Рішення

від 21.10.2024 по справі 160/22223/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 рокуСправа №160/22223/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОНОМІ» до Дніпровської митниці про визнання рішення протиправним,-

УСТАНОВИВ:

16.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОНОМІ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняте рішення Дніпровською митницею: рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2024 року №UA110130/2024/000287/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000609 від 29.07.2024 року;

- стягнути з Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОНОМІ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав про протиправність спірного рішення з огляду на таке. Виставлення рахунку-фактури раніше ніж Специфікації, жодним чином не може впливати на ціну товару, яка визначена декларантом. Митна вартість визначена у специфікації від 17.04.2024 року та у інвойсі 01.04.2024 року і складає 24430,50 дол. США. Платіжний документ від 17.04.2024 року у повній мірі відповідає постанові Правління Національного банку України від 28.08.2008 року №216.

Представник позивача зауважує, що позивачем були надані абсолютно всі документи, необхідні для проведення розмитнення товару по заявленим Декларантом мотивам.

Окрім того, у графі 33 рішення митниці від 29.07.2024 року про коригування митної вартості товарів відсутні обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості. Натомість обставини прийняття спірного рішення були викладені у повідомленні від 29.07.2024 року, яке було надіслано позивачу.

Ухвалою від 21.08.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

09.09.2024 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог, в якому зазначено про правомірність та обґрунтованість спірних рішень.

У судовому засіданні 03.10.2024 року було ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, зважаючи на наявність клопотання представник позивача про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

27.12.2023 року між позивачем (покупцем) та NANJING PANS MACHINERY CO., LTD (Китай) (продавцем) було укладено договір №МТ231227 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючи (в подальшому продукція) в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору продавець поставляє продукцію на умовах FOB м. Шанхай, що вказується в рахунках, відповідно до Інкотермс-2020.

Продавець здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначені умови оплати:

Оплата продукції здійснюється наступним чином:

- 100% від загальної суми контракту сплачує Покупець на умовах попередньої оплати за Товароку Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок продавця.

23.01.2024 року між ТОВ «АВТОНОМІ» (довіритель) та ФОП ОСОБА_1 (повірений) укладено договір доручення №1956, за умовами якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов`язання по декларуванню в митних органах України товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються довірителем через митний кордон України, а також проведення інших дій, пов`язаних з повним оформленням товарів.

ФОП ОСОБА_1 було подано до Дніпровської митниці митну декларацію №24UА110130016983U0 від 25.07.2024 року, до якої було додано наступні документи:

- пакувальний лист б/н від 01.02.2024 року;

- рахунок-фактура (інвойс) PL240201 від 01.02.2024 року;

- коносамент WMSS24050207 від 14.05.2024 року;

- автотранспортна накладна РО15097 від 12.07.2024 року;

- сертифікат про походження товару 24С4403А2892/03441 від 20.05.2024 року;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів, 24UA110130016406U6.00 від 18.04.2024 року;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів, 24UA110130016406U6.00 від 18.07.2024 року;

- картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, UA110130/2024/000591 від 18.07.2024 року;

- комерційна пропозиція від 01.02.2024 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару, NJBKLO4HO93LUMK ВІД 17.04.2024 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3074 від 09.07.2024 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3141 від 12.07.2024 року;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, №26 від 10.07.2024 року;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, №32 від 16.07.2024 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №15097 від 12.07.2024 року;

- прейкурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.02.2024 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 17.04.2024 року;

- ЗЕД (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №МТ231227 від 27.12.2023 року;

- договір про надання послуг митного брокера №1956 від 23.01.2024 року;

- договір про перевезення №101212072024/RS від 11.07.2023 року;

- договір про перевезення №1413 від 04.12.2023 року;

- договір про перевезення заявка №5 від 12.07.2024 року;

- договір про перевезення ТЕО45276115 від 21.12.2023 року;

- документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») №№UA.TR.YT.D.071205-24-1, UA.TR.YT.D.071205-24-2, UA.TR.YT.D.071205-24-3, UA.TR.YT.D.071206-24-1, UA.TR.YT.D.071206-24-2, UA.TR.YT.D.071206-24-3 від 12.07.2024 року;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 25.07.2024 року;

- інші некласифіковані документи: №18-07/1 від 18.07.2024 року, №18-07/5 від 18.07.2024 року, Замовлення від 01.02.2024 року, Пов. про проходж. пост митного від 09.05.2024 року, Тех.опис від 27.03.2024 року;

- Єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів UA110130/0388 від 19.07.2024 року;

- Копія митної декларації країни відправлення 223120240001664631 від 09.05.2024 року;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів, 24UA110130016984U0 від 25.07.2024 року.

25.07.2024 року митниця направила позивачу Повідомлення про необхідність подання додаткових документів. Як зазначено у Повідомленні, у рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- виписку з бухгалтерської документації;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з врахуванням зазначених митним органом зауважень.

Згідно частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів - 10 календарних днів.

29.07.2024 року позивачем було направлено лист, в якому повідомлено про відсутність можливості подані інші додаткові запитані документи.

У подальшому, митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000287/1 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2024/000609.

Спірне рішення про коригування митної вартості прийняте з урахуванням такого.

ТОВ «АВТОНОМІ» до митного контролю та оформлення 25.07.2024 за ЕМД №24UA110130016984UO (UA110130/2024/016984) заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником «NANJING PANS MACHINERY CO.,LTD» (код 4104 у графі 44) від 27.12.2023 року №МТ231227 (далі- Контракт), специфікацією від 17.04.2024 року №2, рахунком-фактурою №PL240201 від 01.02.2024 року. Рахунок-фактура виставлена раніше ніж Специфікація.

Відповідно п.4.1. Контракту «Продавець гарантує відповідність Продукції стандартам країни-виробника, що підтверджується сертифікатами походження». Декларантом до митного оформлення наданий сертифікат походження №24С4403А2892/03441 від 20.05.2024 року, в у гр.1 «Експортер» наявний запис про ще одного Експортера SHENZHEN QIFA TRADE CO. LTD, про якого інформація у наданому пакеті документів відсутня. Зазначене може свідчити про наявність ще одного іноземного контрагента, на користь якого могли бути здійснені платежі, які не додані до митної вартості.

Пунктом 3.3. Контракту передбачена 100% попередня оплата. Декларантом до митного оформлення наданий swift N9NJBKL04H093LUMK від 17.04.2024, в якому у гр.70 в деталях платежу до яких наявні реквізити контракту від 27.12.2023 року N9MT231227 та реквізити рахунку рахунку-фактури. Платіжний документ N9NJBKL04H093LUMK від 17.04.2024 року не засвідчено печаткою банку, в якому також відсутня позначка про використання електронного підпису. Також відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера - відсутні. Відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 року №9216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізити платіжного документу, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Пунктом 2.1 даного Положення визначено, які реквізити воно має містити, в тому числі «підписи відповідальних осіб платника згідно з наданим до банку платника переліком осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком. У разі подання електронного розрахункового документа відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний(і) підпис(и) згідно з вимогами, установленими нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України». Враховуючи вищезазначене, наданий декларантом банківський платіжний документ неможливо однозначно ідентифікувати із задекларованою партією товару. Враховуючи вищезазначене, у відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

До митного контролю заявлено умови поставки FOB Shanghai. Тобто, всі витрати по доставці товарів до пункту призначення в Україні покладаються на імпортера (ТОВ «АВТОНОМІ». Митна декларація країни відправлення від 09.05.2024 року №223120240001664631 містить номер коносаменту відмінний від наданого до митного оформлення. Відповідно до наданого коносаменту та заявлений умов поставок у МД порт відправки вказаний SHANGHAI, декларація країни відправлення вказаний порт відправки Гаоцзин (Яншань). Таким чином, враховуючи інші відомості митної декларації країни відправлення, що дають змогу ідентифікувати оцінюваний товар, документи містять між собою розбіжності в умовах поставки та порту відправлення, що мають значення для врахування всіх складових митної вартості та вірності розрахунку митної вартості.

