Рішення

від 07.01.2025 по справі 260/6889/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/6889/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Плеханова З.Б. , розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053),

Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063)

про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві , яким просить:

1. Прийняти адміністративний позов до розгляду.

2. За результатами розгляду адміністративного позову ухвалити рішення, яким:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вулиця Бульварно - Кудрявська, 16, місто Київ, Україна, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) від 26.09.2024 за № 23952/03-16 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вулиця Бульварно - Кудрявська, 16, місто Київ, Україна, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.09.2024 року про призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ, вирішивши її по суті з прийняттям відповідного рішення, та з урахуванням висновків суду.

3. Стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору.

4. Справу розглянути у порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.10.2016 року Ужгородським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу призначено пенсію по інвалідності (II група інвалідності по загальному захворюванню) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІУ.

08.11.2018 року Ужгородським об`єднаним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за №1058-ІУ.

У зв`язку з досягненням ним 65 - річного віку, з вислугою років понад 22 роки, позивач 19.09.2024 року звернувся із заявою № 8565 до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісного центру), з приводу призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 - XII.

Розгляд заяви позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Надалі - ГУ ПФУ в м. Києві) визначене за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку, яке 26.09.2024 прийняло рішення за № 23952/03-16 про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону № 3723 - XII. Рішення вмотивоване тим, що станом на 01.05.2016 року позивач мав необхідну вислугу років на посадах державної служби - 11 років 4 місяця для призначення пенсії згідно Закону № 3723 - XII, про те станом на 01.05.2016 року посаду державної служби не обіймав, що виключає його право на призначення пенсії за нормами пунктів 10 і 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 889 - VIII.

Таке рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки має стаж державної служби, визначений пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, має передбачений частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в справі, якою залучено до участі у справі в якості співвідповідача : Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063), та зобов`язано відповідачів протягом 7 днів з дня отримання даної ухвали надати суду: пенсійну справу ОСОБА_1 , всі матеріали за заявою позивача, на підставі яких винесено оскаржуване рішення.

08 листопада 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області надійшли завірені копії матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 та оригінал пенсійної справи № 921040147427 .

21 листопада 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_2 19.09.2024 року звернувся із заявою № 8565 щодо переходу з пенсії за віком призначеної згідно Закону України від 09.07.2003 №1058-1V «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

За принципом екстериторіальності вказана заява позивача від 19.09.2024 розглядалася структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві. Однак, відділом перерахунку пенсій № 3 Головного управління Пенсійного Фонду у м. Києві (структурний підрозділ, що розглядав заяву за принципом екстериторіальності), позивачу Рішенням № 921040147427 від 26.09.2024 року було відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позивач станом на 01.05.2016 року не займав посаду державної служби та його стаж станом на 01.05.2016 року складав 13 років 10 днів.

Звертає увагу суду на те, що згідно записів трудової книжки позивач був звільнений з посади провідного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області 25.08.2023 року, а Довідка № 48 від 19.09.2024 року, яка надана позивачем для перерахунку пенсії, містить дані про заробітну плату провідного спеціаліста станом на 31 грудня 2023 p., а не станом на день звільнення (25.08.2023), отже видана неправомірно, оскільки позивач не отримував даного посадового окладу та надбавок, що містяться в довідці.

Відтак, оскільки стаж роботи позивача на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, станом на 01.05.2016 складає 13 років 10 днів, і станом на 01.05.2016 року позивач не займав посаду державної служби, отже і права на переведення з одного виду пенсії на інший, з огляду на положення пункту 10, 12 Прикінцевих Положень Закону № 889-VIII не має.

25 листопада 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що права позивача після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII) на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, то таке право у позивача зберігається, оскільки він має стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, має передбачений частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Звільнення ОСОБА_1 29.04.2016 з посади начальника відділу з проведення протиепізоотичних заходів Управління ветеринарної медицини в Ужгородському районі за переведенням до Управління Держпродспоживслужби в Ужгородському районі відповідно до статті 36 пункту 5 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971р. за № 322-VIII (надалі КЗпП) та призначення його з 04.05.2016 на посаду головного спеціаліста Управління Держпродспоживслужби району в порядку переведення з Управління ветеринарної медицини в Ужгородському районі не припиняло дії трудового договору.

Звільнення ОСОБА_1 з посади відбулося за згодою позивача та суб`єкта призначення на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (надалі - постанова КМУ № 442).

27 листопада 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві надійшли копії документів, які стали підставою для призначення та перерахунку пенсії ОСОБА_1

Вивчивши матеріали адміністративної справи , а також пенсійну справу позивача № 147427, суд дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом

04.10.2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 подав ( як зазначено в його пенсійній справі ) до Ужгородського обєднаного управління ПФУ заяву про призначення пенсії по інвалідності., зазначивши , що працює , додавши відповідні документи та трудову книжку, в якій зазначено :

- 10.01.2003 року він прийнятий до Управління ветмедицини в Ужгородському районі, і 22.12.2004 року йому присвоєно 13 ранг державної служби

- 01.05.2009 року - присвоєно 12 ранг державної служби

- 15.11.2014 року - переведений на посаду начальника відділу в Управління державної ветмедицини в Ужгородському районі

-29.04.2016 року - звільнений із займаної посади на підставі п.5 ст. 36 Закону України про працю ( " підстава припинення трудового договору - переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду")

- 04.05.2016 року - прийнятий на посаду головного спеціаліста управління Держпродспоживслужби в Ужгородському районі.

12.10.2016 року Ужгородським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу призначено пенсію по інвалідності (II група інвалідності по загальному захворюванню, довічно) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІУ., що стверджується Протоколом 1301 від 12.10.2016.

30 жовтня 2016 року ОСОБА_1 подав до Ужгородського обєднаного управління ПФУ ( як зазначено в його пенсійній справі ) заяву , в якій просив "перерахувати " вид пенсії " перехід на інший вид пенсії", зазначивши , що працює.

15 листопада 2016 року згідно Розпорядження 147427 проведено розрахунок за новою формулою, вид пенсії : по інвалідності.

30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подав до Ужгородського обєднаного управління ПФУ ( як зазначено в його пенсійній справі ) заяву , в якій просив "перерахувати " вид пенсії " перехід на інший вид пенсії".

05 листопада 2018 року Ужгородським об`єднаним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу на підставі його заяви від 30.10.2018 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за №1058-ІУ, що стверджується наявним у пенсійній справі Протоколом призначення пенсії від 05.11.2018 року., де зазначено : Перехід з виду на вид/

23 листопада 2018 року прийнято Рішення 921040147427 "Про перерахунок пенсії":

- вид пенсії -пенсія за віком

- вік: 60 років.2м.28 днів, працює

-умови призначення: ЗУ "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування"

05 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав до Ужгородського обєднаного управління ПФУ ( як зазначено в його пенсійній справі ) заяву , в якій просив "перерахувати " вид пенсії " перехід на інший вид пенсії", додавши відповідні документи .

12 серпня 2021 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято "Рішення № 921040147427 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 05.08.21 року, в якій зазначено , що стаж роботи на посадах держслужби станом на 01.05.2016 року становить 11 років 04 місяці, оскільки зараховано стаж роботи з 22.12.2004 року по 29.04.2016 року, і станом на 01.05.2016 року заявник не перебував на посаді державної служби.

13 травня 2021 року було прийнято аналогічне рішення.

25 серпня 2023 року на підставі наказу Головного управління Держпродслужби в Закарпатській області за № 639-К від 25 серпня 2023 року позивача звільнено з посади провідного спеціаліста відділу організації і протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродслужби в Закарпатській області відповідно до п. 7 частини першої ст. 83 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за № 889-УІІІ (Надалі - Закон № 889-УІІІ) у зв`язку з досягненням ним 65 - річного віку. Зазначено стаж державної служи-22 роки.

