Ухвала

від 02.01.2025 по справі 758/15732/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15732/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

представника власника майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100120000163, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100120000163, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучене 04.12.2024 під час проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , а саме на наступні грошові кошти: 5 (п`ять) купюр номіналом 1 (один) долар США; 2 (дві) купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США; 43 (сорок три) купюри номіналом 100 (сто) доларів США, із встановленням заборони відчуження, розпорядження та користування такими грошовими коштами.

Доцільність клопотання обґрунтовується тим, що вилучене в ході обшуку майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому з метою його збереження та запобігання можливості його відчуження та знищення наявні підстави для накладення на нього арешту.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із наведених у ньому підстав.

Власник майна ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 заперечили щодо арешту майна, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши прокурора, власника майна та його представника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170 - 173 КПК України слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Водночас, при розгляді даного клопотання слідчим суддею враховуються положення ч. 2 ст. 173 КПК України, згідно з якими при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом УП в метрополітені ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100120000163, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактом діяльності протиправного механізму щодо заволодіння бюджетними коштами державних та комунальних підприємств під час здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг в умовах воєнного стану.

Встановлено, що невстановленою групою осіб, в змові із службовими особами КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913), зареєстровано низку суб`єктів господарської діяльності, зокрема ТОВ «КСМ-ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 37333587), для забезпечення діяльності протиправного механізму з заволодіння бюджетними коштами, шляхом надання переваг підконтрольним СГД та забезпечення їхньої перемоги під час участі у оголошених КП «Київський метрополітен» публічних закупівлях за цінами, що значно вище ринкових.

Проведеним оглядом платформи публічних закупівель «PROZORRO» встановлено, що 31.03.2023 КП «Київський метрополітен» оприлюднило інформацію про проведення процедури публічної закупівлі оливи та мастил (код за ДК 021:2015:09210000-4: Мастильні засоби) з ідентифікатором UA-2023-03-31-002081-a.

За результатами проведеної процедури закупівлі, в якій переможцем визначено ТОВ «КСМ-ТРЕЙД», 11.05.2023 між вказаним суб`єктом господарської діяльності та КП «Київський метрополітен» укладено договір №194-нх-23 про постачання оливи та мастила строком до 31.12.2023 на загальну суму 10 037 555, 70 грн (в т.ч. ПДВ в розмірі 1 672 925, 95 грн).

Для підтвердження чи спростування факту діяльності вищенаведеного протиправного механізму постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва залучено відповідного спеціаліста для проведення дослідження фінансово-господарських операцій ТОВ «КСМ-ТРЕЙД».

Відповідно до висновку спеціаліста б/н від 11.11.2024 встановлено, що в наданих на дослідження матеріалах міститься інформація, згідно з якою ТОВ «КСМ-ТРЕЙД» є учасником та переможцем в процедурах закупівель (тендерах) щодо постачання продукції до комунальних підприємств, зокрема, на КП «Київський метрополітен».

Крім цього, відповідно до наданого витягу з Єдиного реєстру податкових накладних та відомостей, що містяться в ньому, спеціалістом встановлено, що ТОВ «КСМ-ТРЕЙД» в період з 01.01.2023 по 31.10.2024 здійснило закупівлю товарів, зокрема, в наступних суб`єктів господарювання: у ТОВ «ЮНІВЕРС ІМПОРТЕКС» (код ЄДРПОУ 45358323) - полімер етилену та присадок до мастил на загальну суму 4 846 498,8 грн з ПДВ; у ТОВ «ЮНІВЕРС ІМПОРТЕКС (УКР)» (код ЄДРПОУ 43481441) - полімер етилену та присадок до мастил на загальну суму 6 402 714,0 грн з ПДВ.

Зважаючи на зазначене, службовими особами ТОВ «КСМ-ТРЕЙД» ймовірно порушено пункт 44.1. статті 41 ПК України, внаслідок чого зазначений суб`єкт господарювання ймовірно не доплатив в період з 01.01.2023 по 30.09.2024 року до державного бюджету загальнодержавний податок у вигляді податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ЮНІВЕРС ІМПОРТЕКС (УКР)» (код ЄДРПОУ 43481441), ТОВ «ЮНІВЕРС ІМПОРТЕКС» (код ЄДРПОУ 45358323), ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» (код ЄДРПОУ 42516986), ТОВ «АЛЕКО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43558414), ТОВ «АВТОШЛЯХ 2020» (код ЄДРПОУ 43631567), ТОВ «АВТОНОМІЯ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37471226), ТОВ «ЮРАЙ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42322645), ТОВ «ТРАНСХЛІБАВТО» (код ЄДРПОУ 44971941) та ТОВ «ТАЙМ ВІКТОРІ» (код ЄДРПОУ 43435903) за умови, що зазначені взаємовідносини мали безтоварний характер, вказані суб`єкти господарювання пов`язані між собою та отримали безготівкові грошові кошти в період і обсязі відповідно до взаємовідносин, відображених у податковій звітності, становить 3 749 102,09 грн та ймовірно мають ознаки легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.

