Рішення

від 04.12.2024 по справі 203/4004/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4004/24

Провадження № 2/0203/1624/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Іваницької І.В.

за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.

позивача - ОСОБА_1

від позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про стягнення коштів у сумі 13 765,25 грн та моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення з Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на свою користь грошових коштів у сумі 13 765,25 грн та моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3757-23 від 09.10.2023, за яким позивачем були сплачені грошові кошти в сумі 13 765,25 грн. У зв`язку з тим, що відповідач не повідомив про неможливість проведення експертизи, не виконав своїх зобов`язань за зазначеним договором, чим, на думку позивача, допустив істотне порушення його умов, позивачу була завдана моральна шкода у вигляді постійного стресу, хвилювання, підвищення артеріального тиску, яка ним оцінена в 10 000,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 цивільну справу № 203/4004/24 (провадження № 2/0203/1624/2024) розподілено головуючому судді Іваницькій І.В.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання у справі призначено на 02.09.2024.

29.08.2024 від Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Поданий відзив на позовну заяву обґрунтований наступним:

-твердження позивача з приводу того, що експертом не підтверджено та не спростовано причини утворення плісняви, є хибними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки експертом у висновку викладені основні причини появи плісняви, цвілі (грибків), а саме: промерзання зовнішніх стін, погана вентиляція, неполадки у водопроводі, протікання даху, відсутнє або недостатнє опалення, нерівномірне прогрівання або локальне переохолодження;

-експертом в повній мірі здійснено експертне дослідження, за результатами якого складено висновок №3757-23 з відповідями на питання позивача, отже умови договору виконані в повному обсязі;

-результат експертного дослідження згідно п. 4.3 договору №3757-23 від 09.10.2023 вважається прийнятий замовником, оскільки після отримання акту здачі - приймання висновку експерта №3757-23 від 25.03.2024 ОСОБА_1 у встановлений договором строк його не повернув;

-позивачем не доведено факту завдання моральної шкоди, протиправності дій відповідача, причинно - наслідкового зв`язку між ними, тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

У судовому засіданні 02.09.2024 з метою реалізації права позивача на подачу відповіді на відзив на позовну заяву розгляд справи відкладений на 18.09.2024.

Відповідь на відзив на позовну заяву позивачем до суду подана не була.

У судових засіданнях 18.09.2024, 10.10.2024, 01.11.2024 по справі оголошувалася перерва, в тому числі з метою виклику в судове засідання для дачі пояснень експерта Сухолад О.В., який складав висновок №3757-23 від 25.03.2024 за результатами проведення будівельно - технічного експертного дослідження за заявою ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 04.12.2024 позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.12.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Допитаний у судовому засіданні 04.12.2024 в якості спеціаліста експерт ОСОБА_3 зазначив, що в висновку експерта №3757-23 від 25.03.2024 в повному обсязі надав відповіді на поставлені замовником питання, з урахуванням положень діючої Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, закону України «Про судову експертизу», методик, правил, настанов, про які зазначено в експертному дослідженні; зауважив, що висновок експерта може бути як категоричним, так і ймовірним, в залежності від встановлених даних з урахуванням повноважень експерта, що не виключає його належність.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, експерта Сухолад О.В., суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.10.2023 між Дніпропетровським науково - дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України як виконавцем (надалі - відповідач) та ОСОБА_1 як замовником (надалі - позивач) укладений договір на проведення будівельно - технічного експертного дослідження №3757-23 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач доручив, а відповідач зобов`язався організувати проведення експертного будівельно - технічного дослідження та оформлення його результату в вигляді висновку експерта на підставі заяви від 19.09.2023 вх.№ 4716/15-23; висновок експерта повинен містити відповіді на питання, зазначені в заяві.

Згідно заяви від 19.09.2023 позивач просив: 1) виявити джерело, внаслідок якого з`являється мокротіння, пліснява, грибок на стінах та стелі кухні, спальні, зали; 2) надати рекомендації по усуненню цього явища, яке призвело до ушкодження майна і створює загрозу здоров`ю його сім`ї; 3) надати оцінку витрат на проведення ремонтних робіт на відновлення ушкодженого майна.

Відповідно до п. 1.3 договору строк проведення експертного дослідження визначається в межах чинного законодавства, з урахуванням положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (надалі - Інструкція) та експертного навантаження експерта/ів виконавця, станом на дату укладення договору.

Згідно абз. 3 п. 2.2 договору виконавець зобов`язаний терміново у письмовій формі повідомити замовника про обставини, які виключають можливість організації проведення експертного дослідження.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору попередня вартість дослідження, що є предметом цього договору, становить 13 765, 25 грн, у тому числі ПДВ - 2 294,21 грн, яка перераховується замовником на вказані в договорі банківські реквізити виконавця протягом 45 днів після отримання попереднього рахунку вартості дослідження.

Згідно п. 4.3 договору разом із результатом експертного дослідження виконавцем направляється/видається замовнику акт здачі - приймання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо протягом 15 календарних днів з дати направлення акту підписаний з боку замовника акт не буде повернутий виконавцю, то результат експертного дослідження вважається прийнятим замовником.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 11.10.2023 позивачем здійснено оплату виставленого відповідачем рахунку №533 від 09.10.2023 на суму 13 765,25 грн за проведення експертного будівельно - технічного дослідження №3757-23 по заяві.

