Рішення

від 07.01.2025 по справі 320/36736/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року № 320/36736/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» (далі також ТОВ «ЛЕГІОН 2015», позивач) звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 №48/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до ТОВ «ЛЕГІОН 2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 2 337, 57 грн;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 №50/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до ТОВ «ЛЕГІОН 2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 5 100, 00 грн.

Ухвалою суду від 22.01.2024 відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того позивач наголошує на порушенні порядку прийняття оскаржуваних рішень, у тому числі на порушенні порядку проведення перевірки.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 22.11.2022 №5356-п проведена фактична перевірка магазину, що належить ТОВ «ЛЕГІОН 2015», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 19-А/1, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 30.12.2022.

Згідно акту, в ході перевірки встановлено: «через РРО фік 3000772094 08.07.2022 проведено розрахункові операції з видачею фіскальних чеків №217793 та №217849 в яких відсутній код товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для алкогольних напоїв (зазначено 6 цифр). Здійснює розрахункові операції з видачею фіскальних чеків, де відображено продаж горілки, яка повинна маркуватися МАП, при цьому відсутня інформація про обов`язкові реквізити у фіскальних чеках - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформація про серію та номер МАП). В період з 01.11.2022 по 30.11.2022 включно проведено розрахункові операції в магазині за адресою: м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 19-А/1 по РРО ф/н 3 000772104 без створення та видачі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків) на загальну суму 2 337,57 грн.».

12.01.2023 через засоби поштового зв`язку ТОВ «ЛЕГІОН 2015» подано заперечення до акту фактичної перевірки від 30.12.2022.

25.01.2023 ТОВ «ЛЕГІОН 2015» отримало відповідь про залишення заперечення без розгляду № 2001/1/26-15-07-07-01-07 від 20.01.2023, у зв`язку з тим, що акт фактичної перевірки отримано 30.12.2022, а «заперечення на акт фактичної перевірки подано до Головного управління ДПС у м. Києві лише 16.01.2023, тобто на 11 робочий день з дня наступного за днем отримання акту фактичної перевірки. Отже, суб`єктом не дотримано вимоги п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 в частині термінів подання заперечень до акту фактичної перевірки».

Відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 № 48/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 2 337, 57 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 № 50/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 5 100, 00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Відповідно до п. 86.8 статті 86 ПК України за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Як вже зазначалось вище, 12.01.2023, тобто з дотриманням визначеного пунктом 86.7 статті 86 ПК України строку, через засоби поштового зв`язку (накладна №0304910975888) ТОВ «ЛЕГІОН 2015» було подано заперечення № 654 до акту фактичної перевірки від 30.12.2022.

Між тим, 25.01.2023 через засоби поштового зв`язку (штрих код конверту 0315127385085) ТОВ «ЛЕГІОН 2015» отримало лист від Головного управління ДПС у м. Києві № 2001/1/26-15-07-07-07-07 від 20.01.2023 про залишення заперечення без розгляду, згідно змісту якого контролюючий орган вважає, що заперечення на акт фактичної перевірки подано лише 16.01.2023 року, тобто на 11 робочий день з дня наступного за днем отримання акту фактичної перевірки від 30.12.2022.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, заперечення до акту перевірки від 30.12.2022 були подані протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту (12.01.2023), а не на 11 робочий день (16.01.2023), як це зазначив контролюючий орган.

Отже оскаржувані податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, а саме: позивач був позбавлений можливості подати надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду, спірні рішення прийняті з порушенням встановлених правил та процедур, прийняті передчасно - без дотримання права позивача на участь у процесі їх прийняття, у зв`язку з чим є такими, що прийняті з порушенням закону, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню, як передчасно прийняті.

Такі висновки суду узгоджуються з судовою практикою Верховного Суду, напрацьованою у його постанові від 18.10.2021 по справі № 824/640/19-а, у постановах від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 09.04.2019 у справі № 826/19830/16, від 17.02.2020 у справі № 808/7101/15, від 28.09.2020 у справі № 520/2305/19.

Як встановила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Враховуючи встановлене вище порушення порядку проведення перевірки позивача, суд вважає таке порушення вимог ПК України таким, що об`єктивно могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами фактичної перевірки позивача та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки оскаржуваних рішень, оскільки в порушення вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відповідачем не було надано суду доказів дотримання права позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваних рішень.

У даному контексті суд окремо звертає увагу на те, що у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Зазначене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 19-А/1; код ЄДРПОУ 39775097) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3; код ЄДРПОУ 44082145) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №48/ж10/31-00-07-05-01-24 та №50/ж10/31-00-07-05-01-24.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.