Ухвала

від 07.01.2025 по справі 473/7027/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/7027/24

УХВАЛА

іменем України

"07" січня 2025 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Вуїв О.В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання взяти на квартирний облік,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2024 року ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства звернувся до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 09 серпня 2024 року №1240 «Про відмову у взятті на квартирний облік сім`ї ОСОБА_1 », а також про зобов`язання відповідача взяти до окремого списку на квартирний облік сім`ю позивача, у зв`язку з наявністю в нього права на позачергове одержання житлового приміщення, з 12 липня 2024 року (з дати звернення до відповідача з заявою про взяття на квартирний облік).

Свої вимоги мотивував незаконністю відмови відповідача у взятті його сім`ї на квартирний облік. При цьому, зазначав, що його сім`я у складі чотирьох осіб дійсно потребує поліпшення житлових умов. При цьому позивач зазначав, що він є ветераном війни, як особа з інвалідністю внаслідок війни 1-Б групи, інвалідність пов`язана із захистом Батьківщини, а тому згідно п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус війни, гарантії їх соціального захисту» він має право на позачергове забезпечення житлом.

Проте, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддя прийшов до наступного.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Тобто, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи з інвалідністю та прирівняні до них особи мають пільги на позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

У позовній заяві ОСОБА_1 посилався на те, що він має право на позачергове забезпечення житлом відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як особа з інвалідністю внаслідок війни.

Набуття особою правового статусу особи з інвалідністю внаслідок війни безпосередньо пов`язане з проходженням нею військової служби.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Наведені норми права прямо передбачають, що військова служба належить до служби публічної.

Така гарантія соціального захисту як позачергове забезпечення житлом є однією з передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільг для осіб, які проходили військову, тобто публічну службу, та набули статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

У постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступила від висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16 за позовом особи, звільненої з військової служби, до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира, житлової комісії військової частини про визнання протиправними дій відповідачів з відмови у забезпеченні жилим приміщенням або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення та про зобов`язання відповідачів надати позивачеві житлове приміщення або виплатити належну грошову компенсацію, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства,вказавши, що зазначені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 вказано, що: «позивач, мотивуючи позов приписами Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Інструкції, затвердженої Наказом № 737, оскаржив діяння відповідача, житлова комісія якого не зарахувала позивача на квартирний облік як військовослужбовця. Соціальна гарантія, якої, як він вважав, його протиправно позбавили, передбачена для осіб, котрі проходять військову, тобто публічну службу. Інакше кажучи, право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв`язку з проходженням військової служби. Тому спір військовослужбовця з військовою частиною щодо реалізації цього права слід розглядати за правилами тієї юрисдикції, яка вирішує спори, з приводу проходження публічної служби (аналогічно, як і спори, пов`язані з реалізацією інших соціальних гарантій (пільг), визначених для військовослужбовців). З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір позивача з відповідачем є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративного суду».

За встановленого, оскільки справа пов`язана з отриманням позивачем житлової пільги у зв`язку з проходженням ним військової (публічної) служби, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічного висновку неодноразово доходив Верховний Суд під час перегляду справ у касаційному провадженні, зокрема у своїй постанові від 05 квітня 2023 року у подібній справі №521/10615/20, у якій зазначив, що «оскільки спір у справі, що переглядається, пов`язаний з реалізацією позивачем права на отримання соціальної гарантії (пільги) у вигляді позачергового забезпечення житлом, яка передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв`язку зпроходженням військової (публічної) служби, правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства».

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 5ст. 186 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 186, 258-260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання взяти на квартирний облік.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення з таким позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: О.В.Вуїв