29 серпня 2023 року позивач подав до відповідача повідомлення про факт та дату звільнення

02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою № 8686 про перерахунок пенсії, щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". та подав серед іншого довідки від 05.08.21 року з місця роботи про складові заробітної палати для призначення пенсії державного службовця, в яких зазначено, що його стаж на державній службі становить 20 років 5 місяців.

06.10.2023р. винесено рішення № 921040147427 відділом перерахунків пенсій № 3 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) відмовлено в переведенні перерахунку пенсії, про що від зв`язку з відсутністю правових підстав.

У вказаному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначило, що:

Оскільки, стаж на державній службі становить 11 років 4 місяці та на день набрання чинності Законом № 889 (1 травня 2016 р.) ОСОБА_1 не працював на посаді, які належать до відповідних категорій посад державних службовців, право на призначення пенсії за нормами пунктів 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 -відсутнє.

Вищевказане рішення відповідача позивач оскаржив до ЗОАС.

17 січня 2024 року ЗОАС у справі № 260/9834/23 постановив рішення , яким:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ( код ЄДРПОУ 229335548, вул. Ярославська, 40, м. Київ,) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Ярославська,40, м. Київ, Київська область, 04071, код ЄДРПОУ 229335548) від 06.10.2023 за №921040147427 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Ярославська,40, м. Київ, Київська область, 04071, код ЄДРПОУ 229335548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 02.10.2023 року про призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ, вирішивши її по суті з прийняттям відповідного рішення, та з урахуванням висновків суду.

У вищевказаному судовому рішенні суд зробив наступні висновки:

-Враховуючи наведене ОСОБА_1 відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, у якому зазначено: "Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців", має право на призначення йому пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. за № 3723-ХІІ.

У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи те, що станом на 01 травня 2016 року позивач займав посаду, що віднесена до посад, час роботи на яких зараховується до стажу державної служби, мав більше 10 років такого стажу, суд вважає, що позивач має право на отримання пенсії в порядку, передбаченому ст. 37 Закону №3723.

Крім того, суд вважає, що на момент звернення до відповідача із заявою про переведення його на пенсію державного службовця ним дотримано умов, встановлених ст. 37 Закону №2493, в частині досягнення мінімально необхідного віку, наявності достатнього загального стажу служби в органах, що прирівнюються до державної служби, що дає право на отримання держаної пенсії, а тому орган Пенсійного фонду України протиправно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його заяви.

Таким чином рішення ГУ ПФУ в Київській області про відмову у призначенні пенсію ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ прийнято без достатніх на то підстав з порушенням норм чинного законодавства України.

Рішення набуло законної сили 07 травня 2024 року.

15 липня 2024 року заступник начальника відділу перерахунків пенсій №3 ГУ ПФУ в Київській області прийняв рішення № 921040147427, в якому зазначено наступне:

- Відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Київській області скасовано рішення про відмову від 06.10.2023 року.

-Заява повторно розглянута і прийнято рішення відмовити в проведенні перерахунку щодо переходу з пенсії за віком, призначену за нормами Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 відповідно до заяви № 8686 від 02.10.2023 року з урахуванням висновків суду, наведених у судовому рішенні ЗОАС № 260-/9834/23.

- Оскільки, стаж на державній службі становить 13 років 10 днів та на день набрання чинності Законом № 889( 1 травня 2016 року) ОСОБА_1 не працював на посаді , які належать до відповідних категорій посад державних службовців, право на призначення пенсії за нормами пунктів 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 відсутнє.

Адвокат Романенко Олександр Іванович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яким просив суд: 1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.07.2024 року за №921040147427 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ. 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2023 року про призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ, вирішивши її по суті з прийняттям відповідного рішення, та з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 15.07.2024 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/9834/23 від 17.01.2024 року, яке набрало законної сили 07.05.2024 року, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 02.10.2023 року та ігноруючи висновки Закарпатського окружного адміністративного суду зазначені у рішенні від 17.01.2024 року по справі №260/9834/23 повторно, з тих же самих підстав, рішенням за тим же самим номером №921040147427 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до Закону №3723-XII.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 260/5964/24:

-Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.07.2024 року за № 921040147427 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ.

-Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2023 року про призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ, вирішивши її по суті з прийняттям відповідного рішення, та з урахуванням висновків суду.

Мотиви викладені у судовому рішенні № 260/5964/24 збігаються з мотивами судового рішення у справі № 260/9834/23.

Рішення не набуло законної сили і наразі переглядається ВААС.

19 вересня 2024 позивач звернувся із заявою № 8565 до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісного центру), з приводу призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 - XII.

До заяви позивач додав: серед іншого, довідки про складові заробітні плати № 48 від 19.09.2024 року та № 49 від 19.09.2024 року.

26 вересня 2024 року на підставі розгляду заяви від 19 вересня 2024 р. та доданих до неї документів відділом перерахунку пенсій № 3 Головного управління Пенсійного Фонду у м. Києві (структурний підрозділ, що розглядав заяву за принципом екстериторіальності), позивачу Рішенням № 921040147427 від 26.09.2024 року було відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

У вказаному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило, що:

З 1 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VHI), яким передбачено новий порядок та умови призначення пенсії державним службовцям.

При цьому, пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визначено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) для осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII (на 01.05.2016 року) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу, на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України не залежно від факту роботи.

Стаж державної служби гр. ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 року складає 13 років 10 днів.

Враховуючи те, що заявник станом на 01.05.2016 не займав посаду державної служби, прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Повідомити гр. ОСОБА_1 про відмову у перерахунку пенсії згідно заяви від 19.09.2024.

Мотиви та норми права застосовані судом

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право:

- чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,

- за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Тобто , до 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 1 травня 2016 року(набрання чинності Законом) відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.

Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.

Так, відповідно до п.10 вищевказаного Закону, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 року у зразковій справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №676/4235/17.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015р. за № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" (Надалі - Постанова КМУ № 1092) після їх утворення підлягають реорганізації територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно - епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 2, при цьому останні продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

На виконання Постанови КМУ № 1092 видано наказ Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України від 16.01.2016 за № 36 "Про реорганізацію територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби" у якому зазначено наступне:

Керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про управління об`єктами державної власності", постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", НАКАЗУЮ:

1. Реорганізувати територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1, зокрема визначено, що Управління ветеринарної медицини в Ужгородському районі приєднується до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області.

На виконання Постанови КМУ № 1092 та наказу Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України від 16.01.2016 за № 36:

Наказом Управління ветеринарної медицини в Ужгородському районі від 20.01.2016 року за № 3 затверджено персональний склад комісії з реорганізації Управління ветеринарної медицини в Ужгородському районі.

- 23.03.2023 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстровано новий орган Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 40314229.

У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

В частині 3, 4 статті 36 КЗпП зазначено:

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

Звільнення ОСОБА_1 29.04.2016 з посади начальника відділу з проведення протиепізоотичних заходів Управління ветеринарної медицини в Ужгородському районі за переведенням до Управління Держпродспоживслужби в Ужгородському районі відповідно до статті 36 пункту 5 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971р. за № 322^111 (надалі КЗпП) та призначення його з 04.05.2016 на посаду головного спеціаліста Управління Держпродспоживслужби району в порядку переведення з Управління ветеринарної медицини в Ужгородському районі не припиняло дії трудового договору.

Звільнення ОСОБА_1 з посади відбулося за згодою позивача та суб`єкта призначення на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (надалі - постанова КМУ № 442).

Пунктом 5 постанови КМУ № 442 установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Права та обов`язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

В пункті 6 постанови КМУ № 442 зазначено, що центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

Враховуючи, що центральні органи виконавчої влади надають послуги безперервно 6 державних службовців Управління ветеринарної медицини в Ужгородському районі, в тому числі і ОСОБА_1 на виконання розпорядження Голови Закарпатської ОДА «Про чергування 30 квітня, 1, 2, 3 та 7, 8, 9 травня 2016 року» від 25.04.2016 р. № 191 та наказу Управління ветеринарної медицини в Ужгородському районі від 27.04.2016 року за № 8 «Про чергування 1, 2, 3 та 7, 8, 9 травня 2016 року» у вихідні та святкові дні з 30.04.2016 року по 03.05.2016 року перебували на чергуваннях в управлінні виконуючі роботу відповідно до своїх посадових повноважень.

Враховуючи наведене ОСОБА_1 відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, у якому зазначено: "Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців", має право на призначення йому пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. за № 3723-ХІІ.

У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи те, що станом на 01 травня 2016 року позивач займав посаду, що віднесена до посад, час роботи на яких зараховується до стажу державної служби, мав більше 10 років такого стажу, суд вважає, що позивач має право на отримання пенсії в порядку, передбаченому ст. 37 Закону №3723.

Крім того, суд вважає, що на момент звернення до відповідача із заявою про переведення його на пенсію державного службовця ним дотримано умов, встановлених ст. 37 Закону №2493, в частині досягнення мінімально необхідного віку, наявності достатнього загального стажу служби в органах , що прирівнюються до державної служби , що дає право на отримання держаної пенсії, а тому орган Пенсійного фонду України протиправно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його заяви.

Вищевказані обставини були встановлені судовим рішенням 17 січня 2024 року ЗОАС у справі № 260/9834/23, яке набуло законної сили 07 травня 2024 року.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. ( ч. 4 ст. 78 КАСУ).

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. ( ст. 370 КАСУ)

Отже , обставини встановлені судовим рішенням 17 січня 2024 року ЗОАС у справі № 260/9834/23, яке набуло законної сили 07 травня 2024 року є преюдиційними для даної справи, а преюдиційні обставини не потребують доказування, оскільки одночасно виконуються такі умови:

-ці обставини встановлені судовим рішенням лише у адміністративній справі

-ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту);

-ці обставини містяться в мотивувальній частині рішення та відповідають вимогам п. 1 ч. 4 ст. 246 КАС України, згідно з якими у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

судове рішення набрало законної сили;

-у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини .

Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Суд погоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 400/1233/19, від 27 листопада 2020 року у справі №440/525/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 810/1625/16 та від 18 грудня 2020 року у справі №822/5450/15 про те, що преюдиція це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Судом встановлено , що відповідач не врахував обставини, які вже були встановлені судовим рішенням, яке набуло законної сили. і не врахував висновки суду.

Відповідно до ст.8 ЗУ "Про адміністративну процедуру" висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. 5. Адміністративний орган, що порушив право, свободу чи законний інтерес особи, зобов`язаний за власною ініціативою протягом розумного строку з дня виявлення порушення поновити право, свободу чи законний інтерес, не чекаючи подання скарги чи пред`явлення позову та запобігаючи повторенню порушення у майбутньому.

Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи.2. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи.3. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.4. Якщо адміністративний орган змінює оцінку та висновки в однакових чи подібних справах, він зобов`язаний надати належне обґрунтування такої зміни.

Таким чином рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві " Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ прийнято без достатніх на то підстав з порушенням норм чинного законодавства України.

. У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність .рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053 ЄДРПОУ 42098368 ), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вулиця Бульварно - Кудрявська, 16, місто Київ, Україна, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) від 26.09.2024 за № 921040147427 " Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " , яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вулиця Бульварно - Кудрявська, 16, місто Київ, Україна, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 19.09.2024 року про призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ, вирішивши її по суті з прийняттям рішення, та з урахуванням висновків суду.

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вулиця Бульварно - Кудрявська, 16, місто Київ, Україна, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів.

СуддяЗ.Б.Плеханова