Ухвала
від 06.01.2025 по справі 478/1843/24
КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1843/24 пров. №2-о/478/6/2025

У х в а л а

про залишення заяви без руху

06 січня 2025 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В с т а н о в и в:

26 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона - ОСОБА_1 , на станції Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, народила сина - ОСОБА_2 . На момент народження сина вона не перебувала в шлюбних стосунках. Факт народження її сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона не має змоги підтвердити медичними довідками про народження, оскільки термін зберігання документів збіг. Свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона не має оскільки його втратила. Звернувшись до Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з питанням щодо поновлення актового запису про народження її сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їй в усній формі було рекомендовано звернутись до суду про встановлення факту народження, оскільки при перевірки та пошуку в Реєстрі відсутній актовий запис про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Посилаючись на викладене, просить суд встановити факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Кіровоградській області Добровеличківському районі станція Помічна, від матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 січня 2025 року справу розподіллено судді Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П.

Ознайомившись з матеріалами заяви, приходжу такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

В силу вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.

Як роз`яснено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Вищевказане положення є актуальним й на даний час з огляду на чинне законодавство.

Так, за правилами цивільного процесуального законодавства, заяви у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення мають відповідати загальним правилам щодо змісту і форми, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, а також вимогам, що ставляться до її змісту, передбаченими ст.318 ЦПК України.

Статтею 318 ЦПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

З огляду на зазначене можна дійти висновку, що юридичний факт може бути встановлений в судовому порядку лише у разі відсутності документів, що посвідчують цей факт, неможливості їх одержання або відновлення та за умови, що закон не визначає іншого порядку їх встановлення.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану в Україні визначає Закон «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі також - Закон № 2398-VI).

За приписами ст.9 цього Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відповідно до ст.19 Закону №2398-VI повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, та повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису чи його поновлення здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров`я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.

Порядок державної реєстрації актів цивільного стану регулюється Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за №719/4940 (далі - Правила).

Пунктом 2 розділу ІV Правил визначено, що якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану, складеного як в електронному вигляді, так і на паперовому носії.

Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у такому випадку здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає повторно свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану після безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження про це відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису цивільного стану.

У разі відсутності актового запису цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану заявникові видається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану (пункт 13 розділу ІV Правил).

Згідно статті 23 Закону №2398-VI поновлення актового запису цивільного стану проводиться у разі його відсутності, що підтверджується документально, відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складення, а на підставі поновленого актового запису цивільного стану повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Процедура поновлення актових записів цивільного стану врегульована розділом ІІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5.

Положеннями цього розділу визначено, що поновлення втрачених актових записів цивільного стану проводиться, зокрема за заявою особи, щодо якої було складено актовий запис; одного з батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Згідно п.3.6 Правил державна реєстрація народження дитини, яка досягла 16 років, але актовий запис про народження не був своєчасно складений, може бути проведена за її письмовою заявою з пред`явленням паспорта.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, заявником не надано жодного доказу на підтвердження факту народження нею - ОСОБА_2 , не підтверджено попереднє звернення до органів реєстрації актів цивільного стану з приводу отримання свідоцтва про народження (поновлення актового запису про народження) ОСОБА_2 , та відмови цього органу, яка змусила заявника звернутися до суду за захистом свого права. та докази на підтвердження факту.

Крім того, із змісту заяви не зрозуміло чому саме заявник ОСОБА_1 звертається до суду із заявою про встановлення факту народження ОСОБА_2 , а не сам ОСОБА_2 , який є повнолітньою та дієздатною особою.

Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявник ОСОБА_1 пред`являючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення не додала до заяви документів, які свідчать про оплату нею судового збору. В заяві заявником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору по даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.3 ст.136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі №686/114/16-ц від 04.07.2018 року, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Заявником ОСОБА_1 не наведено жодних передбачених законом правових підстав для відстрочення сплати судового збору. З наданих заявником доказів, суд не має можливості встановити реальний майновий стан останньої через відсутність інформації щодо фактично всіх отриманих нею доходів, наявності рухомого чи нерухомого майна, виплати дивідендів, процентів та іншого прибутку тощо.

Тому з урахуванням наведених обставин, вважаю, що клопотання заявника ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, у зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Згідно п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, розмір ставки судового збору за подачу заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 605 грн 60 коп.

Отже, заявнику ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101, та надати суду підтверджуючі документи про сплату.

За таких обставин згідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

П о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без руху.

Надати заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме:

1.подати заяву у новій редакції, в якій зазначити докази, що підтверджують факт;

2.додати докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідку про неможливість відновлення втрачених документів;

3.сплатити судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101.

Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.

У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена заявнику.

На ухвалу в частині, що стосується зобов`язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дата складення ухвали - 06.01.2025 року.

Суддя І.П. Сябренко

СудКазанківський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення06.01.2025
Оприлюднено09.01.2025
Номер документу124255146
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: факту народження, з них:

Судовий реєстр по справі —478/1843/24

Ухвала від 05.02.2025

Цивільне

Казанківський районний суд Миколаївської області

Сябренко І. П.

Ухвала від 06.01.2025

Цивільне

Казанківський районний суд Миколаївської області

Сябренко І. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні