Ухвала
від 06.01.2025 по справі 363/6790/24
ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"06" січня 2025 р. Справа № 363/6790/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі ФІЛІЇ «ВИЩЕДУБЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» (07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, буд. 1) до Вишгородської міської ради (07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14) про скасування реєстрації земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» від адвоката Зубчук О.Р., яка діє в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі ФІЛІЇ «ВИЩЕДУБЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» надійшла вказана позовна заява, яку передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ЦПК України, тому дані вимоги слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 177 УЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, мотивуючи його тим, що позивач не має можливості сплатити в установлений строк судовий збір із-за фінансового стану та наявності у даний період обов`язкових платежів із сплати заробітної плати та податків.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини також вказав, що гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Отже, право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору закон пов`язує з встановленням чітко визначеного переліку обставин, до яких не відносяться обставини, викладені представником позивача у клопотанні, а відтак у його задоволенні слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір встановлюється в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу з 01 січня 2024 року складає 3028 гривень 00 копійок.

Відтак, позивачу слід надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, представником позивача до позовної заяви на обґрунтування позовних вимог долучено рішення Вишгородського районного суду Київської області та ухвалу Апеляційного суду Київської області, які містять виключно їх вступні та резолютивні частини, що унеможливлює суду встановити у повному обсязі обставини, на які посилається позивач у позові.

Окрім того, в якості відповідача позивачем зазначено Вишгородську міську раду, проте позовна заява не містить обґрунтувань та доказів порушення прав позивача саме Вишгородською міською радою.

Також, позовна заява не містить обґрунтувань, не звернення позивача до відповідних органів після прийняття відповідно рішення суду у 2014 році, а виключно у 2020 році.

Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали, із виконанням усіх вимог, зазначених у ст. 175, 177 ЦПК України та в ухвалі суду.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі ФІЛІЇ «ВИЩЕДУБЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі ФІЛІЇ «ВИЩЕДУБЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» (07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, буд. 1) до Вишгородської міської ради (07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14) про скасування реєстрації земельної ділянки залишити без руху, надавши заявнику строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Котлярова

СудВишгородський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення06.01.2025
Оприлюднено08.01.2025
Номер документу124251455
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них

Судовий реєстр по справі —363/6790/24

Ухвала від 06.01.2025

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Котлярова І. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні