Рішення

від 07.01.2025 по справі 364/822/24

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/822/24

Провадження № 2/364/36/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2025 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участі секретаря Бондаренко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

представник позивача: адвокат Котелевець Олексій Григорович, який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1981/10 від 29.11.2001 р., адреса: АДРЕСА_2 ,

до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 04359732, адреса: 09301, Київська область, Білоцерківський район, селище Володарка, пл. Миру, 4,

третя особа на стороні відповідача (без самостійних вимог): Комунальне підприємство Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної Інвентаризації», ЄДРПОУ 38250947, адреса: вул. Шевченка, 8 а, м. Бровари, Броварський район, Київська області, 07402,

про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та визнання права власності в порядку набувальної давності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 разом з представником ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа на стороні відповідача (без самостійних вимог): Комунальне підприємство Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної Інвентаризації», в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок в с. Лобачів, виданого 10.03.1992 року виконавчим комітетом народних депутатів Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_3 , скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , виданого на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_3 , зареєстрованого Білоцерківським бюро технічної інвентаризації Київської області за реєстровим номером 25, книга № 1, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на будинок за номером АДРЕСА_1 , загальною площею 40,9 м. кв., із них жилою площею 29,7 м. кв. та допоміжною площею 11,2 м. кв.

В обгрунтування позову позивач зазначила, що з ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23 січня 1987 року Лобачівською сільською радою Володарського району Київської області, про що було зроблено відповідний актовий запис за № 2 в Книзі реєстрації актів про смерть.

Фактично на час смерті ОСОБА_3 проживав по АДРЕСА_4 .

При зверненні до Комунального підприємства «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» було отримано лист від 11 жовтня 2024 року, згідно якого свідоцтво про право власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого виконавчим комітетом народних депутатів Лобачівської сільської ради ( реєстровий номер 25, книга 1).

Згідно додатку до даного листа, на копії свідоцтва про право власності, виданого на ім`я ОСОБА_3 , зазначені слідуючі реквізити: «Володарський районний виконавчий комітет» № 15 «Дата 10 березня 1992 року «Лобачівська сільська рада народних депутатів» Протокол № 134 від 24.09.1990 р.

Відповідно до довідки, виданої Володарською селищною радою від 23.10.2024 р., згідно записів погосподарських книг Лобачівської сільської ради за 1986 - 1990 роки, номер погосподарського обліку 373, ОСОБА_3 , проживав в с. Лобачів Володарського району Київської області разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У нотаріальних діях Лобачівської сільської ради договір купівлі-продажу житлового будинку між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 відсутній.

Згідно архівної довідки від 17.10.2024 р. за вихідним № 248, у документах Володарської районної ради Володарського району, Київської області, згідно протоколу № 8 засідання виконавчого комітету районної Ради народних депутатів (рішення від 24 вересня 1990 року № 134 смт. Володарка «Про оформлення права власності на житлові будинки громадян і будинки колгоспників) у списку власників індивідуальних господарств та господарств, що належать місцевому господарству і знаходяться на території Лобачівської сільської Ради народних депутатів ОСОБА_3 не значиться.

Згідно зазначеного номера рішення 15 від 10 березня 1992 року, приймалось рішення про зниження шлюбного віку особі і скорочення місячного строку встановленого для реєстрації шлюбу.

Таким чином 10 березня 1992 року не приймалось рішення за № 15 щодо видачі

права власності будь якій особі, в тому числі і ОСОБА_3 .

Та фактично за адресою:

АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , що

підтверджується доказами.

Позивач вважає, що Свідоцтво про право власності на житловий будинок в с. Лобачів без зазначення вулиці та номеру будинку було видано з порушенням вимог законодавства, а факт її безперервного проживання протягом тривалого проживання в вище зазначеному будинку беззаперечним, саме тому позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.

01.11.2024 року ухвалою Володарського районного суду Київської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 04.12.2024 року.

04.12.2024 року ухвалою Володарського районного суду Київської області справу призначено до судового розгляду на 07.01.2025 року.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник Володарської селищної ради Київської області надав заяву про слухання справи без представника Володарської селищної ради, за наявними матеріалами справи.

Третя особа на стороні відповідача (без самостійних вимог): Комунальне підприємство Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної Інвентаризації», в судове засідання не з`явилися жодних клопотань та відзиву не надали, повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що фактично за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , що підтверджується слідуючими доказами: довідкою від 26.09.2024 р., виданою виконавчим комітетом Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області за вихідним № 404, якою зазначено, що станом на 1990 рік за даною адресою проживала ОСОБА_1 разом із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10, бабою, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9, матір`ю, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8, донькою (а.с. 22). По даний час ОСОБА_1 адресу місця проживання не змінювала.

Архівним витягом від 15.10.2024 р. за вихідним №245 згідно якого відповідно до рішення № 06 від 22.02.2019 року виконавчого комітету Лобачівської сільської ради «Про впорядкування нумерації будинків та споруд АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_1 (а.с. 24).

Згідно документів наданих Комунальним підприємством «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» в свідоцтво про право власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого виконавчим комітетом народних депутатів Лобачівської сільської ради ( реєстровий номер 25, книга 1) (а.с. 75-87).

Згідно додатку до даного листа, на копії свідоцтва про право власності, виданого на ім`я ОСОБА_3 , зазначені слідуючі дані: ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності від 10.03.1992 року виданого виконавчим комітетом Лобачівської сільської ради народних депутатів відповідно до рішення виконавчого комітету Володарської районної ради народних депутатів від 24.09.1990 року за №134, про що внесено запис до реєстрової книги с. Лобачів №1, сторінка №25, реєстровий номер запису 25, бланк Свідоцтва був виписаний лише у 1992 році після звернення до Білоцерківського МБТІ 13.03.1992 року ОСОБА_1 з метою оформлення спадщини.

