Постанова

від 07.01.2025 по справі 583/729/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м.Суми

Справа №583/729/24

Номер провадження 22-ц/816/187/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Білерою Петром Петровичем,

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2024 року у складі судді Соколової Н.О., ухвалене в м. Охтирка Сумської області,

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради, про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Свої вимоги мотивувала тим, що 10 червня 1995 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . В 2003 році вони, перебуваючи у шлюбі, купили квартиру в АДРЕСА_1 , яку оформили на ОСОБА_2 19 листопада 2019 року шлюб було розірвано, але фактично після розірвання шлюбу вони продовжували проживати разом в одній квартирі до кінця 2019 року, коли після сварки ОСОБА_2 виїхав з м. Охтирка, не повідомивши заявницю куди та на який час він їде. З того часу їй нічого невідомо про його місцезнаходження. Він їй жодного разу не написав листа і не зателефонував.

Зазначає, що вона неодноразово зверталася до поліції з проханням розшукати ОСОБА_2 , однак встановити його місцезнаходження не вдалося. Оскільки їй не відомо з 2019 року, тобто більше трьох років, місцезнаходження її колишнього чоловіка, тому вважає, що наявні підстави для оголошення його померлим.

Оголошення ОСОБА_2 померлим заявниці необхідно для отримання житлової субсидії, оскільки вона не може надати Управлінню соціального захисту населення Охтирської міської ради довідку про доходи її колишнього чоловіка, який залишився зареєстрованим у вказаній вище квартирі.

Посилаючись на вказані обставини, просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добрянське Великописарівського району Сумської області, померлим.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Білеру П.П. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, однобічність та неповноту судового розгляду, неврахування судом її доводів, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її заяву задовольнити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що місцезнаходження її колишнього чоловіка невідоме більше п`яти років. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є її сусідами, підтвердили суду, що вони вже більше п`яти років не бачили її колишнього чоловіка і не знають, де він знаходиться.

Вважає, що у суду були всі підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим, але суд безпідставно відмовив їй у задоволенні заяви.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 10 червня 1995 року по 19 листопада 2019 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 6; 8).

22 січня 2003 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу набув у власність 2-кімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 7).

З відповідей Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 07 вересня 2023 року, 22 листопада 2023 року та від 13 грудня 2023 року на звернення ОСОБА_1 щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 вбачається, що вжитими заходами встановити місцезнаходження останнього не представилось за можливе (а.с. 10-12).

Відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 26 березня 2024 року, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_2 з 26 березня 2021 року по 26 березня 2024 року, в Базі даних не виявлено (а.с. 36; 38).

З відповіді Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області від 25 березня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 протягом останнього року під слідством чи судом та у офіційному розшуку не перебував, на даний час встановити його місцезнаходження не видалося за можливе (а.с. 37).

Суду першої інстанції свідок ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_2 останній раз бачила в 2014 році, про обставини його смерті їй не відомо, а свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_2 вона не бачила за місцем проживання більш як 5 років, про обставини його смерті їй також нічого не відомо.

Рішенням Охтирського районного суду Сумської області від 23 листопада 2023 року у справі № 583/4953/23 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради про оголошення фізичної особи померлою залишено без задоволення. З вказаного рішення вбачається, що згідно пояснень свідків у ОСОБА_2 є сестра в росії та він виїздив до цієї країни на заробітки, однак приїздив для оформлення розірвання шлюбу із заявницею.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявницею не надано належних та допустимих доказів для встановлення обставин, на підставі яких можливо б було зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 , так як у заяві та у поясненнях заявниця лише констатувала факт відсутності з колишнім чоловіком будь-якого зв`язку та відомостей про місце його перебування. Відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання, реєстрації, не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18.

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібний висновок виклдено у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19-ц.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги.

Встановивши, що заявниця не надала належних доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 або наявності обставин, які доводили б, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви.

Колегія суддів зауважує, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Крім того, з рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2023 року у справі № 583/4953/23 вбачається, що у ОСОБА_2 є сестра в росії та він виїздив до цієї країни на заробітки, однак приїздив для оформлення розірвання шлюбу із заявницею.

За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для оголошення ОСОБА_2 померлим.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування або зміни ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Білерою Петром Петровичем, залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

В. Ю. Рунов