Рішення

від 27.12.2024 по справі 199/8023/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8023/24

(2/199/3539/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

27.12.2024

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Кузема О.Г.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізької сільської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з позовом в останньому заявлено вимогу про визначення додаткового строку тривалістю у три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на частку земельної ділянки площею 7,9800 га, кадастровий номер 1422084400:01:0000269, яка була надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Криворізької сільської ради Покровського (до реорганізації) Добропільського району Донецької області. Спадщину у вигляді вищезазначеної земельної ділянки брат позивачки прийняв після смерті матері ОСОБА_3 . За життя брат заповіт не складав, інших спадкоємців немає, а тому позивач є єдиним спадкоємцем за законом. Після смерті брата позивач через довірену особу ОСОБА_4 звернулася до Добропільської державної нотаріальної контори з письмовою заявою для прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено в зв`язку з тим, що нею було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку.

Згідно довідки, виданої Криворізькою сільською військовою адміністрацією, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований один. Останній день спливу строку прийняття спадщини припав на 17 грудня 2021 року, а до нотаріальної контори позивач звернулася 01 жовтня 2024 р., тобто більше ніж 2,5 роки після спливу строку прийняття спадщини.

В обґрунтування поважності причини пропуску строку позивач посилається на те, що на час смерті брата вона проживала в м. Харків, є інвалідом 3 групи, хворіла на протязі 2021-2022 р.р. Окрім цього, в період часу з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року в Україні діяв режим карантину для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що зумовило впровадження ряду обмежень прав і свобод для громадян, а також встановлення значної кількості заборон для осіб, які не пройшли вакцинації проти коронавірусної хвороби, що є фактичним, беззаперечним і достовірно існуючим загальновідомим фактом. Внаслідок карантинних обмежень було зупинено рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень; листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

В подальшому, у зв`язку із воєнною агресією проти України згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (продовженого Указами Президента України на теперішній час) запроваджено воєнний стан в України.

Позивач просить суд врахувати, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до якого також увійшла Криворізька сільська територіальна громада, та з 24.02.2022 відноситься до території можливих бойових дій. Починаючі з моменту вторгнення, озброєні сили рф вели активні боєві дії на всій території Донецької області. Зважаючи на те, що Криворізька сільська територіальна громада знаходиться у безпосередній близькості з лінією фронту, а тому з боку агресора неодноразово наносилися ракетні обстріли. З моменту ведення воєнного стану в Україні, зважаючи на активні бойові дії на території Донецької області, будь-які органи державної влади тривалий час не працювали, зокрема, на території Покровського району робота як державних так і приватних нотаріальних контор була призупинена, державні реєстрі були відключені, приміське та міжміське автотранспортне сполучення також не працювало, що є фактичним, беззаперечним і достовірно існуючим загальновідомим фактом.

Отже, на переконання позивача, існували об`єктивні, непереборні істотні труднощі, які перешкоджали ОСОБА_1 вчасно, в установлений законодавством України строк, звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини; окрім цього внаслідок воєнної агресії проти України позивач у 2022 р. виїхала за кордон до Республіки Болгарія де і перебуває зараз.

Зазначені обставини позивач просила суд визнати поважними та такими, що не залежали від волі позивача.

Представник позивача в окремо поданій суду заяві просив суд про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача просив суд про розгляд справи у його відсутності, просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80, ч 1. ст. 81 ЦПК України доказів, позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 з 30.12.1998 р.

На підставі реєстраційної картки біженця судом встановлено, що позивач з 24.03.2022 р. первісно зареєстрована, як біженець; строк продовжений до 04.03.2025 р.

Позивач (Пашкова післяшлюбне прізвище) є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце проживання ОСОБА_5 за життя було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (з 15.05.2021 р.); на день смерті був зареєстрований один.

Позивач є інвалідом 3 групи з 02.07.2021 р. безстроково, що підтверджується відповідною доводкою до акта МСЕК; з 28.05.2021 р. по 11.06.2021 р. проходила стаціонарне лікування.

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано 19.07.2021 р. виконкомом Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками (по частці) земельної ділянки площею 7,9800, кадастровий номер якої 1422084400:01:000:0269, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області, яка належала спадкодавцю ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

Постановою державного нотаріуса Добропільської державної нотаріальної контори Донецької області від 01.10.2024 р. ОСОБА_1 (в інтересах останньої діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої 12.09.2024 р. за реєстровим номером №570/4 - 2384 - 24 консулом Посольства України в Республіці Болгарія) було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , через пропуск шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини; заява була подана представником ОСОБА_1 01.10.2024 р.

Позивач наполягає на поважності причини пропуску для подачі заяви про прийняття спадщини з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в окремо поданій заяви просив про ухвалення рішення на розсуд суду.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2024 р. відкрито провадження у цивільній справі.

Правовідносини між учасниками справи виникли із захисту права позивача на прийняття спадщини (в порядку спадкування за заповітом) та регулюються ч. 2 ст. 1220, ст.ст. 1216, 1217, 1218, ч. 1 ст. 1269, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, п.п. 1, 2, 3 частини першої статті 34, ст. 63 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (п. 1.2, п. 2.1, п. 3.2 гл. 10 розділ ІІ).

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (Постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц (№ 61-3014св19).

Час відкриття спадщини визначається ч. 2 ст. 1220 ЦК України як день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом, та до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем,

у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина друга статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Предметом спору є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем, оскільки позивач після смерті рідного брата, будучи його спадкоємцем за законом, пропустила строк для прийняття спадщини.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи позов, позивач, зокрема, посилалася на наявність хвороби, на те, що в період часу з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року в Україні діяв режим карантину для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що зумовило впровадження ряду обмежень прав і свобод для громадян, а також на провадження воєнного стану та вимушений переїзд у зв`язку з цим до Болгарії.

Щодо посилання позивача на стаціонарне лікування, то лікування мало місце до смерті брата (з 28.05.2021 р. по 11.06.2021 р.), у зв`язку з чим доводи в цій частині позивача не слушними.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Верховним Судом у подібних правовідносинах (викладеного у постановах Верховного Суду: від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20 та від 12 жовтня 2021 року у справі №953/8112/20) зроблено висновки, що необхідність дотримання карантинних обмежень, запроваджених постановами КМ України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коропавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, тому спадкоємець за таких обставин має право на визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме з 17.07.2021 р. та протягом шести місяців позивач мала подати заяву про прийняття спадщини; строк закінчився 17.01.2022 р.

Позивач подала через представника заяву про прийняття спадщини 01.10.2024 р., тобто під час дії воєнного стану.

Термін дії введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану неодноразово продовжувався, та Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 у порядку своїх повноважень засвідчила форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Отже, карантинні обмеження, впровадження воєнного стану та вимушений у зв`язку з цим переїзд позивача до Республіки Болгарія та перебування її за кордоном до цього часу слід розцінювати як об`єктивну перешкоду, що істотно утруднювала здійснення передбачених законом дій щодо прийняття спадщини.

Суд, безпосередньо дослідивши зібрані докази, оцінивши їх на предмет належності і допустимості кожний окремо та в сукупності і логічному взаємозв`язку, приходить висновку, що позивачем пропущений незначний строк для подання заяви про прийняття спадщини (1 місяць та 5 днів до введення воєнного стану), є поважними причинами пропуску строку для прийняття позивачем спадщини після смерті рідного брата, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ч.ч. 2, 3, ч. 1 ст. 5, ст.ст. 9, 10, 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 76 - 80, 89, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, ч. 4 ст. 268, ст. 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Криворізької сільської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці, який відраховується з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Дата складення повного судового рішення 06.01.2025 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Спаї