Ухвала

від 07.01.2025 по справі 344/21164/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа №344/21164/24

07 січня 2025 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Солодовніков Р.С., дослідивши на предмет дотримання вимог щодо підсудності розгляду справи за позовом ПП «ЖЕО Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 07.01.2025 на підставі ухвали судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.12.2024, надійшла вищевказана цивільна справа.

За змістом ухвали судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.12.2024, вказану цивільну справу направлено для розгляду Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області на підставі ч. 1ст.27ЦПК України за загальним правилом підсудності за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Направляючи справу для розгляду до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, суддя виходив з того, що із відповіді на запит до Єдиного державного демографічного реєстру отримано інформацію про те, що відповідач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак вказана справа не підсудна Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області.

Разом із тим, дослідивши матеріали цивільної справи, приходжу до висновку, що справу слід повернути Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області як таку, що підсудна зазначеному суду, з наступних підстав.

Як випливає із позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги, які надавалися у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто, правовідносини у даній справі виникли з приводу оплати житлово-комунальних послуг, які надавалися позивачем за місцем знаходження нерухомого майна.

Позивач ПП «ЖЕО Житло-Сервіс» у позові як на підставу подання позову до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області послався на ч.1 ст.30 ЦПК (виключну підсудність) за місцем знаходження нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1ст. 30 ЦПК Українипозови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Згідно із положеннямистатті 181 ЦК Українидо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 у справі за позовом КП «Харківводоканал» про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Крім того, у своїй постанові від 16.02.2021 (справа 911/2390/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третійстатті 30 ГПК Українинеобхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьоїстатті 30 ГПК України.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені устаттях 27 - 29 ЦПК України.

Згідно із п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За наведених обставин, враховуючи, що предметом заяви є стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка територіально відноситься до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області і територіальної юрисдикції вказаного суду, доходжу висновку, що цивільна справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження нерухомого майна, а тому вважаю за необхідне на підставі п.1 ч.1ст.31 ЦПК Україниповернути дану справу на розгляд до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, як помилково направлену до іншого суду.

При цьому, слід зазначити, що у даному випадку відсутній спір щодо підсудності справ між судами.

Так,Конституцією Українизакріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

ЗгідноКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт,Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до частини 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності розгляду справ.

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд, до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, не допускаючи спору про підсудність справ між судами, вважаю за необхідне повернути матеріали вказаної справи для розгляду до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, як помилково направлену до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, до підсудності якого справа не відноситься.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.30,31,258-261 ЦПК України, -

постановив:

Матеріали цивільної справи за позовом ПП «ЖЕО Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - повернути Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя:Р.С.Солодовніков