Ухвала

від 01.01.2025 по справі 695/1/25

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/1/25

номер провадження 2-з/695/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 січня 2025 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаряс/з Шевченка В.С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2024 р. через систему «Електронний суд» до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області була сформована в інтересах заявника ОСОБА_1 - адвокатом Клечановським І.С. заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просив:

- накласти арешт на земельні ділянки:

1. площею 7,8049 га, кадастровий номер 7121581500:05:002:0505, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

2. площею 7,6650 га, кадастровий номер 7121581500:05:003:0530, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

3. площею 0,8413 га, кадастровий номер 7121581500:08:001:0526, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

4. площею 1,1033 га, кадастровий номер 7121581500:08:001:0527, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

5. площею 5,1944 га, кадастровий номер 7121581500:08:001:0528, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

6. площею 15,0736 га, кадастровий номер 7121581500:11:001:0501, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

7. площею 1,7469 га, кадастровий номер 7121581500:14:002:0529, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

8. площею 2,7519 га, кадастровий номер 7121581500:14:002:0530, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

9. площею 0,5628 га, кадастровий номер 7121581500:14:003:0512, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

10. площею 5,7533 га, кадастровий номер 7121581500:14:003:0513, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

11. площею 8,5942 га, кадастровий номер 7121581500:14:003:0514, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка;

12. площею 2,0395 га, кадастровий номер 7121581500:14:004:0518, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами с. Бубнівська Слобідка.

- заборонити Піщанській сільській раді Золотоніського району Черкаської області вчиняти будь-які дії, направлені на розпорядження вказаними земельними ділянками, в тому числі організовувати та проводити земельні торги з продажу права оренди даних земельних ділянок, зупинити проведення оголошених земельних торгів щодо даних земельних ділянок.

- заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державному реєстратору Держгеокадастру вчинювати (здійснювати) реєстраційні дії та/або вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного земельного кадастру України, приймати рішення про державну реєстрацію права оренди щодо даних земельних ділянок.

У заяві про забезпечення позову до подачі позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 має намір звернутися до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною, зобов`язання вчинити дії.

Заяву про забезпечення позову обгрунтовано тим, що 25 вересня 2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 було укладено відповідні договори оренди земельних ділянок, на які заявник просить накласти арешт. На кожну земельну ділянку було укладено окремий договір. Усі договори є ідентичними. Відповідно до п. 8 Договорів, договір оренди укладено терміном на 10 років та діє до 25 вересня 2024 року.

Рішеннями Піщанської сільської ради, в адміністративних межах якої знаходяться вказані земельні ділянки, від 30 серпня 2024 року «Про розгляд клопотання ОСОБА_2 щодо внесення змін до договору оренди землі», Піщанська сільська рада вирішила внести за згодою сторін зміни до Договорів, зокрема п. 8 Договорів викласти в наступній редакції: «8. Договір оренди укладено терміном на 35 (тридцять п`ять) років та діє до 25 вересня 2049 року».

Таким чином заявник вважає, що з 30 серпня 2024 року строк дії договорів продовжений до 25 вересня 2049 року.

Земельні ділянки використовувалися Фермерським господарством «Фермер В.» (код ЄДРПОУ 40840991), 100% статутного капіталу якого належали ОСОБА_2 .

Орендар земельних ділянок ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_1 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Яною Іванівною було відкрито спадкову справу № 204/2024.

Оскільки ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 та спадкоємцем першої черги, на підставі ст. 61 Закону України «Про нотаріат» до моменту прийняття спадщини його було призначено для управління корпоративними правами Фермерського господарства «Фермер В.».

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про оренду землі», право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом із орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Позивач своєчасно повідомив відповідача-1 про смерть свого батька (орендаря земельних ділянок) та підтвердив своє бажання переходу права на оренду земельних ділянок.

Незважаючи на фактичне продовження строку дії Договорів до 25 вересня 2049 року та початок процедури прийняття спадщини, на адресу голови Фермерського господарства «Фермер В.» ОСОБА_1 надійшов лист Виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 01 жовтня 2024 року № 2374/02-34, за підписом сільського голови Руслана Семенюти, яким повідомляється, що відповідно до рішення Піщанської сільської ради від 27 вересня 2024 року № 58-55/УШ «Про припинення договорів оренди земельних ділянок» припинено дію договорів оренди усіх земельних ділянок, в зв`язку з закінченням терміну дії договорів.

У подальшому право оренди вказаних земельних ділянок Піщанською сільською радою Золотоніського району Черкаської області виставлено за земельні торги у системі «Prozzoro».

Так, земельні торги щодо продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121581500:14:003:0513 (земельні торги LRE001-UA-20241010- 82430) відбулися 15 листопада 2024 року за результатами яких переможцем визнано Фермерське господарство «МАСІС-1» (код ЄДРПОУ 36773982), що повністю підтверджує необхідність термінового вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані вище земельні ділянки та заборони відповідачу-1 вчиняти певні дії.

На даний час відповідач-1 фактично розпоряджається майном, право на яке належить позивачу та невжиття заходів забезпечення позову безперечно призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту порушених прав Позивача.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Сторони відповідно доч.1ст.153ЦПК Українидля розгляду заяви про забезпечення позову не викликалися.

Дослідивши матеріали справи за заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви судом встановлено наступні обставини.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ята статті 151 ЦПК України).

Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені в зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 504/3408/22).

Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2024 року у справі № 567/459/23 провадження № 61-10214св23, вказав, що не є необхідним і співмірним додатково забороняти державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам держреєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо зазначеного нерухомого майна, в тому числі вносити до державного реєстру речових прав записи про держреєстрацію речових прав та їх обтяжень, про скасування держреєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів.

Суд звертає увагу, що заявником не надано до заяви про забезпечення позову копій договорів оренди земельних ділянок від 25.09.2015 р. та не надано доказів державної реєстрації права оренди цих земельних ділянок. Заявником не доведено та не стверджено належними та допустимими доказами, хто являється користувачем спірних земельних ділянок, чиє право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд надав оцінку вірогідності того, чи може невжиття заходів забезпечення позову в цій справі (у разі задоволення позову, з урахуванням майбутнього позову) ускладнити ефективний захист порушених прав позивача і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких має намір звернутися заявник та дійшов висновку, що заявлені заходи забезпечення позову не впливають на можливість виконання судового рішення в разі задоволення позову про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною, зобов`язання вчинити дії.

Крім того суд звертає увагу, що заявником у заяві про забезпечення позову до подачі позову не зазначено, які дії має намір заявник зобов`язати вчинити відповідачів, не надано проекту позовної заяви, з якою заявник має намір звернутися до суду.

У зв`язку з викладеним вище суд дійшов висновку, що дана заява не обґрунтована належними і допустимими доказами в розумінні статей 76-80 ЦПК України, тому не підлягає до задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити.

Ухвала можебути оскарженадо Черкаськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргипротягом п`ятнадцятиднів із дня складення повного судового рішення.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст ухвали виготовлений 02 січня 2025 року.