Рішення

від 06.01.2025 по справі 127/29615/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/29615/24

Провадження № 2-др/127/186/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» - адвоката Мосьондза Сергія Андрійовича про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.12.2024 позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вінницягаз Збут» заборгованості за послуги з постачання природного газу за період з 01.10.2021 по 30.04.2022 включно в розмірі 21530,73 грн, 3% річних - 1717,42 грн, інфляційні втрати - 7543,03 грн, а всього 30791,18 грн; а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

При ухвалені цього рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, про вирішення яких було заявлено позивачем та повідомлено про надання відповідних доказів.

Представником ТОВ «Вінницягаз Збут» - адвокатом Мосьондзом С.А. подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх. №111342 від 24.12.2024). При цьому адвокат зазначає про надання позивачу правової допомоги. Розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, визначений з урахуванням фактично наданих послуг та становить 16000,00 грн. З огляду на викладене, просить прийняти додаткове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У контексті вказаної статті процесуального закону, враховуючи характер вирішуваного питання і сукупність наявних в матеріалах справі доказів, суд не вбачає необхідності виклику сторін в судове засідання.

Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 ст. 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 вказаної статті Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

За змістом ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

За положеннями п. 4. ст. 1, ч. 3, 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis § 268 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, про що неодноразово вказувалося Верховним Судом.

Як слідує із матеріалів справи та наданих позивачем доказів ТОВ «Вінницягаз збут» дійсно користувалося послугами адвоката Мосьондза С.А., про що свідчить наступне.

30.11.2017 між Адвокатським об`єднанням "Гарант Груп" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (Замовник) укладено Договір №38AViz1193-17 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а Замовник приймати та оплачувати їх.

Строк дії вказаного договору неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод №9 від 17.04.2020, №15 від 30.12.2021, №21 від 23.12.2022, №24 від 29.12.2023.

Так, Додатковою угодою №24 до Договору, яка датована 29.12.2023, сторони домовились викласти пункт 5.1. Договору в такій редакції: "5.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє в частині надання послуг з 01 грудня 2017 року до 31 грудня 2024 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення."

Крім того, 29.08.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду №25/2 до Договору, за змістом якої конкретизовано надання виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів Замовника адвокатами Виконавця на стадії досудового врегулювання спору, а також в Вінницькому міському суді Вінницької області, Вінницькому апеляційному суді та касаційному цивільному суді у зв`язку із виникненням заборгованості у ОСОБА_1 за послуги з постачання газу.

У пункті 4 Додаткової угоди №25/2 від 29.08.2024 до Договору сторони погодили, що загальна вартість послуг, що надаються Виконавцем за умовами даної Додаткової угоди розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, працевлаштованого у Виконавця, і становить 2000 грн за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається Сторонами в актах надання послуг.

Оплата вартості наданих послуг здійснюється Замовником за фактом їх надання відповідно до наданого Виконавцем рахунку-фактури протягом 10 (десяти) календарних днів з дня вступу в законну силу рішення суду у справі, визначеної п. 1 даної Додаткової угоди (п. 6. Додаткової угоди №25/2 від 29.08.2024 до Договору).

Відповідно до Звіту про фактично надані послуги за Додатковою угодою №25/2 від 29.08.2024 до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №№38AViz1193-17 Виконавець та Замовник підтвердили перелік наданих послуг із зазначенням витраченого часу у сумі 8 год.

Згідно з підписаним між сторонами акту надання послуг від 20.12.2024 сторони підтвердили факт надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №№38AViz1193-17 від 30.11.2017 на загальну суму 16000,00 грн.

Окрім того, матеріали справи містять копії наказу АО "Гарант Груп" №04-ОС від 30.11.2017 про прийняття на роботу Мосьндза С.А., свідоцтва серії ВН №000533 від 24.07.2019 про право Мосьондза С.А. на заняття адвокатською діяльністю та довіреності №Др-12-1223 від 12.12.2023 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" вказаним адвокатом у складі Адвокатського об`єднання "Гарант Груп".

З огляду на надані докази, ухвалене судом рішення про задоволення позову суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

Суд враховує, що заявлені витрати пов`язані з розглядом цієї справи, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, є неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про правову допомогу), розмір останніх є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, докази про їх неспівмірність відсутні, відповідачем клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, а тому суд вважає за можливе розподілити їх між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Зважаючи на вказані положення, а також враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Вінницягаз Збут» задоволені у повному обсязі, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

Керуючись ст. 270, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №127/29615/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», про стягнення коштів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» 16000,00 грн (шістнадцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», код ЄДРПОУ 39593306, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 23, м. Вінниця, Вінницька область;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

третя особа: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», код ЄДРПОУ 03338649, місцезнаходження: провул. К. Широцького, буд. 24, м. Вінниця, Вінницька область.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна