Рішення

від 27.12.2024 по справі 757/51899/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51899/23-ц

пр. 2-4572/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г. О.

секретар судового засідання: Музика В.П.

справа №757/51899/23-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Міністерство юстиції України

третя особа 1: Державний реєстратор виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко Вікторія Вікторівна

третя особа 2: ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державний реєстратор виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко Вікторія Вікторівна, ОСОБА_2 , про скасування наказу, -

представник позивача - адвокат Нєсвєтов В. Г.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 556/5 від 09.02.2023 року «Про задоволення скарги», в частині п. 10, щодо скасування рішення від 22.12.2022 року № 65878377, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Кирик Ольгою Анатолівною; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №757/5415/23-ц за позовом Шевченківської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави, в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна. Дана справа стосується права власності на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1

18.10.2023 року позивачу стало відомо, що він вже не є власником спірної квартири, оскільки державна реєстрація була скасована наказом Міністерства юстиції України №556/5 від 09.02.2023 року. Вважає цей наказ протиправним.

Спірний наказ було прийнято Міністерством юстиції України за результатом розгляду скарги державного реєстратора виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко В. В.

У наказі Міністерства юстиції України, зокрема у п. 12 зазначено, що на підставі самовільно визначених заяв, щодо інших об`єктів нерухомості та внаслідок (як зазначила скаржниця) несанкціонованого доступу невстановлених осіб до державного реєстру прав було припинено арешт №47246792, внаслідок чого в подальшому на підставі рішення від 22.12.2022 року №65878377, прийнятого приватним нотаріусом КМНО Кирик О. А., про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 із ОСОБА_2 на ОСОБА_1

26.01.2023 року державний реєстратор виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко В. В. звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою №17-07/21, в якій зазначила про незаконне вчинення невідомими особами від її імені реєстраційних дій з метою зняття/накладення обтяжень, арештів з нерухомого майна. За наслідками розгляду скарги Калинченко В. В . Міністерством юстиції України прийнято наказ № 556/5 від 09.02.2023 року про задоволенні скарги, яким скасовано ряд рішень державних реєстраторів.

Вважає, що наказ Міністерства юстиції є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вказаний наказ фактично позбавляє його права власності на майно. Вказує, що набув у власність спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2022 року, зареєстрованого приватним нотаріусом КМНО Кирик О.А., тобто за платним договором.

Під час придбання майна він правомірно очікував, що ОСОБА_2 мав право ним розпоряджатися, а він після отримання цього майна у власність матиме право володіти ним. На день укладання договору в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості щодо обтяжень цього нерухомого майна. Він не знав та не міг знати про те, що на спірну квартиру раніше було накладено арешт, а в подальшому що цей арешт було незаконно припинено внаслідок несанкціонованого доступу невстановлених осіб до державного реєстру прав. Скасування Міністерством юстиції України рішення про державну реєстрацію права власності спричиняє юридичну невизначеність у відносинах власності та обмежує його у розпорядженні його майном.

Звертає увагу, що рішення №65878377 від 22.12.2022 року про реєстрацію за ним права власності на нерухоме майно, безпосередньо не було предметом скарги №17-07/21 від 26.01.2023 року. Відповідач вийшов за межі своєї компетенції, фактично оцінивши не тільки законність вчинення реєстраційних дій, але й законність укладання договору та нотаріальних дій, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву, та встановлено третій особі строк на подання пояснень щодо позову протягом десяти днів із дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено на адресу сторін, крім того відповідачу та третім особам направлено копію позовної заяви з додатками. Також вказану ухвалу направлено на відомі адреси електронної пошти сторін та до електронного кабінету учасника справи.

На адресу суду повернувся лист з копією ухвали про відкриття провадження, направлений на адресу позивача, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 162).

Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу відповідача, останній отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками - 04.03.2024 року (а. с. 34) на електронну пошту та до електронного кабінету учасника справи ухвалу доставлено - 24.11.2023 року (а. с. 163).

Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу третьої особи 1, остання отримала копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками - 05.03.2024 року (а. с. 33).

Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу третьої особи 2, останній отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками - 06.03.2024 року (а. с. 32).

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.

01.01.2024 року надійшов відзив на позов відповідача, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому. Зокрема, у відзиві зазначено, що до Міністерства юстиції України надійшла скарга державного реєстратора виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко В. В. від 26.01.2023 року №17-07/21, в якій остання зазначає, що на підставі рішень від 09.12.2021 року № 62147780, від 13.12.2021 року № 62221901, від 15.12.2021 року № 62290628, від 17.12.2021 року № 62359366, № 62359193, від 24.12.2021 року № 62557973, від 29.12.2021 року № 62644758, 62645104 від 26.01.2022 року № 63053116, від 02.09.2022 року 64672584, від 08.09.2022 року № 64730137, від 10.11.2022 року №№ 65416463, 65416921, від 11.11.2022 року № 65439325, від 15.11.2022 року від № 65465806, від 25.11.2022 року № №65572780, 65573000, від 13.12.2022 року № 65754968 прийнятих від її імені, припинено записи про арешт на нерухоме майно, розташоване за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_8 ; АДРЕСА_9 (квартири 1), на будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_10 , нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 ; АДРЕСА_14 (нежитлові приміщення), на нежитлові будівлі майнового комплексу розташовані за адресою: АДРЕСА_12 (нежитлові будівлі 2), на земельні ділянки з кадастрові №№ 3221286801:01:073:0153, 32231513000:004:0046, на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_10 , записи про іпотеку на квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_15 ); АДРЕСА_16 ), на комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_12 , на земельні ділянки з кадастровими №№ 68100400000:18:005:0057, 68100400000:18:005:0043 (земельні ділянки 2), записи про заборону на квартиру АДРЕСА_17 ; зареєстровано арешт на нежитлові приміщення з №1 по № 44 (групи приміщень № 300) (в літ. А), розташовані за адресою АДРЕСА_12 . Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що всупереч вимогам статей 10, 18, 22, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» на підставі рішення від 25.11.2022 року №47246792 припинено запис про арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 . Цю реєстраційну дію проведено на підставі самовільно визначеної заяви щодо об`єкта нерухомого майна та внаслідок (як зазначила скаржник - державний реєстратор Калинченко В.В.) несанкціонованого доступу невстановлених осіб до державного реєстру прав, а також без документів, що підтверджують факт виникнення, припинення арешту, іпотеки, заборони на об`єкти нерухомого майна. Оскільки вищезазначене рішення (як і решта інших) прийнято з порушенням вимог закону, воно підлягало скасуванню, відповідно до підпункту 5 пункту 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128. Так, внаслідок припинення арешту №47246792 та на підставі рішення від 22.12.2022 року № 65878377, прийнятого приватним нотаріусом КМНО Кирик О.А. було зареєстровано перехід права власності на квартиру АДРЕСА_2 від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . В скарзі державний реєстратор виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко В. В. інформувала, що зазначені реєстраційні дії нею не проводились і були вчинені невідомими їй особами у незаконний спосіб, у зв`язку з чим вона звернулась з відповідними заявами до компетентних органів. За наведених обставин її скаргу від 26.01.2023 року №17-07/21 Міністерством юстиції України було задоволено і скасовано зазначені рішення, в т.ч. й рішення від 22.12.2022 року № 65878377, прийняте приватним нотаріусом КМНО Кирик О. А. (а. с. 35-148).

12.03.2024 року від третьої особи державного реєстратора виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко В. В. надійшли пояснення, у яких зазначила, що від її імені були внаслідок несанкціонованого доступу невстановлених осіб до державного реєстру прав, а також без документів, що підтверджують факт виникнення, припинення арешту, іпотеки, заборони на об`єкти нерухомого майна були вчинені реєстраційні дії у незаконний спосіб, у зв`язку з чим вона звернулась з відповідними заявами до компетентних органів, а також було відкрито за вказаним фактом кримінальне провадження, досудове розслідування у якому триває. Просила прийняти рішення згідно чинного законодавства України (а. с. 149-161).

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов?язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що 22.12.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 (а. с. 13-15).

22.12.2022 року приватним нотаріусом КМНО Кирик О. А. прийнято рішення №65878377 про внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 25).

26.01.2023 року Державний реєстратор виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко В. В. звернулась до Міністерства юстиції Україні зі скаргою №17-07/21 про виявлення нею проведених незаконних дій в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від її імені, а також в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі щодо зняття арештів з кількох об`єктів нерухомого майна, і, зокрема, квартири АДРЕСА_2 (а. с. 51-52, 53 зворот).

09.02.2023 року за результатами розгляду даної скарги, Міністерство юстиції України своїм наказом № 556/5, на підставі ст. ст. 10, 18, 22, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» скасувало рішення, прийняті цим державним реєстратором (або від імені цього державного реєстратора), в т.ч. рішення від 10.11.2022 року № 65416921 в частині припинення запису про арешт №47246792 (а. с. 143).

В своїй позовній заяві позивач зазначає, що запис про арешт під №47246792 - стосується спірної квартири, і це випливає із логіки подальших дій з цим майном, зокрема про прийняте приватним нотаріусом КМНО Кирик О. А. рішення від 22.12.2022 року №65878377 (про реєстрацію переходу права власності на квартиру від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ) (а. с. 4).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);

наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва, майбутньому об`єкту нерухомості у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Державний реєстратор у разі виявлення ним факту використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Міністерство юстиції України про такий факт та про усі відомі йому рішення (дії) в Державному реєстрі прав, прийняті (виконані) з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

Розгляд такого повідомлення здійснюється Міністерством юстиції України у порядку, передбаченому ст. 37 цього Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.

Міністерство юстиції України здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 зі змінами (далі - Порядок №1128).

Відповідно до п. п. 5 п. 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує - які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

З наведеного вище вбачається, що відчуження 22.12.2022 року квартири АДРЕСА_2 , стало можливим після прийняття рішення 10.11.2022 року № 65416921, від імені державного реєстратора Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко В. В., про зняття арешту №47246792 з цього майна.

Проте, відповідачем в ході перевірки скарги цього державного реєстратора було встановлено несанкціоноване (незаконне) втручання в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, в т.ч. щодо скасування арешту на вказану квартиру, і відповідно прийнято рішення про усунення порушень законодавства шляхом скасування незаконних рішень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок державної реєстрації прав передбачає, зокрема, перевірку документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Оскільки державна реєстрація правочину між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стала можливою на підставі незаконних дій сторонніх (невстановлених) осіб, така реєстрація є незаконною, адже за наявності в реєстрі інформації про арешт на це майно, така реєстрація була б неможлива.

Злочинні дії невстановлених осіб щодо внесення відомостей про скасування арешту не є підставою для виникнення у позивача права власності.

За наведених обставин, прийняте приватним нотаріусом КМНО Кирик О.А. №65878377 від 22.12.2022 року рішення, правомірно було скасовано Міністерством юстиції України, як таке, що випливає з факту анулювання прийнятого з порушенням оскаржуваного рішення, оскільки також призвело до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підпунктами «а», «б» п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що підставою для визнання прийнятим з порушенням Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є, зокрема, встановлення Міністерством юстиції України, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 21, 4 частини першої статті 3 цього Закону, а також за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону. Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Оскільки рішення приватного нотаріуса КМНО Кирик О.А. прийнято з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, допущене при його прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону, це рішення підлягало скасуванню, а скарга - задоволенню.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про необґрунтованість позову.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державний реєстратор виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко Вікторія Вікторівна, ОСОБА_2 , про скасування наказу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_18 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Міністерство юстиції України, адреса: вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622.

Третя особа 1: Державний реєстратор виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко Вікторія Вікторівна, адреса: вул. Свято-Миколаївська, 4, каб. 21, м. Лозова, Харківська область, 64602.

Третя особа 2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_19 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Г.О.Матійчук