Рішення

від 27.12.2024 по справі 695/1519/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1519/24

номер провадження 2/695/910/24

27 грудня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Варданян Л.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Бруса С.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, про позбавлення батьківських прав. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З матір`ю дітей ОСОБА_2 позивач перебував в зареєстрованому шлюбу до 2018 року. З моменту розірвання шлюбу діти проживають з позивачем, а мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться життям, здоров`ям дітей, не телефонує, не виявляє бажання приймати участь у їх вихованні, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі і своєю поведінкою не може бути прикладом чи авторитетом. За таких обставин подальше збереження батьківських прав недоцільне, а тому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинської А.В. від 18.04.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.06.2024 закрито підготовче судове засідання у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. від 29.07.2024 прийнято до свого провадження цивільну справу. Постановлено розгляд цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Брус С.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Не заперечували щодо проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Про день, час та місце розгляд справи повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Представники третіх осіб Служби у справах дітей Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області у судове засідання не з`явилися, але в матеріалах справи є заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи неявку належним чином повідомленої відповідача в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 29.04.2011, який був розірваний 13.02.2018 року рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі №695/3295/18.

Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 від 17.08.2011) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_3 від 12.07.2013).

Згідно довідки №24-16/46 від 09.04.2024, яка видана виконавчим комітетом Переяславської міської ради Бориспільського району Київської області, позивач проживає без реєстрації разом з дітьми, які перебувають на повному його утриманні за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження домоволодіння по АДРЕСА_1 , яким обстежено умови проживання сім?ї позивача встановлено, що у даному будинку проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та двоє його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які знаходяться на повному утриманні батька, а мати з дітьми не проживає, фінансово не допомагає і догляд за дітьми не здійснює.

Згідно з довідкою №31 від 09.04.2024 за підписом директора Великокаратульської гімназії Переяславської міської ради зазначено, що мати неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відвідує батьківські та загальношкільні збори, не цікавиться навчанням та вихованням синів.

Відповідно до характеристики з місця проживання, позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Офіційно працевлаштований в ПОА «Україна» на посаді водія, має підсобне господарство та особисте селянське господарство.

Згідно довідки форми ОК-5 виданої 10.04.2024 Пенсійним фондом України підтверджується, що позивач офіційно працевлаштований та отримує стабільний дохід.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на дітей, зробленого державним виконавцем Золотоніського відділу ДВС, у виконавчому провадженні №56897814, встановлено, що борг ОСОБА_2 станом на 07.03.2024 становить 236 315,42 грн.

Згідно рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.11.2021 у справі №695/658/21 позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 11.03.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Пішанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області "Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 " №8-11 від 01.04.2024, встановлено доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні надали показання про те, що неповнолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом зі своїм батьком. Мати дітей, близько шести років участі у їх вихованні не бере, дітей не відвідує, вихованням, матеріальним забезпеченням не займається.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, визначає, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно з ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання і у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом роз`яснень, викладених у п.15, 16, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).

Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16 липня 2015 року, п. 100).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач у справі не займається вихованням синів, не виявляє до них будь-якої материнської уваги та турботи, не займається розвитком дітей, не цікавиться їх життям взагалі.

На підставі викладеного вище, враховуючи, що судом встановлено факт свідомого і тривалого ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, та таким, що належить задовольнити.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дітей, оскільки відповідач в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психіку дітей до моменту зміни нею свого ставлення відносно дітей та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

Водночас суд зауважує, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (місцезнаходження: вул. Руслана Шеремета 98А, с. Піщане, Золотоніський р-н, Черкаська обл.; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44965409), Орган опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (місцезнаходження: вул. Руслана Шеремета 98А, с. Піщане, Золотоніський р-н, Черкаська обл.; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04410841) про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення буде складено 06.01.2025.

Суддя: К.М. Ушакова