Ухвала

від 07.01.2025 по справі 568/2101/24

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/2101/24

Провадження № 2-о/568/24/25

07 січня 2025 р. м.Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Радивилівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції про встановлення факту батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася в суд із заявою юстиції про встановлення факту батьківства.

По суті заявлених вимог ОСОБА_1 зазначає, що з квітня 2019 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилася дочка ОСОБА_4 . Оскільки з батьком дитини заявник не перебувала у зареєстрованому шлюбі, відомості про батька дитини до актового запису про її народження внесено на підставі ст.135 Сімейного кодексу України. Із початком воєнного стану в Україні ОСОБА_3 був мобілізований до ЗСУ. З 28 жовтня 2024 року ОСОБА_3 вважається безвісти зниклим за особливих обставин. Встановлення факту батьківства ОСОБА_3 щодо малолітньої дитини, необхідно заявнику для призначення пенсії (допомоги) та надання пільг, встановлених законодавством України.

Вирішуючи питання про прийняття даної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідно до ст. 187 ЦПК України, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.

Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Зі сповіщення сім`ї №87/3 від 30.10.2024 вбачається, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курахівка Донецької області вважається безвісти зниклим за особливих обставин.

Тож, порядок подання заяви про встановлення факту батьківства у разі смерті чоловіка чітко регламентований, однак зникнення особи безвісти не прирівнюється до смерті.

У відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Посилання заявником у своїй заяві на аналогію закону є недоречною, оскільки спірні правовідносини чітко врегульовані ст.128 та ст.130 СК України, прогалин у законодавстві в даному випадку не має.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Разом з тим, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.03.2021 у справі № 643/14985/18-ц: «… критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб».

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

На даний час ОСОБА_3 вважається зниклим безвісти, а не померлим, що виключає звернення до суду із заявою про встановлення батьківства в порядку окремого провадження, тому з даної заяви вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що з поданої заявником заяви про встановлення факту батьківства вбачається спір про право, який в подальшому необхідний заявнику для отримання прав внаслідок того, що особа зникла безвісті, то заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження, а спір належить вирішувати у порядку позовного провадження, тому у відкритті провадження у справі необхідно відмовити та роз`яснити заявнику, що вона має право звернутися до суду із позовом у порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 186, 187, 258-261, 263, 293, 315, 352-355 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , Радивилівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції про встановлення факту батьківства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя В.О. Троцюк