Відповідно до п 1.1. договору на транспортно-експедиціного обслуговування від 21.12.2024 року №ТЕ045276115, укладеного між ТОВ «КНОСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» та ТОВ «АВТОНОМІ»: відповідно з договором, експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання визначених умовами цього Договору послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Пунктом 1.2. договору оговорено, що послуги експедитора надаються на умовах оформлення Заявки. Заявка є невід`ємною частиною договору. Тобто всі послуги, що надаються експедитором повинні бути обов`язково оговорені Заявкою. Декларантом до митного оформлення надано Заявку на перевезення від 12.07.2024 року №5. (Слід зазначити, що наданий до митного оформлення коносамент датований 14.05.2024 року, що означає що вантаж вийшов з порту Китаю раніше, ніж укладена Заявка про надання послуг з перевезення. Також, послуги з перевезення вантажу водним видом транспорту здійснювалося іншою компанією «ААА CHINA LIMITED», а рахунок на оплату за морське перевезення виставлений ТОВ «КНОСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА». Офіційного підтвердження взаємовідносин між компанією «ААА CHINA LIMITED» та OB «КНОСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» декларантом до митного оформлення не надано. Рахунків від компанії перевізника морським транспортом не надані). У наданій до митного оформлення Заявці від 12.07.2024 року №5 міститься інформація про те, що до наданих послуг Експедитором відноситься транспортно-експедиторське обслуговування за маршрутом SHANGHAI, Китай (місце завантаження), порт розвантаження Гданськ, пункт доставки м. Дніпро. У наданій Заявці не включає в себе вартість митного оформлення, страхування вантажу, витрати при огляді контейнера в порту, зважування, відбір проб, рентген, наднормативне зберігання контейнера в порту, вартість простою автотранспорту, вартість демереджа/детеншен. Вказані витрати також не відображені у рахунках фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.07.2024 року №3074, від 12.07.2024 року №3141. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості.

Відповідно товаросупровідних документів вантаж перетинав кордони Польщі, де повинні були бути оформлені MRN та ТІ. За умовами зовнішньоекономічного договору разом з вантажем продавець відправляє і оформлює такі документи: рахунок, нормативно-технічна документація, сертифікат походження. Декларантом до складу митної вартості включено міжнародні транспортні послуги за межами території України в сумі 45 000,00 грн., морське перевезення за межами території України в сумі 189 223,75 грн., навантажувальні-розвантажувальні роботи за межами території України в сумі 30 000,00 грн., (рахунок ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА»» від 09.07.2024 року №3074 та від 12.07.2024 року №3141), відповідно довідці №15097 від 12.07.2024 року зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося. Надання довідки про транспортні витрати не передбачено договором на організацію транспортно-експедиторського обслуговування вантажів автотранспортом від 21.12.2024 року №ТЕ045276115. Так, довідка не являється документом для оплати наданих послуг, тому не несе в собі інформативний характер. Договором від 21.12.2024 року №ТЕ045276115 п.4.1. підставою для оплати наданих послуг є виставлений рахунок протягом 3 робочих днів. Відповідно виставлених рахунків не визначається вартість послуг зі страхування вантажу, а також оформлення MRN та ТІ що здійснено на території Польщі. У наданих рахунках 09.07.2024 року №3074 року та від 12.07.2024 року №3141, до розрахунку вартості не входить вартість зберігання, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість повернення порожнього контейнера, оформлення ТІ, вартість страхування вантажу. Податковим кодексом України (далі - ПКУ) із змінами та доповненнями чітко встановлено перелік документів, необхідний для ведення в цілях оподаткування. Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом. У відповідності до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Надані декларантом рахунки щодо транспортних витрат №26 від 10.07.2024 року, 32 від 16.07.2024 року мають інформаційний характер, не дає розуміння формування всіх складових (зокрема послуги з навантаження) та принципу розділення вартості наданих послуг.

