Рішення

від 06.01.2025 по справі 137/1782/24

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/1782/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" січня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.,

секретаря судового засідання Голота О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин цивільну справу за позовом Літинської селищної ради Вінницької області (орган опіки та піклування служби у справах дітей та сім`ї Літинської селищної ради) до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Літинська селищна рада Вінницької області в особі органу опіки та піклування служби у справах дітей та сім`ї звернулися до Літинського районного суду Вінницької області із вказаним позовом мотивуючи його тим, що відповідач по справі ОСОБА_1 є матір`ю дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначають, що до служби звернулася їх сестра ОСОБА_2 з проханням надати їй висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дітей, в зв`язку з тим, що вона жодної участі у житті дітей не приймає, не цікавиться їх життям та здоров`ям, спільно з дітьми не проживає ще з 2022 року, діти перебувають на повному утриманні сестри та проживають разом з нею. Ще у 2022 році ОСОБА_1 виїхала проживати до РФ, місце перебування матері не відоме, засоби зв`язку відсутні.

11.12.2024 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та підготовлено відповідний висновок.

За таких підстав, змушені звернутися до суду з вказаним позовом, з метою захисту прав та інтересів дітей, а саме просять позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначивши їх опікуном сестру ОСОБА_2 .

Представник позивача Літинської селищної ради Вінницької області начальник Служби у справах дітей та сім`ї Джигун О.Л. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день час та місце розгляду справи була належним чином шляхом розміщення оголошення через офіційний веб-портал «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет. Однак, відповідач про наявність поважних причин про неприбуття суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд у її відсутність. Проти позову не заперечує.

У відповідності до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки представник позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10,11,12), їх батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (до зміни прізвища ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.8,9), батько дітей ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки Літинської селищної ради №2266 від 03.12.2024 (а.с.18), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території населених пунктів Літинської селищної територіальної громади не зареєстрована і не проживає. Відомості про фактичне місце перебування чи проживання відсутні.

Згідно довідок від 28.11.2024 №507-7002169138 (а.с.13), від 28.11.2024 №507-7002169118 (а.с.14) та №507-7002169063 від 28.11.2024 (а.с.15) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взяті на облік як внутрішньо переміщені особи.

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб №2240 від 28.11.2024 (а.с.7), ОСОБА_2 та брати ОСОБА_4 , ОСОБА_3 проживають без реєстрації в АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї від 05.12.2024 (а.с.17), здійснено обстеження квартири ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що в квартирі створено належні умови для проживання дітей. В ході розмови було з`ясовано, що неповнолітні діти проживають зі старшою сестрою та перебувають на її утриманні, більше 2-х років, батько помер, місце проживання та перебування матері невідоме.

Відповідно до характеристик дітей із навчальних закладів Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області (а.с.21,22), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчаються у 8-му та 9-му класах. Мати, ОСОБА_1 , не цікавиться успіхами синів у школі, не відвідує батьківські збори, на контакт з класним керівником не виходить. Навчанням та вихованням дітей опікується старша сестра ОСОБА_2 .

Як зазначено позивачем у позовній заяві, до служби у справах дітей та сім`ї Літинської селищної ради звернулася ОСОБА_2 , яка просить надати висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_1 відносно її синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що вона жодної участі у житті дітей не приймає, не цікавиться їх життям та здоров`ям, спільно з дітьми не проживає ще з 2022 року.

11.12.2024 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини (протокол №16) було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно своїх синів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та підготовлено відповідний висновок.

Як встановлено службою у справах дітей та сім`ї Літинської селищної ради, в 2017 році ОСОБА_1 відповідно до рішення Дзержинського міськрайонного суду Донецької області справа №3/225/680/2017 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.184 ч.1 КУпАП, не займається вихованням дітей, вживає спиртні напої, в 2021 році Дзержинським міськрайонним судом Донецької області справа №3/225/530/2021 була притягнута до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків. А також було відкрито провадження 2-н/225/516/2020 про стягнення боргу та кримінальне провадження 1-в/225/242/2020, відповідно до якого ОСОБА_1 була засуджена. Усе це свідчить про те, що на території Донецької області громадянка ОСОБА_1 зарекомендувала себе з негативної сторони, неодноразово притягувалася до адміністративної та кримінальної відповідальності. Належного догляду за дітьми не здійснювала. Зі слів дочки, ОСОБА_2 відомо, що усіх дітей неодноразово вилучали з сім`ї та влаштовували до будинків дитини.

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» №ФОВА-002704007 (а.с.19), громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на території України станом на 03.12.2024 судимості немає.

Згідно висновку про стан здоров`я від 10.12.2024 (а.с.20), ОСОБА_2 є здоровою.

Відповідно до виписок із медичної карти амбулаторного хворого від 10.12.2024 (а.с.24), діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відвідують лікаря лише в супроводі сестри ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

У зв`язку з цим необхідно звернутися до правових позицій Європейського суду з прав людини, а саме в розумінні пункту 1 ст.8 Конвенції, яка гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її сімейного життя.

Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне).

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язанні виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.п.15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, з підстав, передбачених ст.164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню своїх дітей, вона не цікавиться життям дітей, не піклується про стан здоров`я, не проявляє материнської турботи та любові, не створює належних умов для їх проживання та розвитку, отримання ними освіти. Тривалий час їх не бачить та не спілкується з ними.

За таких обставин суд вважає, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав буде відповідати інтересам дітей щодо отримання належного утримання та виховання у зв`язку із чим, вимога про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Аналогічна правова позиція мститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 331/8310/15, провадження №61-4879св20.

Щодо вимоги про призначення опікуна, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.243 СК України опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України» дитина - особа до 18 років.

В цивільному та сімейному законодавстві України особа, що не досягла 18 років (дитина) визначається поняттями "малолітня" та "неповнолітня".

Згідно п.п. 11-12 статті 3 КПК України: малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років; неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Зі змісту ст.58 ЦК України вбачається, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно ст.59 ЦК України піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

В силу ч.3,4 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку/піклування над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна/піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ст.63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

У відповідності до положень ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини, що ратифікована Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Враховуючи встановлені судом обставини та те, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишені без батьківського піклування, а також відомості про особу ОСОБА_2 , як рідної сестри дітей, які мешкають разом із нею, вона є здоровою, має добрі умови проживання, утримує дітей, виховує їх, піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що призначення опікуном та піклувальником ОСОБА_2 над дітьми буде відповідати якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Враховуючи ту обставину, що позов підлягає до задоволення, тому на підставі ст.141 ЦПК України суд вирішує питання щодо стягнення судового збору.

Керуючись ст.2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити сестру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та піклувальником над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 , на відповідний рахунок витрат зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Копію заочного рішення протягом 2 діб направити відповідачеві та роз`яснити, що заяву про перегляд заочного рішення відповідач може надіслати до суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.