Рішення

від 06.01.2025 по справі 580/10969/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року справа № 580/10969/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД СМІЛЯНСЬКА ХЛОДНЯ» (20731, Черкаська область, Черкаський район, с.Холоднянське, вул. Отамановського Валентина, буд. 24-Б; код ЄДРПОУ 40817035) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД СМІЛЯНСЬКА ХЛОДНЯ» (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.07.2024 №0013364-1305-2300. Додатково позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.08.2024 позивачем отримано податкову вимогу форми «Ю» від 30.07.2024 № 0013364-1305-2300 на суму податкового боргу 242 687,52 грн. Підставою прийняття оскаржуваної податкової вимоги є прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 № 1927/23-00-07-08-01 на загальну суму 242 687,52 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яке було оскаржено в судовому порядку, а отже грошові зобов`язання є неузгодженими. Так, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2024 № 1927/23-00-07-08-01 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду про його оскарження, справа № 580/3754/24. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у задоволенні позову ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» у справі № 580/3754/24 відмовлено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» у справі № 580/3754/24. Позивач вважає, що на час оскарження податкового повідомлення-рішення до суду, до набрання судовим рішенням законної сили у справі № 580/3754/24, податковий борг є неузгодженим, тому позивач просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 03.12.2024 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що у зв`язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення від 20.02.2024 № 1927/23-00-07-08-01, ІКП платника приведено у відповідність, а саме, ГУ ДПС у Черкаській області виключило з інтегрованої картки платника суму пені, нараховану згідно оскарженого повідомлення-рішення, а згідно з даними ІКП в ІКС «Податковий блок» станом на грудень 2024 у ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» наявний податковий борг по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 1 040 773,37, гри, який виник 24.09.2024 згідно з податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 №10091/23-00-07-08-01. Відповідач вважає, що діяв у межах та спосіб передбачений чинним законодавством, а надіслана податкова вимога від 30.07.2024 №0013364-1305-2300 на податковий борг не втрачає своєї правової дії.

06.12.2024 позивачем надано відповідь на відзив, в якому ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» зазначає, що на момент винесення контролюючим органом спірної податкової вимоги, рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/3754/24 від 28.06.2024 року за позовом ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування ПП-Р від 20.02.2024 № 1927/23-00-07-08-01 не набрало законної сили, у зв`язку з його апеляційним оскарженням, а тому борг був не узгоджений. У відповіді на відзив позивач також зазначає, що не погоджуючись із податковим повідомленням-рішення від 12.07.2024 №10091/23-00-07-08-01, позивачем подано до Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 №10091/23-00-07-08-01, судова справа № 580/10395/24, а станом на 06.12.2024 судом не прийнято рішення за наслідком розгляду справи № 580/10395/24, а отже грошове зобов`язання не є узгодженим.

Відповідач правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скоритався. 16.12.2024 відповідачем подано до суду додаткові пояснення у справі № 580/10969/24, де відповідач зазначає, що у зв`язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 №10091/23-00-07-08-01 по справі №580/10395/24 в інтегрованій картці платника в автоматичному режимі знято суму пені у розмірі 1040773,37 грн, таким чином, заборгованість по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (код бюджетної класифікації 21081000) станом на грудень 2024 відсутня. Окрім цього, відповідач зазначає, що станом на дату розгляду справи спірна податкова вимога від 30.07.2024 №0013364-1305-2300 вважається відкликаною, а тому відповідач вважає, що предмет спору у справі №580/10969/24 відсутній.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму варто застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що під час вирішення спору керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, що чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини щодо регулювання відповідних відносин. Відповідно до пункту 38.1. і 38.3. статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі Кодекс №2755) виконанням податкового обов`язку визнається сплата платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу №2755 передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Механізм формування та форма податкової вимоги врегульовані Порядком направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 за №610 (надалі Порядок №610): згідно з пунктом 2 розділу ІІ і пункту 1 розділу ІІІ Порядку №610 податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом; податкова вимога вважається відкликаною: у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі; з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги; з дня надходження до платника податків податкової вимоги, що містить зменшену контролюючим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі; у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі. За правилами пунктів 1-6 Розділу III «Порядок формування контролюючими органами податкової вимоги» Порядку №610, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі ІТС) контролюючих органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу №2755. Право на формування податкової вимоги виникає у відповідача у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання. Податкова вимога приймається податковим органом за умови наявності у платника податків податкового боргу, тобто узгодженої суми грошового зобов`язання. Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755 визначено, що податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1ст. 14 Кодексу №2755 податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами пункту 1 Розділу VI «Порядок відкликання податкових вимог» Порядку №610, що розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Кодексу №2755 (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами: податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі; з дня прийняття податковим органом рішення про скасування податкової вимоги; з дня надходження до платника податків податкової вимоги, що містить зменшену податковим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі; у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Судом встановлено, що сума податкового боргу, визначена у спірній податковій вимозі утворилась на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.02.2024 № 1927/23-00-07-08-01, що як акт індивідуальної дії, є предметом розгляду у справі №580/3754/24 .

