цін».

Разом з тим, зазначені доводи не підтверджуються належними доказами і декларант не скористався правом надати обґрунтовані пояснення виявленим розбіжностям під час опрацювання запиту митного органу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подані до митного оформлення документи не містили окремих відомостей щодо належним чином підтверджених числових значень складових митної вартості товару, а також такі розбіжності у документах, які прямо впливали на обґрунтованість заявленої митної вартості.

Відтак, оскільки декларантом/позивачем не було підтверджено числові значення окремих складових митної вартості ввезеного товару, а також не були усунуті виявлені митним органом розбіжності, які впливали на заявлений рівень митної вартості, Хмельницькою митницею обґрунтовано прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

Оскільки відповідач довів правомірність та обґрунтованість оспорюваного рішення, спростувавши доводи позивача належними та допустимими доказами, позовні вимоги ТОВ"Хмельницьке таксі" необхідно залишити без задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке таксі" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000242/2 від 23.10.2024 - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке таксі" (вул. Староміська, 1,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 31792329) Відповідач:Хмельницька митниця Держмитслужби (вул. Пілотська, буд. 2,Хмельницький,Хмельницька область,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.П. Шевчук