Декларантом до митного оформлення наданий прайс-лист виробника. Термін «прейскурант» походить від французької мови (prix - ціна, courant - поточний), а термін «прайс -лист» від англійської (price - ціна, list - список) і по суті є словами синонімами. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. В комерційній практиці відмінність комерційної пропозиції від прейскуранта (прайс-листа) полягає в його персоналізації обмеженому колу покупців. Відомості, зазначені в комерційній пропозиції продавця, адресовані безпосередньо покупцю. Прайс-лист компанії NANJING PANS MACHINERY CO.,LTD наданий декларантом, має суб`єктивний характер (складений для ТОВ «АВТОНОМІ» на умовах поставки FOB м. Шанхай та містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у інвойсі від 01.02.2024 року №PL240201.

За результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів нижче рівня митної вартості подібних (аналогічних) товарів, вироблених тим же виробником, митне оформлення яких вже здійснене за ціною угоди. Встановлена невідповідність митної вартості задекларованих товарів суперечить положенням статті VII «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ та ставить під сумнів, що заявлена декларантом митна вартість задекларованих товарів ґрунтується на дійсній вартості імпортованих товарів. Частиною 2 статті VII ГАТТ визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 1 Пункту 2 Додатку І «Примітки та додаткові положення до статті VII ГАТТ» визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Згідно частини 2 статті 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення таких складових митної вартості як витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товарів, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, керуючись частиною 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з врахуванням зазначених митним органом зауважень. Згідно частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів - 10 календарних днів. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи, прохання повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультацію проведено. ПОВІДОМЛЕННЯ 2 Декларантом надано роз`яснювальний лист підприємства TOB «АВТОНОМІ» від 29.07.2024 року та проінформовано, що інших документів надати немає можливості. Документального підтвердження та спростування виявлених розбіжностей - не надано.

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 25.07.2024 року №24UA110130016984UO (UA110130/2024/ 016984), відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей у повному обсязі, унеможливлює об`єктивну перевірку числового значення митної вартості заявлених товарів.

Відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований, відповідно до частини 2 статті 58 МКУ та пункту 2 частини б статті 54 МКУ. Митна вартість може бути визнана митним органом за умови надання додаткових документів, передбачених частиною другою-третьою статті 53 МКУ, з врахуванням визначених митним органом зауважень та розбіжностей: за - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;- виписку з бухгалтерської документації;- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з врахуванням зазначених митним органом зауважень.

