Рішення

від 11.10.2007 по справі 12593-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12593-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2007Справа №2-7/12593-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» (98520, АР Крим, м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Паркова, 24, ідентифікаційний код 30121990)

До відповідача  Малоріченської сільської ради (98520, м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Комсомольська, 8)

Про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача  – Фесенко Т. Г., предст., дов. №8 від 20.09.2007 р.

Від відповідача –  не з'явився.

        Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський»  звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Малоріченської сільської ради, в якій просить визнати за ТОВ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» право на зміну умов договору оренди земельної ділянки земельної ділянки від 16.01.2001 р. площею 0,0723 га, розташованої в с. Малоріченське, з правої сторони від причалу, наданої в оренду ТОВ «ЛОК «Московський» для облаштування пляжу в частині збільшення терміну оренди на 49 років. Крім того, позивач просить зобов'язати Малоріченську сільську раду протягом 10 днів з часу вступу в силу рішення суду укласти з ТОВ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» угоду про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 16.01.2001 р. площею 0,0723 га, розташованої в с. Малоріченське, з правої сторони від причалу, наданої в оренду ТОВ «ЛОК «Московський» для облаштування пляжу в частині збільшення терміну оренди на 49 років. Також позивач просить у випадку невиконання відповідачем рішення суду, вважати угоду про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 16.01.2007 р. площею 0,0723 га, розташованої в с. Малоріченське, з правої сторони від причалу, наданої в оренду ТОВ «ЛОК «Московський» для облаштування пляжу в частині збільшення терміну оренди на 49 років, укладеною в редакції ТОВ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський».

          Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з придбанням у власність земельної ділянки площею 1,5700 га, на якій розташований пансіонат позивача, у ТОВ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» виникла необхідність змінити умови укладеного між сторонами договору прилеглої до пансіонату земельної ділянки площею 0,0723 га від 16.01.2002 р. на більш тривалий строк. Враховуючи те, що відповідачем відмовлено у зміні умов договору від 16.01.2002 р., позивач, керуючись ст. 652 Цивільного кодексу України, передав спір на вирішення суду.

          У судовому засіданні, що відбулося 02.10.2007 р., представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій замість викладеної в п. 2 прохальної частини позову вимоги про визнання права на зміну умов договору просить суд визнати недійсним рішення Малоріченської сільської ради №17/172 від 17.08.2007 р. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

          Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

          Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

          Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Відповідно до свідоцтва про право власності (а. с. 17) Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» є власником будівель та споруд пансіонату в цілому, розташованого за адресою: с. Малоріченське, вул. Паркова, 24.

Земельна ділянка під пансіонатом площею 1,57 га була передана позивачу в постійне користування, про що свідчить відповідний Державний акт серії І-КМ №002747 від 17.05.1999 р. (а. с. 14-16).

16.01.2002 р. між Малоріченською сільською радою м. Алушта (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки.

Розділом 1 вказаного договору передбачено, що згідно рішення 18-ї сесії 23-го скликання Малоріченської сільської ради народних депутатів від 30.08.2001 р. Орендодавець передає Орендарю в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0723 га, який знаходиться в м. Алушта, с. Малоріченське, з правої сторони від причалу.

Згідно з п. 2.1 Договору земельна ділянка надається в оренду для використання її в рекреаційних цілях, під обладнання пляжу.

Відповідно до п. 2.2 Договору Договір укладається на строк 10 років, починаючи з дати його реєстрації.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що оренда земельної ділянки площею 0,0723 га направлена на обслуговування прилеглої до пансіонату території під обладнання пляжу.

На підставі п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України позивачем було переоформлено право постійного користування земельною ділянкою площею 1,57 га на право власності шляхом укладання купівлі-продажу земельної ділянки.

Після цього Товариству з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,5700 га, розташовану по вул. Парковій, 24 в с. Малоріченське м. Алушти (а. с. 18).

Враховуючи придбання у власність земельної ділянки площею 1,57 га, позивач листом №101 від 16.08.2007 р. (а. с. 19) звернувся до Малоріченської сільської ради з пропозицією щодо зміни умов договору оренди прилеглої до пансіонату земельної ділянки площею 0,0723 га в частині збільшення строку оренди на максимально можливий термін – до 49 років.

Розглянувши лист позивача, Малоріченською сільською радою було прийнято рішення №17/172 від 17.08.2007 р., яким ТОВ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» було відмовлено в зміні умов оренди земельної ділянки площею 0,0723 га, розташованої в с. Малоріченське, переданого ТОВ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» в оренду для облаштування пляжу, в частині збільшення строку оренди на 49 років, у зв'язку з тим, що строк договору оренди цієї земельної ділянки не закінчився та спливає 17.01.2012 р.

Проте, з цього приводу суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» №161-ХІУ від 06.10.1998 р., з наступними змінами та доповненнями, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6 Закону).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 30 Закону України №161 передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Аналогічне положення міститься в розділі 4 укладеного між сторонами договору оренди від 16.01.2002 р.

Отже, можливість зміни умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки під час його дії передбачена чинним законодавством України та самим договором від 16.01.2002 р.

За таких обставин, суд не може визнати правомірною відмову відповідача в зміні умов договору оренди від 16.02.2002 р. через не закінчення строку дії вказаного договору.

Суд звертає увагу на те, що ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин,  якими сторони  керувалися при укладенні договору,  договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або  не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.

              Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути   розірваний,   а  з  підстав, встановлених  частиною  четвертою  цієї  статті,  -  змінений   за рішенням  суду  на  вимогу  заінтересованої  сторони  за наявності одночасно таких умов:

              1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане;

              2) зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

             3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,  на що вона розраховувала при укладенні договору;

             4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

          Отже, ст. 652 ЦК України формулює розгорнені правила, спрямовані на захист інтересів сторін договору у разі істотної зміни обставин. В цьому випадку законодавчо визнано, що зміст прав та обов'язків, які виникли у сторін на підставі договору, доцільно змінити з метою зберегти той баланс інтересів сторін, якого було досягнуто при укладенні договору і який виявився порушеним у зв'язку з істотною зміною обставин. Підставою зміни або розірвання договору може бути істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Визначення істотності змін обставин наводиться в абзаці другому ч. 1 ст. 652 ЦК України.

          Ч. 2 ст. 652 ЦК України встановлює, що у разі недосягнення між сторонами договорі згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду. Це можливе за наявності одночасно всіх умов, що встановлені п. 1 - 4 ч. 2 ст. 652 ЦК України. Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору, повинна довести, що момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Ця ж сторона повинна довести, що її вина в неусуненні причин, які привели до зміни обставин, відсутня. В п. 2 ч. 2 ст. 652 ЦК України передбачено поняття вини як непроявлення всієї турботливості та обачності, які вимагались від сторони. Суд звертає увагу на те, що про турботливість та обачність сторони йдеться тільки стосовно усунення причин після їх виникнення. Непроявленню стороною турботливості та обачності стосовно запобіганні настанню цих причин правового значення не надається.

          Суд зазначає, що придбання позивачем права власності на земельну ділянку під пансіонатом площею 1,5700 га є по своїй суті істотною зміною обставин, оскільки після виникнення цих обставин, у ТОВ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» виникла потреба щодо оренди прилеглої до пансіонату земельної ділянки площею 0,0723 га, яка використовується з метою обслуговування пансіонату та обладнання пляжу, на максимально можливий строк.

          Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зміну умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 16.01.2002 р. щодо продовження терміну оренди обумовлені причинами, які ТОВ «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» не могло усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, спрямовані на захист інтересів позивача, як сторони договору, а тому є правомірними.

          Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

          Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності визнається судом таким, що кореспондується зі статтями 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах  повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності передбачає також прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно Роз'ясненням Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним  є  невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції  органу,  який  видав  цей  акт.

Ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

У той же час, відповідач не надав суду доказів правомірності відмови в зміні умов договору оренди землі від 16.01.2002 р. в частині збільшення строку оренди до 49 років або доказів наявності обставин, що роблять неможливим внесення у договір відповідних змін.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним рішення Малоріченської сільської ради №17/172 від 17.08.2007 р. «Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» в збільшенні строку оренди земельної           ділянки».

3.          Зобов'язати Малоріченську сільську раду (98520, м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Комсомольська, 8) протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» (98520, АР Крим, м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Паркова, 24, ідентифікаційний код 30121990) угоду про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 16.01.2001 р. площею 0,0723 га, розташованої в с. Малоріченське, з правої сторони від причалу, наданої в оренду ТОВ «ЛОК «Московський» для облаштування пляжу в частині збільшення терміну оренди на 49 років, в наступній редакції:

УГОДА

(про зміну умов договору оренди земельної ділянки, укладеного між Малоріченською сільрадою та ТОВ «ЛОК «Московський» 16.01.2002року)

с.Малоріченське                                                                                «16» серпня 2007р.

          Ми, Малоріченська сільська рада, в особі Малоріченського сільського голови Костромцева І.М., діючого на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», іменована надалі Орендодавець, з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс» «Московський», в особі директора Місюрова О.Л., що діє на підставі Статуту іменоване надалі Орендар, з іншого боку, уклали цю угоду про наступне:

Абзац перший пункту 2.2 Договору оренди земельної ділянки площею 0,0723 га, розташованої у селі Малоріченське, з правої сторони від причалу, укладеного 16.01.2002 року, зареєстрованого у книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі Малоріченської сільської ради 17.01.2002року за №85 викласти у наступній редакції:

«Договір укладається терміном на 49 (сорок дев'ять) років і діє до 16.01.2051 року».

При укладені цієї угоди сторони керувались статтями 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.30 Закону України «Про оренду землі», абзацом 1 пункту 4 Договору оренди земельної ділянки площею 0,0723 га, розташованої у селі Малоріченське, з правої сторони від причалу, укладеного 16.01.2002 року, зареєстрованого у книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі Малоріченської сільської ради 17.01.2002року за №85.

Ця угода є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки площею 0,0723 га, розташованої у селі Малоріченське, з правої сторони від причалу, укладеного 16.01.2002 року, зареєстрованого у книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі Малоріченської сільської ради 17.01.2002 року за №85.

Ця угода підлягає державній реєстрації в Алуштинському відділі Кримської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України».

РЕКВІЗІТИ СТОРІН

ОРЕНДОДАВЕЦЬ                                                                      ОРЕНДАР

Малоріченська сільська рада                                           ТОВ «ЛОК «Московський»

с. Малоріченське,                                                     с. Малоріченське, вул. Паркова, 24

вул. Комсомольська, 8                                           р/р 2600031877001 в Алуштинській філії

                                                                         АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324032,

                                                                         ЗКПО 30121990

Сільський голова                                                     Директор

Костромцев І. М.

4.          У разі неукладення Малоріченською сільською радою (98520, м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Комсомольська, 8) угоди про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 16.01.2001 р. площею 0,0723 га, розташованої в с. Малоріченське, з правої сторони від причалу, наданої в оренду ТОВ «ЛОК «Московський» для облаштування пляжу в частині збільшення терміну оренди на 49 років, в десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, угоду вважати укладеною в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський», наданій суду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.