Ухвала
від 07.01.2025 по справі 280/12061/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

07 січня 2025 року Справа № 280/12061/24 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невидання відповідного наказу, та щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 07.03.2023 року по 13.03.2023 року, з 04.07.2023 року по 14.08.2023 року, з 26.09.2023 року по 09.10.2023 року, з 31.10.2023 року по 06.11.2023 року, з 05.12.2023 року по 18.12.2023 року, з 09.01.2024 року по 15.01.2024 року, з 20.02.2024 року по 13.05.2024 року, з 11.06.2024 року по 01.07.2024 року, з 09.07.2024 року по 15.07.2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 07.03.2023 року по 13.03.2023 року, з 04.07.2023 року по 14.08.2023 року, з 26.09.2023 року по 09.10.2023 року, з 31.10.2023 року по 06.11.2023 року, з 05.12.2023 року по 18.12.2023 року, з 09.01.2024 року по 15.01.2024 року, з 20.02.2024 року по 13.05.2024 року, з 11.06.2024 року по 01.07.2024 року, з 09.07.2024 року по 15.07.2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 07.03.2023 року по 13.03.2023 року, з 04.07.2023 року по 14.08.2023 року, з 26.09.2023 року по 09.10.2023 року, з 31.10.2023 року по 06.11.2023 року, з 05.12.2023 року по 18.12.2023 року, з 09.01.2024 року по 15.01.2024 року, з 20.02.2024 року по 13.05.2024 року, з 11.06.2024 року по 01.07.2024 року, з 09.07.2024 року по 15.07.2024 року.

30.12.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху. Визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення такого строку. Запропоновано усунути недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

06.01.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить суд поновити позивачу строк звернення до суду. На обґрунтування поважності причини пропуску строку зазначає, що позивач проходив військову службу в період дії воєнного стану та повномасштабного вторгнення рф на територію України, є учасником бойових дій. Про порушення своїх прав позивач дізнався в жовтні 2024 року після отримання відповіді військової частини НОМЕР_2 на адвокатський запит адвоката Плужника М.В.

Вирішуючи питання щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою та підстав для визнання поважними таких причин, суд враховує наступне.

Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Враховуючи дату закінчення карантину 01.07.2023, також можливе застосувати пропущений процесуальний строк визначений ст. 233 КзпП з дати вручення наказу або отримання грошового атестата позивачем.

Відповідно до позиції Верховного суду України у постанові від 25.04.2023 № 380/15245/22 до 19 липня 2022 р. КзпП України не обмежував будь яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належності йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права» .

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк з моменту вручення наказу, встановлений вимогами чинного законодавства.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадках, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Таким чином, для визначення початку перебігу строку звернення потрібно виходити не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Відтак, необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Суд враховує, що позивач проходив військову службу під час мобілізації на період дії воєнного стану та брав участь у бойових діях.

Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов`язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов`язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;

2) виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;

3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;

4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;

5) обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.

На підтвердження поважності підстав для поновлення строку звернення до суду представником позивача надано копію посвідчення серії НОМЕР_4 від 11.12.2023, копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.08.2024 № 206, копію листа військової частини НОМЕР_2 від 19.10.2024 року № 5644.

Як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_2 , позивача було звільнено з військової служби 21.08.2024, а за захистом своїх прав він звернувся до суду лише 25.12.2024. Таким чином, пов`язаність проходження позивачем військової служби, участь у бойових діях та пропуску строку звернення до суду відсутня, оскільки на момент початку перебігу процесуальних строку позивача було звільнено з військової служби.

Крім того, звернення адвоката Плужника М.В. 02.10.2024 до відповідача від імені позивача свідчить про обізнаність про порушене право позивача в період, коли позовну заяву було можливо подати в межах процесуального строку.

За таких обставин, позивачем не наведено причини пропуску строку звернення до суду, які були об`єктивно непереборними, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За наведених обставин, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та відмовити у задоволенні заяви представника позивача, адвоката Мар`єнко Вікторії Юріївни, про поновлення такого строку.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі і підписано 07.01.2025.

Суддя М.С.Лазаренко

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.01.2025
Оприлюднено09.01.2025
Номер документу124258470
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —280/12061/24

Ухвала від 07.01.2025

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Лазаренко Максим Сергійович

Ухвала від 30.12.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Лазаренко Максим Сергійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні