Постанова

від 16.10.2024 по справі 203/5384/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5384/24

Провадження № 3/0203/2206/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2024 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська ХанієваФ.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубикон Плюс» (код ЄДРПОУ 39004058), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця роботи: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протокол №1355 від 03.09.2024 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубикон Плюс» (далі ТОВ «Рубикон Плюс», код ЄДРПОУ 39004058), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця роботи: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

У судове засідання не з`явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , яка була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань до суду щодо участі у судовому засіданні не надавала.

Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченої ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи не є обов`язковою.

Суд зазначає, що згідно з положеннямист. 9 Конституції Українита ст. 17, ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Суд, з огляду на положення ст. ст. 38, 268, 277, 284 КУпАП, те, що під час розгляду справи за ст.163-1 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не вчинив дій, щоб дізнатись про відоме йому судове провадження, розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положеньст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що за відомостями з протоколу №1355 про адміністративне правопорушення від 03.09.2024 року, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рубикон Плюс» (код ЄДРПОУ 39004058) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Корнекс Індастрі» за період з 01.09.2020 року по 30.09.2020 року, ТОВ «Новобуд.Лтд» за період з 01.09.2020 року по 30.09.2020 року, з ТОВ «Флагма Стар» за періоди з 01.02.2021 року по 28.02.2021 року, з 01.07.2021 року по 30.09.2021 року, та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами, встановлено, що посадова особа директор ТОВ «Рубикон Плюс» (код ЄДРПОУ 39004058) ОСОБА_1 , призначений на посаду, згідно з наказом від 30.01.2019 року №30/01/2019-к, вчинив порушення ведення податкового обліку, передбачені п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 2953051,00 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2020 року на суму 1783864,00 грн, за листопад 2020 року на суму 147528,00 грн, за лютий 2020 року на суму 71028,00 грн, за квітень 2021 року на суму 142056,00 грн, за травень 2021 року на суму 71028,00 грн, за червень 2021 року на суму 71028,00 грн, за липень 2021 року на суму 306896,00 грн, за серпень 2021 року на суму 146575,00 грн, за вересень 2021 року на суму 213048,00 грн.

Дата, час та місце вчинення порушення: за період з 01.09.2020 року по 30.09.2021 року, правопорушення, зафіксоване актом від 03.09.2024 року за №2495/04-36-07-05/39004058, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП.

У вказаному протоколі зафіксовано, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не був присутній під час складання акту.

Інформація про факти неявки: для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, про що складено акт від 19.09.2024 року №2158/04-36-07-05/39004058; він був запрошений повідомленням ГУ ДПС у Дніпропетровській області №62296/6/04-36-07-05 від 04.09.2024 року на 19.09.2024 року.

У ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно директора ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, судом були безпосередньо досліджені такі письмові докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення №1355 від 03.09.2024 року, акт перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.09.2024 року №2495/04-36-07-05/39004058 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рубикон Плюс» (код ЄДРПОУ 39004058) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Корнекс Індастрі» (код ЄДРПОУ 43094191) за період з 01.09.2020 року по 30.09.2020 року, з ТОВ «Новобуд.Лтд» (код ЄДРПОУ 43364251) за період з 01.09.2020 року по 30.09.2020 року, з ТОВ «Флагма Стар» (код ЄДРПОУ 43190377) за періоди з 01.02.2021 року по 28.02.2021 року, з 01.07.2021 року по 30.09.2021 року, та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами».

При цьому судом встановлено, що винуватість директора ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не доводиться належними та допустимими доказами. Тим більше, що у протоколі про адміністративне правопорушення ГУ ДПС у Дніпропетровській області не сформульовано об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, відповідно до ч. 1 ст.163-1 КУпАП, не зафіксоване, яке саме порушення ведення податкового обліку вчинив керівник товариства.

Суд зазначає,що відповіднодо ч.1ст.163-1КУпАП (вредакції,чинній станомна моментвчинення адміністративногоправопорушення),відсутність податковогообліку,порушення керівникамита іншимипосадовими особамипідприємств,установ,організацій встановленогозаконом порядкуведення податковогообліку,у томучислі неподанняабо несвоєчаснеподання аудиторськихвисновків,подання якихпередбачено законамиУкраїни, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері податкового обліку та аудиту; об`єктивна сторона правопорушення виражається в неведенні податкового обліку, порушенні порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України (формальний склад); суб`єкт адміністративного правопорушення спеціальний (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери); суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.07.2020 року, справа № 463/1352/16-а, провадження № К/9901/21241/18, та в постанові від 20.05.2020 року, справа № 524/5741/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Суд вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

При цьому суд наголошує на тому, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, у ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Натомість, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд зазначає, що ознаки адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП в діях директора ТОВ «Рубикон Плюс» ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження.

Зміст протоколу не узгоджується з диспозицією ч.1ст.163-1 КУпАП.

У протоколі зафіксовано порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, в результаті чого було завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість, за вказані у протоколі періоди. Проте це не становить об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.163-1 КУпАП. Адже податковий облік формує інформацію про нарахування та сплату податків і зборів відповідним державним органам, основним завданням якого є контроль за правильністю, своєчасністю і повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), відображає введення господарської діяльності платниками податків, пов`язаний з визначенням податкових зобов`язань з відповідних податків та зборів (обов`язкових платежів) тощо (пп.14.180 п. 14.1 ст. 14, ст.63 Податкового кодексу України).

Проте головним державним інспектором ГУ ДПС у Дніпропетровській області не зазначено, в чому саме полягає порушення директором ТОВ «Рубикон Плюс» ОСОБА_1 ведення податкового обліку, що б становило об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП. У протоколі тільки відображені результати проведеної перевірки господарської діяльності юридичної особи ТОВ «Рубикон Плюс», директором якої є ОСОБА_1 , а ті дії, що були вчинені директором товариства та які б призвели до таких наслідків, не встановлені та не зафіксовані у вказаному акті перевірки, протоколі про адміністративне правопорушення. Це, своєю чергою, виключає наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до висновків Верховного Суду України, що висвітлені в постанові від 3 листопада 2015 року, справа № 826/20761/14, висновки, викладені в акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладено згадувані висновки акта.

Відповідно до пп. 2 п. 1 Розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбаченіКодексомабо іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 56.17, п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), процедура адміністративного оскарження закінчується , зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбаченийабзацом першимпункту 56.3 цієї статті.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно допункту 56.17цієї статті.

Аналіз викладеного вище та встановлених в ході судового розгляду матеріалів справи обставин справи вказує, що рішення, прийняті контролюючим органом на підставі акту, складеного за результатами проведення перевірки, можуть бути оскаржені в адміністративному та судовому порядку. ТОВ «Рубикон Плюс», своєю чергою, може скористатись цим правом та оскаржити податкові повідомлення-рішення, які приймаються на підставі акту перевірки господарської діяльності юридичної особи.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність в діях директора ТОВ «Рубикон Плюс» ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

З приводу порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складаєтьсяпротоколуповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбаченістаттею 268цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до пунктів 1-13 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, відповідно дочастини першоїстатті 255 КУпАП уповноважені посадові особи органів доходів і зборів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення застаттями 51-2,155-1,162-1,162-2,163-1-163-4,163-12,164,164-5,164-16,166-16,166-17,177-2,204-3КУпАП.

У разі вчинення адміністративного правопорушення кількома особами протокол складається стосовно кожної особи окремо. У разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення (далі Протокол) на бланку за формою згідно здодатком 1до цієї Інструкції.

Зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним устатті 256КУпАП.

Усі реквізити Протоколу заповнюються розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслювання або виправлення відомостей, що заносяться до Протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як Протокол підписаний особою, відносно якої він складений.

У разі ненадання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, документів для складання Протоколу використовуються відомості про таку особу, наявні у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків.

У Протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до Протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу.

Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис.

При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбаченістаттею 63Конституції України тастаттею 268КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі.

Про ознайомлення із Протоколом особа щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Протокол складається у двох примірниках, що підписується посадовою особою, яка склала Протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.

У разі відмови особи, щодо якої складається Протокол, від підписання Протоколу посадова особа органу доходів і зборів робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.

Особа, щодо якої складається Протокол, має право письмово викласти підстави своєї відмови від підписання Протоколу, які додаються до Протоколу окремо, про що робиться запис у Протоколі.

Відмова під підписання Протоколу не є підставою для припинення провадження у справі.

Один примірник Протоколу під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.

У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (додаток 2).

Аналіз викладених вище вимог та встановлених у ході судового розгляду справи обставин справи дає суду підстави для висновку, що податковим органом не було порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження винуватості директора ТОВ «Рубикон Плюс» ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно директора ТОВ «Рубикон Плюс» ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 163-1, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283-285 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубикон Плюс» (код ЄДРПОУ 39004058), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця роботи: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ф.М. Ханієва