Застосуванню другорядного методу передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статті 60 МКУ. Консультація направлена на адресу декларанта у формі електронного повідомлення 26.07.2024 року. Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відповідно до п.3 ст.59 МКУ, незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Відповідно до ст.60 МКУ, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним нього. Згідно п.3 ст.60 МКУ, для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. За результатами проведеного контролю співставлені відповідності до положень статті 337 МКУ встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операцій ідентичних товарів в понятті ст.59, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (ст.59 МКУ) товарів. У зв`язку із неможливістю застосування вказаного методу визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості, передбаченого ст. 60 митного кодексу - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Заявлена митна вартість: товару №1 «Верстати токарні металорізальні, горизонтальні, без ЧПУ, у комплекті за ЕМД від 25.07.2024 №24UA110130016984U0 (UA110130/2024/016984), на умовах поставки INCOTERMS FOB Shanghai з урахуванням витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України - 2,3135 дол.США /кг. Країна-виробник - Китай. У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібних товарів: Товару №1 «Верстати токарні горизонтальні» за МД від 07.06.2024 року №24UA100060216194U1 (UA100060/2024/216194), Країна виробництва - Китай, співставного з оцінюваним товаром у співставних обсягах, на однакових комерційних умовах FOB SHANGHAI, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, країна виробник - Китай, за контрактом з виробником, із задекларованою митною вартістю на рівні 4,7372 дол.США/кг з урахуванням всіх складових, товару №2 «Верстати токарні без ЧПУ, у комплекті» за ЕМД від 25.07.2024 №24UA110130016984UO (UA110130/2024/016984), на умовах поставки INCOTERMS FOB Shanghai, з урахуванням витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України - 625,5785долСША/шт. (2,2748 дол.США /кг.). Країна виробник - Китай. У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібних товарів: Товару №1 «Універсальний токарний станок» за МД від 24.07.2024 року №24UA100320424663U0 (UA100320/2024/424663), Країна виробництва - Китай, співставного з оцінюваним товаром у співставних обсягах, на однакових комерційних умовах FOB SFIANGHAI, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, країна виробник - Китай, за контрактом з виробником, із задекларованою митною вартістю на рівні 11298,60 долСША/шт. (4,0208 дол.США/кг) з урахуванням всіх складових, товару №3 «Верстати металорізальні, для фрезерування, без ЧПУ, у комплекті:» за ЕМД від 25.07.2024 року №24UA110130016984U0 (UA110130/2024/016984), на умовах поставки INCOTERMS FOB Shanghai, з урахуванням витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України - 235,0866 долСША/шт. (2,5378 дол.США /кг.). Країна виробник - Китай. У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібних товарів: Товар №2 «Верстати для обробки металу фрезерніне інструментальні, без числового програмного керування, нові» за МД від 18.03.2024 №24UA205140018560U2 (UA205140/ 2024/ 018560), Країна виробництва - Китай, співставного з оцінюваним товаром у співставних обсягах, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, країна виробник - Китай, із задекларованою митною вартістю на рівні 3727,89 долСША/шт. (6,4776 дол.США/кг) з урахуванням всіх складових, товару №4 «Частини верстатів для обробки дерева, токарніих» за ЕМД від 25.07.2024 №24UA110130016984U0 (UA110130/2024/016984), на умовах поставки INCOTERMS FOB Shanghai, з урахуванням витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України - 2,6552 дол.США /кг. Країна виробник - Китай. У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібних товарів: Товар №2 «Частини до автоматичної кромкообрізної лінії» за МД від 18.06.2024 №24UA100180007937U1 (UA100180/2024/ 007937), Країна виробництва - Китай, співставного з оцінюваним товаром у співставних обсягах, на однакових комерційних умовах FOB Qingdao, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, країна виробник - Китай, за контрактом з виробником, із задекларованою митною вартістю на рівні 4,80 дол.США/кг з урахуванням всіх складових, товару №5 «Гідравлична система верстатів токарних металорізальних» за ЕМД від 25.07.2024 року №24UA110130016984U0 (UA110130/2024/016984), на умовах поставки INCOTERMS FOB Shanghai, з урахуванням витрат та транспортування до місця ввезення на митну територію України - 3,7031 дол.США /кг. Країна виробник - Китай. У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібних товарів: Товару №1 «Гідравлічні системи до візків з підіймальним обладнанням, нові» за МД від 24.06.2024 №24UA401020033633U3 (UA401020/2024/ 033633), Країна виробництва - Китай, співставного з оцінюваним товаром у співставних обсягах, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, країна виробник - Китай, за контрактом з виробником, із задекларованою митною вартістю на рівні 6,6666 дол.США/кг з урахуванням всіх складових. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідно до статей 54, 58 МКУ, прийнято Рішення про коригування митної вартості від 29.07.2024 року №UA110130/2024/000287/1 (товарів №1,2,3,4,5). Митна вартість товарів визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2- ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості відомостях, наведених у МД від 07.06.2024 року №24UA100060216194U1 (UA100060/2024/216194), від 25.07.2024 року №24UA110130016984U0 (UA110130/2024/016984), від 18.03.2024 року №24UA205140018560U2 (UA205140/2024/ 018560), від 18.06.2024 №24UA100180007937U1 (UA100180/2024/ 007937), від 24.06.2024 року №24UA401020033633U3 (UA401020/2024/ 033633). Митна вартість оцінюваного товару №1 визначається на рівні 4,7372 дол.США/кг, товару №2 - 1102,5100 дол США/шт. ((4,0208 дол.США/кг), товару №3 - 598,2903 дол США/шт (6,4776 дол.США/кг ), товару №4 - 4,80 дол.США/кг, товару №5 - 6,6666 дол.США/кг. з урахуванням всіх складових. У відповідності до статті 52 МКУ, декларант має право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 МКУ;- оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Окрім того, з технічних причин графа 33 викладена в окремому Повідомленні.

