Рішення

від 07.01.2025 по справі 502/2237/24

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/2237/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М. В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

третя особа:Кілійська міськарада Ізмаїльськогорайону Одеськоїобласті

про

визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа6 Кілійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в позовній заяві вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.02.2007 року.

Після смерті спадкодавця, залишилося спадкове майно, яке складається з : - земельної ділянки площею 5,56 га, кадастровий номер 5122382600:01:001:0773, 5122382600:01:001:0269, розташованої на території Новоселівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ОД №066859 від 06.09.2004 року, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 29.07.2004 року №410;

-майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства «Єнікой», що знаходиться в с. Новоселівка Кілійського району Одеської області, належний спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії НОМЕР_2 від 12.07.2007 року.

За життя ОСОБА_4 заповіту не залишив. Зі своєю дружиною ОСОБА_5 , спадкодавець розірвав шлюб 13.10.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 13.10.2000 року.

Дочка спадкодавця ОСОБА_6 , відмовилась від прийняття спадщини після смерті батька, що підтверджується її заявою від 19.05.2017 року, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за №374.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 не має.

Позивач, як спадкоємець першої черги за законом звернувшись до Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області отримав відмову в прийняття заяви про прийняття спадщини за законом, у зв`язку з пропуском строку, передбаченого ст.. 1270 ЦК України.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 19.03.2018 року по справі № 502/2364/17 позивачу було надано додатковий строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

В подальшому, звернувшись до нотаріальної контори, позивачу було роз`яснено, що у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, видача свідоцтва про прав на спадщину неможлива та рекомендовано звернутись до суду для вирішення цього питання.

В зв`язку з зазначеним позивач просив суд:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності на:

- земельну ділянку площею 5,56 га, кадастровий номер 5122382600:01:001:0773, 5122382600:01:001:0269, розташовану на території Новоселівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №066859 від 06.09.2004 року, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 29.07.2004 року №410;

- майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Єнікой», що знаходиться в с. Новоселівка Кілійського району Одеської області, який належав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії НОМЕР_2 від 12.07.2007 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, з позовними вимогами ознайомлена, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Представник третьої особи - Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 05.05.1975 року Новоселівським сіль ЗАГС Кілійського району Одеської області вбачається, що (далі викладено мовою оригіналу) « ОСОБА_9 » народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані (далі викладено мовою оригіналу) « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_5 », актовий запис №6 від 05.05.1975 року, /а. с. 8/.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 13.10.2000 року, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 13.10.2000 року зроблено запис №156, /а. с. 9/.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 066859, виданого 06.09.2004 року головою Кілійської районної державної адміністрації вбачається, що ОСОБА_4 , який проживає в с. Новоселівка, на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 29 липня 2004 року №410 є власником земельної ділянки, площею 5,56 гектарів в межах згідно з планом, (яка складається з двох земельних ділянок з кадастровим номером: 5122382600:01:001:0773 та кадастровим номером 5122382600:01:001:0269), яка розташована на території Новоселівської сільської ради Кілійського району Одеської області масиви №1, №31 зем. діл. № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 7771, /а. с. 11-12/.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії МП № 015005, виданого 12.07.2007 року Новоселівською сільською радою встановлено, що ОСОБА_4 , має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства «Єнікой», розташованого в с. Новоселівка, Кілійський район, Одеська область, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 17.08.2002 року. Частка майна пайового фонду ОСОБА_4 у вказаному підприємстві, визначена в розмірі 8617,00 гривень або 0,1266 відсотків, /а. с. 13/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.02.2007 року Виконкомом Новоселівської сільської ради Кілійського району Одеської області, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 07 від 09.02.2007 року, /а. с. 10/.

Згідно заяви ОСОБА_2 , посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованої за реєстровим №374 вбачається, що заявник не претендує на спадщину, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертатись до суду з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини не буде та не заперечує, щоб свідоцтво про прав на спадщину було видане іншому спадкоємцю, /а.с.14/.

Відповідно до листа №505/01-16 від 25.05.2017 року наданого Білгород-Дністровською державною нотаріальною конторою Одеської області ОСОБА_1 вбачається, що у зв`язку з тим що заявником пропущено. Визначений чинним законодавством України строк для прийняття спадщини, йому рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав, /а.с.15/.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 19.03.2018 року по справі №502/2364/17 позов задоволено. Надано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк у 3 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно повідомлення Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області за вих. № 1523/01-16 від 13.11.2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не відкривалась, що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 79125006 від 13.11.2024 року. Та відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 79124958 від 13.11.2024 року відомості в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_4 , як заповідача відсутня, /а.с.36-38/.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 № 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , є рідним сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та відповідно спадкоємцем першої черги до майна померлого, однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не має можливості оформити спадкові права, а тому суд вважає встановленим факт належності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 земельної ділянки площею 5,56 га, кадастровий номер 5122382600:01:001:0773, 5122382600:01:001:0269, розташованої на території Новоселівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №066859 від 06.09.2004 року, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 29.07.2004 року №410; а також майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Єнікой», що знаходиться в с. Новоселівка Кілійського району Одеської області, відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай серії НОМЕР_2 від 12.07.2007 року.

За змістом ст. ст. 1, 9 Закону України від 14 лютого 1992 року«Про колективне сільськогосподарське підприємство»колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали, зокрема, громадяни, які на момент паювання землі були членами сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - АТ) і яких було включено до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно п. п. 5-6 Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Відповідно до п. 12 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 11 від 20.02.96 р. відновлення втрачених сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадиться тими районними державними адміністраціями, які здійснювали їх видачу.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут) (стаття 1225 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно доч. 1 ст.1269ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до п. п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Як зазначено в п. п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16 ЦК України, ст. ст. ст.12,81,207, 259,263-265, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1225, 1261, 1269 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку загальною площею 5,56 гектарів, ( яка складається з двох земельних ділянок з кадастровим номером 5122382600:01:001:0773 та кадастровим номером 5122382600:01:001:0269), яка розташована на території Новоселівської сільської ради Кілійського району Одеської області масиви №1, №31 зем. діл. № НОМЕР_6 , №15, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №066859 виданого 06.09.2004 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Єнікой» (майновий сертифікат), що знаходиться в с. Новоселівка Кілійського (теперішній Ізмаїльський) район Одеська область, відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії МП № 015005, виданого 12.07.2007 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан