Ухвала

від 07.01.2025 по справі 320/60807/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 січня 2025 року 320/60807/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 17.10.2024 №623/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" в Реєстрі платників єдиного податку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" про забезпечення позову задоволено, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/60807/24 зупинено дію Рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.10.2024 №623/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.

До суду надійшло клопотання Головного управління ДПС м. Києві про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що оскаржуване рішення є очевидно протиправним. При цьому, за твердженням відповідача, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваного рішення може свідчити про передчасний висновок суду про його незаконність, що є неприпустимим.

Крім того, на переконання заявника, висновок суду, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності є помилковим, оскільки не підтверджений жодним доказом.

Як висновок щодо наявності підстав для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову заявник зазначив, що суд втрутився у компетенцію відповідача, зупинив дію рішення, що свідчить про необґрунтованість, передчасність та помилковість прийнятої ухвали, а, отже, заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 вказане клопотання призначене для розгляду в судовому засіданні на 07.01.2025.

Представником позивача були подані до суду заперечення на клопотання податкового органу про скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до частин 5, 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частин 1, 3 вказаної норми встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до частини 5 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Отже, із аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. У цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону, зокрема, були відсутні підстави для забезпечення позову.

При цьому, суд зауважує, що КАС України не наводить підстав для скасування заходів забезпечення, однак, зважаючи на наведені норми в сукупності, такими слід вважати наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, підставою для скасування вижитих судом заходів забезпечення позову можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.

Отже, на вмотивоване клопотання учасника справи, за доведення відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.

Забезпечивши позов ухвалою від 23.12.2024, суд виходив, зокрема, з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% призводить до негативних наслідків для позивача, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв`язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.

Отже, судом встановлено наявність очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову.

Наведене вище, на думку суду, свідчило про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що було самостійною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що встановлення заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення рішення від 17.10.2024 №623/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант - Телеком" з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024 до вирішення судом спору у цій справі відповідає предмету позову, є співмірним з ними та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Втім, виходячи з аналізу поданого представником податкового органу клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд зауважує, що матеріали такого клопотання не містять жодного належного доказу, який свідчить про те, що відпали ті обставини, які були підставою для прийняття судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, так як ті обставини, про які посилається заявник існували на момент постановлення такої ухвали.

Застосовані заходи покликані забезпечити ефективність судочинства та гарантувати незмінність правовідносин, які існували до прийняття оскаржуваного рішення, враховуючи можливість протиправності такого рішення та порушення ним прав та інтересів платника податків - позивача.

В контексті вказаного, суд зауважує, що наведені заявником аргументи не стосуються питання усунення підстав, за яких заходи забезпечення позову були застосовані, а зазначені обставини існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову, отже, зазначене фактично свідчить про незгоду Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві із заходами забезпечення позову, застосованими ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024, з підстав порушення норм процесуального закону.

Необхідно звернути увагу, що суд, який постановив ухвалу про забезпечення позову, не може скасувати власну ухвалу про забезпечення позову з тих підстав, що заходи забезпечення позову були застосовані безпідставно, або з порушенням норм процесуального закону, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд апеляційної інстанції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даного клопотання, підстави для скасування вжитих заходів забезпечення адміністративного позову відсутні, а обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність скасування забезпечення позову підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті разом із наданням оцінки доводам та доказам, наданим учасникам справи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. Доводи заявника, якими останній обґрунтовував клопотання, самі по собі не є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі не зникли та не зазнали істотних змін, а скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності, суд приходить до висновку, що подане представником податкового органу клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в м. Києві про скасування заходів забезпечення позову у справі №320/60807/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Василенко Г.Ю.