Оскаржуваною карткою відмови №UA110130/2023/000176 відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Вважаючи спірні рішення митної вартості товарів та спірну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Спірне рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте митницею фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

Щодо зауважень митниці про те, що рахунок-фактура №PL240201 від 01.02.2024 року виставлена раніше ніж Специфікація №2 від 17.04.2024 року, суд вказує, що ані у спірному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву, відповідач не обгрунтоває як саме виставлення рахунку-фактури раніше специфікації впливає на визначення митної вартості товарів. Тож, дане зауваження є безпідставним та необґрунтованим.

Наступним зауваженням митниці є те, що наданий декларантом до митного оформлення сертифікат походження №24С4403А2892/03441 від 20.05.2024 року, в у гр.1 «Експортер» містить запис про ще одного Експортера SHENZHEN QIFA TRADE CO. LTD, про якого інформація у наданому пакеті документів відсутня. Зазначене може свідчити про наявність ще одного іноземного контрагента, на користь якого могли бути здійснені платежі, які не додані до митної вартості.

Однак, суд зауважує, що сертифікат походження товару не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України. При цьому, такий сертифікат є документом, який лише підтверджує країну походження товару.

Тож, зауваження митниці щодо наявності у сертифікаті походження товару №24С4403А2892/03441 від 20.05.2024 року будь-яких посилань не мають відношення щодо ціноутворення.

Щодо зауважень митниці про недоліки платіжного документу N9NJBKL04H093LUMK від 17.04.2024 року.

У спірному рішенні про коригування митниця зазначила, що платіжний документ N9NJBKL04H093LUMK від 17.04.2024 року не засвідчено печаткою банку, в якому також відсутня позначка про використання електронного підпису. Також відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера - відсутні. Тож, наданий декларантом банківський платіжний документ неможливо однозначно ідентифікувати із задекларованою партією товару. Враховуючи вищезазначене, у відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що оформлення платіжних документів не впливає на митну вартість товару. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року по справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року по справі №380/6459/20.

Щодо того, що митна декларація країни відправлення від 09.05.2024 року №223120240001664631 містить номер коносаменту відмінний від наданого до митного оформлення.

З приводу вказаного, суд зауважує, що коносамент та декларація країни відправлення не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України. Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, частина 5 статті 53 Митного кодексу України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо зауважень митниці до Заявки на перевезення №5 від 12.07.2024 року та довідки про транспортні витрати.

Так, заявка на перевезення вантажу - є замовленням на організацію перевезення і входить до пакету документів для перевізника, фактично є додатком до Договору перевезення.

Факт надання послуг перевезення вантажу є беззаперечним, про що свідчать надані такі документи:

- договір №101212072024/RS від 11.07.2023 року на організацію перевезень автомобільним транспортом, укладений між ТОВ «ШПІЦ ТРАК» (виконавець) та ТОВ «РВ ДАФ +»;

- договір №1413 від 04.12.2023 року про надання транспортно-експедиторських послуг, укладений між ФОП ОСОБА_2 (перевізник) та ТОВ «РВ ДАФ +» (експедитор);

- договір №ТЕО45276115 транспортно-експедиторського обслуговування від 21.12.2023 року, укладений між ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» (експедитор) та ТОВ «АВТОНОМІ» (клієнт);

- рахунки на оплату №3074 від 09.07.2024 року та №3141 від 12.07.2024 року за договором №ТЕО45276115 від 21.12.2023 року, де покупцем є ТОВ «АВТОНОМІ», а постачальником ТОВ «КОНСОЛЬЬАЙН УКРАЇНА»;