Вказаний висновок спеціаліста вказує на факт виведення службовими особами ТОВ «КСМ-ТРЕЙД» грошових коштів, отриманих на свої банківські рахунки від виконання договорів, укладених за результатами перемоги в публічних закупівлях, оголошених державним та комунальними установами, зокрема КП «Київський метрополітен», у тіньовий сектор економіки, за допомогою здійснення безтоварних фінансово-господарських операцій, які носять «фіктивний» характер, з суб`єктами господарської діяльності з ознаками «фіктивності», для подальшого обготівкування та розподілення між учасниками злочинного механізму.

З огляду на викладене, є очевидним функціонування протиправного механізму із заволодіння комунальними коштами КП «Київський метрополітен» під час виконання вказаної угоди з ТОВ «КСМ-ТРЕЙД», шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Під час досудового розслідування проведено ряд слідчих та процесуальних дій, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, за результатами яких встановлено коло осіб, причетних до діяльності вищезгаданого злочинного механізму, та здобуто докази їх протиправної діяльності.

Зокрема, встановлено, що до вказаної діяльності причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 11.06.2024, ВОД №2 УОДПГУ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено також, що він виконує функції кур`єра злочинної групи та відповідальний за отримання та розподіл грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.11.2024 було надано дозвіл на проведення обшуку в будинку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, дозвіл на проведення обшуку у вказаній квартирі було надано з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, зокрема, первинних фінансово-господарських документів щодо діяльності причетних до вчинення кримінального правопорушення СГД, банківських документів щодо проведених розрахунків, печаток, штампів та кліше суб`єктів господарювання, електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку та носіїв інформації, що використовуються у злочинній діяльності.

Водночас, у задоволенні вимог клопотання слідчого в частині надання дозволу на виявлення та вилучення грошових коштів слідчим суддею було відмовлено.

Відповідно до протоколу обшуку від 04.12.2024, складеного слідчим СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , в ході проведення обшуку у вказаній квартирі було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 5 (п`ять) купюр номіналом 1 (один) долар США; 2 (дві) купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США; 43 (сорок три) купюри номіналом 100 (сто) доларів США.

Згідно з постановою слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 05.12.2024 вилучені в ході обшуку грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12024100120000163 від 23.07.2024.

Дослідивши матеріали клопотання, а також додаткові копії матеріалів кримінального провадження, надані прокурором до суду, заслухавши пояснення прокурора та представника власника майна у судовому засіданні, слідчий суддя вважає, що хоча й ухвалою слідчого судді від 25.11.2024 не було надано дозвіл на вилучення грошових коштів, однак, виявлені та вилучені в ході обшуку грошові кошти є предметом кримінально-протиправних дій ОСОБА_4 та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що такі речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, є достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, суд дійшов висновку, що прокурором доведено та матеріалами клопотання достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також, що постановою слідчого від 05.12.2024 вищевказане вилучене майно визнано речовим доказом.

Слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування було достатньо підстав вважати, що виявлені та в подальшому вилучені під час обшуку за вказаною адресою грошові кошти є предметом кримінально-протиправних дій ОСОБА_4 та набуті протиправним шляхом, а саме під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Доводи власника майна та його представника не спростовують зазначених вище висновків суду, доказів протилежного слідчому судді не надано.

Зокрема, слідчим суддею за клопотанням представника власника майна було допитано свідка ОСОБА_8 , яка є цивільною дружиною ОСОБА_4 .

Свідок дала показання, що вилучені в ході обшуку грошові кошти належать їй, а не ОСОБА_4 та є джерелом здійснення нею відповідної підприємницької діяльності.

Слідчий суддя критично оцінює показання свідка ОСОБА_8 , оскільки, по-перше, вона є близькою особою ОСОБА_9 , у зв`язку з чим має особисту зацікавленість у результаті розгляду даного клопотання та, по друге, її доводи не підтверджені будь-якими іншими належними та допустимими доказами.

З огляду на положення ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі наведеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно.

З метою забезпечення можливості органу досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України, оцінивши в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя визнає за можливе задовольнити подане прокурором клопотання про арешт майна в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 173, 175, 370 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100120000163, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене 04.12.2024 під час проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , а саме на наступні грошові кошти: 5 (п`ять) купюр номіналом 1 (один) долар США; 2 (дві) купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США; 43 (сорок три) купюри номіналом 100 (сто) доларів США, із встановленням заборони відчуження, розпорядження та користування такими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1