Рішення

від 07.01.2025 по справі 705/6149/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/6149/24

2/705/1006/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом адвоката Гейка Василя Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа: державний нотаріус Другої уманської державної нотаріальної контори Велика Катерина Сергіївна, про зняття заборони з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Гейко В.А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа: державний нотаріус Другої уманської державної нотаріальної контори Велика Катерина Сергіївна, про зняття заборони з нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 вересня 2024 року ОСОБА_1 , як власник житлового будинку АДРЕСА_1 , з інформаційної довідки №395550040 дізнався про те, що 12.12.2011 за №11953077, Уманською районною державною нотаріальною конторою було накладено заборону (архівний запис), підстава обтяження: повідомлення б/н, 01.07.1992, Колгосп «Маяк». 07.04.1992 на підставі договору купівлі-продажу між Колгоспом «Маяк» та ОСОБА_1 , останній придбав у власність житловий будинок АДРЕСА_2 . У відповідності до умов договору, ОСОБА_1 в повній мірі виплатив всі необхідні кошти за придбання будинку та не мав перед продавцем ніяких грошових або інших зобов`язань, що підтверджується довідкою №98396/268-34/6 від 18.10.2024 відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області «Про відсутність заборгованості». При цьому, правонаступником колгоспу «Маяк» було СТОВ «Косенівка», яке відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 03.11.2005 припинило свою діяльність у зв`язку з визнанням його банкрутом. а підставі вищевикладеного, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просить зняти заборону з нерухомого майна.

Ухвалою судді від 14.11.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу повернулося на адресу суду з відміткою «отримано 26.11.2024», що вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомоїстатті 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

Станом на день винесення рішення відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України. Крім того, будь-яких пояснень від третьої особи також до суду не надходило.

У відповідності до ст.13ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Згідно ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку садибного типу з спорудами від 07.04.1992, що посвідчений старшим державним нотаріусом Кучер О.І., ОСОБА_1 купив житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 .

19.09.2024 з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, позивачу стало відомо, що 12.12.2011 за № 11953077 Уманською районною державною нотаріальною контрою накладено обтяження: заборона на нерухоме майно, на підставі повідомлення б/н від 01.07.1992 колгоспу «Маяк», а саме на житловий будинок, належний ОСОБА_1 , що знаходиться у с.Косенівка Уманського району Черкаської області.

Адвокат Гейко В.А. звернувся до державного нотаріуса Другої уманської державної нотаріальної контори із запитом стосовно накладення заборони на нерухоме майно ОСОБА_1 , однак отримав відмову в отриманні інформації, що підтверджується листом державного нотаріуса від 04.11.2024.

Відділом державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області видано довідку № 98396/26.8-34/6 від 18.10.2024, в якій вказано, що станом на 17.10.2024 відкритих/діючих виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штрафів, аліментів та інших стягнень не виявлено.

Також на підтвердження відповідних обставин позивачем до матеріалів позову долучено: довідку-характеристику житлового будинку за даними технічної інвентаризації станом на 22.02.2022, що розташований по АДРЕСА_3 , що видана Уманським відділком КП ЧООБТІ 23.02.2022; технічний паспорт на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 , що вданий на ім`я ОСОБА_1 ; рішення про упорядкування поштової адреси (с.Косенівка, ОСОБА_1 ); виписку з розпорядження про перейменування вулиць від 16.02.2016.

Відповідно дост. 55 Конституції Українитаст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначеніст. 16 ЦК України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.41Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 316ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ч.1 ст.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зістаттею 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Указані нормивизначають непорушністьправа власності(втому числіприватної)та неможливістьпозбавлення чиобмеження особиу здійсненнінею прававласності. Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормамКонституції Українита Конвенції.

Відповідно до ст.391ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси, зокрема вчиняють такі нотаріальні дії, як накладають та знімають заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також у випадках, встановлених законодавством, - рухомого майна.

Відповідно до ст.74Закону України«Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв`язку із: повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту); припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження; рішенням суду та в інших випадках.

Слід зазначити, що наявність протягом тривалого часу не скасованої заборони на нерухоме майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

За таких обставин, враховуючи відсутність виконавчого провадження та будь-яких майнових претензій до позивача, наявність протягом тривалого часу не скасованої заборони на майно позивача та відсутність необхідності подальшого застосування такої заборони, позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 319,321,391 ЦК України, ст.ст.4,12,89,259,263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов адвоката ГейкаВасиля Анатолійовича,який дієвід іменіта вінтересах позивача ОСОБА_1 доДмитрушківської сільськоїради Уманськогорайону Черкаськоїобласті,третя особа:державний нотаріусДругої уманськоїдержавної нотаріальноїконтори ВеликаКатерина Сергіївна,про зняттязаборони знерухомого майна-задовольнити.

Скасувати заборону на нерухоме майно, що зареєстрована 12.12.2011 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 11953077, реєстратором: Уманською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 01.07.1992 колгоспу «Маяк» (додаткові дані: архівна дата 23.07.1999, номер реєстру 20208-160, внутрішній номер ОСО1А03828F0252A7D48), а саме заборону накладену на житловий будинок АДРЕСА_4 (знінено з АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.Л. Гудзенко