Відповідно до довідки, виданої Володарською селищною радою від 23.10.2024 р., згідно записів погосподарських книг Лобачівської сільської ради за 1986 - 1990 роки, номер погосподарського обліку 373, ОСОБА_3 , проживав в с. Лобачів Володарського району Київської області разом з ОСОБА_4 , 1925 р. н., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У нотаріальних діях Лобачівської сільської ради договір купівлі-продажу житлового будинку між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 відсутній (а.с. 23).

Згідно архівної довідки від 17.10.2024 р. за вихідним № 248, у документах Володарської районної ради Володарського району, Київської області, згідно протоколу №8 засідання виконавчого комітету районної Ради народних депутатів ( рішення від 24 вересня 1990 року № 134 смт. Володарка «Про оформлення права власності на житлові будинки громадян і будинки колгоспників) у списку власників індивідуальних господарств та господарств, що належать місцевому господарству і знаходяться на території Лобачівської сільської Ради народних депутатів ОСОБА_3 не значиться (а.с. 25).

Відповідно до зазначеного номера рішення 15 від 10 березня 1992 року, встановлено, що за рішенням № 15 від 30.01.1992 р. приймалось рішення про зниження шлюбного віку особі і скорочення місячного строку встановленого для реєстрації шлюбу. Таким чином 10 березня 1992 року приймалось рішення за № 15, яке не стосується видачі права власності будь якій особі, в тому числі і ОСОБА_3 .

Свідоцтво про право власності на житловий будинок в с. Лобачів без зазначення

вулиці та номер будинку було видано 10.03.1992 року виконавчим комітетом Лобачівської сільської ради народних депутатів відповідно до рішення виконавчого комітету Володарської районної ради народних депутатів від 24.09.1990 року за №134, тобто вже після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Звертаючись до суду з даним позовомОСОБА_1 , посилається на те, що вона добросовісно та безперервно, відкрито користується та володіє даним будинком більше 30 років, проводила поточні ремонти будинку та господарських споруд і будівель, що підтверджується також наступними доказами.

За час проживання ОСОБА_1 у вищезазначеному будинку проводилась оплата комунальних послуг, що підтверджується платіжками про оплату комунальних послуг за електроенергію (а.с. 39-41).

Про те, що сім`я ОСОБА_1 проживає з 1970 років по АДРЕСА_1 підтверджується показами свідків: ОСОБА_10 , який проживає по АДРЕСА_5 , ОСОБА_11 , проживає по АДРЕСА_6 , ОСОБА_12 , що проживає по АДРЕСА_7 .

Свідок ОСОБА_5 , яка проживає по АДРЕСА_8 , ствердила, що вона є дочкою ОСОБА_3 , який за адресою: АДРЕСА_1 ніколи не проживав, чому право власності на даний будинок було записано на нього вона не знає і ніяких претензій до вище зазначеного будинку вона не має.

Фактично з часу смерті своє матері ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 її донька ОСОБА_1 стала відкрито володіти даним будинком та продовжує користуватись вказаним будинком по даний час.

Окрім того, 29 липня 2001 року, на ім`я ОСОБА_1 Лобачівською сільською радою було видано державний акт серії ІІІ-КВ № 070063 на право власності на земельну ділянку площею 0,851 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , із яких 0,250 га. для обслуговування житлового будинку та 0,601 га. для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджує її володіння вищезазначеним будинком більше 20 років.

За час проживання в будинку по АДРЕСА_1 позивачка добросовісно та відкрито володіла будинком, не приховуючи даний факт від жителів села Лобачів та органів влади, працівників комунальних служб.

Саме тому, позивач вважає, що має право на набуття права власності на цей будинок на підставі ст. 344 ЦК України за набувальною давністю.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необгрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (частина четверта статті 344 ЦК України).

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Отже, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати по відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником вказаного майна.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

При цьому необхідно враховувати, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Позивачі, як незаконні володільці, протягом всього часу володіння майном повинні бути впевнені, що на це майно не претендують інші особи і вони отримали це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. У такому випадку при вирішенні питання щодо визнання права власності на майно в порядку набувальної давності слід виходити з того, що задоволення таких вимог можливе лише за наявності необхідних умов, а саме: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто, об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто, є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто, бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття.

При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18).

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц, провадження № 61-19156св18, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних з набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

З огляду на викладене, за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно володіє майном і понад 10 років, продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на нього за набувальною давністю.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст. ст. 15, 16, 25, 202, 203, 316, 328, 335, 344 ЦК України, керуючись ст. ст. 76-81, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа на стороні відповідача (без самостійних вимог): Комунальне підприємство Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної Інвентаризації», про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та визнання права власності в порядку набувальної давності - задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок в с. Лобачів, виданого 10.03.1992 року виконавчим комітетом народних депутатів Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_3 .

Скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , виданого на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_3 , зареєстрованого Білоцерківським бюро технічної інвентаризації Київської області за реєстровим номером 25, книга № 1.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на будинок за номером АДРЕСА_1 , загальною площею 40,9 м. кв., із них жилою площею 29,7 м. кв. та допоміжною площею 11,2 м. кв.

Понесені судові витрати залишити за позивачем.

Повний текст рішення складено 07.01.2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.

Суддя О. В. Ткаченко