Щодо посилання податкового органу на відкликання податкової вимоги, суд звертає увагу, що відповідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №818/1331/17, від 29.03.2018 у справі № 804/2719/17, обставини відкликання податкової вимоги на підставі пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України не є перешкодою для її скасування, позаяк не відновлюють становище позивача, яке існувало до моменту прийняття такого рішення.

Судом також встановлено, що у відзиві відповідач не зазначив підставу відкликання податкової вимоги та не надав доказів обізнаності позивача з таким рішенням суб`єкта владних повноважень.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України).

Пунктами 56.2, 56.3 ст. 56 Кодексу №2755 визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з п. 56.15 ст. 56 Кодексу №2755 скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З аналізу вищенаведених норм та встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем оскаржено податкове-повідомлення рішення у судовому порядку, то спірна податкова вимога винесена передчасно та з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.60 Кодексу №2755 податкова вимога вважається відкликаною якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відкликання означає втрату чинності податкової вимоги, тобто скасування акта є одним із способів припинення його дії, а податкова вимога, як правовий акт індивідуальної дії податкового органу, може бути скасована лише контролюючим органом вищого рівня. Відкликання податкової вимоги контролюючим органом, який її прийняв, нормами Кодексу №2755 не передбачено.

Відповідно до пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 Кодексу №2755 податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу. Згідно з п. 60.3 ст. 60 Кодексу №2755 у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Відповідач не надав доказів про інформування позивача щодо скасування/відкликання спірної вимоги.

Законодавцем передбачена особлива процедура відкликання податкової вимоги, зокрема з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Спірна податкова вимога не може бути відкликана в автоматичному режимі, позаяк така процедура не узгоджується з приписами діючого законодавства, тому відповідач, приймаючи спірну податкову вимогу від 30.07.2024 № 0013364-1305-2300 перевищив межі повноважень у контексті вимог відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, за якими орган влади діяв не на підставі та не в межах повноважень і не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 за № 5 (надалі Порядок № 5) визначено правила ведення в податкових органах такого обліку. Пунктом 2 Розділу І Порядку №5 надано визначення термінів, таких як, зокрема: інтегрована картка платника (надалі ІКП) форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (надалі по тексту також - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; облікова операція дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники в ІКП, що породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників; оперативний облік процес відображення, систематизації та узагальнення облікових показників в ІКП, що ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку.

Згідно абзацу 13 пункту 2 Розділу І Порядку №5 первинними документами є документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо).

У силу вимог пункту 1 підрозділу 1 Розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 2 Розділу VII Порядку №5 первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження та рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд). До первинних показників належать такі дані первинних документів: учасники процесу; номер і дата ухвали про відкриття провадження; номер і дата рішення суду, прийнятого по суті; сума позову; сума, визначена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відображенню в інформаційній системі контролюючого органу належать матеріали, що зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. У разі скасування рішення/відкликання вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Подібні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 25.03.2020 у справі №826/9288/18, від 19.02.2019 у справі №825/999/17, від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, що розуміється в активній позиції суду щодо з`ясування усіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України). Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання вимог законів, за умов і обставин, визначених ними, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації владних повноважень.

Згідно з вимогами п.31.1 ст.31 Кодексу №2755 строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Відповідно до п.59.1 ст.59 Кодексу №2755 у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до вимог п.59.3 ст.59 Кодексу №2755 податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Розділом ІІ Порядку №610 визначено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом №2755.

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Кодексу №2755 у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З системного аналізу наведених вище норм слід дійти висновку, що податкова вимога, як правовий акт індивідуальної дії податкового органу, може бути скасована лише контролюючим органом вищого рівня, а відкликання податкової вимоги контролюючим органом, який її прийняв, нормами Кодексу №2755 не передбачено.

Таким чином, суд не приймає до уваги обґрунтування відповідача що спірна податкова вимога відкликана в автоматичному режимі.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що приймаючи спірну вимогу відповідач перевищив межі повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, за якими орган державної влади діяв не на підставі і не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірності своїх дій та спірної вимоги, в свою чергу матеріали справи містять докази протиправності спірної вимоги, яка прийнята відповідачем під час оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.02.2024 № 1927/23-00-07-08-01 позивачем в судовому порядку і на час винесення спірної вимоги відповідач був обізнаний про оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.02.2024 № 1927/23-00-07-08-01.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржувану вимогу діяв всупереч вимог чинного законодавства, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.2, 90, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД СМІЛЯНСЬКА ХЛОДНЯ» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235; код ЄДРПОУ 44131663) від 30.07.2024 № 0013364-1305-2300.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД СМІЛЯНСЬКА ХЛОДНЯ» (20731, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Холоднянське, вул. Отамановського Валентина, буд. 24-Б; код ЄДРПОУ 40817035) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД СМІЛЯНСЬКА ХЛОДНЯ» (20731, Черкаська область, Черкаський район, с.Холоднянське, вул. Отамановського Валентина, буд. 24-Б; код ЄДРПОУ 40817035);

відповідач: Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663).

Рішення складене та підписане 06.01.2025.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО