Рішення

від 27.11.2024 по справі 300/6381/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. справа №300/6381/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Щерб`як Д.І.,

представниці позивача Щадей Н.В.,

представниці відповідачів Довган О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП ЕНЕРГО до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІМП ЕНЕРГО (далі позивач, ТОВ ОЛІМП ЕНЕРГО) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі відповідачі, ДПС України, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 18.07.2024 №11439479/45566102 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.06.2024; визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 01.08.2024 №48502/45566102/2; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними фактичними обставинами та нормами матеріального права.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення відповідачів про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 06.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті безпідставно, у порушення норм Податкового кодексу України. Вказана у рішенні причина відмови невідповідність суми отриманих коштів згідно платіжної інструкції від 06.06.2024 №11341 сумі коштів, яка передбачена специфікацією №240528/1/1 до Договору поставки від 24.05.2024 №240528/1 не може слугувати відмовою в реєстрації податкової накладної, оскільки накладна видана правомірно за фактом перерахування коштів. Тому саме за цією подією підлягала реєстрації податкова накладна. Позивачем на вимогу контролюючого органу було надано письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у поданій податковій накладній, а також копії документів, які підтверджують проведення господарської операції за нею. На думку позивача, у відповідача було достатньо підстав для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

10.09.2024 на адресу суду від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вони зазначили, що реєстрація податкової накладної №1 від 06.06.2024 контролюючим органом зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8504, перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції із пропозицією подати додаткові документи чи пояснення, достатні для підтвердження проведення такої операції. Однак, подані Товариством пояснення та додаткові документи не обґрунтували інформації, вказаної в податковій накладній, що дало б змогу зареєструвати її. Тому, ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийнято рішення від 18.07.2024 №11439479/45566102 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.06.2024. Причиною відмови стала невідповідність суми отриманих коштів згідно платіжної інструкції від 06.06.2024 №11341 сумі коштів, яка передбачена специфікацією №240528/1/1 до Договору поставки від 24.05.2024 №240528/1. Позивачем подано скаргу на вказане рішення до ДПС України, у задоволенні якої відполено за результатами її розгляду.

Вважають, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до норм Податкового кодексу України та судової практики в подібних правовідносинах. Просили в задоволенні позову відмовити (а.с. 93-100).

Ухвалою суду від 30.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представників відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 117-119).

В судовому засіданні представниця позивача підтримала позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів у судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали адміністративної справи відповідно до вимог статті 262 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін, заслухавши їх усні пояснення, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд установив наступне.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІМП ЕНЕРГО зареєстроване як юридична особа в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: вул. Пасічна, 20, кв. 60, м. Івано-Франківськ, код в ЄДРПОУ 45566102. Товариство перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області, є платником податку на додану вартість. Одними з видів економічної діяльності, зокрема, є: виробництво генераторів і трансформаторів; виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури, іншого устаткування; електромонтажні роботи (а.с. 34).

28.05.2024 ТОВ ОЛІМП ЕНЕРГО в якості Постачальника уклало з Приватним підприємством ВЕКТОР-А в якості Покупця договір поставки №240528/1. Предметом договору є поставка трансформатора марки ТМТН-16000/115/36,5/10,5-Y1115-9х1,78%/36,5/10,5 квYh/Yh/Д-11 в кількості 1 (одна) шт., загальною вартістю з ПДВ 20300000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 3383333,40 грн. Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати товар відповідно до видаткових накладних у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. У видаткових накладних сторони узгоджують найменування, асортимент, кількість (комплектність, ціну, та технічні характеристики товару. Відповідно до п. 2.1 Договору загальна сума договору та загальна вартість товару визначаються у видаткових накладних. Пунктом 2.2 встановлено, що оплата за товар здійснюється Покупцем на підставі рахунків, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у стоки, встановлені в рахунках (а.с. 58-65).

Позивачем направлений Покупцю рахунок від 01.06.2024 на суму 20300000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 3383333,40 грн. (а.с. 66).

Відповідно до платіжної інструкції №11341 від 06.06.2024 Покупець оплатив вказаний вище рахунок на суму 5000000,00 грн., у тому числі ПДВ 833333,33 грн. Поступлення коштів підтверджується випискою АТ УКРСИББАНК (а.с. 67, 68).

Перерахування коштів в сумі 5000000,00 грн. також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків ТОВ ОЛІМП ЕНЕРГО з Приватним підприємством ВЕКТОР-А та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №341 за червень 2024 року (а.с. 69, 70).

У зв`язку з цією операцією ТОВ ОЛІМП ЕНЕРГО як сформувало податкову накладну №1 від 06.06.2024 на суму 5000000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333333,33 грн. та подало її на реєстрацію до податкового органу (а.с. 19).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №1 від 06.06.2024 зареєстрована о 09:18:54 04.07.2024 за №9183330082 та її реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8504, перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 20).

ГУ ДПС в Івано-Франківській області зупинило реєстрацію вказаної податкової накладної та 11.07.2024 направило на адресу позивача повідомлення за №11393882/45566102 про необхідність надання додаткових пояснень та документів для підтвердження господарської операції та акт звірки взаєморозрахунків з покупцем і банківську виписку за червень 2024 року, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної №1 від 06.06.20 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 23-24).

18.07.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийнято рішення №11439479/45566102 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.06.2024. Причиною відмови стала невідповідність суми отриманих коштів згідно платіжної інструкції від 06.06.2024 №11341 сумі коштів, яка передбачена специфікацією №240528/1/1 до Договору поставки від 24.05.2024 №240528/1. Відсутність другого платежу, який передбачений умовами Специфікації (а.с. 26).

Позивач не погодився з вказаним вище рішенням комісії регіонального рівня і подав скаргу до ДПС України, яка залишена без задоволення (а.с. 27-32, 33).

Вважаючи прийняті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням норм матеріального права, які їх регулюють та встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Статтею 185 ПК України визначено об`єкти оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт а); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт б).

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт а); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт б).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246).

Так, відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 13 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Також пунктом 17 Порядку №1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Як встановлено судом, згідно квитанції від 04.07.2024 за №9183330082 про реєстрацію податкової накладної №1 від 06.06.2024 з Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів Державної податкової служби України, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8504, перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 20).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризикованості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, Критерії ризикованості здійснення операцій визначені в додатку 3 до Порядку №1165.

Так, пунктом 1 Критерії ризикованості здійснення операцій передбачено Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі Порядок №520).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 9 Порядку 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 10 Порядку №520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем у спосіб, визначений Порядком №520, направлено до ГУ ДПС в Івано-Франківській області пояснення та копії документів щодо зарахування на банківський рахунок Товариства відповідно до платіжної інструкції №11341 від 06.06.2024 коштів в сумі 5000000,00 грн., у тому числі ПДВ 833333,33 грн.

Тому, суд дійшов висновку про те, що вказана в оскаржуваному рішенні причина відмови невідповідність суми отриманих коштів згідно платіжної інструкції від 06.06.2024 №11341 сумі коштів, яка передбачена специфікацією №240528/1/1 до Договору поставки від 24.05.2024 №240528/1 не може слугувати відмовою в реєстрації податкової накладної, оскільки накладна сформована позивачем правомірно за фактом зарахування коштів на його банківський рахунок.

Крім того, господарська діяльність позивача та можливість поставки ним його контрагенту трансформатора марки ТМТН-16000/115/36,5/10,5-Y1115-9х1,78%/36,5/10,5 квYh/Yh/Д-11 в кількості 1 (одна) шт., загальною вартістю з ПДВ 20300000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 3383333,40 грн. підтверджується дослідженими судом документами: контрактом від 28.05.2024 №JYS20240528; специфікацією до Договору від 28.05.2024 №JYS20240528; інвойсом; платіжною інструкцією №1 від 14.06.2024; договором оренди виробничих приміщень, оренди автомобіля тощо (а.с. 73-76, 78; 79; 80, 37-54).

Суд також вказує на те, що квитанції Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів Державної податкової служби України не містять конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати, однак містять загальні пропозиції надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податкових накладних.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019 за результатом розгляду справи №0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018 за результатом розгляду справи №822/1817/18.

Відтак, позивачем було надано контролюючому органу пояснення та первинні документи на підтвердження зарахування коштів від його контрагента в оплату за товар згідно договору від 28.05.2024 №240528/1, що відображено в податковій накладній №1 від 06.06.2024. При цьому, зміст операції, яка зазначена в податковій накладній відповідає предмету і умовам договору, специфікації товару, платіжним дорученням.

Як наслідок, суд зазначає, що Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, безпідставно не враховано пояснення позивача щодо підтвердження факту, який слугував підставою формування податкової накладну №1 від 06.06.2024. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що в контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації цієї податкової накладної.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.03 р., яке відповідно до частини 1 статті 17 Закону №3477 підлягає застосуванню судами як джерело права, зазначено, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10.02.10 р. у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ зазначив, що в рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В даному випадку, податковий орган не довів суду правомірність рішень про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.06.2024.

За вищевказаних обставин, Комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняла оскаржуване рішення від 18.07.2024 №11439479/45566102 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.06.2024 протиправно, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Комісії центрального рівня) Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №48502/45566102/2, суд зазначає наступне.

Вказане рішення прийняте цією Комісією за результатами розгляду скарги позивача від 25.07.2024 за вих. №25. Разом з тим, воно не є актом індивідуальної дії, а результатом оцінки рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 18.07.2024 №11439479/45566102 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.06.2024 року. Враховуючи те, що ТОВ ОЛІМП ЕНЕРГО оскаржено до суду рішення регіональної комісії, яке прийняте по суті реєстрації (відмови в реєстрації) податкової накладної, суд вважає, що рішення Комісії центрального рівня, у разі визнання протиправним та скасування рішення від 18.07.2024 №11439479/45566102, не несе негативних правових наслідків для позивача і не порушує його прав та інтересів.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача слід визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.07.2024 №11439479/45566102 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 01.08.2024 №48502/45566102/2 відмовити. Тобто, позов підлягає до часткового задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994).

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що на підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суду надано: договір про надання правничої допомоги від 06.08.2024 року №2024/08; додаток до договору від 06.08.2024; акт надання послуг №1 від 19.08.2024; платіжну інструкцію №61 від 20.08.2024 на суму 10 000 грн. (а.с. 81-85)

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн. є документально підтвердженими, співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягами послуг, пов`язаних зі справою, включаючи її підготовку та розгляд, затраченим часом на надання таких послуг, якістю наданих послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3028,00 грн. та 5000 грн., з кожного.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.07.2024 №11439479/45566102.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП ЕНЕРГО за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП ЕНЕРГО за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІМП ЕНЕРГО, код ЄДРПОУ 45566102, вул. Пасічна, 20/60, м. Івано-Франківськ, 76008;

відповідачі:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

Державна податкова служба України, код ЄДРПОУ 43005393, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053.

Суддя Бобров Ю.О.

Рішення складене в повному обсязі 02 грудня 2024 р.