- платіжна інструкція №32 від 16.07.2023 року на суму 79887,24 грн. Платник: ТОВ «АВТОНОМІ». ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН Україна». Призначення: рахунок на оплату №3141 від 12.07.2024 року. КС WMSS24050207. Договір №ТЕО45276115 від 21.12.2023 року;

- Довідка №1509+7 від 12.07.2024 року по коносаменту WMSS24050207, у якій вказано, що витрати на доставку вантажу по даному коносаменту за маршрутом FOD Shanghai (Китай) порт Гданськ (Польща) п/п Ягодин становить 264223,75 грн.

При розгляді даних правовідносин, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 року по справі №804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Подібна правова позиція наведена в рішеннях Верховного суду у від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 року у справі №810/2839/17, від 21.11.2019 року у справі №804/9754/15, від 07.05.2020 року у справі №400/2922/18, від 03.02.2021 року у справі №810/4441/16; від 13.01.2022 року справа №520/11061/2020; така ж позиція наведена в узагальненій практиці застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13.03.2012 року) в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 13.10.2017 року.

Щодо зауважень митниці, що прайс-листа компанії NANJING PANS MACHINERY CO.,LTD, наданий декларантом, має суб`єктивний характер (складений для ТОВ «АВТОНОМІ» на умовах поставки FOB м. Шанхай та містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у інвойсі від 01.02.2024 року №PL240201.

Відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Проте, відповідачем не наведено належного обгрунтування невідповідності прайс-листа компанії NANJING PANS MACHINERY CO.,LTD вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ.

Суд зазначає, що згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, Якість товару (за необхідності), одиниці виміру (Штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг.

Тож, зауваження митниці в частині прайс-листа є безпідставними.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості та картці відмови суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу, відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 року у справі №560/355/19.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Одночасно позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 15000 грн, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду.

Так, за змістом приписів ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн., представником позивача надано:

- договір про надання правової допомоги від 18.07.2024 року, укладений між позивачем, ТОВ «АВТОНОМІ» та адвокатом, Нестеченко Дмитром Сергійовичем. Пунктом 4.1 Договору визначено, що розмір гонорару складає 15000 грн за професійну правничу допомогу в судовій справі щодо оскарження рішення UA10130/2024/000287/1 від 29.07.2024 року Митної служби України про корегування вартості товару сплачується протягом 10 днів з дня укладення між сторонами акту щодо кожного рішення Митної служби України про корегування вартості товару шляхом перерахування на рахунок Адвоката згідно наданого Адвокатом рахунку.

- додаткову угоду №1 від 01.07.2024 року до договору від 18.07.2024 року, відповідно до якої розмір гонорару складає 15000 грн за професійну правничу допомогу в одній судовій справі щодо оскарження рішення Митної служби України про корегування вартості товару сплачується протягом 5 днів з дня укладення між сторонами акту щодо кожного рішення Митної служби України про корегування вартості товару шляхом перерахування на рахунок Адвоката

У матеріалах справи міститься також копія платіжної інструкції №40 від 06.08.2024 року, відповідно до якої ТОВ «АВТОНОМІ» сплатило адвокату Нестеченко Дмитру Сергійовичу суму у розмірі 15000,00 грн. Призначення платежу: рахунок на оплату від 01.08.2024 року №1. Без ПДВ. Правова допомога за договором №б/н від 18.07.2024 року та Додаткової угоди №1 від 01.08.2024 року.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з Постановою Верховного суду від 08.02.2022 року по справі №160/6762/21 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, що включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Тож, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи є належним чином обґрунтована, а також співмірна обсягу послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОНОМІ» (49038, м. Дніпро, пр. Дм. Яворницького, буд. 107А, код ЄДРПОУ 45276115) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання рішення протиправним задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте рішення Дніпровською митницею: рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2024 року №UA110130/2024/000287/1, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000609 від 29.07.2024 року.

Стягнути з Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОНОМІ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5100,91 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко