Ухвала

від 06.01.2025 по справі 465/53/25

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/53/25

2-о/465/119/25

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

06.01.2025 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кушнір Б.Б., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про встановлення факту родинних відносин, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025, головуючим суддею у справі визначено Кушнір Б.Б.

За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статей175,318 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

Ознайомившись із заявою та доданими документами, приходжу до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона оформлена з порушенням вимог, які ставляться до заяви, поданої в порядку окремого провадження, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин другої, сьомоїстатті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.3 ст.42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України,окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 3статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 4ст.294ЦПК України).

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено вст. 315 ЦПК України.

За змістом норм ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення не будь-яких фактів, а лише фактів, які мають юридичне значення, тобто тих фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Визначальною обставиноюпід часрозгляду заявипро встановленняпевних фактіву порядкуокремого провадженняє те,що встановленнятакого фактуне пов`язанез наступнимвирішенням спорупро правоцивільне.Під споромпро правонеобхідно розумітипевний стансуб`єктивногоправа;спір єсуть суперечності,конфлікт,протиборство сторін,спір поділяєтьсяна матеріальнийі процесуальний.Таким чином,виключається підчас розглядусправ упорядку окремогопровадження існуванняспору проправо,який пов`язанийз порушенням,оспорюванням абоневизнанням,а такожнедоведенням наявностісуб`єктивногоправа заумов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до п.1 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 2Постанови №5від 31.03.1995«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» зазначено,що звернутиувагу судівна те,що впорядку окремогопровадження розглядаютьсясправи провстановлення фактів,якщо:згідно ззаконом такіфакти породжуютьюридичні наслідки,тобто відних залежитьвиникнення,зміна абоприпинення особистихчи майновихправ громадян;чинним законодавствомне передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Проте, всупереч ч.1 ст.318ЦПК України, заявник у заяві не зазначає з якою метою заявник просить встановити даний факт.

Велика ПалатаВС зверталаувагу нате,що привирішенні питанняпро прийняттязаяви провстановлення факту,що маєюридичне значення,суддя,окрім перевіркивідповідності поданоїзаяви вимогамзакону щодоформи тазмісту,зобов`язанийз`ясуватипитання пропідсудність таюрисдикційність.Оскільки чиннимзаконодавством передбаченопозасудове встановленняпевних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова від 10.04.2019 року у справі №320/948/18).

Діючим законодавством також визначено позасудовий порядок вирішення спору щодо внесення виправлень до правовстановлюючого документу. Однак, заявник не надав доказів, що підтверджують звернення до установи, посадова особа якої заповнювала та видавала правовстановлюючий документ, з метою усунення/виправлення розбіжностей у написанні персональних даних, та відповіді про неможливість виконання цією установою відповідних дій.

Отже, вище встановлені обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, а тому вважаю необхідним заяву ОСОБА_1 залишити без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Також необхідно зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

На думку судді, залишення вищезазначеної заяви без руху з метою уточнення істотних обставин справи та доказової підстави у даній справі не є порушенням вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в аспекті гарантування права на доступ до суду, оскільки національне законодавство може обмежувати окремі судові процедури, а держава в особі національних судів також може реалізувати певну свободу розсуду в різних аспектах без порушення самої сутності зазначеного права, зокрема, включаючи різні питання до відкриття проваджень у справах тощо із визначенням критеріїв прийнятності заяв і позовів (правові позиціїі з данного питання викладені Європейським судом з прав людини у п. 230 рішення від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» та у п.85 рішення від 17 жовтня 2003 року у справі «Луордо протии Італії»).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою (заявою) не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

З огляду на вищевикладене, суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому уЦПК Українивідсутні винятки з вказаного порядку.

Суддя також наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, дана заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання суду належним чином оформленої заяви, а також подання такої копії для заінтересованої особи, яка буде містити дату та підпис заявника із значенням вищевказаних відомостей.

З наведенихміркувань такеруючись ст.ст. 10, 95, 175, 177, 185,260, 261, 293, 294, 318, 353, 355 ЦПК України -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи: Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про встановлення факту, родинних відносин, - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кушнір Б.Б.