Справа № 560/9475/24
РІШЕННЯ
іменем України
06 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Маківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Маківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що відповідач протиправно не вчиняє дії щодо забезпечення проведення робіт із винесення меж парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Михайлівський парк", площею 15 га.
Відповідач визнав позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
10.06.2024 Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації з метою забезпечення режиму охорони та збереження парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Михайлівський парк" передав під охорону Маківській сільській територіальній громаді заповідний об`єкт, про що оформлене охоронне зобов`язання №24.
У зв`язку з тим, що відповідач протиправно не вчиняє дії щодо забезпечення проведення робіт із винесення меж парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Михайлівський парк", прокурор звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною першою статті 4 Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон № 1264-ХІІ) передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.
Згідно зі статтею 5 Закону №1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.
Пунктом "і" частини першої статті 19 Закону № 1264-ХІІ передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції приймають рішення про організацію територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону №1264-ХІІ до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.
Частинами другою, третьою статті 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Пунктами "д", "к" частини 1 статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 43 ЗК України визначає, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК України).
Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Відповідно до частини сьомої статті 79-1 ЗК України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Частиною восьмою статті 79 ЗК України передбачено, що у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України № 2456-ХІІ від 16.06.1992 "Про природно-заповідний фонд України" (далі - Закон №2456-ХІІ) межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Частиною третьою статті 26 Закону № 2456-ХІІ передбачено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Відповідно до частини третьої статті 60 Закону № 2456-ХІІ органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Згідно із статтею 1 Закону України № 858-IV від 22.05.2003 "Про землеустрій" (далі - Закон № 858-IV) під проєктом землеустрою розуміють сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Відповідно до статті 19 Закону № 858-IV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.
Згідно зі статтею 20 Закону № 858-IV землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що підставою для здійснення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
Згідно із статтею 25 Закону № 858-IV одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Статтею 47 Закону № 858-IV передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою, зокрема: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.
Наведене убезпечує від використання землі на території природно-заповідного фонду не за цільовим призначенням.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо незабезпечення проведення робіт із винесення меж парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва "Михайлівський парк".
При цьому, відповідач не надав доказів проведення таких робіт та визнав позов.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Маківської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт із винесення меж парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Михайлівський парк", площею 15 га.
Зобов`язати Маківську сільську раду забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Михайлівський парк", площею 15 га, та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (вул. Драгоманова, 11,Кам`янець-Подільський,Хмельницька область,32300 , код ЄДРПОУ - 02911102) Відповідач:Маківська сільська рада (вул. Воздвиженська, буд. 22,Маків,Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область,32445 , код ЄДРПОУ - 40134461)
Головуючий суддя О.Л. Польовий
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.01.2025 |
Оприлюднено | 08.01.2025 |
Номер документу | 124239278 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Польовий О.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні