Ухвала

від 06.01.2025 по справі 160/18696/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 січня 2025 року

Київ

справа №160/18696/23

адміністративне провадження №К/990/48819/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №160/18696/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему "Електронний суд" 17.12.2024.

Верховний Суд ухвалою від 19.12.2024 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом; навести обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звернув увагу, що у наведених ГУ ДПС справах, які були предметом розгляду Верховним Судом, обставини передачі позивачами будівель у користування юридичних осіб, засновниками яких вони є, у судових рішеннях не відображені, що унеможливлює вважати подібними правовідносини у таких справах до правовідносин у справі №160/18696/23 (у якій подано касаційну скаргу).

На виконання вимог цієї ухвали суду від скаржника 30.12.2024 надійшла уточнена касаційна скарга, у якій, аналогічно попередній редакції касаційної скарги, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України і наведено ті ж самі постанови Верховного Суду. Також містяться доводи про застосування судами попередніх інстанцій нечинної редакції абз. «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Відповідно, є підстави вважати, що уточнена касаційна скарга містить ті ж самі недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи скаржника про застосування нечинної редакції норми матеріального права суперечать змісту судових рішень. Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що для застосування податкової пільги у 2022 році необхідним є дотримання наступних умов: будівлі мають бути будівлями промисловості, віднесеними до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; будівлі мають використовуватись за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010; будівлі не повинні надаватись їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Підставою для задоволення позовних вимог стали висновки судів про те, що згідно з Договором особистого сервітуту від 24.12.2020 №12/2020 зазначений договір є безоплатним, а доказів протилежного відповідачем до суду не надано. Враховуючи види діяльності ТОВ «МЕТЕКСПОРТ ГРУП», а також те, що позивач по суті є єдиним засновником та учасником цього Товариства, суд вважає, що будівлі позивача використовуються для промислового виробництва, а тому позивач дотримався необхідних приписів підпункту «є» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до усунення виявлених недоліків, ігнорування скаржником мотивів і роз`яснень, наданих судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху і подання ним уточненої касаційної скарги, яка містить ті ж самі недоліки.

Таким чином, є підстави вважати, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявник не усунув, вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконав.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявникові.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №160/18696/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко