Ухвала

від 06.01.2025 по справі 946/4897/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/4897/22

Провадження № 1-кп/946/157/25

УХВАЛА

06 січня 2025 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_3 ,

обвинувачений - ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,

провівши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду відкрите підготовче судове засідання у кримінальному відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162150000436, за обвинуваченням -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Ізмаїл, Одеської області, громадянин України, офіційно не одружений, офіційно не працюючий, з середньою освітою, зареєстрований та проживаючий за адресою: квартира АДРЕСА_1 , в силу ст. ст. 88-91 КК України, є таким, що не має судимості, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,-

встановив:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 надала клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та не заперечував проти його задоволення.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності представника потерпілого з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду без участі представника потерпілого.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлене клопотання, вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 13.05.2022 приблизно об 11:00 годині, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, спрямованих на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б зашкодити його злочинним діям, шляхом пошкодження металевої решітки на вікні, незаконно проник до приміщення майстерні державного професійно-технічного навчального закладу «Ізмаїльське вище професійне училище» розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл вул. Репіна,14-А, виявив та таємно викрав металобрухт чорного металу вагою 90 кг вартістю 714 гривень, який витягнув через вікно та намагався перенести до автомобіля, таким чином заволодівши вищевказаним майном, при цьому не маючи реальної можливості ним розпорядитися, але був помічений охоронцем навчального закладу та залишив металобрухт на сходах вказаної будівлі, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_4 правельно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений в умовах воєнного стану.

Сума спричиненого збитку відповідно до обвинувального акту становить 714 грн.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Тобто, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 2481 грн для правопорушення, скоєного 13.05.2022) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Отже, з 09.08.2024 змінився розмір крадіжки, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії. Внесені зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Разом з тим, згідно з абз. 4 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 4-1 частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо суд встановить вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо суд не встановить, що обвинувачений вчинив діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок (ч. 3 ст. 479-2 КПК).

Керуючись ст. 217, 284, 370 - 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.

Кримінальне провадження № 946/4897/22, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162150000436 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у викрадені майна 13.05.2022 на суму 714, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України - у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито.

Арешт на речовий доказ накладений згідно ухвал Ізмаїльського міськрайонного суду від 18.08.2022 та 19.05.2022 - скасувати.

Скасувати обмеження в частині заборони можливості розпорядженням майном, а саме автомобілем «PEUGEOT PARTNER» д.н.з. НОМЕР_1 . Металевий виріб від станка вагою 90 кг повернути власнику ДПТНЗ «ІВПУ» або уповноваженій особі. Одну пару чоловічих кросівок сірого кольору 42 розміру повернути ОСОБА_4 .

Копію ухвали направити до Ізмаїльського РВ ГУНП України для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1