09.04.2024 відповідачем разом з супровідним листом від 08.04.2024 №3757-23 було надіслано позивачу висновок судового експерта №3757-23 від 25.03.2024 та акт №3757-23 від 25.03.2024 здачі - приймання висновку експерта у 2-х примірниках разом з пропечатаними копіями наданих матеріалів на 20 аркушах.

В акті здачі - приймання висновку експерта №3757-23 від 25.03.2024 продубльовані умови п. 4.3 договору та зазначено, що якщо протягом 15 календарних днів з дати направлення акту підписаний з боку замовника акт не буде повернутий до НДУСЕ, то висновок судової експертизи (експертного дослідження) вважається прийнятим замовником.

Позивач у судовому засіданні визнав, що отримав зазначені документи, втім акт здачі - приймання висновку експерта №3757-23 від 25.03.2024 до виконавця не повертав.

До позовної заяви надана копія заяви позивача від 17.04.2024, адресована директору Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Розумному С.М., в якій, з посиланням на порушення судовим експертом Сухолад О.В. умов договору та непогодження з актом здачі - приймання висновку експерта №3757-23 від 25.03.2024, він просив повернути сплачені за проведення експертизи кошти в сумі 13 765,25 грн.

У відповіді на заяву від 17.04.2024 відповідачем зазначено, що експертом ДніпроНДІСЕ в повній мірі здійснено експертне дослідження, за результатами якого складено висновок №3757-23 з відповідями на питання замовника, в тому числі щодо основних причин появи плісняви, рекомендацій для усунення цього явища, розрахунку вартості ушкодженого майна; перевірка інженерних мереж та зовнішніх огороджувальних конструкцій житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не входить до компетенції судового експерта та умовами договору не передбачена; отже умови договору виконані в повному обсязі.

Вважаючи, що умови договору експертною установою виконані не були, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача на свою користь грошових коштів, сплачених за проведення експертизи, в сумі 13 765,25 грн та моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами в ході виконання договору, суд зазначає, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким, відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як було встановлено судом, на виконання умов договору відповідачем був складений висновок експерта №3757-23 від 25.03.2024, згідно якого:

-по першому питанню - джерелом, внаслідок якого з`являється мокротіння, пліснява, грибок на стінах і стелі в приміщеннях №4 - кухні площею 9,5 кв.м., №6 - житлової кімнати площею 12,8 кв.м., №7 - житлової кімнати площею 18,1 кв.м. у житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 є підвищена вологість в повітрі;

-по другому питанню - надані рекомендації по усуненню можливих чинників явища, яке призвело до ушкодження майна, а саме житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 (необхідно виконати перевірку всіх внутрішніх інженерних мереж та зовнішніх огороджувальних конструкцій та усунути несправності та пошкодження або виконати заміну застарілих елементів інженерних мереж на сучасні);

-по третьому питанню - витрати на проведення ремонтних робіт на відновлення ушкодженого майна за адресою: АДРЕСА_2 склали 252 800,76 грн.

Зазначений висновок разом з актом здачі - приймання висновку експерта №3757-23 від 25.03.2024 був надісланий позивачу супровідним листом від 08.04.2024 №3757-23 та отриманий ним, що визнано у судовому засіданні. Доказів надіслання підписаного (або підписаного із запереченнями) акту №3757-23 від 25.03.2024 відповідачу у визначений договором строк матеріали справи не містять, отже згідно умов п. 4.3 договору результати експертного дослідження вважаються прийнятими замовником.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частина п`ята статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Дослідивши висновок експерта №3757-23 від 25.03.2024 за результатами проведення будівельно - технічного експертного дослідження за заявою ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що експертом були надані відповіді на поставлені у заяві від 19.09.2023 питання, зокрема, в частині визначення витрат на проведення ремонтних робіт на відновлення ушкодженого майна, що підтверджується складеними дефектним актом, пояснювальною запискою, договірною ціною, відомістю обсягів робіт, локальним кошторисом на будівельні роботи, підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису; надані рекомендації по усуненню можливих чинників явища, яке призвело до ушкодження майна: необхідно виконати перевірку всіх внутрішніх інженерних мереж та зовнішніх огороджувальних конструкцій та усунути несправності та пошкодження або виконати заміну застарілих елементів інженерних мереж на сучасні; зазначено джерело, внаслідок якого з`являється мокротіння, пліснява, грибок на стінах та стелі кухні, спальні, зали - підвищена вологість в повітрі. При цьому експертом зазначено, що на підвищену вологість, яка створює сприятливе середовище для появи плісняви та грибків на стелі та стінах, впливає промерзання зовнішніх стін, погана вентиляція, неполадки у водопроводі, протікання даху, відсутнє або недостатнє опалення, нерівномірне прогрівання або локальне переохолодження; перевірка інженерних мереж та зовнішніх огороджувальних конструкцій житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 не входить до компетенції судового експерта та умовами договору не передбачена.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 13 765,25 грн відсутні, оскільки позивачем не доведено невиконання відповідачем умов договору.

Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (частина третя статті 23 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23)).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 ЦК України).

Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації (коли розмір компенсації не визначений законом).

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.

При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

З урахуванням встановлених обставин та розподілу тягаря доказування підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17, офіс 801, код ЄДРПОУ 26238495/) про стягнення коштів у сумі 13 765,25 грн та моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.01.2025.

Суддя І.В. Іваницька